Рішення № 80967441, 21.03.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1443/16-ц

Номер провадження 2/540/239/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 21.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за вказаним позовом, мотивованим тим, що позивач з відповідачкою є батьками неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 За рішенням суду від 10.06.2015 року шлюб між ними розірвано, з того часу відповідачка з рідними дітьми не проживає, не виявляє бажання у спілкуванні з ними, не бере участі у їх вихованні та утриманні, не піклується про стан здоров'я. Діти проживають з позивачем, бабусею та дідусем, навчаються у Карлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, характеризуються як сумлінні учні. Стверджує, що для дітей створені усі необхідні умови для проживання і навчання. Оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своїх неповнолітніх синів, позивач просить позбавити її батьківських прав стосовно них та стягнути аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 навела свої заперечення на доводи позовної заяви та стверджуючи про їх необґрунтованість, просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач та його батьки позбавили її можливості проживати разом з дітьми, спілкуватися з ними, бачити їх, приймати участь у їх вихованні та утриманні, вигнали її з квартири, де вона була зареєстрована, будучи вагітною від позивача. Після народження сина ОСОБА_7 та через те, що позивач зі своєю матір'ю своїми діями не давали їй можливості здійснювати свої материнські права, вона реально не мала можливості виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до старших синів, змушена була самостійно шукати житло у різних населених пунктах Полтавської області для себе та сина ОСОБА_7, у зв'язку з необхідністю доглядати за малолітнім сином, не мала можливості працювати. Стверджує, що ніколи не втрачала материнських почуттів до старших синів і не мала думки відмовлятися від виконання своїх батьківських обов'язків щодо них (а.с. 83-84).

У судовому засіданні позивач позов підтримав та наполягав на його задоволенні, пояснивши, що відповідач не піклується про дітей, залишила їх та він самостійно виховує та забезпечує хлопчиків. У спілкуванні матері з дітьми він не перешкоджає, діти не хочуть з нею бачитися, відповідач може приходити до них в школу, на прогулянку, але вона цього не робить, не допомагає матеріально.

Відповідач та її представник заперечували проти задоволення позову, покликаючись на те, що відповідачка бажає і намагається допомагати дітям та спілкуватися з ними, але позивач чинить в цьому перешкоди та налаштовує дітей проти матері. ОСОБА_2 також пояснила, що дітей вона любить та хоче з ними бачитися і брати участь в їх житті, вона приїздила до школи, телефонує до вчителів, на даний час не може надавати матеріальну допомогу, оскільки виховує ще одну малолітню дитину та перебуває в скрутному матеріальному становищі, але має намір влаштуватися на роботу. Позивач відмовляється від коштів, які вона давала для дітей - на харчування та поповнення мобільного телефону.

Представник відповідача також вважає що винної поведінки відповідачки не встановлено та вона не ухиляється від виконання обов'язків по відношенню до дітей.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без участі ССД Карлівської РДА, у розгляді справи покладаються на розсуд суду (а.с. 180).

Суд, заслухавши учасників справи, з'ясувавши думку дітей, в інтересах яких заявлено позов, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач та відповідач є батьками малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6,7).

Діти навчаються в Карлівській ЗОШ І-ІІІ ступеня № 3, позитивно характеризуються (а.с. 8,9).

Заочним рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 10.06.2015 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 10).

Як убачається з акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1, останній зареєстрований АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, в сім'ї своїх батьків, в трикімнатній квартирі, зі своїми неповнолітніми синами: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діти проживають у нормальних умовах, забезпечені усім необхідним, батько піклується про дітей, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами та проблемами дітей. Його бувша дружина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, з родиною не мешкає два роки, з дітьми не спілкується, не цікавиться їхніми успіхами в навчанні, побуті, матеріально не допомагає (а.с. 12).

Згідно характеристики на ОСОБА_1, виданої ТОВ «Елеваторремкомплект», позивач працює електрозварником у товаристві з липня 2015 року, зарекомендував себе сумлінним працівником, має високий професійний рівень (а.с. 11). Його дохід за листопад 2015 - квітень 2016 року склав 10 340,55 грн., що стверджується довідкою про доходи (а.с. 13).

За довідкою Карлівського виробничого управління ЖКГ, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Як убачається з акту від 24.11.2017, комісією в складі: депутата селищної ради Пасічник Т.М., сусідів - ОСОБА_9, ОСОБА_10, у присутності власника будинку ОСОБА_11, встановлено, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 проживають в АДРЕСА_4, без реєстрації (а.с. 91).

За повідомленням Карлівської міської ради № 06-21/323 від 20.02.2018, ОСОБА_2 11.12.2017 звернулася до міської ради із заявою про взяття її сім'ї на квартирний облік одержання житлової площі, рішенням виконавчого комітету від 22.12.2017 за № 204 ОСОБА_2 взято на квартирний облік у зв'язку з відсутністю житла та включено в загальний список одержання житла. Додатково повідомляють, що ОСОБА_13 не зверталася до міської ради зі скаргами на ОСОБА_1 та ОСОБА_14 щодо перешкоджання для її проживання з дітьми у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 92, 93).

Згідно акту обстеження умов проживання, комісією у складі: в.о. начальника ССД Карлівської РДА ОСОБА_15, провідним спеціалістом ССД Карлівської РДА - Шовковою Ю.М., на підставі звернення до суду ОСОБА_1 з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, з метою обстеження умов проживання: АДРЕСА_3, встановили, що у квартирі чисто, затишно, наявна побутова техніка, продуктами харчування забезпечені, для дітей виокремлено окрему кімнату, речі дітей складені акуратно, одягу та взуття в достатній кількості, бабуся та батько дітей з турботою та любов'ю розповідають про дітей (а.с. 95).

За повідомленням Карлівської РДА, заяв (скарг) усних та письмових від гр. ОСОБА_2 на її колишнього чоловіка ОСОБА_1 та на ОСОБА_14 до Карлівської РДА не надходили. В свою чергу, ССД Карлівської РДА повідомляє, що з часу проживання окремо з гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 жодного разу не зверталася до ССД стосовно перешкоджання їй у спілкуванні з дітьми їх батьком чи іншими особами (а.с. 97).

За повідомленням директора школи Карлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 від 23.0.2018, зі слів класних керівників 3-А та 5-Б класів, громадянка ОСОБА_2 зверталася з усними скаргами на колишнього чоловіка ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_14, зауважувала, що вони перешкоджають спілкуванню з синами ОСОБА_17 та ОСОБА_18. Мати двічі за 2017-2018 роки відвідувала синів у школі, у лютому приносила солодощі на день народження ОСОБА_14, щотижня в телефонному режимі спілкується з класними керівниками, цікавиться навчанням та поведінкою синів, виявляє стурбованість, що не може безпосередньо бачитися й спілкуватися з дітьми (а.с. 105).

Згідно з висновком від 27.06.2018 р. служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації вважає, що участь матері у вихованні дітей є недостатньою, але оцінити її, як ухилення від виконання батьківських обов'язків не може, у зв'язку з чим та з метою захисту прав та законних інтересів дітей, служба у справах дітей зробила висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, стосовно малолітніх синів, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 160-162).

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків , коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни , для запобігання заворушенням чи злочинам ,для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява № 39948/06), зокрема у пункті 49 зазначив, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати , що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до вимог ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України - мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні та безсумнівні докази винної поведінки відповідача та її свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками стосовно синів ОСОБА_18 та ОСОБА_17, а отже й відсутні підстави позбавлення її батьківських прав. При цьому суд враховує складну життєву ситуацію матері дітей, яка виховує ще одну малолітню дитину та має житлові проблеми, а також те, що мати дітей намагається не втрачати контактів з синами та бажає спілкуватися з ними та допомагати, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Суд вважає що думка малолітніх дітей щодо того, що мати залишила їх та небажання дітей спілкуватися з нею сформована під впливом батька - позивача по справі, з яким проживають хлопчики та який самостійно виховує, забезпечує матеріально дітей, а тому і негативно ставиться до відповідача. Присутня в судовому засіданні психолог ОСОБА_19 повідомила, що діти дуже близькі з батьком, хлопчики прислухаються до його думки.

Розглядаючи вимогу про стягнення аліментів, слід зазначити, що відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХП (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами 1 та 3 статті 181 СК України передбачено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 5 статті 183 СК України передбачено, що той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Таким чином законодавець визначив, що у безспірному порядку на одну дитину підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу).

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17.05.2017р. були внесені суттєві зміни щодо спрощення розгляду справ про стягнення аліментів шляхом їх розгляду в наказному та спрощеному позовному провадженні. Крім того, вказаним законом було змінено правовий статус аліментів та підвищення їх мінімального розміру з 30 % до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для дітей: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що діти проживають з батьком - позивачем по справі, відповідач мешкає окремо, перебуває на квартирному обліку у зв'язку з відсутністю житла та має на утриманні ще одну малолітню дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.91,92,181), не працює.

Аналізуючи зібрані у справі докази, враховуючи, що обов'язок по утриманню дітей законом покладено на обох батьків, які працездатні та мають можливість працювати, та оскільки відповідач має ще одну малолітню дитину, суд приходить до висновку, що для забезпечення необхідного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей необхідним є стягнення з відповідача аліментів на утримання синів ОСОБА_18 та ОСОБА_17 в розмірі ј частки від усіх видів доходів відповідача, але не менше але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, з 08.07.2017 року не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 17.10.2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

Отже, позов слід задовольнити частково, а саме стягнути аліменти з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, з 08.07.2017 року не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 17.10.2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу на один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженець м. Карлівка Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий 29.09.2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженка м. Луганськ, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4, паспорт громадянина України серія НОМЕР_3, виданий 18.03.2016 р., інші відомості - відсутні.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Карлівська районна державна адміністрація в особі служби в справах дітей, місцезнаходження: м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 54. Полтавська область, код ЄДРПОУ 04057362.

Повний текст Рішення складено 02.04.2019 року.

Суддя С. М. Косик