Рішення № 80970141, 01.04.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13656/18

Провадження № 2/750/467/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

у грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 34 819 грн. 37 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі 2530 грн. 51 коп., середній заробіток час затримки розрахунку при звільненні в сумі 28876 грн. 25 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати на правничу допомогу та судовий збір.

Сторони в судове засідання не з’явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, від представника відповідача надійшли пояснення по справі, в яких представник відповідача просить справу розглянути у відсутність представника, відмовивши позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2018 позивача звільнено з роботи у ПрАТ «ЧеЗаРа» на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В порушення вимог закону, в день звільнення відповідач не провів з позивачем повний розрахунок, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 34 819 грн. 37 коп., що підтверджується довідкою ПрАТ «ЧеЗаРа» від 08.01.2019 №466/86.

Статтею 117 цього Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Як вбачається з матеріалів справи, за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.07.2018 по 14.12.2018 минуло 82 робочих днів, а тому з урахуванням середньоденного заробітку позивача в розмірі 231,01 грн. сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 18 492 грн. 82 коп. (з даної суми не утримані податки і обов’язкові платежі).

З 17.12.2018 по 13.03.2019 на ПрАТ «ЧеЗаРа» оголошено простій з оплатою 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу): оклад позивача 4650 грн. (з даної суми не утримані податки і обов’язкові платежі), 2/3 окладу становить 3100 грн. (з даної суми не утримані податки і обов’язкові платежі). Тобто з 17.12.2018 по 13.03.2019 середній заробіток складає 1500 грн. (за 15 календарних днів грудня) та 6200 грн. (за 01.19 та 02.19) та 1300 грн. (за 13 календарних днів 03.19). а всього 9000 грн. (з даної суми не утримані податки і обов’язкові платежі).

Такими чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.07.2018 по 13.03.2019 складає 27 942 грн. 82 коп. (з даної суми не утримані податки і обов’язкові платежі), а тому позивачу має бути виплачена сума після відрахування податків і обов’язкових платежів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №692, компенсація провадиться у разі затримки на один або більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за цей період зріс більше як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата з коефіцієнтом 1.

Таким чином, позивачу належить до виплати компенсація втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків її випалити в сумі 2530 грн. 51 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає справедливим і рівноцінним відшкодування позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку з невиплатою грошових коштів тривалий час в розмірі 1000 грн.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До судових витрат, як зазначено ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать і витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 14.12.2018, акт виконаних робіт від 21.01.2019, розрахунок фактичних судових витрат та квитанції про сплату за послуги адвоката в сумі 1800 грн. та 2200 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Дослідивши зазначені докази, вирішуючи питання про розподіл судових витрат та враховуючи чи пов'язані ці витрати з розглядом справи суд виходячи зі складності справи, виконаних робіт (наданих послуг), їх обсягом та часом, витраченим на їх виконання, ціни позову та значення справи для позивача, суд вважає розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу повністю обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Таким чином, з відповідача належить стягнути на користь позивача документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. та на користь позивача в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 81, 258-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 (Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новоселівка, вул. Уляни Громової, буд. 15-А, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (м. Чернігів. вул. Захисників України, 25, код ЄДРПОУ – 14307392) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 34 819 грн. 37 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 27 942 грн. 82 коп., виплату вказаної суми провести після утримання податків та інших обов’язкових платежів на користь держави.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 2530 грн. 51 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судового збору та 4000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 4704 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 05.04.2019.

Суддя: