Рішення № 80966920, 01.04.2019, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/325/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Марціцкої І.Б.

при секретарі Пасько І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на переплановану квартиру №4 по вул. Кн. Василька в м. Теребовлі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2007 році як власник квартири №4 по вул. Кн. Василька в м. Теребовлі, звернувся із заявою до виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про надання дозволу на перепланування житлової квартири. Для виконання перепланування квартири отримав нотаріальну згоду всіх мешканців даного будинку, підписи яких було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 31.07.2007 року виконком ОСОБА_2 міської ради прийняв рішення №173, яким йому надано право на добудову другого поверху до власної квартири. Ним проведено добудову до квартири №4 по вул. Кн. Василька в м. Теребовлі із дотримання норм та правил ДБН. Він звернувся до ОСОБА_2 міської ради із заявою про вирішення питання оформлення права власності на переплановану квартиру. Однак, так як бюро технічної інвентаризації прирівняло перпланування квартири до самочинного будівництва, а тому не має можливості оформити правовстановлюючі документи на переплановану квартиру. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.

В судове засідання позивач ОСОБА_1не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, однак надав заяву згідно якої просив справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Як вбачається із реєстраційного посвідчення від 28.07.1997 року, квартира №4 по вул. Кн. Василька в м. Теребовлі зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу квартири посвідченого ОСОБА_2 дердавною нотаріальною конторою від 31.08.1997 року за реєстром №1655.

18.06.2007 року приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу посвідчила заяву власників квартир та нежитлового приміщення житлового будинку №108 по вул. Кн. Василька в м. Теребовлі. а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали свою згоду ОСОБА_1 на проведення добудови кімнати до належної йому квартири №4 по вул. Кн. Василька в м. Теребовлі.

Згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №173 від 31.07.2007 року про надання дозволу на прибудову до багатоквартирних житлових будинків, вирішено надати дозвіл на добудову двоповерхового житлового приміщення до житловогоо будинку по вул. Кн. Василька,108 другий поверх - ОСОБА_8.

Як вбачається із паспорту №591 садиби в населених пунктах України, забудівник ОСОБА_1, забудова ділянки дозволена рішенням виконкому ОСОБА_2 міської ради від 31.07.2007 року №173.

Відповідно до технічного висновку (звіту) щодо відповідності реконструйованого вимогам ДБНіП за результатами здійсненого технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об"єкта від 07.11.2018 року, об"єкт реконструйована квартира №4 на уже існуючих фундаментах, стінах і перекритті в багатоквартирному житловому будинку, що знаходиться за адресою вул. Кн. Василька 108. м. Теребовля - встановлено можливість її надійної та безпечної експлуатації без виявлененя недоліків, дефектів і пошкоджень, при цьому встановлено відповідність проведеної рекострукції в цілому вимогам діючих Державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки та санітарно-гігієнічним вимогам.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статтей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

За змістом частини першоїстатті 376 ЦК Українисамочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Отже, здійснення будівництва на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першоїстатті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості(частина другастатті 376 ЦК України).

У відповідності до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на переплановану квартиру №4, яка знаходиться по вул. Князя Василька 108, м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 392 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на квартирузадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на переплановану квартиру №4, яка знаходиться по вул. Князя Василька 108, м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області, загальною площею 72,3 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка