Ухвала суду № 80965479, 05.04.2019, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про залишення позову без руху

Справа № 414/867/19

Провадження № 2/414/296/2019

05 квітня 2019 р.

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Безкровний І.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вимоги, яким повинна відповідати будь-яка позовна заява, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Також у ч.ч. 1, 4, 5 ст. 95 ЦПК України зазначається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів також визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак суд констатує, що позовна заява подана без додержання встановлених вимог, зокрема:

- у позові відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

- позивачем додано до позовної заяви копії документів, що не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 177, ст. 95 ЦПК України).

Крім того, відповідно ст. 175 ч. 1 ЦПК України позовна заява полвинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007р. №11, оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила щодо залишення позову без руху.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що сторони мають від цього шлюбу малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не вказує, з ким наразі проживає дитина та з ким дитина залишиться проживати після розірвання шлюбу.

Також відповідачем у позові вказана ОСОБА_4, проте з відповіді на запит суду щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, а також з доданих до позову документів вбачається, що належним відповідачем у справі є ОСОБА_2, тобто по батькові відповідача у позовній заяві зазначається неправильно.

Також згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви додається квитанція № 34 від 21.03.2019 на суму 768,40 грн, з якої вбачається, що судовий збір сплачено на рахунок № 31217206020277, тобто не за місцем розгляду справи, а отже фактично до позову не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у передбаченому законом розмірі саме за місцем розгляду справи.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви у справі про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 складає 1921 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн до спеціального фонду Державного бюджету Україниза місцем розгляду справи на рахунок № 31216206700151, код за ЄДРПОУ – 37796309, код класифікації доходів бюджету – 22030101, отримувач коштів – УДКСУ у Кремінському районі, МФО отримувача – 804013, банк отримувача – ГУДКСУ у Луганській області. Оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору на зазначену суму, позивачу необхідно надати безпосередньо до Кремінського районного суду Луганської області.

Як вбачається з п. 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»№ 10 від 17.10.2014, встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Разом з тим, вирішити самостійно питання щодо повернення помилково сплаченого судового збору на даний час суд має можливості, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»(в редакції, що діє на теперішній час, на відміну від редакції, що діяла на час прийняття постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014) сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

За таких обставин, оскільки суддею встановлено, що зазначена позовна заява подана без належного дотримання вимог, передбачених діючим законодавством, суддя вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, роз’яснивши наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

Зазначені недоліки мають бути усунуті шляхом подання нового позову з доданими до нього документами (та їх копіями для відповідача) до Кремінського районного суду Луганської області (92900, Луганська область, м. Кремінна, площа Красна, 5).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків у вигляді п’яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.

Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Безкровний