Рішення № 80971630, 25.03.2019, Харківський районний суд Харківської області

25.03.19

Справа № 635/3267/17

Провадження № 2/635/790/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського районного суду Харківської області в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про розірвання договору, усунення перешкод та визначення участі у вихованні дитини, -

встановив:

В червні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності від 22.02.2016, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сіверіною О.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 147, звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд:

1)розірвати договір про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24 червня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матейченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1262, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

2)зобов'язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з дочкою, ОСОБА_6;

3)зобов'язати відповідача надати позивачу повну та точну інформацію щодо фактичного місця перебування, місця проживання, місця навчання його дочки, ОСОБА_6, не пізніше ніж на наступний день після настання змін у цих обставинах;

4)встановити наступні способи участі позивача у вихованні його дочки, ОСОБА_6:

-щотижневі особисті побачення з 11:00 суботи по 11:00 вівторка, за місцем проживання або місцем перебування позивача, місцем навчання дитини;

-спільний відпочинок - надати позивачу право проводити з дочкою не менше одного місяця в період літніх канікул, та не менше одного тижня в період зимових канікул;

-необмежне спілкування з дочкою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку;

-надати позивачу право вибирати місце навчання дитини.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивачем вказано, що 07 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відділі РАЦС по м.Харків Харківського міського управління юстиції укладено шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_11 в шлюбі народилась ОСОБА_6, яка на даний час є неповнолітньою. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 серпня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. 24 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матейченко О.В. за №1262, згідно якого сторони дійшли згоди щодо місця проживання дитини та участі батька у додаткових на дитину. Умови даного Договору з боку позивача належним чином виконуються, про що свідчать додані до позову платіжні квитанції. Проте, відповідач вже протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків за згаданим договором, зокрема, відповідач без зазначення причин не допускає позивача до спілкування з дочкою, всіляко ухиляється від виконання обов'язків взятих на себе згідно пунктів 2.1, 3.1.1 та 3.1.2 Договору від 24.06.2016 №1262. Крім того, як стало відомо позивачу, його дитина перестала відвідувати дошкільний навчальний заклад з 11.04.2017, а з 01.05.2017- взагалі відрахована з нього. Відповідач не повідомила позивача про даний факт (про нього позивач дізнався лише зі слів адміністрації дошкільного навчального закладу), а саме, не повідомила, що перевела про переведення дитини до іншого дошкільного навчального закладу, намагаючись максимально обмежити доступ позивача навіть до інформації щодо його дочки. Між тим, позивач укладаючи Договір про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24.06.2016 №1262, розраховував на те, що він зможе без перешкод брати участь у вихованні своєї доньки навіть пропри розірвання шлюбу з її матір'ю та керуючись цими намірами ініціював як саме укладення Договору про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, так і внесення до нього чіткого графіку спілкування з дитиною, з метою уникнути обмеження свого права на участь у вихованні з боку колишньої дружини. Проте, як зазначалось, дії відповідача, попри взяті нею обов'язки за Договором про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24.06.2016 №1262 - порушують домовленість сторін, порушують інтереси та законні права позивача як батька, та безумовно шкодять інтересам дитини, яку штучно позбавляють можливості спілкування з батьком. З огляду на викладене, позивачем вказується, що наявні підстави для розірвання Договору про визначення місця проживання дитини та участі у вихованні від 24.06.2016 №1262, у зв'язку з істотним порушенням умов договору відповідачем. Разом з тим, підстави, що спонукали позивача ініціювати укладення Договору про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24.06.2016 №1262, як і раніше продовжують існувати, більш того - внаслідок дій відповідача, вони набули більш гострого характеру та потребують негайного вирішення з огляду на порушення колишньою дружиною позивача його прав як батька дитини та інтересів його дочки. З посиланням на приведене вище, а також на вимоги статті 651 ЦК України, положення статей 141, 151, 153, 157 СК України та статей 3 та 9 Конвенції про права дитини, позивач просить розірвати укладений між сторонами Договір про визначенням місця проживання дитини та участь у вихованні, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою, зобов'язати відповідача надати позивачу повну та точну інформацію щодо фактичного місця перебування, місця проживання, місця навчання його доньки, а також встановити визначені способи участі позивача у вихованні його доньки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2017 року позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення визначених ухвалою недоліків.

18 липня 2017 року на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2017, до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, надійшла заява щодо усунення недоліків.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до п.1.9 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діяли після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 18 січня 2018 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, до участі у справі залучено у якості третьої особи - службу у справах дітей Харківської районної державної адміністрації.

14 лютого 2018 року до канцелярії суду зі служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації надійшов висновок щодо визначення способу участі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також 02 жовтня 2018 року до суду зі служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації були направлені письмові пояснення представника Панченко Н.В., щодо висновку служби у справах дітей, який наданий у даній справі раніше за вих.№01-339 від 12.02.2018.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2019 року прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, від частини позовних вимог у даній справі та закрито провадження в частині позовних вимог щодо необмеженого спілкування з дочкою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, надання позивачу права вибирати місце навчання дитини та зобов'язання відповідача надавати позивачу повну та точно інформацію щодо фактичного місця перебування, місця проживання, місця навчання його доньки, ОСОБА_6, не пізніше ніж на наступний день після настання змін у цих обставинах.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись. 21 грудня 2018 року до канцелярії суду надійшла заява, за підписом ОСОБА_3, який просив суд розглядати справу у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. В матеріалах справи міститься її заява, в якій викладено прохання розглядати дану справу у її відсутність та відсутність її представника. Разом з тим, в даній заяві також вказано, що просить врахувати при ухваленні рішення по суті спору те, що вона частково заперечує проти задоволення позовних вимоги ОСОБА_1, а саме, не заперечує проти встановлення судом порядку участі позивача у вихованні їх спільної доньки згідно з визначеним службою у справах дітей графіком. Тоді як щодо вимоги про можливість перебування спільної доньки за місцем мешкання позивача та розірвання договору від 24.06.2016 в повному обсязі (разом з визначенням додаткових витрат на утримання дитини), заперечувала, з посиланням як на недоведеність відповідних вимог, так і на невідповідність таких вимог інтересам дитини.

Представник третьої особи у даній справі - Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи від представника Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Панченко Н.В., яка діє на підставі довіреності, міститься заява, в якій викладено прохання розглядати справу у відсутність представника третьої особи, а спір вирішити з урахуванням висновку Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, який надано у даній справі.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07 листопада 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_11 у сторін народилась спільна донька - ОСОБА_6.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 серпня 2016 року (цивільна справа №644/4883/16-ц) шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

24 червня 2016 року міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матейченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1262 (далі - Договір) (а.с.7-8).

Згідно пунктів 1.1 та 1.2 Договору відповідний договір укладено стосовно місця проживання та утримання спільної малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Так, місце проживання дитини визначено за місцем мешкання її матері - ОСОБА_2.

Пунктами 2.1 Договору визначено порядок участі у вихованні, а саме, батько має право за попередньою згодою з матір'ю забирати дитину до себе щотижня на період з суботи по вівторок, завчасно попередивши про свій приїзд, зателефонувавши матері на номер НОМЕР_3 або за допомогою іншого засобу зв'язку. Батько зобов'язаний повернути дитину до місця її проживання щовівторка.

За вимогами пункту 3.1 Договору визначено обов'язки матері, а саме, вона зобов'язана:

-завчасно повідомляти дитину про день та час зустрічі з батьком, а також повідомляти про причини, що унеможливлюють такі зустрічі, якщо їй це відомо;

-не чинити перепон для щотижневих зустрічей батька та дитини у період зазначений в пункті 2.1 цього договору;

-у кожному випадку виїзду за кордон дитини разом з батьком або разом із організованою групою дітей у супроводі відповідної особи на відпочинок, змагання, для лікування тощо, зобов'язується без заперечень надавати Заяву - згоду на виїзд дитини за кордон у супроводі батька та/або третьої особи, вказаної батьком, справжність підпису на якій повинна бути засвідчена нотаріусом;

В пункті 3.2 Договору визначено обов'язки батька, а саме:

-перед тим, як забрати дитину для проведення спільного дозвілля згідно з п.2.1 цього договору, завчасно повідомити матір про це;

-у кожному випадку виїзду за кордон разом з матір'ю або разом із організованою групою дітей у супроводі відповідальної особи на відпочинок, змагання, для лікування тощо, зобов'язується без заперечень надавати Заяву - згоду на виїзд дитини за кордон у супроводі матері та/або третьої особи вказаної матір'ю, справжність підпису на якій повинна бути засвідчена нотаріусом;

-щомісячно до 20 числа кожного місяця сплачувати матері додаткові витрати на дитину, пов'язані з відпочинком, лікуванням, оздоровленням тощо, у розмірі 3000,00 гривень, шляхом перерахунку на картковий рахунок матері НОМЕР_4 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». У випадку змін реквізитів рахунку матір зобов'язується повідомити батька про такі зміни, у випадку неповідомлення батько не несе відповідальності за несвоєчасне перерахування цих коштів.

Згідно пункту 3.3 (підпункт 3.3.1) Договору, батьки дитини зобов'язались належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, при прийняття рішень стосовно дитини, в будь-якому випадку врахувати бажання та стан здоров'я дитини, а також своєчасно повідомляти один одного про зміну свого місця проживання, номерів телефонів та будь-які інші обставини, що мають суттєве значення для своєчасного виконання кожним з батьків своїх обов'язків за цим договором.

Як було встановлено в ході судового розгляду та не заперечувалось відповідачем у справі - ОСОБА_2, остання порушувала умови оспорюваного договору від 24.06.2016, що і сталою підставою для звернення з відповідним позовом ОСОБА_1 до суду.

На підтвердження невиконання ОСОБА_2 передбачених Договором умов, а також виконанням зі сторони позивача його обов'язків за Договором, до суду було надано наступні докази:

-копія довідки від 09.06.2017 за вих.№109/01-26, виданої Комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №193 Харківської міської ради», з якої вбачається, що з 11.04.2017 по 01.05.2017 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 не відвідує відповідний заклад, а з 01.05.2017 відрахована з нього (а.с.9);

-копії дублікатів чеків про сплату мовою оригіналу - «ОСОБА_1» суми - 3000,00 гривень, з датами валютування - 20.02.2017, 20.04.2017, 23.01.2017, 20.03.2017, 21.11.2016, 21.12.2016, 21.10.2016, код отримувача НОМЕР_1, найменування рахунку одержувача мовою оригіналу - «ОСОБА_2» (а.с.10-11);

-копії листа ОСОБА_1 від 07.09.2017, адресована директору Харківського приватного навчально-виховного комплексу «Вересень» Харківської області Павловській-Кравчук Вікторії Анатоліївни (а.с.101);

-копія відповіді директора Харківського приватного навчально-виховного комплексу «Вересень» Харківської області Павловської-Кравчук Вікторії Анатоліївни за вих.№212 від 21.09.2017, на лист ОСОБА_1 (а.с.102);

-копії листа ОСОБА_1 до голови Роганської селищної ради Шевченка Ф.С. від 19.10.2017, щодо доручення депутату Роганської селищної ради від 15 виборчого округу, Заводському Олександру Миколайовичу прибути за адресою: АДРЕСА_2, для складання Акту про вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною та забезпечення участі депутата для складання Акту про вчинення перешкод у спілкуванні з дитино (а.с.105);

-копія акту обстеження умов проживання від 04.10.2017 складеного за заявою ОСОБА_1, зав.сектору ССД УССД ДПСП ХМР Кухшою О.Г. та гол. спец. ССД по Індустріальному району УССД ДПСП ХМР Ткалич О.М. за адресою: м.Харків, вул.Манагарова, буд.4, за результатом якого вбачається, що батьком створені всі необхідні умови для нормального виховання та розвитку дитини (а.с.106);

-показаннями ОСОБА_15 та ОСОБА_1 отриманими 06 червня 2018 року в ході їх допиту як свідків, які також підтвердити, що позивач у справі - ОСОБА_1 дійсно з березня 2017 року не бачиться з своєю донькою.

Разом з тим, в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 зазначено, що дійсно з її сторони умови оспорюваного договору не виконувались, в тому порядку, як про це вказано в самому договорі.

Згідно висновку від 12.02.2018 №01-19/339 щодо визначення способу участі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.65-68), судом встановлено, що 19.01.2018 та 26.01.2018 у службі у справах дітей Харківської райдержадміністрації з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено бесіди з питань вирішення спору щодо визначення порядку участі у вихованні того з батьків, який проживає окремо від неї. З матеріалів наданих батькам дитини, та за результатами проведених бесід встановлено наступне. Так, батько дитини, ОСОБА_1, 1982 р.н., зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1, у будинку, який належить його матері. Будинок знаходиться в жилому стані, для дитини відведена окрема кімната, в якій обладнано місце для відпочинку та навчання. Батьком створено всі необхідні умови для нормального виховання та розвитку дитини. Окрім батька дитини у вказаному будинку зареєстровані та проживають: баба дитини ОСОБА_15 та дід ОСОБА_1 (акт обстеження умов проживання від 04.10.2017). ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців). Загальна сума його доходу за 2017 рік складає 481470 гривень (податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи підприємця). В ході проведення бесіди ОСОБА_1 повідомив, що між ним та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація, через те, що мати малолітньої доньки не виконує умов договору в частині участі батька у вихованні дитини, перешкоджає йому брати участь у вихованні та спілкуванні з нею. Також він повідомив, що між ним та колишньою дружиною на даний час існує спір щодо поділу майна подружжя. Мати дитини, ОСОБА_2, 1986 р.н., проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2, частка якого належить їй на праві приватної власності (договір дарування частини житлового будинку від 12.09.2007). Будинок двоповерховий, має п'ять жилих кімнат, два санвузли, простору кухню, підсобні приміщення. У будинку є вся необхідна сучасна побутова техніка. Зроблено сучасний ремонт. Для дитини облаштована окрема дитяча кімната з спальним місцем, куточком для ігор та занять. Для дитини створені усі необхідні умови для всебічного розвитку (акт обстеження умов проживання від 30.01.2018). ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Загальна сума доходу в 2017 році становить 365448,69 гривень (податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця). За інформацією Харківського навчально-виховного комплексу «Вересень» Харківської області від 30.01.2018 ОСОБА_6, 2011 р.н., навчається у першому класі вказаного закладу. Протягом 2017 року з січня по грудень батько дитини ОСОБА_1 жодного разу не відвідував дитячий дошкільний заклад, а з вересня 2017 року по теперішній час-школу. Оплату за навчання здійснює мати, ОСОБА_2, в повному обсязі. Батьківські збори відвідує мати. Участь у всіх шкільних заходах приймає мати (довідка харківського НВК «Вересень» № 14 від 30.01.2018). Спеціалістом комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча лікарня № 5» дитині встановлено діагноз синдром гіперактивності та направлено на консультацію психолога (консультаційний висновок спеціаліста від 20 січня 2018 року). В ході проведення бесіди з ОСОБА_2 було встановлено, що до березня 2017 року відносини між батьками малолітньої ОСОБА_6 не мали конфліктного характеру, та мати не перешкоджала спілкуванню батька з дитиною. Однак, починаючи з березня 2017 року з боку батька почався негативний вплив на дитину. Окрім того ОСОБА_2 повідомила, що дитина щосуботи з 12-00 до 13-30 відвідує заняття колективу сучасного танцю «Мікс» при будинку культури Харківського підшипникового заводу ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС» (довідка ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС») та з 15-00 до 17-00 відвідує секцію плавання у Харківському палаці спорту «Зміна» (філія) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (довідка ХПС «Зміна» № 22 від 26.01.2018). Мати дитини не заперечує проти участі батька у вихованні їх спільної дитини. Вважає, що з урахуванням віку дитини та її зайнятістю в гуртках та секціях, спілкування батька з дитиною можливе тільки у денний час, дві неділі на місяць. З малолітньою ОСОБА_6, 2011 р.н., бесіда не проводилась, враховуючи її вік. З метою захисту інтересів суб'єктів сімейних відносин, у відповідності до статті 19 СК України питання розглянуто органом опіки та піклування для підготовки до суду письмового висновку щодо розв'язання спору на підставі інформації, одержаної у результаті обстеження умов проживання, бесід та на підставі інших документів, які стосуються справи. При підготовці висновку служби у справах дітей Харківської райдержадміністрації щодо встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з малолітньою дитиною було враховано вік, стан здоров'я дитини та її зайнятість, взято до уваги результати бесіди з батьками, ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, результати обстеження умов проживання батьків, психофізіологічні особливості дитини у даному віці та документи, надані батьками, що стосуються справи. Відтак, з огляду на все приведене вище, служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області вважає за доцільне надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, можливість до досягнення дитиною десятирічного віку, щомісяця кожної першої та третьої неділі об 10-00 год. забирати дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, до свого місця проживання та того ж дня ввечері, о 20-00 год. повертати її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, за місцем проживання останньої, з правом змінювати порядок побачень з малолітньою дитиною за взаємною згодою батьків. Під час перебування дитини з батьком ОСОБА_1 дотримуватись медичних рекомендацій та режиму дня дитини. В канікулярний період з метою оздоровлення та відпочинку надати можливість ОСОБА_1 проводити з дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_19, один місяць на рік.

