Рішення № 80970724, 04.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"04" квітня 2019 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 квітня 2019р. Справа №642/4571/18 Провадження №2-о/642/19/19Суд у складі: Головуючого судді Секретаря ОСОБА_1; ОСОБА_2;

За відсутності заявника ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника заявників ОСОБА_5, який заявив про розгляд справи за їх відсутності, відсутності зацікавленої особи Другої харківської державної нотаріальної контори, повідомленої про день та час розгляду справи;

розглянув у відкритому судовому засідання у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту маючого юридичне значення;

В С Т А Н О В И В:

Заявники заявляють вимоги, а саме: Встановити факт, що датою народження ОСОБА_6, позначеною в свідоцтві про одруження з ОСОБА_7, що було видане 29 вересня 1959 року Козаче-Лопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, як 02 липня 1939р. є 02.липня 158 року.

В мотивуванні заяви заявники вказали, 02 липня 1938 року народилася наша мати - ОСОБА_8, що підтверджується посвідкою про народження № 1549388.

Батько - ОСОБА_7 народився 12 липня 1934 року, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 49.

28 вересня 1959 року між батьком - громадянином ОСОБА_7 та матір’ю - громадянкою ОСОБА_8 (після реєстрації одруження - Рось) ОСОБА_9 було укладено шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за № 113. Проте дата народження ОСОБА_8 була помилково позначена як 02 липня 1939 року.

Від вказаного вище шлюбу народилося двоє дітей:

08 листопада 1959 року — ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 152;

26 липня 1971 року - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 390.

05 грудня 2000 року громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_7 отримали довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (ОСОБА_10 - НОМЕР_1; ОСОБА_7 - НОМЕР_2).

13 лютого 2003 року наша мати - ОСОБА_10 померла, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 1396.

19 травня 2013 року помер наш батько - ОСОБА_7, про що складено відповідний актовий запис за № 7027.

Після смерті наших батьків, ми звернулися із заявою про прийняття спадщини до Другої харківської державної нотаріальної контори.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 35593327 від 31 жовтня 2013 року, виданого Другою харківською державною нотаріальною конторою, спадкодавцем за спадковою справою № 55237832 є ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між тим, після здійснення нотаріусом Другої харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 запиту до Державного архіву Харківської області, з метою перевірки анкетних даних ОСОБА_10, від вказано установи надійшла відповідь, згідно якої, громадянка ОСОБА_6, ще 28 березня 1959 року вступила у шлюб з ОСОБА_7 народилася не 02 липня 1935 року, а 02 липня 1939 року. У зв’язку з цим, наявність розбіжності у даті народження ОСОБА_10 стала обставиною, що унеможливлює прийняття нами спадщини на сьогоднішній день.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення При цьому, в п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справі про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 1 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 берези 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Зокрема, в п. 7 вищевказаної Постанови зазначається, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

В свою чергу, в п. 2 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» зазначається, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

У зв’язку з чим заявники заявляють вимоги, щодо встановлення факту маючого юридичне значення.

Заявники на заяві наполягали.

Аналізуючи зміст заявлених вимог відповідно до мотивуванні заяви, суд вважає:

02 липня 1938 року народилася - ОСОБА_8, що підтверджується посвідкою про народження № 1549388.

ОСОБА_7 народився 12 липня 1934 року, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 49.

28 вересня 1959 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (після реєстрації одруження – Рось) ОСОБА_9 було укладено шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за № 113. Проте дата народження ОСОБА_8 була позначена як 02 липня 1939 року.

Під час шлюбу у вказаних осіб народилося двоє дітей:

08 листопада 1959 року — ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 152;

26 липня 1971 року - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 390.

05 грудня 2000 року громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_7 отримали довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (ОСОБА_10 - НОМЕР_1; ОСОБА_7 - НОМЕР_2).

13 лютого 2003 року - ОСОБА_10 померла, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 1396.

19 травня 2013 року помер - ОСОБА_7, про що складено відповідний актовий запис за № 7027.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 35593327 від 31 жовтня 2013 року, виданого Другою харківською державною нотаріальною конторою, спадкодавцем за спадковою справою № 55237832 є ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між тим, після здійснення нотаріусом Другої харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 запиту до Державного архіву Харківської області, з метою перевірки анкетних даних ОСОБА_10, від вказано установи надійшла відповідь, згідно якої, громадянка ОСОБА_6, ще 28 березня 1959 року вступила у шлюб з ОСОБА_7 народилася не 02 липня 1935 року, а 02 липня 1939 року. У зв’язку з цим, наявність розбіжності у даті народження ОСОБА_10 стала обставиною, що унеможливлює прийняття нами спадщини на сьогоднішній день.

Дослідив та оцінив в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає:

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремо го провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення При цьому, в п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справі про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 1 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 берези 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мают юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи пр встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Зокрема, в п. 7 вищевказаної Постанови зазначається, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

В свою чергу, в п. 2 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» зазначається, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Наявні докази у справі свідчать про обґрунтованість заявлених вимог, т.я всі докази підтверджують, що датою народження ОСОБА_6, позначеною в свідоцтві про одруження з ОСОБА_7, що було видане 29 вересня 1959 року Козаче - Лопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, як 02 липня 1939р. є 02.липня 158 року.

Керуючись ст.4, 7, 9, 10, 12, 13, 257 ч.1 п.5, 258, 259, 260, 261, 263, 352, 353, 354, ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву що має юридичне значення, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту маючого юридичне значення, задовольнити повністю.

Вважати, датою народження ОСОБА_6, позначеною в свідоцтві про одруження з ОСОБА_7, що було видане 29 вересня 1959 року Козаче - Лопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, як 02 липня 1939р. є 02.липня 1938 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М.Євтіфієв