Рішення № 80964312, 04.04.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2570/19

Провадження № 2-о/487/79/19

РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря Остропольської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про встановлення факту смерті та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті та зобов’язання вчинити певні дії, в якій просить встановити факт, що смерті її батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Ельдікан Усть-Майського району Якутської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у місті Луганськ 04 листопада 2018 року; зобов’язати орган ДРАЦС видати свідоцтво про смерть. Заява обґрунтована тим, що 04.11.2018 року помер її батько ОСОБА_2 у м. Луганськ. Звернувшись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, отримала відмову у державній реєстрації смерті з посиланням на те, що видане свідоцтво про смерть не засвідчує даного факту та є недійсним, згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п. 1 розділу 5 глави 3 Правил про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юсту від 18.10.2000 р. №52/5, у зв’язку з чим звернулася до суду з даною заявою.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути заяву за її відсутності, вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відділу, проти задоволення вимог заявника не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Статтею 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» визначено, що тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України. Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІІ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19.09.2014 року.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254- VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» - окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України — визнані Верховною Радою України тимчасово окупованими.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії IV-ЕД від 03.09.1988 року.

04.11.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець селища Ельдікан Усть-Майського району Якутської області Російської Федерації, помер у місті Луганськ, та видано відповідну довідку про смерть від 06.11.2018 року, а також свідоцтво про смерть від 08.11.2018 року.

12.03.2019 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 з підстав подання документів, які видані на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З огляду на те, що свідоцтво про смерть від 08.11.2018 року є недійсним і не створює правових наслідків за приписами ч. 3 ст. 9 Закону, а отже не може бути підставою для державної реєстрації смерті, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви щодо встановлення факту смерті та зобов’язання вчинити певні дії, оскільки вказаний факт знайшов підтвердження під час судового розгляду, іншим чином провести державну реєстрацію смерті неможливо.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст.ст. 293, 317, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про встановлення факту смерті та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця селища Ельдікан Усть-Майського району Якутської області Російської Федерації, 04 листопада 2018 року в місті Луганськ Луганської області, Україна.

Зобов’язати Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області видати свідоцтво про смерть ОСОБА_2.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Шосейна, 11, Код ЄДОРПОУ 23041148.

Суддя Т.А.Карташева