Рішення № 80969435, 22.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16255/18

Провадження № 2/638/250/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2019

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Омельченко К.О.

при секретарі Юрченко Д.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа - Шоста ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин визнання та визнання спадкоємцем за законом,

в с т а н о в и в :

01 листопада 2018 року позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту родинних віднсин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 більше п'яти років з 2009 року до дня смерті ОСОБА_3, визнати ОСОБА_4 спадкоємцем четвертої черги за законом після ОСОБА_3, померлої 12 червня 2017року.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ОСОБА_4( до шлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_5 народилася 08 жовтня 1971році у сім’ї ОСОБА_3 (до шлюбне прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ЇЇ батьки:ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 03 квітня 1971року.Окрім ОСОБА_1 у сім’ї був брат ОСОБА_10, який народився 24 лютого 1968 році.11 листопада 1975 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було розірвано шлюб, після розірвання шлюбу присвоєно прізвище на «Аллахвердова».29 травня 1987році ОСОБА_8 помер.18 квітня ОСОБА_12 Ігорович зареєстрував шлюб з ОСОБА_13, прізвище після одруження чоловіка ОСОБА_14 Ігорович.22 вересня 1999 року ОСОБА_15 зареєструвала шлюб з ОСОБА_16 після чого їй присвоєно прізвіще «Замощенко». 20 червня 2001року шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 було розірвано, після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_13 змінено на Аллахвердов.23 січня 2007року ОСОБА_15 розірвала шлюб з ОСОБА_16. 11 січня 2009року ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_17. З часу реєстрації шлюбу ОСОБА_3 переїхала проживати до чоловіка у квартиру № 19, розташовану у будинку №5 по вул. Отакара Яроша м. Харкова. Ця квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_6, який помер 10 листопада 1997року, ОСОБА_18, яка померла 26 серпня 2004року та ОСОБА_19. За місцем постійного проживання чоловiка ОСОБА_3 не була зареєстрована, в неї був статус особи без постійного місця проживання,ОСОБА_20 не встиг оформити спадщину на дві частки його квартири після смерті його баби та діда ОСОБА_6 та ОСОБА_18. З часу реєстрації шлюбу ОСОБА_3 постійно проживала з чоловіком ОСОБА_21, його матір’ю ОСОБА_11, та сестрою чоловіка- Замощенко ОСОБА_5 у квартирі № 19, розташованої у будинку №5 по вул. Отакара Яроша м. Харкова. 14 листопада 2011року померла ОСОБА_11. Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, яку позивач разом з ОСОБА_10 прийняли, подавши заяви про прийняття спадщини після матері до Другої та Шостої ОСОБА_2 державним нотаріальним конторам у встановлений законом строк. ОСОБА_10 був інвалідом ІІ групи його жінка ОСОБА_3 була інвалідом І групи і вони потребували постійного уходу та допомоги, яку ОСОБА_1 постійно ним надавала, піклувалася ними, проживали однією сім’єю, постійно проживали у квартирі №19 яка розташована у будинку №5 по вул. О.Яроша м.Харкова.06 лютого 2014року ОСОБА_21 помер. Після ОСОБА_10 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини двохкімнатної квартири №19, яка розташованої у буд.№5 по вул. О.Яроша м.Харкова. ОСОБА_22 разом з ОСОБА_3 подали заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_10 до Шостої ОСОБА_2 Державної нотаріальної контори, але ОСОБА_1 було відмовлено в прийняті заяви тому ,що я є спадкоємцем другої черги, а ОСОБА_10 , як жінка спадкодавця є спадкоємицей першої черги і від неї заяву було прийнято і відкрита спадкоємна справа №382/2017.З часу смерті ОСОБА_10, ОСОБА_23 та ОСОБА_3 проживали у спадкоємній квартирі, вели спільне господарство, сплачували комунальні платежі, робили ремонт. З вересня 2014 року ОСОБА_3К повністю було паралізовано. ОСОБА_1 постійно опікувалася нею до часу її смерті.12 червня 2017 року ОСОБА_3 померла. ОСОБА_1 за власні кошти займалася справами з її поховання ОСОБА_3 Після ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини позивач звернулася до Шостої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно у виді 1/3 двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яке вона не встигла оформити після смерті її чоловіка ОСОБА_10, яке належало спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 1-96-69836 від 14листопада 1996року, яке видано ОСОБА_2 міським центром приватизації державного житлового фонду. Фактично позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_24, оскільки залишилася проживати у вказаній квартирі, крім того, до її смерті постійно проживала за вказаною адресою.

Позивач вказує, що при зверненні до нотаріуса для одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, їй не змогли видати свідоцтва в зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинний зв'язок з померлою і їй необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, протии винесення заочного рішення не заперечував.

06 лютого 2019 року від відповідача ОСОБА_2 міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог.

07 лютого 2019 від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Дослiдивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 народилася 08 жовтня 1971році у сім’ї ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_18) ОСОБА_7 та ОСОБА_8, свідоцтво про народження серії Ш-ВЭ № 034557.

Її батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_25 зареєстрували шлюб 03 квітня 1971року, про що складено актовий запис про реєстрацію шлюбу № 29.

У сім’ї був брат ОСОБА_10, який народився 24 лютого 1968 році, свідоцтво про народження серії ІІ-АВ № 726547, актовий запис № 2665.

11 листопада 1975 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було розірвано шлюб, після розірвання шлюбу присвоєно прізвище на «Аллахвердова», свідоцтво про розірвання шлюбу І-ВЛ № 350080, видане відділом ЗАГС Московського району м.Харкова.

29 травня 1987році ОСОБА_8 помер, свідоцтво про смерть зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову ОСОБА_2 міського управління юстиції, серії ІІІ-ВЛ № 385914

18 квітня ОСОБА_12 Ігорович зареєстрував шлюб з ОСОБА_13, свідоцтво про шлюб зареєстровано у міському відділі реєстрації актів громадського стану ОСОБА_2 обласного управління юстиції, актовий запис №657, прізвище після одруження чоловіка ОСОБА_14.

22 вересня 1999 року ОСОБА_15 зареєструвала шлюб з ОСОБА_16 після чого мені присвоєно прізвище «Замощенко», якого було зареєстровано Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції, актовий запис № 400.

20 червня 2001року шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 було розірвано, свідоцтво про розірвання шлюбу зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції м.Харкова, актовий запис № 424, після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_13 змінено на ОСОБА_15.

23 січня 2007року ОСОБА_15 розірвала шлюб з ОСОБА_26, якого було зареєстровано Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції, актовий запис № 31.

11 січня 2009року ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_17 (зараз ОСОБА_10) ОСОБА_27, свідоцтво про шлюб, видане Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції,актовий запис №3. ОСОБА_3 переїхала проживати до чоловіка у квартиру № 19, розташовану у будинку №5 по вул.Отакара Яроша м.Харкова.

Відповідно Свідоцтва про право власності на житло № 1-96-69836 від 14листопада 1996року, виданного ОСОБА_2 міським центром приватизації державного житлового фонду,квартира належить ОСОБА_6, який помер 10 листопада 1997року, ОСОБА_18, яка померла 26 серпня 2004року та брату ОСОБА_19 померлому 06 лютого 2014року.

За місцем постійного проживання чоловiка ОСОБА_3 не булла зареєстрована в неї був статус особи без постійного місця проживання. Окрім помешкання чоловіка в неї іншого житла при житті не було. Мешкала вона разом з чоловіком ОСОБА_21 , його матери ОСОБА_11, ОСОБА_28 у квартирі № 19, розташованої у будинку №5 по вул.Отакара Яроша м.Харкова. Цей факт підтверджується показами сусідей по будинку та актом , який було складено сусідами за життя ОСОБА_3.

14 листопада 2011року померла ОСОБА_11, свідоцтво про смерть зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову ОСОБА_2 міського управління юстиції, серії І-ВЛ № 332842

Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, яку позивач разом ОСОБА_29 прийняли, подавши заяви про прийняття спадщини після матері до Другої та Шостої ОСОБА_2 державним нотаріальним конторам у встановлений законом строк.

ОСОБА_10 був інвалідом ІІ групи його жінка ОСОБА_3 була інвалідом І групи і вони потребували постійного уходу та допомоги, яку я постійно ним надавала.

06 лютого 2014року ОСОБА_21 помер, свідоцтво про смерть зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову ОСОБА_2 міського управління юстиції, серії І-ВЛ № 431890, актовий запис № 1949.

Після ОСОБА_10 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини двохкімнатної квартири №19, яка розташована у буд.№5 по вул.О.Яроша м.Харкова.

Позивач з ОСОБА_3 подали заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_10 до Шостої ОСОБА_2 Державної нотаріальної контори.

Позивачу було відмовлено в прийнятті заяви тому ,що є спадкоємець першої черги жінка спадкодавця від неї заяву було прийнято і відкрита спадкоємна справа №382/2017.

З часу смерті ОСОБА_10 позивач з ОСОБА_3 проживали у спадкоємній квартирі. Вели спільне господаство, сплачували комунальні платежі, робили ремонт. З вересня 2014 року ОСОБА_3К повністю було паралізовано.

12 червня 2017 року ОСОБА_3 померла свідоцтво про смерть зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову ОСОБА_2 міського управління юстиції, серії І-ВЛ № 594431, актовий запис № 8609.

Позивач за власні кошти ховала ОСОБА_3 займалася справами з її поховання, доказом даної обставини є Договір-замовлення на організацію поховання та ритуальні послуги

Після ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини позивач звернулася до Шостої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори. Згідно письмової відмови шостої держаної нотаріальної контори крім ОСОБА_23 ОСОБА_30 спадкоємців немає.

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно у виді 1/3 двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яке вона не встигла оформити після смерті її чоловіка ОСОБА_10, яке належало спадкодавцеві на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 1-96-69836 від 14листопада 1996року, яке видано ОСОБА_2 міським центром приватизації державного житлового фонду.

Фактично позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_24, оскільки залишилася проживати у вказаній квартирі та на підставі показів свідків, до її смерті постійно проживала за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.

20 червня 2018року Шоста державна ОСОБА_2 міська нотаріальна контора мені відмовила в видачі свідоцтва про визнання мене спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_3 в зв’язку з тим, що в мене відсутні документи, які підтверджують родинний зв'язок з померлою і мені необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Враховуючи відсутність у ОСОБА_24 спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги, відповідно до ст. 1264 ЦК України, маю право на спадкування за законом у четверту чергу.

В підтвердження вище перелічених фактів суду надані фотографії спільного побуту та життя, та покази свідків, які є сусідами та знайомими спадкодавця та позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до норм статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за вдачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними".

Стаття 1264 Цивільного Кодексу України визначає,що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За приписами ч. 2 ст. З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Тобто з 11 січня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім’єю, тобто більше п'яти років, а тому відповідно до ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги після померлої, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючисьст.ст.5, 6, 10,57, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 218, 235ЦПКУкраїни , п.1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995року, ст.ст. 16, 317, 328, 392,1216, 1220, 1222, 1258, 1261, 1267, 1268 ЦК України, суд :

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємцем за законом четвертої черги в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 більш п’яти років з 2009 року до 12 червня 2017року, часу смерті ОСОБА_3.

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем за законом четвертої черги після ОСОБА_3, померлої 12 червня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя