Ухвала суду № 80969480, 25.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

25.03.2019

Справа № 638/12303/18

Провадження: 2/638/1287/19

УХВАЛА

іменем України

"25" березня 2019 р. Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Омельченко К.О.,

за участю секретаря Юрченко Д.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про невиплату заробітної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про невиплату заробітної плати.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу звільнення ОСОБА_1 з публічної служби, тому справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Позивач заперечував проти закриття провадження у справі, оскільки правовідносини виникли на підставі трудових відносин

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання тким , що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 13.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» передбачено, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а у п. 27 вказаної постанови зазначено, що суди повинні враховувати, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративними судами, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Пов'язаними з вимогами про стягнення заробітної плати слід вважати вимоги про відшкодування шкоди, завданої саме невиплатою заробітної плати (грошового утримання). Суди повинні мати на увазі, що позовна вимога публічних службовців про стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, у тому числі в разі, коли її заявлено окремо від вимоги про поновлення на роботі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження особою публічної служби.

Згідно ч. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Критеріями віднесення тієї чи іншої особи до осіб публічної служби визначено наявність запису в трудовій книжці особи про складення Присяги державного службовця та присвоєння відповідного рангу державного службовця.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернувся до суду в порядку та керуючись нормами ЦПК України з позовною заявою, а не з адміністративним позовом, як це передбачено нормами КАС України, тоді як спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу проходження та звільнення позивача ОСОБА_1 з публічної служби з приводу стягнення заборгованості по заробітній платі ті анших виплат, пов*язаних зі звільненням з відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, а тому з урахуванням зазначеного спір, що виник між сторонами відноситься до адміністративної юрисдикції, а не до цивільної юрисдикції, оскільки позивач був працівником Головного управління ДФС у Харківській області.

Викладене свідчить про звільнення позивача ОСОБА_1 З публічної службу, у зв'язку з цим вимоги позивача стосуються звільнення з цієї публічної служби. Отже, між сторонами виник спір щодо звільнення ОСОБА_1 з публічної служби, який не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити, оскільки відповідачем у позові є суб’єкт владних повноважень, а предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов*язаних зі звільненням, а тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а позивачу слід звернутися до відповідного адміністративного суду з позовом в порядку, передбаченому нормами КАС України.

Суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, закриття провадження в справі з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що право позивача на захист в порядку адміністративного судочинства і закриття провадження в справі не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, тому суд вважає можливим провадження по справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 256, 353, 354 ЦПК України, суд, –

постановив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про невиплату заробітної плати – закрити.

Роз*яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.03.2019 року.

Головуючий суддя: К.О. Омельченко