З наданими до суду від представника служби у справах дітей Харківської райдержадміністрації Панченко Н.В., письмових пояснень у справі №635/3267/17 (а.с. 158-160) встановлено, що 19.01.2018 до служб у справах дітей Харківської райдержадміністрації звернувся ОСОБА_1 і з заявою одо надання висновку органу опіки та піклування щодо визначення способу ого участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6, 2011 р.н. 22 січня 2018 року було проведено бесіду з батьком дитини під час якої він повідомив, що він хоче забирати доньку кожної п'ятниці о 18-00 годині до свого місця проживання та повертати дитину матері кожної неділі о 12-00 годині. Також він прохав надати йому право проводити з дитиною один місяць на рік в канікулярний період. Батько до заяви надав документи про дохід, на житло до якого він планує забирати дитину та акт обстеження умов проживання від 04.10.2017. 26 січня 2018 року до служби була запрошена мати дитини шуба Д.В., яка надала довідки НВК «Вересень», ТОВ «Тезис плюс», консультативний висновок спеціаліста КЗОЗ «Харківська міська дитяча лікарня №5», довідку Харківського палацу спорту «Зміна», довідку про склад сім'ї, інформацію про дохід та нерухоме майно. Мати дитини повідомила, що не заперечує проти участі батька у вихованні їх спільної дитини. Вважає, що з урахування віку дитини та її зайнятістю в гуртках та секціях, спілкування батька з дитиною можливе тільки у денний час, дві неділі на місяць. З малолітньою ОСОБА_6, 2011 р.н., бесіда не проводилась, враховуючи її вік. 30 січня 2018 року спеціалістом служби було обстежено умови проживання малолітньої ОСОБА_6, 2011 р.н. При підготовці висновку Харківської райдержадміністрації щодо встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з малолітньою дитиною було враховано вік, стан здоров'я дитини та її зайнятість; взято до уваги результати бесіди з батьками, ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, результати обстеження умов проживання батьків, стать дитини, психофізіологічні особливості дитини у даному віці та документи, надані батьками, що стосуються справи. За інформацією Харківського навчально-виховного комплексу «Вересень» Харківської області від 30.01.2018 ОСОБА_6, 2011 р.н., навчається у першому класі вказаного закладу. Навчальний процес у закладі триває з 8-00 до 18-30. Спеціалістом комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча лікарня № 5» дитині встановлено діагноз синдром гіперактивності та направлено на консультацію психолога (консультаційний висновок спеціаліста від 20 січня 2018 року). Дитина щосуботи з 12-00 до 13-30 відвідує заняття колективу сучасного танцю «Мікс» при будинку культури Харківського підшипникового заводу ТОВ «ТЕЗИС ПЛЮС» та з 15-00 до 17-00 відвідує секцію плавання у Харківському палаці спорту «Зміна» (філія) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (довідка ХПС «Зміна» № 22. На думку матері, встановлення чіткого графіка перебування дитини упродовж кількох діб порушує нормальний розпорядок життя дитини, пов'язаний з необхідністю відвідування дитиною школи в понеділок, обов'язковість шкільної форми, шкільного приладдя, не враховує режим навчання та вимоги до учня. Харківська районна державна адміністрація Харківської області вважає за доцільне надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, можливість до досягнення дитиною десятирічного віку, щомісяця кожної першої та третьої неділі об 10-00 год. забирати дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, до свого місця проживання та того ж дня ввечері, о 20-00 год. повертати її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, за місцем проживання останньої, з правом змінювати порядок побачень з малолітньою дитиною за взаємною згодою батьків. Під час перебування дитини з батьком ОСОБА_1 дотримуватись медичних рекомендацій та режиму дня дитини. В канікулярний період з метою оздоровлення та відпочинку надати можливість ОСОБА_1 проводити з дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, один місяць на рік.

