Рішення № 80964665, 03.04.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2141/18

Провадження № 2/480/296/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В.

при секретарі Довженко О.А.,

розглянувши 03 квітня 2019 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області третя особа: відділ у Миколаївському районні Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в :

13.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) яка перебуває у колективній власності ВАТ “Ковалівський” площею 7,69 га. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 22 липня 2001 року помер її батько - ОСОБА_2, спадкоємців, окрім неї в померлого нема. У 2018 році їй стало відомо, що на ім'я її батька ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серія МК № 0181208 у ВАТ “Ковалівський” розміром 7,69 умовних кадастрових гектарів.

Позивачка вказує, що згідно відповіді Відділу від 11.09.2018 р. підтверджено видання на ім'я її батька вищезазначеного сертифікату. Між тим оригінал вказаного документу нею після смерті батька знайдено не було, його копії в особистих документах померлого також не збереглось.

Доказом того, що у її батька ОСОБА_2 за його життя виникло право на земельну частку пай є повідомлення Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 11.09.2018 року за вих. № 401/115-18.

Причиною, з якої вона не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті її батька є те, що їй до 2018 року взагалі не було відомо про наявність спадкового майна. Отримавши відомості про те, що за життя її батько набув право на земельну частку (пай), вона невідкладно почала вчиняти дії щодо оформлення спадкових прав.

Державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, оскільки, на переконання нотаріуса, неможливо перевірити факт прийняття мноюнею спадщини у встановлений законом спосіб після смерті 22.07.2001 р. ОСОБА_2 та встановити склад спадкового майна (не надано оригіналу Сертифікату про право на земельну частку (пай).

За таких обставин, вона позбавлена можливості скористатися своїм правом на отримання у власність земельної частки (паю). А тому змушена звернутися до суду.

В судове засідання позивачка не з'явилася. При тому надала заяву про підтримання позову з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.

Представник Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання також не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник третьої особи відділу у Миколаївському районні Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області подав заяву про розгляд справи без представника відділу та проти позову не заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази по справі, суд находить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою державного нотаріуса від 10.10.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії — видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 22 липня 2001 року батька ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ “Ковалівський”, с. Ковалівка, Миколаївського району Миколаївської області, розміром 7,69 в умовних кадастрових гектарах. (а.с. 7)

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.09.2018 року, що на ім'я ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серія МК № 0181208 у ВАТ “Ковалівський” розміром 7,69 умовних кадастрових гектарів.

Разом з тим повідомлено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) виписувались в одному екземплярі та видавались лише громадянам та державний акт на право (приватної) власності на земельну ділянку (землю) в межах території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на вище зазначену земельну ділянку не видавався. (а.с. 8)

Довідкою Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 07.07.2018 року № 639 підтверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1977 року по день смерті 22 липня 2001 року. (а.с. 9)

Копією свідоцтва про народження підтверджується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_2 і ОСОБА_4. (а.с. 10)

Відповідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_5. (а.с. 11)

Копією свідоцтва про смерть підтверджується, що ОСОБА_2, помер 22 липня 2001 року. (а.с. 12)

Згідно надісланої Четвертою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті 22 липня 2001 року ОСОБА_2, відсутня. (а.с. 34)

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином позивачка згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України успадкувала усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті останнього. До таких успадкованих позивачкою прав відноситься і право на земельну частку (пай).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” № 7 від 30 травня 2008 року також роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може зверттися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі в порядку спадкування згідно ст. 131 Земельного кодексу України. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Після смерті свого батька позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину. Інші особи з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звертались, фактично спадщину не приймали.

Таким чином, враховуючи, що позивачка не може реалізувати своє право на вищевказану земельну ділянку, тому у відповідності дост. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право позивача шляхом винесення рішення про визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

Тому, за викладених обставин позовні вимоги про визнання права на земельну частку (пай) є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3,12,13,81,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 хутір, 38-г– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті 22.07.2001 р. батька ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності ВАТ “Ковалівський”, с. Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області, розміром 7,69 в умовних кадастрових гектарах.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_6

03.04.2019