Вирок № 80966331, 05.04.2019, Старобільський районний суд Луганської області

Справа №431/1208/17

Провадження №1-кп/431/21/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м.Старобільськ Луганської області

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Кудрявцева І.В.

при секретарі Дубініній О.О.

кримінальне провадження №12013030580001697 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 вересня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, працюючої старшим державним виконавцем Антрацитівського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, на час вчинення кримінального правопорушення працювала старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,

за участі: прокурора Загоровського Т.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої\ цив. позивача ОСОБА_2

представника цив.відповідача ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1, яка відповідно до наказу Головного управління юстиції у Луганській області №796 від 02.07.2012р. призначена на посаду старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції та відповідно до Закону України «Про державну службу» мала 12 ранг та 7 категорію, будучи службовою особою, наділеною повноваженнями здійснювати функції представника влади, які закріплені Законом України «Про виконавче провадження» та її посадовою інструкцією, неналежним чином виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, в період часу з 16.11.2012р. по 21.06.2013р. скоїла кримінальне правопорушення за таких обставин:

11.05.2004 року між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», який в подальшому змінив свою назву на ПАТ «ОТП Банк», укладено кредитний договір №CL-100/061/2004, за яким ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 68 290 гривень та за яким вказані кошти ОСОБА_2 зобов’язана використати на придбання легкового автомобіля «Opel Astra». 11.05.2004 року між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» укладено договір застави автотранспортного засобу №3176 в рахунок забезпечення боргових зобов’язань за кредитним договором №CL-100/061/2004. за вказаними договорами ОСОБА_2 зобов’язана повернути суму кредиту до 11.05.2009р. 12.11.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та 20.11.2010 року договір про відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права щодо вимоги до відповідачів за кредитними договорами укладеними раніше з ПАТ «ОТП Банк».

17.05.2012р. Старобільським районним судом винесено ухвалу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 63 656,69 гривень на користь ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» за кредитним договором №СL-100-061/2004, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна». 11.10.2012р. ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Старобільського районного суду від 17.05.2012р. відхилено, рішення залишено без змін. 18.10.2012р. на підставі вказаного рішення суду по справі №2/1230/418/12 було видано виконавчий лист, згідно якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ ОТП «Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 63 656,69 гривень. 05.11.2012р. вказаний виконавчий лист представниками ТОВ «ОТП Факторинг Україна» із відповідною заявою було спрямовано для виконання на адресу ВДВС Старобільського РУЮ у Луганській області, в заяві представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просив стягнути з ОСОБА_2 борг в сумі 63 656,69 гривень на суму судових витрат в розмірі 630,30 гривень, за рахунок звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_5 в тому числі на транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_1, 2004 року випуску, сірого кольору, який передано в заставу АТ «ОТП Банк» за договором застави та право вимоги за цим договором передано до ТОВ «Факторинг Україна», у заяві було вказано на необхідність при відкритті виконавчого провадження одночасно накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та оголосити вказаний автомобіль у розшук.

16.11.2012 року заява ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та виконавчий лист надійшли до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції за вх..№3415/02-10/14 від 16.11.2012р. та відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Булавинець Н.М. 16.11.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/1230/418 від 18.10.2012р. виданого Старобільським районним судом Луганської області про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 63 656,69 гривень з ОСОБА_2, 14.07.1961р.н. проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» у вказаній постанові старший державний виконавець обвинувачена ОСОБА_1 вказала про необхідність боржника самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та разом з тим відповідно до ч.5 ст.25 та ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» старший державний виконавець обвинувачена ОСОБА_1 зобов’язана була копію вказаної постанови із супровідними листами спрямувати сторонам виконавчого провадження, тобто стягувачу та боржнику, не пізніше наступного робочого дня та виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення, боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Проте, ігноруючи норми ст.ст.11, 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження» старший державний виконавець ВДВС Старобільського РУЮ обвинувачена ОСОБА_1 через службову недбалість, що виразилось у неналежному виконанні своїх службових обов’язків, які покладені на неї Законом України «Про виконавче провадження» щодо неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, на порушення вказаних статей Закону України «Про виконавче провадження» та п.п.2.10, 5.6 Інструкції про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. №2274/5, 16.11.2012р. спрямувала постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику ОСОБА_2 простою кореспонденцією та супровідні листи до постанови заповнила неналежним чином – не вказавши адресу проживання боржника, та, не впевнившись у тому, що боржник ОСОБА_2 отримала копію вказаної постанови, грубо порушила її права як боржника, що виразилося в позбавленні ОСОБА_2 права на своєчасне добровільне погашення заборгованості. У зв’язку з вищевказаними діями державний виконавець обвинувачена ОСОБА_1 не надала можливості ОСОБА_2 у добровільному порядку виконати рішення суду та погасити заборгованість. Ігноруючи ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів, про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам, та знаючи, що ОСОБА_2 належним чином протягом усього часу здійснення виконавчих дій про них не повідомлялась, обвинувачена ОСОБА_1 не прийняла рішення щодо відкладення виконавчих дій.

Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки старший державний виконавець ВДВС Старобільського РУЮ обвинувачена ОСОБА_1, достовірно знаючи, що належним чином не здійснила повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, не маючи офіційно підтвердженої інформації стосовно отримання боржником ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження та можливих намірів з боку ОСОБА_2 щодо добровільного погашення заборгованості у встановлений Законом строк, в порушення вимог ст.ст.25 ч.2, 27 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» щодо семиденного терміну добровільного погашення заборгованості, не надавши боржнику можливості для самостійного виконання рішення через неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, розпочала примусове виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме 23.11.2012р. обвинувачена ОСОБА_1 винесла постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2

Також при винесенні постанови про накладення арешту на майно обвинувачена ОСОБА_6 допустила порушення ч.1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Відповідно до договору застави автотранспортного засобу від 11.05.2004р., укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2, автомобіль НОМЕР_2 є заставним майном банку. При цьому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» при зверненні з заявою про відкриття виконавчого провадження не надав документів до ВДВС Старобільського РУЮ, які б підтверджували право стягувача на майно ОСОБА_2 – автомобіль НОМЕР_2, а обвинувачена ОСОБА_1 на порушення ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, самостійно не вжила заходів щодо їх витребування.

На порушення ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна, постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом, обвинувачена ОСОБА_1 продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки, не надіслала вказану постанову як сторонам виконавчого провадження, так і компетентним органам для виконання, чим порушила право ОСОБА_2 оскаржити відповідне рішення.

Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки, обвинувачена ОСОБА_1, діючи на порушення ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягнення за виконавчими документами в першу чергу накладається на кошти боржника в тому числі на кошти на рахунках, а у разі їх відсутності – на інше майно, та діючи на порушення ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, не здійснивши перевірки щодо майнового стану боржника, а саме не перевіривши можливість стягнення боргу за рахунок грошових коштів, 23.11.2012р. обвинувачена ОСОБА_1 достовірно знаючи, що автомобіль НОМЕР_2, 2004 року випуску, використовує в роботі її колега – син ОСОБА_2, винесла постанову про розшук майна боржника ОСОБА_2, а саме – автомобіля НОМЕР_2, 2004 року випуску, при цьому не переконавшись в тому, що вказаний автомобіль дійсно на праві власності належить ОСОБА_2 При цьому обвинувачена ОСОБА_1, діючи на порушення норм діючого законодавства, неналежним чином склала документ – постанову про розшук майна, в якому послалась на ст.ст.25 та 57 Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють порядок винесення постанови про арешт майна та вилучення майна боржника.

В подальшому обвинувачена ОСОБА_1, діючи з метою прикриття раніше допущених порушень при оголошенні в розшук майна ОСОБА_2, 26.12.2012р. склала акт державного виконавця, в який внесла неправдиві відомості щодо неможливості встановити факт знаходження автомобіля, при цьому достовірно знаючи, що автомобіль НОМЕР_2, 2004 року випуску, який належить ОСОБА_2, використовує в роботі її колега син ОСОБА_2 – ОСОБА_7

Постанову про розшук майна боржника обвинувачена ОСОБА_1. надіслала сторонам виконавчого провадження – стягувачу та боржнику, а також виконавцю, при цьому порушивши п.п.2.10, 5.6 Інструкції про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008р., що виразилось у недодержанні процедури реєстрації супровідних листів та їх складанні, а саме: не вказано адресу боржника та реєстрацію документів проведено через дріб.

В подальшому обвинувачена ОСОБА_1 діючи з метою прикриття раніше допущених порушень, підготовила запити до УПФУ в Старобільському районі, Старобільського ВРЕВ, відділу адресно-довідкової роботи УДМС, на які проставила дату реєстрації 15.01.2013р. та №558/1 та 558, хоча в журналі вихідної кореспонденції немає відомостей щодо їх відправки за вказаною датою, а реєстраційні номери 558/1 та 558 датовані 08.02.2013р., а з наданих вказаними органами відповідей встановлено, що запити їм було спрямовано 08.02.2013р. за №558/1 та 558. Таким чином обвинувачена ОСОБА_1, склала вказані запити 08.02.2013р. та з метою приховати допущену нею службову недбалість під час виконання виконавчих дій, внесла до них недостовірні відомості, а саме дату відправки вказала 15.01.2013р. хоча фактично ці документи були направлені відповідним органам 08.02.2013р.

18.04.2013р. на підставі постанови старшого державного виконавця ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1 про розшук майна боржника від 23.11.2012р. працівниками взводу ДПС Луганської області біля стаціонарного посту ДАІ №1 в м.Щастя Луганської області затримано автомобіль НОМЕР_2, що належав ОСОБА_2, складено відповідний акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а автомобіль розміщено біля майданчика тимчасового затримання за адресою: м.Луганськ, вул.Гастело, 40.

19.04.2013р. від представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на адресу ВДВС Старобільського РУЮ надійшло клопотання щодо проведення опису та арешту майна боржника ОСОБА_2, яке підлягає задоволенню, і передачу його на відповідальне зберігання стягувачу.

23.04.2013р. вказане клопотання стягувача задоволено і в порядку ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1 винесено постанову про доручення проведення виконавчих дій щодо арешту та опису майна ОСОБА_2 працівникам ВДВС Ленінського МУЮ, якою доручила передати на відповідальне зберігання описаний та арештований автомобіль представнику ПП «ОСОБА_8Ш.» та через службову недбалість, що виразилась в неналежному виконанні своїх службових обов’язків, не доручила працівникам ВДВС Ленінського МУЮ вручити копію акту опису та арешту майна боржнику ОСОБА_2, що є обов’язковою виконавчою дією при складанні вказаного документу та закріплено у ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», чим позбавила можливості ОСОБА_2 оскаржити дії державного виконавця при проведенні опису та арешту майна.

08.05.2013р. працівником ВДВС Ленінського МУЮ ОСОБА_9 на виконання постанови старшого державного виконавця ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1 від 23.04.2013р. за участі представника стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за адресою: м.Луганськ, вул.Гастело, 40, описано та арештовано автомобіль ОСОБА_2 марки OPEL ASTRA державний номер НОМЕР_3, 2004 року випуску, сірого кольору , який в подальшому переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 мешканцю м.Луганськ, повні анкетні дані якого не встановлено. На порушення п.4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., працівником ВДВС Ленінського МУЮ ОСОБА_9 в акті опису та арешту майна не зазначено паспортні дані особи, якій передано майно на зберігання.

Обвинувачена ОСОБА_1, отримавши 03.06.2013р. з Ленінського ВДВС Луганського МУЮ інформацію про виконання доручення про проведення виконавчих дій щодо арешту та опису майна та копію вказаного акту, виявила, що він складений неналежним чином, а саме не зазначено паспортні дані особи, якій арештоване майно передане на відповідальне зберігання та не долучено довіреність, що підтверджує повноваження особи ОСОБА_10, якому передано на зберігання арештоване майно. У зв’язку з чим, останньою 11.06.2013р. на адресу Ленінського ВДВС Луганського МУЮ спрямовано запит щодо надання документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_10, якому передано на зберігання арештоване майно, як представника ПП «ОСОБА_8Ш.».

В подальшому обвинувачена ОСОБА_1 на порушення ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», неналежно виконуючи свої службові обв’язки, самостійно не встановила та не витребувала завірені належним чином документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_10, як представника ПП «ОСОБА_8Ш.», якому в подальшому було передано зазначений автомобіль на зберігання.

29.05.2013р. на адресу до ВДВС Старобільського РУЮ надійшло клопотання стягувача ТОВ ОТП «Факторинг Україна» з проханням передати виконавчі документи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 63 656,69 грн. до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ для проведення виконавчих дій на підставі ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі вказаного клопотання 21.06.2013р. обвинувачена ОСОБА_1 неналежно виконуючи свої службові обов’язки, не отримавши з Ленінського ВДВС Луганського МУЮ довіреність, що підтверджує повноваження особи ОСОБА_10, якому передано на зберігання арештоване майно та самостійно не встановивши повноваження ОСОБА_10, як представника ПП «ОСОБА_8, якому в подальшому було передано майно ОСОБА_2 на зберігання, винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №35279646 та виконавчий лист №2/1230/418 від 18.10.2012р. спрямовано до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ. При цьому, у постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2013р. ОСОБА_1 внесла недостовірні відомості про те, що описаний та арештований автомобіль ОСОБА_2 марки OPEL ASTRA державний номер НОМЕР_3, 2004 року випуску, сірого кольору переданий на відповідальне зберігання до ПП «ОСОБА_8 –В.Ш., хоча достовірно знала про те, що вказаний автомобіль згідно акту опису та арешту майна переданий на відповідальне зберігання третій особі – ОСОБА_10, відношення якого до ПП «ОСОБА_8 –В.Ш.» не встановлено та не перевірено.

Обвинувачена ОСОБА_11 неналежно виконуючи свої службові обов’язки, діючи на порушення ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом, несвоєчасно надіслала стороні виконавчого провадження – боржнику ОСОБА_2 копію постанови з додатками про закриття виконавчого провадження, чим фактично позбавила ОСОБА_2 права на оскарження даного рішення.

Також на порушення ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, обвинувачена ОСОБА_1 відкрила виконавче провадження 16.11.2012р. та закінчила його 21.06.2013р., тобто здійснювала виконавчі дії після спливу вказаного терміну, чим порушила вимоги ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на 24.10.2016р. заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором склала 63 822,51 гривень, що підтверджує факт, що в результаті неналежного виконання обвинуваченою ОСОБА_1 своїх службових обов’язків рішення суду про стягнення заборгованості залишилось невиконаним, а арештоване та описане майно ОСОБА_2, а саме автомобіль «OPEL ASTRA» не реалізований з метою погашення заборгованості перед стягувачем.

Внаслідок неналежного виконання обвинуваченою ОСОБА_1 своїх службових обов’язків, що виразились у невжитті передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі, станом на 14.11.2016р. не надалося можливим встановити місцезнаходження автомобіля НОМЕР_2, 2004р.в., що належить на праві власності ОСОБА_2, та місце знаходження особи, якій було передано на відповідальне зберігання вказаний автомобіль, у зв’язку з чим встановлена відсутність автомобіля який знаходиться невстановленому місці, знаходиться в користуванні невстановленої особи та не повернуте володільцю з метою самостійної реалізації, та, як результат, ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду.

Таким чином, внаслідок службової недбалості старшого державного виконавця ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1, що виразилося в неналежному виконанні своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, систематичному порушенні вимог діючого законодавства під час здійснення виконавчих дій, що призвело до незабезпечення погашення перед стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості ОСОБА_2 у сумі 63 822,51грн, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 – автомобіль НОМЕР_2, 2004р.в., призвело до втрати описаного та арештованого майна – вказаного автомобіля, в результаті чого рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 залишилось не виконаним та у боржника ОСОБА_2 залишилось перед стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість у сумі 63 822,51грн.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції обвинувачена ОСОБА_1 неналежно виконуючи свої службові обов’язки, передбачені посадовою інструкцією старшого державного виконавця та Законом України «Про виконавче провадження» щодо якісного виконання покладених обов’язків, не вживши всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення через несумлінне ставлення до них, не виконала всі дії, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, при цьому грубо порушила вимоги ст.ст.11,25, 27, 30, 31, 35, 49, 52, 54, 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., Інструкції про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008р., внаслідок чого ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду у сумі 71 620грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, показала, що з липня 2012 року вона працювала у Старобільському ВДВС державним виконавцем, на початку листопада 2012 року до Старобільського ДВС надійшов виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Факторинг Україна грошової суми, їй було передано це виконавче провадження і у листопаді 2012 року вона винесла постанову про відкриття виконавчого провадження, цю постанову вона передала діловоду Старобільського ВДВС ОСОБА_12 для відправки поштовою кореспонденцією з повідомленням стягувачу – Факторинг Україна та боржнику – ОСОБА_2, супровідний лист заповнюється нею, вона усно говорила діловоду що відправити слід рекомендованим листом з повідомленням і усно говорила адреси, чи надходило повідомлення про отримання вона не пам’ятає. У заяві стягувача Факторинг Україна було прохання про накладення арешту на майно боржника і оголошення розшуку майна боржника і нею було винесено постанову про арешт і оголошено автомобіль у розшук, на момент винесення постанови про арешт відповідей не було, вона винесла постанову про накладення арешту тому що у заяві стягувача було вказано про накладення арешту на авто, в подальшому перевірялась інформація про наявність автомобіля у власності, а до того як винесено постанову про арешт не обов’язково було перевіряти наявність майна у власності. Постанову про арешт майна вона передавала діловоду ОСОБА_12 для направлення, вона усно говорила діловоду ОСОБА_12 адреси. Декілька разів направлялись виклики боржнику за адресою у м.Старобільськ, точну адресу не пам’ятає, боржник не з’являлась до відділу жодного разу, нею здійснювались виходи за адресою проживання боржника, боржник була відсутньою і нею було складено акт державного виконавця. Нею направлялись запити до Пенсійного фонду, у територіальний центр МРЕВ, до Державного реєстру нерухомого майна, запит про наявність доходів у боржника. Про те що син боржника ОСОБА_2 – ОСОБА_7 працює у Старобільському ВДВС їй було відомо, вона говорила йому що розшукує його матір, чи передавав він інформацію ОСОБА_2 їй не відомо, номеру телефону ОСОБА_2 у неї не було. Вона не знала, що розшукуваний автомобіль використовує ОСОБА_7, на виконавчі дії на його автомобілі вона не виїжджала. У квітні 2013 року було знайдено автомобіль у м.Щастя і автомобіль інспекторами було доставлено на штрафмайданчик у м.Луганськ по вул.Гастелло, у Старобільський ВДВС надійшло повідомлення з Луганського ДАІ про затримання автомобіля. Так як автомобіль фактично знаходився у м.Луганськ тому нею винесено постанову про доручення Ленінському ВДВС проведення опису цього автомобіля, і у травні 2013 року Ленінським ВДС було проведено цей опис і автомобіль передали на зберігання торгуючій організації яка займалась реалізацією. Вона сама не здійснювала виконавчу дію по опису автомобіля, оскільки це територіально не підвідомче Старобільському ВДВС. Державний виконавець Ленінського ВДС мав направити повідомлення про проведення виконавчої дії по опису і арешту майна. Факторинг Україна подавав у травні чи у червні заяву про передачу автомобіля на зберігання їм, звідки стягувач Факторинг Україна дізнався про затримання автомобіля їй не відомо, вона не повідомляла стягувача про те що машина знайдена. Факторинг Україна надавав заяву про передачу автомобіля їм на зберігання, відповідно до законодавства майно могло передаватись на зберігання або боржнику або третій особі, а стягувачу не передається, тому заява про передачу на зберігання Факторингу Україна не була задоволена. На початку травня було отримано повідомлення з Ленінського ВДВС про те що проведено опис, в акті опису було вказано про те що описано транспортний засіб і передано особі, чи відповідав акт вимогам закону вона не пам’ятає. В подальшому надійшла заява стягувача Факторинг Україна про направлення виконавчого провадження до Ленінського ВДВС і нею у червні 2013 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлення виконавчого листа за належністю за фактичним місцем знаходження майна. В подальшому доля цього автомобіля їй невідома. Іншого майна за боржником не було зареєстровано. Виконавче провадження було зведене. На той момент торгуючою організацією в Луганській області було ПП «НИВА ВШ», вона вказувала в дорученні про передачу автомобіля представника торгуючої організації НИВА ВШ, з представником торгуючої організації вона не зв’язувалась. Вона не могла це провадження продовжувати далі, тому що фактично майно боржника знаходилось у м.Луганськ і вона мала закрити виконавче провадження і направити виконавчий документ за належністю, там при одержанні виконавчого документу державний виконавець мав відкрити виконавче провадження і працювати по закону. Вона не могла призначати експертизу та виставляти автомобіль на реалізацію тому що місцем знаходження автомобіля було м.Луганськ. Про передачу виконавчого листа вона повідомляла сторони і у червні 2013 року передала діловоду Старобільського ДВС ОСОБА_12 постанову про закінчення виконавчого провадження з супровідними листами для направлення боржнику ОСОБА_2 і стягувачу Факторинг Україна. В Ленінський ВДВС направлялась постанова про закінчення виконавчого провадження, виконавчий лист, акт про відсутність майна на території Старобільського району. Інформацію з МРЕВ щодо транспортного засобу вона отримувала, але коли - не пам’ятає, в інформації було вказано що за ОСОБА_2 зареєстровано такий-то автомобіль, також був витяг щодо нерухомого майна боржника, витяг з реєстру обтяжень про наявність кількох обтяжень на цей автомобіль. Вона мала право арештувати і описати автомобіль навіть якщо він у заставі. Кореспонденцію мала відправляти діловод Старобільського ВДВС ОСОБА_12, документи передавались усно, діловод вів журнал вихідної кореспонденції. На той час вона через відсутність досвіду не знала що супровідні листи не відповідають вимогам Інструкції. Виклики боржника направлялися в одному примірнику, вона передавала їх діловоду ОСОБА_12 для відправлення без фіксації такої передачі. Акт опису автомобіля був у трьох примірниках. Була заява стягувача Факторинг Україна про стягнення за рахунок автомобіля, але вона не звертала стягнення, а лише винесла постанову про арешт і розшук автомобіля. Станом на листопад 2012 року ніяких виконавчих документів, де стягувачем є ОТП Банк а боржником ОСОБА_2, не було. Постанову про закриття виконавчого провадження вона передавала на відправку діловоду ОСОБА_12 у день її винесення, чому постанова відправлена лише у липні їй невідомо. Копія акту опису мав направити сторонам державний виконавець, який проводив цю виконавчу дію. Чому діловод ОСОБА_12 не поставила дати на супровідних їй не відомою. Чи є Романюк представником ПП «НИВА В.Ш.» мав встановити державний виконавець Ленінського ВДВС. Згідно чинної на той час ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» за належністю направлявся виконавчий документ, а виконавче провадження залишалось у відділі. Вона відправила за належністю виконавчий лист і акт опису, але у зв’язку з АТО усі виконавчі документи залишились у м.Луганськ. Ніяких постанов про розшук 18 квітня не виносилось, направлялась повторно постанова про арешт з запитом чи отримували установи постанову про розшук. Про існування кредитного договору між ОСОБА_2 та Райффайзенбанк, про існування договору застави, про договір відступлення права вимоги, про рішення суду про стягнення боргу їй стало відомо з клопотання ОСОБА_2 у травні 2013 року. Вона не зверталась до діловода ОСОБА_12 з тим щоб зареєструвати документи іншим числом або через дріб. Раніше вона працювала з 2003р. по 2012р. на посаді провідного казначея Старобільського казначейства, займалась перерахуванням бюджетних коштів, з кореспонденцією її робота не була пов’язана.

Крім невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю наступних доказів:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка показала у судовому засіданні, що у 2004 році нею було отримано кредит в АТ Райффайзенбанк Україна у сумі 68 тисяч гривень на купівлю автомобіля Opel Astra, цей автомобіль було передано в заставу банку та на нього накладено заборону відчуження. Два з половиною роки вона сплачувала кредит, у 2007 році виникла заборгованість і банком було отримано виконавчий напис нотаріуса, який подано на виконання до Старобільського ВДВС. Потім Райффайзенбанк змінив назву на ОТП. У 2012 році їй стало відомо, що у 2010 році між ОТП Банк та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір відступлення права вимоги. Рішенням Старобільського районного суду від травня 2012 року з неї на підставі договору відступлення прав вимоги було стягнено на користь «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за цим кредитним договором у сумі 63 тисячі гривень. Вона оскаржувала судове рішення, заборгованість не сплачувала тому що по одному й тому ж самому кредитному договору був наявний і виконавчий напис нотаріуса про її заборгованість перед Банком, і рішення суду про її заборгованість перед «ОТП Факторинг Україна». 18.04.2013 року належний їй автомобіль Opel Astra було затримано у м.Щастя Луганської області працівниками ДАІ на підставі постанови державного виконавця Старобільського ВДВС ОСОБА_1 про розшук та арешт автомобіля, автомобіль поставлено біля штрафмайданчику у м.Луганськ. 24.04.2013 року вона прийшла у Старобільський ВДВС і отримала постанову від 16.11.2012р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї грошової суми на користь ОТП Факторинг Україна, постанову про розшук, постанову про арешт майна, постанову про доручення проведення виконавчих дій від 23.04.2013р. Раніше ці постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт і розшук вона не отримувала, виклики державного виконавця вона не отримувала і про відкриття 16.11.2012р. виконавчого провадження вона не знала. Автомобілем Opel Astra користувався її син ОСОБА_7, який працював у 2012 році у Старобільському ВДВС, їздив на цьому автомобілі на роботу і всі працівники ВДВС на цьому автомобілі також їздили. Державним виконавцем Булавинець Н.М., не переконавшись що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, не отримавши відомості про наявність майна, винесено 23.11.2012р. постанову про арешт та розшук майна боржника, державним виконавцем Булавинець Н.М. складались неправдиві документи, в матеріалах виконавчого провадження знаходяться запити за вихідною датою 15.01.2013р., а в журналі реєстрації вихідної кореспонденції ці запити відправлені 08.02.2013р., нею надавався державному виконавцю договір застави а також вона повідомляла ВДВС про відкриття виконавчого провадженні у 2007 році по виконавчому напису нотаріуса., вона просила залишити автомобіль їй на зберігання. Про проведення 08.05.2013р. опису автомобіля вона не повідомлялась, в матеріалах виконавчого провадження відсутня довіреність на підтвердження того що ОСОБА_10 є представником ПП НИВА В.Ш., відсутній договір про надання послуг по реалізації арештованого майна, в матеріалах виконавчого провадження знаходиться супровідний лист від 18.07.2013р. про направлення їй постанови від 21.06.2013р. про закінчення виконавчого провадження. Внаслідок систематичних і грубих порушень ОСОБА_1 незаконно було оголошено у розшук, описано та арештовано належний їй автомобіль Opel Astra, не реалізовано його з метою погашення заборгованості, місце знаходження автомобіля невідоме і невідоме місцезнаходження особи, якій автомобіль передано на зберігання. На цей автомобіль у 2007 році вже було накладено арешт який обліковується у ВРЕР до теперішнього часу. Оригіналу акту опису від 08.05.2013р. ні у кого немає.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який показав у судовому засіданні, що з 2001 року він працював в системі юстиції, був начальником Старобільського районного управління юстиції. ОСОБА_1 працювала у виконавчій службі, також у ВДВС працював ОСОБА_7, вони сиділи в одному кабінеті. ОСОБА_7 їздив на автомобілі ОСОБА_14 сірого кольору, він усіх возив на машині.

Показаннями свідка ОСОБА_15, яка показала у судовому засіданні, що з 2007р. по 2016р. вона працювала державним виконавцем ДВС Старобільського РУЮ, їй відомо що було виконавче провадження про стягнення боргів з ОСОБА_2 Вона працювала на іншій ділянці і відношення до того виконавчого провадження не мала. ОСОБА_7 працював у ВДВС у 2012-2013р., він і ОСОБА_1 сиділи в одному кабінеті. ОСОБА_7 міг приїздити на різних автомобілях, на автомобілі ОСОБА_7 вона жодного разу не їздила, на проведення виконавчих дій вона виїжджала на службовому транспорті.

Показаннями свідка ОСОБА_16, яка показала у судовому засіданні, що вона працювала у ВДВС Старобільського РУЮ з 2008р. по 2014р., їй відомо що ОСОБА_1 займалась виконавчим провадженням про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу на користь банку, заставним майном був автомобіль який в подальшому зник. ОСОБА_7 працював у ДВС до 2014р., ОСОБА_1 і ОСОБА_7 сиділи в одному кабінеті, ОСОБА_7 постійно використовував у роботі автомобіль ОСОБА_14 сірого кольору. Всі виконавці користувались цим автомобілем ОСОБА_14. У день затримання автомобіля ОСОБА_7 поїхав на цьому автомобілі в Головне управління і в обідній час почалось щось з документами. Службовий автомобіль ДВС був у неробочому стані.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який показав у судовому засіданні, що він з 2012р. по 2014р. працював державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ, у період з 2012 по 2013р.р. він з відома його матері – потерпілої ОСОБА_2, користувався належним їй автомобілем ОСОБА_14 держ№ВВ2429АА. Він фактично щодня їздив на цьому автомобілі на роботу і використовував його і по роботі, і на виїзди для проведення виконавчих дій по території м.Старобільськ, у с.Чмирівка, у с.Лиман, також на прохання працівників ДВС він возив їх для проведення виконавчих дій, возив і старшого державного виконавця Булавинець Н.М. Ніхто з працівників ВДВС не цікавився у нього де його мати, її адресою, майном. Про стягнення з його матері ОСОБА_2 боргу він дізнався лише 18.04.2013р. коли у м.Щастя Луганської області під час керування цим автомобілем ОСОБА_14 він був зупинений працівниками ДАІ і йому повідомили що цей автомобіль у розшуку. Він подзвонив ОСОБА_2, яка є власником автомобіля, вона приїхала у м.Щастя, а він поїхав в м.Старобільськ. Коли він прийшов на роботу у ВДВС то до нього потрапили виконавчі провадження щодо його матері і він одразу написав самовідвід, які це були провадження не знає. Про наявність виконавчого провадження щодо автомобіля він до затримання автомобіля не знав. ОСОБА_1 нічого не просила переказувати його матері ОСОБА_2 Службовий автомобіль ВДВС був постійно у неробочому стані. В журналі реєстрації записи робились виключно діловодом, нумерації через дріб не повинно бути, але іноді залишалось місце щоб записати потім.

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка показала у судовому засіданні, що вона працює начальником УДВС Луганської області, обвинувачена ОСОБА_1 перебуває у її підпорядкуванні, у 2012 році було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми, було проведено виконавчі дії, описано автомобіль та передано його на відповідальне зберігання торгуючій організації, потім почалась війна і це арештоване майно залишилось у м.Луганськ, потім почали надходити скарги від ОСОБА_2 У період з 2012р. по 2015р. реалізацією та зберіганням арештованого майна займалась торгуюча організація, яка виграла тендер в Мінюсті. Були роз’яснення Департаменту виконавчої служби про те що оскільки є складські приміщення і є майданчики то арештоване майно слід зберігати у торгуючих організаціях. Службове розслідування проводилось у січні 2017, коли було надано оригінал виконавчого провадження, було виявлено порушення, але ОСОБА_1 не притягалась до відповідальності через сплив шестимісячного строку. Всі матеріали щодо торгуючих організацій залишились у м.Луганськ. До реалізації автомобіля ОСОБА_2 не дійшло, оскільки реалізація арештованого майна була призупинена наказом Мінюсту з жовтня 2013 року і до якогось моменту 2014 року, потім почала діяти система електронних торгів.

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка показала у судовому засіданні, що вона працює начальником відділу аналітики та статистики УДВС Луганської області і знає, що проводилось службове розслідування стосовно ОСОБА_1 по виконавчому провадженню про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, державним виконавцем було накладено арешт на належний боржнику автомобіль, оголошено в розшук, автомобіль було знайдено у м.Луганськ і у зв’язку з цим державний виконавець закінчила виконавче провадження і подальші дії проводились іншим ВДВС. Під час службового розслідування виявлено порушення – неналежне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, порушення реєстрації документів, роботи з документами, порушення Інструкції з організації щодо не зазначення паспортних ідентифікуючих даних зберігача арештованого майна. Порушення відправлення копії про арешт допущено державним виконавцем. Державний виконавець повинен направляти запити до банку про залишок коштів на рахунку.

Показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала у судовому засіданні, що вона працювала в Старобільському ВДВС з 02.04.2007р. до 14.07.2016р., в її обов’язки входило приймання вхідних документів, відправлення вихідної кореспонденції, ведення номенклатури. Вона працювала діловодом, а обвинувачена ОСОБА_1 державним виконавцем, стосунки були звичайні робочі. Журнал вихідної кореспонденції знаходився в її кабінеті, виконавці приносили їй документи, вона оформляла, ставила вихідний номер і відправляла. Постанови про відкриття виконавчих проваджень відправлялись як простою, так і рекомендованою поштою, багато віддавались на руки. Виконавець давав для реєстрації ті документи, які були йому необхідні. Коли давали документи тоді вона їх і реєструвала, якщо приносили документи ввечері то відправка була наступного дня. Вона не була постійно на робочому місці, виходила у відпустки і звичайно виконавці самі реєстрували документи. Яким чином відправлялись постанови про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_11 вона не пам’ятає. Реєстрація через дріб допускалась, прямої заборони в інструкції з діловодства на це немає. У випадку не зазначення на супровідному листі адреси вона йшла до виконавця, брала виконавче провадження і переписувала адресу з виконавчого провадження. Документи для відправлення готував виконавець, вона лише ставила вихідний номер, якщо була необхідність то вона своєю рукою дописувала адресу на яку відправлявся документ. Чому в журналі реєстрації дата відправлення зазначена 08.02, а в супровідних листах 15.01 вона не пам’ятає. На якому транспортному засобі їздив державний виконавець Василенко О.О. вона не знає, вона не має стосунку до виконання і державні виконавці самі вирішують куди і як їм виїздити. Вона не бачила чи реєструвала ОСОБА_1 вихідну кореспонденцію. Державним виконавцями також виділялись марки для відправки кореспонденції і бувало, що їй приносили документи, вона їх реєструвала і повертала державному виконавцю. Контроль за оформленням документів і строками їх виконання не входить до її повноважень. Державний виконавець сам вирішував, що відправляти простою поштою, що рекомендованою, а що нарочно. Якщо документи пройшли реєстрацію, то вони були відправлені у будь-якому випадку, у журналі вихідної кореспонденції не вказувались основні і додаткові документи, вони всі направлялись адресатам, які записані у книзі. Вона відповідає за відправлення документів тоді, коли їй документи приносили. Марки і конверти отримувались в Головному управлінні і їх роздавали їй і державним виконавцям, ніякого журналу видачі марок чи конвертів не було.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2012р., дослідженою у судовому засіданні, згідно якої постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №35279646 винесена 16.11.2012р. у м.Старобільськ старшим державним виконавцем Булавинець Наталією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, розглянута заява про примусове виконання виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн., боржник: ОСОБА_2, адреса: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, РНОКПП: НОМЕР_4, стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», документ вступив в законну силу (набрав чинності) 11.09.2012, заява про примусове виконання подана 16.11.2012, постановила відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн., боржнику самостійно виконати у семиденний строк з моменту винесення постанови, при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій; у постанові міститься вказівка про направлення копії постанови, про строк і порядок її оскарження, про порядок ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, постанова підписана старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., на постанові мається запис про отримання її копії представником стягувача ОСОБА_19 22.04.2013р. та запис про отримання її копії боржником ОСОБА_2 24.04.2013р.

(т.2 а.к.п.64)

Супровідним листом від 16.11.2012р. за вих№5200, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого відділом державної виконавчої служби надіслано постанову відкриття виконавчого провадження для відома боржнику ОСОБА_2, стягувачу ТОВ ОТП Факторинг Україна; супровідний лист підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., у графах «боржник» та «стягувач» вказано найменування одержувачів.

(т.2 а.к.п.63)

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2013р., дослідженою у судовому засіданні, згідно якої постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №35279646 винесена 21.06.2013р. у м.Старобільськ старшим державним виконавцем Булавинець Наталією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, при примусовому виконані виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн., боржник: ОСОБА_2, адреса: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, РНОКПП: НОМЕР_4, стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановлено, що 29.05.2013р. до відділу ДВС Старобільського РУЮ за вих№2250/03/12/2 надійшло клопотання від представника стягувача, в якому зазначено, що 08.05.2013р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ проведено опис і арешт майна боржника, а саме автомобіля Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 2004 року випуску, сірого кольору, та передано на відповідальне зберігання до ПП «Нива-В.Ш.». Станом на 28.05.2013р. майно знаходиться на зберіганні у ПП «Нива-В.Ш.» на території, на яку поширюється компетенція Ленінського ВДВС Луганського МУЮ. Майно боржника, на яке можна звернути стягнення, на території, на яку поширюється компетенція ДВС Старобільського РУЮ відсутнє, на підставі п.5 ч.1 ст.20, п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн.; у постанові міститься вказівка про направлення копії постанови, про строк і порядок її оскарження, постанова підписана старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., постанова затверджена в.о. начальник ВДВС Старобільського РУЮ 21.06.2013р.

(т.2 а.к.п.71)

Супровідним листом від 27.06.2013р. за №3691, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого до ВДВС Ленінського МУЮ, вул.Оборонна, 6, м.Луганськ, відділом ДВС Старобільського РУЮ надіслано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2013 винесену у зв’язку з направленням за належністю виконавчого документу: виконавчий лист №2/1230/418 від 18.10.2012, що видав Староб. р\с., супровідний лист підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.70)

Супровідним листом від 18.07.2013р. за вих№4078 та вих№4081 адресованим ВДВС Ленінського МУЮ вул.Оборонна, 6, м.Луганськ, ОСОБА_2 вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, ТОВ «ОТП Факторинг України» вул.Т.Г.Шевченко, 4, м.Луганськ, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого до ВДВС Ленінського МУЮ відділом ДВС Старобільського РУЮ надіслано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2013 винесено у зв’язку з направленням за належністю виконавчого документу: виконавчий лист №2/1230/418 від 18.10.2012, що видав Староб. р\с., додаток на_аркушах, оригінал акту арешту та опису майна 08.05.2013р., супровідний лист підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.72)

Постановою про накладення арешту на майно боржника від 23.11.2012р., дослідженою у судовому засіданні, згідно якої постанова у виконавчому провадженні ВП №35279646 винесена 23.11.2012р. у м.Старобільськ старшим державним виконавцем Булавинець Наталією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн., боржник: ОСОБА_2, адреса: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, РНОКПП: НОМЕР_4, стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановлено, що боржником рішення суду не виконано, згідно заяви стягувача за боржником зареєстрований легковий автомобіль НОМЕР_6, 2004 р., колір сірий, постановлено накласти арешт на рухоме майно ОСОБА_2, а саме: легковий автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 2004 р., колір сірий; у постанові міститься вказівка про направлення постанови, про строк і порядок її оскарження, постанова підписана старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., постанова затверджена в.о. начальника ВДВС Старобільського РУЮ 23.11.2012р., на постанові мається запис про отримання її копії представником стягувача ОСОБА_19 22.04.2013р. та запис про отримання її копії боржником ОСОБА_2 24.04.2013р.

(т.2 а.к.п.78)

Постановою про розшук майна боржника від 23.11.2012р., дослідженою у судовому засіданні, згідно якої постанова у виконавчому провадженні ВП №35279646 винесена 23.11.2012р. у м.Старобільськ старшим державним виконавцем Булавинець Наталією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн., боржник: ОСОБА_2, адреса: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, РНОКПП: НОМЕР_4, стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановлено, що боржником рішення суду не виконано, згідно заяви стягувача за боржником зареєстрований легковий автомобіль НОМЕР_6, 2004 р., колір сірий, постановлено оголосити розшук на рухоме майно ОСОБА_2, а саме: легковий автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 2004 р., колір сірий; у постанові міститься вказівка про направлення постанови, про стягнення витрат, про строк і порядок її оскарження, постанова підписана старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., постанова затверджена в.о. начальника ВДВС Старобільського РУЮ 23.11.2012р., на постанові мається запис про отримання її копії представником стягувача ОСОБА_19 22.04.2013р. та запис про отримання її копії боржником ОСОБА_2 24.04.2013р.

(т.2 а.к.п.84)

Супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого начальнику Головного ДАІ у Луганській області надіслано копію постанови про розшук рухомого майна для виконання; супровідний лист підписано старшим державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1

(т.2 а.к.п.79)

Супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_2 відділом ДВС Старобільського РУЮ направлено копію постанови для відома; супровідний лист підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.80)

Супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого начальнику Старобільського ВДАІ відділом ДВС Старобільського РУЮ направлено копію постанови про розшук рухомого майна для виконання; супровідний лист підписано старшим державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1

(т.2 а.к.п.81)

Супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого командиру Старобільського взводу ДПС відділом ДВС Старобільського РУЮ направлено копію постанови про розшук рухомого майна для виконання; супровідний лист підписано старшим державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1

(т.2 а.к.п.82)

Супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого начальнику Старобільського ВРЕР відділом ДВС Старобільського РУЮ направлено копію постанови про розшук рухомого майна для виконання; супровідний лист підписано старшим державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1

(т.2 а.к.п.83)

Актом державного виконавця від 26.12.2012р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого акт складено у м.Старобільськ старшим державним виконавцем Булавинець Наталією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Старобільського районного правління юстиції при примусовому виконанні в\л 2/1230/418 виданого 18.10.2012р. Старобільським райсудом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Факторинг України» суми боргу 63 656,69грн., в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, для перевірки майнового стану та встановлення факту місцезнаходження автомобіля Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 колір синій. Перевірити майновий стан та встановити факт знаходження автомобіля було не можливо, борж. був відсутній вдома, було залишено виклик на 04.01.2012р. Акт підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., у графах «стягувач», «боржник», «поняті», інші особи, що були залучені до проведення виконавчих дій» проставлено прочерки.

(т.2 а.к.п.92)

Запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№558/1 на ім'я начальника УПФУ в Старобільському районі, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого ВДВС просить повідомити чи знаходиться на обліку у відділі персоніфікації обліку інформаційних систем і мереж та де офіційно працює боржник ОСОБА_2 14.07.1961 (ідн.код 22247522686); запит підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.93)

Запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№558 на ім'я начальника УПФУ в Старобільському районі, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого ВДВС просить повідомити де знаходиться на обліку як отримувач пенсії ОСОБА_2 14.07.1961 (ідн.код 22247522686); запит підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.94)

Запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№558 на ім'я начальника Старобільського ВРЕР, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого ВДВС просить повідомити про наявність зареєстрованих транспортних засобів за боржником: ОСОБА_2 14.07.1961р.н., вул.Кар’єрна, 1, с.Лиман, Старобільського району; запит підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.95)

Запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№557 на ім'я начальника відділу адресно-довідкової роботи УДМС України в Луганській області, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого ВДВС просить повідомити місце реєстрації боржника ОСОБА_2 14.07.1961 (ідн.код 22247522686); запит підписано старшим державним виконавцем Булавинець Н.М.

(т.2 а.к.п.96)

Повідомленням УПФУ в Старобільському районі від 19.02.2013р. за №1749/05 адресованим на №558/1 від 08.02.2013 року старшому державному виконавцю ВДВС Старобільського РЮ ОСОБА_1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_2 на обліку у відділі персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж не перебувала та не перебуває.

(т.2 а.к.п.99)

Повідомленням адресно-довідкового підрозділу УДМСУ у Луганській області від 22.02.2013р., адресованим на №557 від 08.02.2013 року старшому державному виконавцю ВДВС Старобільського РУЮ ОСОБА_1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого зазначено адресу реєстрації ОСОБА_2

(т.2 а.к.п.100)

Повідомленням ВРЕР ДАІ від 15.03.2013р. за №65/19-575 адресованим на запит №558 від 08.02.2013 року старшому державному виконавцю ВДВС Старобільського РЮ ОСОБА_1, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого за ОСОБА_2 станом на 07.03.2013р. зареєстровано автомобіль легковий Opel Astra держ. номер НОМЕР_5.

(т.2 а.к.п.101)

Повідомленням УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 19.04.2013р. за №11/9-2524, адресованим в.о. начальника ВДВС Старобільського РУЮ, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 2004р.н. сірого кольору кузов №WOL0TGF3542107675, двигун №Z16XE20CM5861, що належить ОСОБА_2, 14.07.1961р.н., мешкає за адресою: Луганська область, Старобільський район, сел.Лиман, вул. Кар’єрна, 1, який оголошено у розшук, затримано, на теперішній час транспортний засіб знаходиться біля майданчику тимчасового затримання за адресою: м.Луганськ, вул.Гастелло, 40, та ОСОБА_2 відмовляється покидати транспортний засіб.

(т.2 а.к.п.113)

Повідомленням УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 19.04.2013р. за №11/9-2523, адресованим в.о. начальника ВДВС Старобільського РУЮ, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого 18.04.2013р. автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 2004р.в. сірого кольору кузов №WOL0TGF3542107675, двигун №Z16XE20CM5861, що належить ОСОБА_2, 14.07.1961р.н., мешкає за адресою: Луганська область, Старобільський район, сел.Лиман, вул. Кар’єрна, 1, який оголошено у розшук, затримано, на теперішній час транспортний засіб знаходиться біля майданчику тимчасового затримання за адресою: м.Луганськ, вул.Гастелло, 40.

(т.2 а.к.п.114)

Постановою про доручення проведення виконавчих дій щодо арешту та опису майна від 23.04.2013р., дослідженою у судовому засіданні, згідно якої постанова у виконавчому провадженні ВП №35279646 винесена у м.Старобільськ старшим державним виконавцем Булавинець Наталією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа №2/1230/418 виданого 18.10.2012 Староб. р\с про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 63 656,69грн., боржник: ОСОБА_2, адреса: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, РНОКПП: НОМЕР_4, стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановлено, що згідно повідомлення ГУМВС України у Луганській області управління державтоінспекції клопотання представника ТОВ «ОТП «Факторинг Україна», автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5 2004 р.в, сірого кольору, кузов №WOL0TGF3542107675, двигун №Z16XE20CM5861, що належить ОСОБА_2 знаходиться біля майданчику тимчасового затримання за адресою: м.Луганськ, вул.Гастелло, 40, постановлено доручити ВДВС Ленінського МУЮ провести виконавчі дії щодо арешту та опису майна, а саме: автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5, 2004 р.в, сірого кольору, кузов №WOL0TGF3542107675, двигун №Z16XE20CM5861, який належить ОСОБА_2, ід.код НОМЕР_4, яка мешкає за адресою: вул.Короленко, 51, м.Старобільськ, акт опису та арешту майна направити до ВДВС Старобільського РУЮ, після проведення опису та арешту майна передати майно на відповідальне зберігання зберігачу філія 13 ПП «ОСОБА_8Ш.», юрид. Адреса: вул.Дьоміна, 5, Жовтневий район, м.Луганськ, 91005, тел.0642-34-72-12, попередити зберігача філії 13 ПП «ОСОБА_8Ш.» про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна під підпис, у постанові міститься вказівка строк і порядок її оскарження, постанова підписана старшим державним виконавцем Булавинець Н.М., постанова затверджена в.о. начальника ВДВС Старобільського РУЮ 23.04.2013р.

(т.2 а.к.п.119)

Копією акту опису й арешту майна №35279646 від 08.05.2013р., дослідженою у судовому засіданні, згідно якого акт складено м.Луганськ, вул.Гастелло, 40, державним виконавцем Наумченко Миколаєм Вікторовичем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції при примусовому виконанні постанови про доручення проведення виконавчих дій виданого 23.04.2013р. відділом ДВС Старобільського РУЮ про проведення виконавчих дій щодо арешту та опис майна, а саме: автомобіль Opel Astra держ. номер НОМЕР_5, описаний автомобіль передано на зберігання ОСОБА_10, м.Луганськ, кв.Ст.Містечко, 23/1-2.

(т.2 а.к.п.122-125)

Копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ, початим 03.01.2012р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого 16 листопада за номером 5200 зареєстровано постанову про відкриття ОСОБА_2, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано ОСОБА_2В, виконавець ОСОБА_1; 26 листопада за номером 5270/1 зареєстровано розш. майна ОСОБА_2, кількість аркушів основного документу 4, додатку -1, адресовано Голов ДПІ, ОСОБА_2В, виконавець ОСОБА_1

(т.2 а.к.п.282, 283).

Копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ, початим 02.01.2013р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого 18 квітня за номером 2396 зареєстровано запит Opel Astra, кількість аркушів основного документу 1, додатку -2, адресовано ДПІ, РСР,ДПС,гол.ДАІ, виконавець ОСОБА_1.

(т.2 а.к.п.25зворот).

Копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ, початим 02.01.2013р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого 18.07 за номером 4075 зареєстровано пост. зак. ОСОБА_2, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано ОСОБА_2, виконавець ОСОБА_1, за номером 4076 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано - прочерк, виконавець - прочерк, за номером 4077 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано - прочерк, виконавець - прочерк, за номером 4078 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано - прочерк, виконавець - прочерк, за номером 4079 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано - Укркомунбанк, виконавець - прочерк, за номером 4080 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано - МДПІ, виконавець - прочерк, за номером 4081 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку -1, адресовано – Факторинг Україна, виконавець – прочерк; 27.06 за номером 3096 зареєстровано пост. зак. ОСОБА_2В.(ОСОБА_8), кількість аркушів основного документу 1, додатку -4, адресовано Ленін.ВДС.Луган.МУЮ, виконавець ОСОБА_1, за номером 3091 зареєстровано - прочерк (ОТП), кількість аркушів основного документу 1, додатку -4, адресовано - прочерк, виконавець - прочерк, за номером 3092 зареєстровано - прочерк (банк), кількість аркушів основного документу 2, додатку –графа не заповнена, адресовано - Укркомунбанк, виконавець - прочерк, за номером 3093 зареєстровано прочерк (Приват), кількість аркушів основного документу 1, додатку -4, адресовано – Ленін.ДВС Луган.МУЮ, виконавець – прочерк; 08.02 за номером 557 зареєстровано запит ОСОБА_2, кількість аркушів основного документу 1, додатку –графа не заповнена, адресовано адр.бюро, виконавець ОСОБА_1, за номером 558 зареєстровано - прочерк, кількість аркушів основного документу 1, додатку –графа не заповнена, адресовано ПФУ, ВРЕР, виконавець – прочерк; 15.01 відсутня реєстрація документів зі змістом «Василенко».

(т.2 а.к.п 194,195,202, 203).

Копією трудової книжки ОСОБА_1, дослідженою судовому засіданні, згідно якої ОСОБА_1 25.11.2003р. прийнята на роботу у відділення Державного казначейства в Старобільському районі на посаду провідного казначея відділу видатків, 25.11.2003р. прийнято Присягу державного службовця, 02.07.2012р. призначена по посаду старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції зі збереженням 12 рангу державного службовця, 02.02.2015р. переведена на посаду старшого державного виконавця ВДВС Антрацитівського МРУЮ зі збереженням 12 рангу державного службовця.

(т.3 а.к.п.155-157)

Висновком №1178 судової автотоварознавчої експертизи від 30.08.2016р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого середня ринкова вартість автомобіля НОМЕР_7 на 18.04.2013 року становить 71 620,00грн. Середня ринкова вартість автомобіля НОМЕР_7 на 18.07.2016 року становить 148 098,39грн.

(т.3 а.к.п.177-182)

Вказаний висновок №1178 судової автотоварознавчої експертизи від 30.08.2016р. сумнівів у суду не викликає.

Крім того, свідок ОСОБА_20 показала у судовому засіданні, що вона працювала державним виконавцем Кам’янобрідського ВДВС і 12.12.2014р. повним складом відділ було переміщено з окупованої території міста Луганська. Оскільки ні Артемівський, ні Ленінський ВДВС не перемістились, то їм було запропоновано перейти до цих відділів і 19.01.2015р. її було переведено до Ленінського ВДВС і з цього моменту почалось відновлення роботи – розблокування рахунків, перереєстрація на підконтрольній території, відновлення реєстрів і коли відновили роботу реєстрів то згідно Інструкції вони повідновлювали виконавчі провадження які були незавершені і знаходились в реєстрі як за заявою стягувача, так і за ініціативою державних виконавців. Таким чином було відкрито і виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2, було зроблено запити до відповідних органів, в реєстрі збереглась лише постанова про відкриття виконавчого провадження, всі паперові носії залишились на окупованій території і що там було їй не відомо, роздрукували постанову, роздрукували обкладинку, реєстр на той час не зберігав супровідних листів. Згідно отриманих запитів стало відомо що за боржником зареєстровано транспортний засіб, що було інше майно яке перебувало вже в арешті і той транспортний засіб було оголошено у розшук. Вона звільнилась 05.07.2017р. З оригіналом виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 вона не могла ознайомлюватись, оскільки працювала в іншому відділі. Постанова про відкриття виконавчого провадження виносилась не нею, це було ще до війни, вона винесла постанову про відновлення виконавчого провадження. Копії матеріалів виконавчого провадження робив слідчий і супровідний лист про направлення постанови про відновлення виконавчого провадження був. Вона не складала акту опису та арешту, в матеріалах виконавчого провадження його не було, транспортний засіб вона взагалі не бачила.

Крім того, свідок ОСОБА_21 показав у судовому засіданні, що з 03.12.12р. до 17.12.2014р. він працював державним виконавцем Ленінського ВДВС, і що ним у порядку заміщення іншого державного виконавця виносилась постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОТП Факторинг боргу по виконавчому листу який надійшов зі Старобільського ВДВС, надалі це виконавче провадження було передано іншому державному виконавцю. Передається виконавчий лист, а не всі матеріали виконавчого провадження. Чи був акт опису і арешту і які були додатки він не пам’ятає. Можливим є надання доручення про проведення опису і арешту майна, міг і державний виконавець Старобільського ВДВС сам здійснити опис, повідомивши Ленінський ВДВС про те що буде проводити виконавчі дії на їх території. Участь під час опису власника майна не є обов’язковою, його мали повідомити і виконавець мав пересвідчитись про те що власник повідомлений. ОСОБА_14 та арешт майна здійснюється на місці, вказуються обмеження щодо користування чи відчуження, попередження про відповідальність, про особу яка буде зберігати як правило вказують паспортні дані, місце проживання, проводити опис зачиненого автомобіля можливо, акт опису і арешту не був бланком суворої звітності.

До невизнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд відноситься критично у зв’язку з бажанням обвинуваченої ОСОБА_1 ухилитися від відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, а також у зв’язку з тим, що таке невизнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини спростовуються даними у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12, а також спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження №35279646 з примусового виконання виконавчого листа №2/1230/418 від 18.10.2012р. про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ОСОБА_2 боргу 63 656,69грн., а саме: постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2012р. (т.2 а.к.п.64), супровідним листом від 16.11.2012р. за вих№5200 (т.2 а.к.п.63), постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2013р. (т.2 а.к.п.71), супровідним листом від 27.06.2013р. за №3691 (т.2 а.к.п.70), супровідним листом від 18.07.2013р. за вих№4078 та вих№4081 (т.2 а.к.п.72), постановою про накладення арешту на майно боржника від 23.11.2012р. (т.2 а.к.п.78), постановою про розшук майна боржника від 23.11.2012р. (т.2 а.к.п.84), супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1 (т.2 а.к.п.79), супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1 (т.2 а.к.п.80), супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1 (т.2 а.к.п.81), супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1 (т.2 а.к.п.82), супровідним листом від 26.11.2012р. за вих.№5270/1 (т.2 а.к.п.83), актом державного виконавця від 26.12.2012р. (т.2 а.к.п.92), запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№558/1 на ім'я начальника УПФУ в Старобільському районі (т.2 а.к.п.93), запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№558 на ім'я начальника УПФУ в Старобільському районі (т.2 а.к.п.94), запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№558 на ім'я начальника Старобільського ВРЕР (т.2 а.к.п.95), запитом відділу ДВС Старобільського РУЮ від 15.01.2013р. вих№557 на ім'я начальника відділу адресно-довідкової роботи УДМС України в Луганській області (т.2 а.к.п.96), повідомленням УПФУ в Старобільському районі від 19.02.2013р. за №1749/05 адресованим на №558/1 від 08.02.2013 року (т.2 а.к.п.99), повідомленням адресно-довідкового підрозділу УДМСУ у Луганській області від 22.02.2013р., адресованим на №557 від 08.02.2013 року (т.2 а.к.п.100), повідомленням ВРЕР ДАІ від 15.03.2013р. за №65/19-575 адресованим на запит №558 від 08.02.2013 року (т.2 а.к.п.101), повідомленням УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 19.04.2013р. за №11/9-2524 (т.2 а.к.п.113), повідомленням УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 19.04.2013р. за №11/9-2523 (т.2 а.к.п.114), постановою про доручення проведення виконавчих дій щодо арешту та опису майна від 23.04.2013р. (т.2 а.к.п.119), копією акту опису й арешту майна №35279646 від 08.05.2013р. (т.2 а.к.п.122-125), а також спростовуються дослідженими у судовому засіданні копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ початим 03.01.2012р. (т.2 а.к.п.282, 283), копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ початим 02.01.2013р. (т.2 а.к.п.25зворот), копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ початим 02.01.2013р. (т.2 а.к.п 194,195,202, 203), копією трудової книжки ОСОБА_1 (т.3 а.к.п.155-157), висновком №1178 судової автотоварознавчої експертизи від 30.08.2016р. (т.3 а.к.п.177-182).

Суд вірить показанням потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12 і не вірити їм у суду немає підстав, оскільки їх показання є логічні, стабільні, не суперечливі, дані не зацікавленими особами, ніким не опорочені, та підтверджені взаємно.

До показань обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що вона усно говорила діловоду що постанову про відкриття виконавчого провадження відправити слід рекомендованим листом з повідомленням і усно говорила адреси, що постанову про закінчення виконавчого провадження вона передавала діловоду для відправки боржнику ОСОБА_2 і стягувачу «Факторинг Україна» у день її винесення, суд відноситься критично, оскільки такі показання обвинуваченої ОСОБА_1 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_12, не вірити яким у суду немає підстав, та дослідженими у судовому засіданні копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ початим 03.01.2012р. (т.2 а.к.п.282, 283), копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Старобільського РУЮ початим 02.01.2013р. (т.2 а.к.п 194,195).

До показань обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що вона не знала, що розшукуваний автомобіль використовує ОСОБА_7, що на виконавчі дії на його автомобілі вона не виїжджала, суд відноситься критично, оскільки такі показання обвинуваченої ОСОБА_1 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_7, не вірити яким у суду немає підстав.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання та застосування практики рішень Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях («Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року п.161, «Кобець проти України» від 14.02.2008 року пункт 43, «Бочаров проти України» від 04.06.2011 року пункт 45, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, пункт 65), Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків.

Отже суд, допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні у період часу з 16.11.2012р. по 21.06.2013р. службової недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам свободам та інтересам потерпілої ОСОБА_2, доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам свободам та інтересам окремих громадян.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 не погоджувалась на звільнення її від кримінальної відповідності у зв’язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_16 Судом України у витягу з аналізу практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв’язку із закінченням строків давності за 2013р. роз’яснено, що під час здійснення кримінального провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, суд, встановивши настання обставин, передбачених ст. 49 КК, має повідомити сторонам провадження про закінчення строків давності, з’ясувати їх думку щодо закриття справи за такими підставами: - у разі згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності і виконати вимоги, передбачені статтями 284-288, 314, 315 КПК, а також іншими відповідними нормами КПК, які регулюють порядок провадження в апеляційній та касаційній інстанціях; - за відсутності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, суд відповідно до ч.7 ст. 284 КК має розглянути справу в загальному порядку і за наявності підтвердження даних, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 368 КПК, та після виконання вимог, передбачених пунктами 6-14 ч. 1, частин 2-6 ст. 368 КПК, а також іншими відповідними нормами КПК, постановити обвинувальний вирок, призначити покарання та звільнити від покарання на підставі статей 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, суд не вбачає.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, суд згідно ч.2 ст.66 КК України відносить вчинення злочину вперше.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами внесеними згідно Постановами Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року та №11 від 06.11.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року заява №10249\03 у пункті 108 зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним

Під час призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65 КК України, керуючись пунктами 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами внесеними згідно Постановами Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року та №11 від 06.11.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченою ОСОБА_1 скоєно одне кримінальне правопорушення, яке є злочином невеликої тяжкості згідно ст.12 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно.

З врахуванням невеликої тяжкості скоєного кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_1, з врахуванням обставин які пом’якшують та обтяжують покарання, суд вважає достатнім призначити їй покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з примусовим виконанням рішень, в межах санкції ч.1 ст.367 КК України. Призначення такого покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження скоєння нею злочинів, та буде співрозмірним для її кари, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета, та невідворотність покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає. Відсутність підстав застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ст.ст.69,75 КК України суд мотивує тим, що у судовому засіданні не встановлено кілька обставин (дві і більше), що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також тим, що статтею 75 КК України не передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо покарань у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади.

Враховуючи, що обвинуваченою ОСОБА_1 у період часу з 16.11.2012р. по 21.06.2013р. вчинено злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і на день винесення вироку сплив встановлений п.3 ч.1 ст.49 КК України строк давності, а саме – три роки з дня вчинення злочину, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне відповідно до ч.2 ст.12, п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від покарання, призначеного за цим вироком.

Відповідно до ст.128 КПК України, ст.ст.5,22,23, п.3 ч.2 ст.1167, ч.1 ст.1174 ЦК України, ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (чинного на час скоєння кримінального правопорушення), ч.3 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998р. №202/98-ВР (чинного на час скоєння кримінального правопорушення), п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95р., п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92р., цивільний позов заявлений цивільним позивачем/потерпілою ОСОБА_2 до держави в особі Старобільського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області про стягнення майнової шкоди у розмірі 198 172,69грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні з досліджених матеріалів справи (т.3 а.к.п.177-182) встановлено, що розмір майнової шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_2 внаслідок вчиненої обвинуваченою ОСОБА_1 в період з 16.11.2012р. до 21.06.2013р. службової недбалості становить 71 620 гривень, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з держави на користь цив.позивача ОСОБА_2 майнову шкоду у сумі 71 620грн., а у стягненні майнової шкоди у сумі 126 552,69грн. слід відмовити за недоведеністю. Також враховуючи, що внаслідок службової недбалості старшого державного виконавця Булавинець Н.М. потерпілій ОСОБА_2 було завдано душевних страждань, які виразились у відчуттях тривоги та втрати спокою, враховуючи тривалість цих душевних страждань, суд виходячи з принципів розумності, зваженості і справедливості вважає за необхідне стягнути з держави на користь цив.позивача ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 100 000грн.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави витрати на проведення автотоварознавчих експертиз у загальній сумі 1 408,20 гривень.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні у виді особистого зобов’язання сплив, у судовому провадженні прокурором не заявлялось клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.368,370,371,374,376 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.367 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі у розмірі 500 (п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з примусовим виконанням рішень, на строк 1 (один) рік.

На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_1 звільнити від покарання, призначеного за цим вироком, у зв’язку з закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_2 до держави в особі Старобільського РВ ДВС ГТУЮ в Луганській області про стягнення майнової шкоди у розмірі 198 172,69грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень – задовольнити частково.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 71 620 (сімдесят одна тисяча шістсот двадцять) гривень та моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

У стягненні з держави на користь ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 126 552,69грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення автотоварознавчих експертиз у загальній сумі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) гривень 20 копійок.

Речові докази: виконавче провадження ВДВС Старобільського РУЮ про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя І.В. Кудрявцев