Разом з тим, як встановлено з тексту рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 листопада 2017 року у справі №644/2255/17 (копія рішення - а.с. 142-145), ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду до ОСОБА_1, який в подальшому уточнила та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, у зв'язку з невиконанням договору про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, який був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Матвейченко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 1262, стягнути з відповідача 43041,22 грн., з яких заборгованість за договором в розмірі 39000 грн., інфляційні втрати за кожним з платежів на загальну суму 3381,22 грн., а також 3% річних за кожним з платежів на загальну суму 660 грн. В ході судового розгляду було встановлено, що відповідач у справі порушив умови договору (договору про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, який був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Матвейченко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 1262) лише за шість місяців, у зв'язку з чим, і утворилась заборгованість за договором від 24.06.2016 в розмірі 18000,00 гривень, яка і стягується з відповідача, разом з інфляційними витратами, 3 % річних. Так, рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, а саме:

- стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, ІП НОМЕР_2, який працює фізичною особою-підприємцем, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки м.Вінниця, ІН НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.04.2017, а з 08.07.2017 не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення повноліття дитиною;

- стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, ІП НОМЕР_2, який працює фізичною особою-підприємцем, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки м.Вінниця, ІН НОМЕР_1, заборгованість за договором про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24.06.2016 в розмірі 18000 грн., інфляційні втрати в розмірі 1449 грн., 3% річних за кожним з платежів в розмірі 306 грн. 22 коп., судовий збір в розмірі 640 грн., а всього 20395 грн. 22 коп.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року (копія постанови - а.с. 146-152) апеляційну скаргу на ОСОБА_1 задоволено та змінено рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 листопада 2017 року у справі №644/2255/17, а саме, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2017 року до досягнення дитиною повноліття, з індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відтак, як з тексту приведених рішень вбачається, що дійсно, так і з пояснень позивача ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, ним було припинено виконання умов оспорюваного договору в частині сплати додаткових витрат на дитину щомісячно у сумі 3000 гривень, у зв'язку з тим, що відповідач порушувала умови договору в її частині, а саме, наданні можливості позивачу спілкуватися з їх спільною дитиною.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступними нормами закону.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно частин другої, восьмої та дев'ятої статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) (далі - Конвенція) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В силу частини першої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між членами сім'ї та родичами не врегульовані нормами Сімейного кодексу, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Стаття 9 СК України визначає загальні межі договірного регулювання відносин між подружжям, а саме: така домовленість не повинна суперечити вимогам СК України, іншим законам та моральним засадам суспільства. Під вимогами законів у цьому випадку слід розуміти імперативні норми, що встановлюють заборону для договірного регулювання відносин подружжя.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Згідно з статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 СК України передбачено, щоякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною четвертою статті 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Оскільки договір, в тому числі договір щодо визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, передусім є категорією цивільного права, то відповідно до статті 8 СК України у випадках договірного регулювання сімейних відносин повинні застосовуватися загальні норми статей 3, 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо свободи договору, а також глав 52, 53 ЦК України щодо поняття та умов договору, його укладення, зміни і розірвання.

Так, частина третя статті 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особам право вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Таким чином сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

За змістом наведених норм чинного законодавства убачається, що норми сімейного і цивільного законодавства не містять заборони чи обмеження права сторін договору у визначені цими сторонами правового режиму участі батька (матері) у вихованні дитини та визначення місця проживання дитини.

Згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до вимог статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З наведених вище обставин справи вбачається, що між сторонами був укладений договір, яким було визначено місце проживання дитини разом із матір'ю та чітко визначались права батька, який проживає окремо від них. Умовами договору були визначені як обов'язки батька, зокрема, щодо надання додаткових витрат на утримання дитини, так і умови, що передбачають безперешкодне спілкування батька з дитиною у порядку та графіку визначеному договором, про що сторони дійшли згоди в ході підписання відповідного договору.

Умовами пункту 4.3 спірного Договору між сторонами передбачено, що усі спори, що виникають в процесі виконання цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, суд, приймаючи до уваги вищевказані письмові докази та дані з пояснень свідків, сторін у справі, представника служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, а також приймаючи до уваги обставини, встановлені в рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 листопада 2017 року у справі №644/2255/17 та постанові Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року, що в своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на те, що сторони не дійшли взаємної згоди щодо зміни або ж розірвання договору, прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24 червня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матейченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1262, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Так, суд виходить з того, що починаючи з березня 2017 року умови договору в частині обов'язків ОСОБА_2 фактично не виконувались, як і в подальшому умови договору не виконувались зі сторони ОСОБА_1 щодо його частини обов'язків.

Підставою невиконання зі сторони ОСОБА_2 своєї частини договору, як нею про це зазначено в судовому засіданні стала істотна зміна розпорядку дня ОСОБА_6 та «неналежні», на її думку, умови проживання, які може надати позивач для їх спільної доньки.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що оскільки їх спільна донька підросла та наразі її розпорядок дня змінився докорінно, ніж той що був на час укладення оспорюваного договору, суд не приймає до уваги, адже відповідні непорозуміння також можливо було врегулювати шляхом домовленості, зокрема, в такій же формі як укладено оспорюваний договір. Щодо посилань відповідача на невідповідності умов проживання встановленим нормам, суду надано акт обстеження умов проживання від 04.10.2017 (а.с.106 - досліджений вище), в якому вказано, що для виховання та розвитку дитини створені всі умови.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання Договору між батьками щодо визначення місця проживання та участь у вихованні від 24 червня 2016 року, оскільки при укладанні договору сторонами досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, узгоджено питання в частині участі батька дитини у вихованні дитини, зокрема, наданні додаткових витрат на утримання дитини, а внаслідок істотного порушення договору стороною, одна сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (стаття 651 ЦК України). Все приведене вище доводить саме порушення умов оспорюваного договору, що дає достатні підстави суду для його розірвання.

Висновок суду про доцільність розірвання оспорюваного Договору між сторонами, дозволяє задовольнити вимоги про встановлення способу участі позивача у вихованні малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16. При вирішення даної вимоги, суд виходить із наданого до суду висновку Харківської районної державної адміністрації від 12.02.2018 №01-19/339 (а.с.65-68) та письмових пояснень до нього представника служби у справах дітей Харківської райдержадміністрації Панченко Н.В. (а.с. 158-160), у зв'язку з чим приходить до висновку, про часткове задоволення вимог позовної заяви.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на необхідність часткового розірвання оспорюваного договору, залишивши в силі вимоги про додаткові витрати на дитину, адже це відповідає саме інтересам дитини, суд оцінює критично, оскільки у зв'язку з тим, що відповідач не була позбавлена можливості шляхом переговорів з позивачем змінити умови оспорюваного договору на момент виникнення тих обставин, про які вона говорила в суді. Разом з тим, розірвання такого договору не позбавляє її можливості звернутися до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину.

Також суд вважає необґрунтованою та безпідставною позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з дочкою, ОСОБА_6, адже ЦПК України встановлює судовий контроль за виконанням судових рішень (Розділ VІІ) та відповідальність за невиконання рішення суду, в тому числі кримінальної (стаття 382 КК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, в частині розірвання оспорюваного договору та встановлення способу участі позивача у вихованні дитини.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує виходячи з положень статті 141 ЦПК України.

Керуючись статями 12, 18, 81, 82, 90, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про розірвання договору, усунення перешкод та визначення участі у вихованні дитини - задовольнити частково.

Розірвати договір про визначення місця проживання дитини та участь у вихованні від 24 червня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матейченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1262, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, а саме:

- надати ОСОБА_1 можливість щомісяця кожної першої та третьої неділі об 10 годині 00 хвилин забирати дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, до свого місця мешкання, а того ж дня ввечері, об 20 годині 00 хвилин повертати дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, її матері ОСОБА_2, за місцем проживання останньої, з правом змінювати порядок побачень з малолітньою дитиною за взаємною згодою батьків;

- під час перебування дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, з батьком ОСОБА_1 - дотримуватись медичних рекомендацій та режиму дня дитини;

- в канікулярний період з метою оздоровлення та відпочинку дитини надавати можливість ОСОБА_1 проводити з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, один місяць на рік.

В інші частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_17, зареєстроване у встановлено порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2;

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_18, зареєстроване у встановлено порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

Третя особа - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, місцезнаходження юридичної особи: 62461, місто Південне Харківського району Харківської області, вулиця Гагаріна, будинок 82; ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 26487956.

Повне рішення складено 05 квітня 2019 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук