Рішення № 80969419, 27.03.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12328/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Логінової С.М.,

при секретарі судового засідання – Д’яковичу О.О.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

за участю представника Хмельницької міської ради – ОСОБА_2,

за участю представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом заступника прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів

встановив:

Прокурор Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_5 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 133720,45 грн., посилаючись на те, що Хмельницькою місцевою прокуратурою встановлено, що ОСОБА_4 є власником нерухомого майна - приміщення автогаража загальною площею 249,9 м. кв. по вул. Пілотська 77-В (змінено адресу з вулиці Чорновола, 88 згідно наказу начальника управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 08.10.2015 №291) у м. Хмельницькому згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2002 р.

Для обслуговування вказаного нерухомого майна, рішенням 7-ї сесії Хмельницької міської ради від 20.07.2016 р. №56 за поданим клопотанням від 02.02.2016 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1117 м. кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська 77-В.

На даний час ОСОБА_4 право користування (оренди) вказаною земельною ділянкою у відповідності до вимог законодавства не оформив.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору оренди.

Після оформлення ще у 2002 році за собою права власності на приміщення гаража площею 249,9 м. кв. по вул. Пілотська 77-В (колишня вулиця Чорновола,88) у м. Хмельницькому,що підтверджується повідомленням Хмельницького БТІ №708653 від 21.02.2018 р., ОСОБА_4 договір оренди вказаної земельної ділянки не уклав, орендної плати за договором не сплачував, хоча земельну ділянку використовує і до теперішнього часу для обслуговування власного об'єкту нерухомого майна.

Вказане підтверджується актом від 21.08.2017 р., складеним представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради за результатами обстеження земельної ділянки по вул. Пілотській 77-В у м. Хмельницькому. За результатами обстеження комісією встановлено, що земельна ділянка знаходиться на закритій території, встановлені ворота із вул. Пілотської.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Позивач посилається на те, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у виді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

19 квітня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України N 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до п. 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Пункт 4 Порядку визначає, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №201 від 22.03.2018 р. затверджено акт визначення розміру збитків за фактичне використання ОСОБА_4 земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно вказаного акту від 27.12.2017 р. територіальній громаді міста Хмельницького внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1117 га по вул. Пілотській 77-В у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2015 по 01.12.2017, заподіяно збитки в розмірі 133 720,45 грн.

Хмельницькою міською радою 28.03.2018 р. на адресу проживання ОСОБА_4 направлено акт комісії з визначення збитків та рішення виконавчого комітету з пропозицією добровільно відшкодувати збитки, визначені в акті комісії від 27.12.2017 в продовж одного місяця.

Відповідачем вимоги, викладені у повідомлені упродовж вказаного терміну не виконано, збитки у розмірі 133 720,45 грн. позивачу не відшкодовано.

Представник позивача посилається на те, що Хмельницькій міській раді завдані збитки у виді упущеної вигоди у розмірі неодержаної орендної плати в сумі 133 720,45 грн.

Відповідно до ст. 261 Цивільного Кодексу України, строк позовної давності на звернення прокурора до суду з вказаним позовом не пропущений

Відповідно до п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р, збитки відшкодовуються особами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів, не пізніше 1 місяця після затвердження актів. Акт визначення збитків, заподіяних ОСОБА_4 затверджено рішенням виконавчого комітету 22.03.2018 р.

Хмельницькій міській раді, як власнику землі на момент нарахування таких збитків не було та не могло бути відомо про сплату боржником даної заборгованості впродовж вказаного терміну.

Позивач посилається на те, що користування земельною ділянкою без належно оформлених документів (договору оренди) з боку ОСОБА_4 розпочалося ще з 2002 року і триває до теперішнього часу.

Хмельницькою міською радою самостійно заходи на усунення наведених порушень не вживалися, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування.

Просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Хмельницької міської ради 133 720,45 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Пілотській 77-В у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів .

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 19.06.2018 р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.09.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справа до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що підстави для задоволенню відсутні, оскільки позов є безпідставним та звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності . Просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2015 р. по 05.06.2015 р., що становить 16 236,87 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із рішенням Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор та його заступник має право подати позови до суду в інтересах держави. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, у кожному випадку прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребую захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування право розпорядження землями територіальних громад в порядку та спосіб, передбачені Земельним кодексом України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником нерухомого майна - приміщення гаража загальною площею 249,9 м. кв. по вул. Пілотська 77-В (змінено адресу з вулиці Чорновола, 88 згідно наказу начальника управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 08.10.2015 №291) у м. Хмельницькому згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2002 р.

Для обслуговування означеного нерухомого майна, рішенням 7-ї сесії Хмельницької міської ради від 20.07.2016 р. №56 за поданим клопотанням від 02.02.2016 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1117 м. кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська 77-В.

На даний час ОСОБА_4 право користування (оренди) вказаною земельною ділянкою у відповідності до вимог законодавства не оформив.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 після оформлення ще у 2002 році за собою права власності на приміщення гаража площею 249,9 м. кв. по вул. Пілотська 77-В (колишня вулиця Чорновола,88) у м. Хмельницькому,що підтверджується повідомленням Хмельницького БТІ №708653 від 21.02.2018 р., договір оренди вказаної земельної ділянки не уклав, орендної плати за договором не сплачував, хоча земельну ділянку використовує і до теперішнього часу для обслуговування власного об'єкту нерухомого майна.

Вказане підтверджується актом від 21.08.2017 р., складеним представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради за результатами обстеження земельної ділянки по вул. Пілотській 77-В у м. Хмельницькому. За результатами обстеження комісією встановлено, що земельна ділянка знаходиться на закритій території, встановлені ворота із вул. Пілотської.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного Кодексу України , є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних -приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України).

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №201 від 22.03.2018 р. затверджено акт визначення розміру збитків за фактичне використання ОСОБА_4 земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно вказаного акту від 27.12.2017 р. територіальній громаді міста Хмельницького внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1117 га по вул. Пілотській 77-В у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2015 по 01.12.2017, заподіяно збитки в розмірі 133 720,45 грн.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позов про стягнення збитків , заподіяних Хмельницькій міській раді внаслідок користування особою земельною ділянкою, на якій розташоване належне відповідачу на праві власності майно, без укладення договору оренди.

ОСОБА_6 Верховного Суду (справа № 922/3412/17 від 20.11.2018 р.) висловила позицію про можливість стягнення збитків, посилаючись на статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, оскільки підставою заявленого позову є не саме посилання на ці норми права, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд приходить до висновку, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені в заяві, то зазначення у позові заступника прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_4 правова норма – ст. 1166 ЦК України, не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватись при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовні давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи дату звернення до суду із позовом та період, за який позивач просить стягнути завдані збитки, а також зважаючи на визначений законодавством загальний строк позовної давності, позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення збитків за період з 01.01.2015 р. по 05.06.2015 р., що становить 16 236,87 грн.( 142,62 грн. х 5 міс. = 15 713,10 грн. - період 01.01.2015р. по 31.05.2015р.; 142,62 / 30 днів х 5 днів = 523,77 грн. - період 01.06.2015р. по 05.06.2015р.)

Суд приходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_4 на користь

Хмельницької міської ради 117483 грн. 58 коп. (133 720,45 грн. - 16 236,87 грн. =117483 грн. 58 коп.)

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 10, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 257, ч.1 ст. 261, ч.ч. 2, 3 ст. 267 , ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, Земельного кодексу України, суд

вирішив:

позов заступника прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований – АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1) на користь Хмельницької міської ради(р/р 31414544700002, МФО 815013, ЄДРПОУ38045529, одержувач: УК у м. Хмельницькому, 24060300, банк одержувача: ГУДКСУ у Хмельницькій області, призначення платежу: інші надходження (відшкодування збитків) грошових коштів у сумі 117483( сто сімнадцять тисяч чотириста вісімсот три) грн. 58 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у сумі 1762, 24 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення буде виготовлено 6 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Логінова С.М.