Рішення № 80965205, 15.03.2019, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/1462/18

Провадження №2-о/574/26/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Буринська міська рада Буринського району Сумської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою мотивуючи тим, що 26.12.2016 року помер ОСОБА_2, у зв’язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла, в тому числі, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №671885, яку він прийняв шляхом спільного проживання після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла 02.02.2012 року, але юридично за життя не оформив. Він прийняв спадщину, оскільки на день смерті проживав із спадкодавцем з кінця 2011 року. При зверненні до нотаріальної контори постало питання доведення факту проживання із спадкодавцем однією сім’єю на протязі останніх п’яти років, оскільки кровно спорідненими родичами вони не були та встановлення факту належності вище зазначеного державного акту на право приватної власності на землю так, як в ньому невірно зазначене прізвище спадкодавця ОСОБА_3 «Риб’як», змість вірного «Рибяк», яке зазначене у свідоцтві про смерть. Вказані обставини не дають йому можливості отримати свідоцтво про право на спадщину шляхом її нотаріального оформлення.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в заяві, доповнивши, що він проживав з покійним ОСОБА_2 з кінця 2011 року однією сім’єю і був його опікуном, хоча кровно спорідненими вони не були, однак вели спільний побут, він здійснив його поховання.

Представник заінтересованої особи Буринської міської ради про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, пояснення на заяву не надав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожна окремо, підтвердили, що заявник проживав однією сім’єю з ОСОБА_6 з кінця 2011 року до дня смерті останнього, тобто до 26.12.2016 року і був його опікуном. Вони мали спільний побут, заявник здійснив поховання ОСОБА_6.

Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2016 року помер ОСОБА_2, який з кінця 2011 року до дня смерті проживав із заявником, який був його опікуном, однією сім’єю по вул.Шкільна,48 в с.Успенка, Буринського району, Сумської області, ведучи господарство, маючий спільний побут, що підтверджується показами заявника, свідків, свідоцтвом про смерть, довідкою Успенського старостинського округу Буринської міської ради, ухвалою Буринського районного суду (а.с.9,12,18).

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла, в тому числі, земельна ділянка площею 2,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Успенської сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №671885, яку він прийняв шляхом спільного проживання після смерті 02.02.2012 року своєї матері ОСОБА_3, але за життя юридично не оформив, що вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3, копії державного акту та копії спадкової справи (а.с.10-11,34-42).

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.28-31).

Заявник прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки на день смерті проживав з останнім з кінця 2011 року, однак оформити належним чином свої спадкові права в органах нотаріату неспроможний, оскільки не підтверджується факт його проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. Крім того, у державному акті на право приватної власності на землю прізвище матері спадкодавця невірно зазначене «Риб’як», змість вірного «Рибяк», яке зазначене у свідоцтві про смерть, що вбачається з пояснень заявника, копії паспорта заявника, копії державного акту, листа приватного нотаріуса ОСОБА_7, листа відділу у Буринському районі Головного управління держгеокадастру у Сумській області (а.с.7-8,11,13-14).

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту , визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частино 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім’ї, тощо.

Як вбачається з довідки Успенського старостинського округу Буринської міської ради заявник ОСОБА_1 постійно проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2, який помер 26.12.2016 року (а.с.12).

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про доведеність фактів, які просить встановити заявник та про необхідність задоволення заяви, оскільки від встановлення цих фактів залежить виникнення його прав щодо спадкового майна, а встановлення вказаних фактів не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Керуючись ст. ст. 4,10,13,263-265,273, 293-294,315-316,319 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Буринська міська рада Буринського району Сумської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), проживав однією сім’єю зі спадкодавцем ОСОБА_2, який помер 26 грудня 2016 року в місті Ромни Сумської області у віці 46 років, понад п’ять років до часу відкриття спадщини, тобто з кінця 2011 року до дня смерті останнього 26 грудня 2016 року.

Встановити факт про те, що державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №671885, виданий Успенською сільською радою Буринського району Сумської області 19.08.2002 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №885 на земельну ділянку площею 2,48 га, розташованої на території Успенської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_3, яка померла 02 лютого 2012 року в селі Успенка Буринського району Сумської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 25.03.2019 року.