Постанова № 80972261, 05.04.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/307/19

Провадження №3/701/127/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши матеріали, що поступили з Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 06.03.2019 року о 20 год. 20 хв., був затриманий по вул. Соборна 41 смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області, за керування транспортним засобом "ВАЗ-210700-20" державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій просив справу розглядати в його відсутності та передати матеріали відносно нього про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на розгляд громадської організації.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2, підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 148960 від 06.03.2019р. (а.с. 2), квитанцією приладу "Drager", доданою до протоколу ОБ № 148960, від 06.03.2019р. (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) розпискою ОСОБА_3 від 06.03.2019р. (а.с. 5).

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. ст. 254-256 КУпАП.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена с. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

В матеріалах справи міститься квитанція приладу "Drager", що додається до протоколу ОБ № 148960, від 06.03.2019р. (а.с. 3) та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), згідно яких результат огляду на стан сп'яніння - позитивний тест № 731 з результатом 0,84 проміле. Осідування проводилось в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 також суду не надано.

Поліцейським ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №148960 від 06.03.2019р. відносно ОСОБА_2 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Більш того, згідно вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 266 КУпАП, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Наданий до суду матеріал містить дані щодо відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, та передачу управління ним іншій особі ОСОБА_3 (а.с. 5). При цьому, даних щодо незгоди ОСОБА_2 з таким тимчасовим відстороненням його від керування транспортним засобом 06.03.2019р. матеріали справи не містять та до суду не надано.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». ЄСПЛ з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо керування транспортним засобом ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особам, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння.

28.03.2019р. через пошту ОСОБА_2 направив до суду заяву про передачу матеріалів про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього ж на розгляд громадської організації, в якій просить справу розглядати в його відсутності та звільнивши його від адміністративної відповідальності передати матеріали на розгляд громадської організації, навіть не вказуючи якої. Дана заява мотивована тим, що, як вважає заявник ОСОБА_2, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника, до нього доцільно застосувати заходи громадського впливу, додавши до заяви копії 1. 2, 3, 6, 7, 10-13 аркушів свого паспорта, з яких вбачається, що він одружений, є батьком неповнолітньої дочки 2014р.н. та зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 з 21.11.2014р.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Однак, згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Надана суду заява ОСОБА_2 з копіями аркушів його паспорта, сама по собі не вказує на доцільність передачі його на поруки громадської організації за вказаних обставин.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення ОСОБА_2, суд вважає відсутність заперечень своєї вини.

Обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

З урахуванням положень ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю застосування до ОСОБА_2 заходу громадського впливу за встановлених обставин недоцільним.

Даних, що у ОСОБА_2 є виключні сімейні обставини, які б вказували на необхідність користування автомобілем ним чи членами його сімї, суду не надано. Також відсутні дані, що ОСОБА_2 працює та використовує автомобіль в робочих потребах.

При накладенні стягнення, враховуючи обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави та позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, в порядку ст. 401 КУпАП з правопорушника ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 384,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 21 - 23, 33 - 35, 401, 130, 245, 252, 280, 283, 284, КУпАП, Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні поданого ОСОБА_2 клопотання про передачу матеріалів на розгляд громадської організації - відмовити.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 10200 (десять тисяч двісті) гривень, що складає шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на рахунок 31211256026001 (отримувач: ГУК у м. Київ/м.Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, МФО 899998).

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.Л. Маренюк