Вирок № 80965368, 02.04.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/685/19

н.п. 1-кп/415/456/19

ВИРОК

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 18.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019130240000118

про обвинуваченняОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Привілля Луганської області, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Пухкало О.О.

захисника Бондаренка Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ

На початку осені 2018 року в денний час, більш точну дату та час у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись в районі меморіального комплексу «Привільнянський плацдарм» м. Привілля Луганської області, знайшов бойові припаси - військові проміжні малоімпульсні патрони калібром 5,45х39-мм у кількості 29 штук, які придатні до стрільби (згідно висновку експерта №19/113/6-3/36е від 22.01.2019) та маючи умисел на придбання, носіння і зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, залишив їх собі, поклавши до карману своєї куртки, тим самим придбавши їх, після чого переніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де став зберігати без передбаченого законом дозволу.

17 січня 2019 року о 14 годині, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел на носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, переніс вказані боєприпаси в район будинку № 41, розташованого по вулиці 50 років Перемоги міста Привілля Луганської області, де був зупинений працівниками поліції, які того ж дня у період часу з 15 години 35 хвилин до 16 години 07 хвилин в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості в районі вказаного будинку, у обвинуваченого ОСОБА_1 виявили та вилучили вищевказані бойові припаси, які він придбав, носив і зберігав без передбаченого законом дозволу за зазначених обставинах.

Таким чином, ОСОБА_1,своїми умисними протиправними діями вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

25.01.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019130240000118від 18.01.2019, між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Пухкало О.О., якій на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із визначенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Вищевказане кримінальне провадження, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд з'ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 25 січня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Пухкало О.О. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

До того ж, враховуючи, що предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є патрони, суд вбачає необхідність застосування спеціальної конфіскації вказаних предметів за відсутності ознак їх знецінення. Зважаючи на військову й економічну цінність боєприпасів, а також необхідність за допомогою їх конфіскації наповнення державного бюджету України, Верховним Судом України зазначено, що необхідно передавати в установи МВС України, а вибухові речовини - на склади військових частин, вилученні в ході досудового слідства у кримінальних справах вогнепальну зброю, набої, гільзи та патрони.

У відповідності до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Угоду від 25 січня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Пухкало О.О. та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави процесуальні витрати за проведення судової балістичної експертизи № 19/113/6-3/36е від 22.01.2019, у розмірі 572 (п'ятисот сімдесяти двох) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 23 січня 2019 року:

- 20 (двадцять) патронів калібром 5,45х39 мм, які передані до складу до кімнати зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати на користь держави;

- 9 гільз, які передані на зберігання до складу зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхомподання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко