Ухвала суду № 80969641, 05.04.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/16/19

провадження №1-кс/619/752/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого слідчого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Сірик В.В.

слідчого Пупань Л.С.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001387 від 02.09.2018, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 358 КК України.

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2019 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001387 від 02.09.2018, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування за вищевказаним клопотанням встановлено, що 02.09.2018 до чергової частини Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області по телефону надійшло повідомлення про те, що в смт Слатине Дергачівського району Харківської області невстановлені особи проводять незаконні дії з майном гр. ОСОБА_2

За вказаним фактом 02.09.2018 року Дергачівським ВП ГУНП в Харківській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001387 за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 02.09.2018 перебуваючи на території Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області невстановлені особи пред’явили співробітникам поліції завідомо підроблені документи, а саме накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у якості документів, що підтверджують право користування земельними ділянками, які входять в склад раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6322057300:04:000:0542, однак земельні ділянки у користування фізичним (юридичним) особам на підставі наказів Головного управління не надавались, дозволи на розробку документації із землеустрою, за рахунок земельної ділянки площею 50,0775 га фізичним (юридичним) особам не надавалися.

Згідно до інформації отриманої з відділу у Дергачівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, земельна ділянка, площею 50,002 га для створення селянського господарства, розташована на території Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області перебуває в постійному користуванні ОСОБА_3 (ФГ «Відродження») на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №032000 від 26.11.2001.

Одночасно з цим, згідно до договору про виконання робіт від 29.01.2018, укладеного між ФГ «Відродження» в особі директора ОСОБА_4 (замовник) та ТОВ «Агротехніка 2007» в особі директора ОСОБА_2 (виконавець), останній зобов’язується виконати за завданням замовника наступну роботу: проводити оранку, вносити насіння, проводити його підживлення органічними та неорганічними речовинами, проводити збір та зберігання врожаю (надалі іменується «робота») протягом строку дії даного договору, проте не раніше повного збору врожаю з земельної ділянки, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує роботи, самостійно проводить заправку техніки, самостійно купує та вносить насіння, та самостійно збирає та зберігає врожай. Оплата послуг виконавця здійснюється за рахунок майбутнього врожаю. Оплата роботи здійснюється не пізніше 31 грудня поточного року дії договору проте не раніше дати збору врожаю.

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_2 пояснив, що 02 вересня 2018 року приблизно о 09.00 годині йому зателефонував хтось з його знайомих і сказав, що поблизу земельної ділянки, яка належить ФГ «Відродження» та на якій ТОВ «Агротехніка 2007» сумісно вирощує врожай, перебувають невідомі особи, автотранспортні засоби та сільськогосподарська техніка, а саме комбайн. Після цього, останній прибув до вказаного поля. Поблизу поля знаходилися чоловіки, їх було близько тридцяти. Також, поблизу поля знаходилося близько десяти автотранспортних засобів. Поблизу поля стояла сільськогосподарська техніка, а саме комбайн. Після цього він підійшов до ватажка вказаних чоловіків та спитав з якого приводу останні тут знаходяться, на що вказаний чоловік не представився і повідомив, що вони планують скосити врожай і що це поле належить учасникам АТО. Після цього, ОСОБА_2 зателефонував до поліції, з метою припинення протиправних дій вищевказаних осіб. Разом із цим, вищевказані особи за допомогою сільськогосподарської техніки, а саме комбайну, почали збирати врожай соняшника. ОСОБА_2 та декілька його співробітників намагалися перешкоджати вказаним особам завантажити зібране насіння з поля, однак до них були застосовані міри фізичної дії. Після цього з вказаного поля врожай був скошений та вивезений вантажними транспортними засобами в невідомому напрямку.

Крім цього, встановлено автомобілі, які перебували біля вказаної земельної ділянки під час здійснення збору врожаю, а саме серед них вантажний автомобіль НОМЕР_1. За допомогою вказаного автомобіля здійснювався збір врожаю у вказаному місці.

Згідно до реєстраційної картки ТЗ Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України вантажний автомобіль НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5

Допитаний у якості свідка водій транспортного засобу DAF д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 на підставі ст. 63 Конституції України від дачі будь-яких свідчень відмовився.

Старший слідчий СВ Дергачівського ВП ГУНП Харківської області ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Прокурор Сірик В.В. в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, надав електронною поштою клопотання про відкладення розгляду, так як прибути в суд не може за сімейними обставинами.

Слідчий суддя вважає, що клопотання можливо розглядати за відсутності власника вантажного автомобіля, так як у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та\або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Жодних посилань на можливість відкладення розгляду клопотання за неявкою вищевказаних осіб у ст. 172 КПК України не має.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання старшого слідчого та додані до нього документи, приходить до висновку про можливість задоволення клопотання частково.

Слідчий суддя встановив, що слідчий просить накласти арешт на майно, а саме на вантажний автомобіль НОМЕР_1, у тому числі, шляхом заборони вчинення будь-яких дій пов’язаних з відчуженням транспортного засобу, з реєстрацією та перереєстрацією прав на нього.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення статті 170 КПК України, для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, - неодмінними є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно:

- є доказом злочину і арешт майна необхідний для збереження речового доказу;

- підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб;

- підлягає конфіскації у юридичної особи;

Тобто, виправданням такого процесуального обмеження власника як позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування своїм майном – є наявність доведених органом досудового розслідування ризиків, що майно, як речовий доказ, може бути зіпсоване чи знищене, перетворене пошкоджене чи приховане.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпеченням кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення слідчих дій, зокрема пред’явлення для впізнання та слідчого експерименту.

Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об’єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки накладення арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження.

Надана суду реєстраційна картка ТЗ не має дати її створення та даних коли і ким вона була видана, однак вказує на те, що з моменту реєстрації 28.08.2015 власником вантажного автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_5. Стосовно причепа д.н. НОМЕР_4 дані відсутні.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що можливо накласти заборону на відчуження транспортного засобу DAF д.н. НОМЕР_3 з передачею вищевказаного автомобіля на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001387 від 02.09.2018, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити частково.

Накласти заборону на відчуження транспортного засобу вантажного автомобіля НОМЕР_2 і передати вищевказаний автомобіль на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні ухвали, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Л. О. Якименко