Ухвала суду № 80963389, 05.04.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4373/19

Провадження №1-кс/369/1397/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Медведського М.Д.,

за участю секретаря Головатюк В.В.,

за участю прокурора Прокопович Р.І.,

слідчого Іщука М.Г.,

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5, грузина, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, маючого середню освіту, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів раніше не судимого, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001615 від 03.04.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_6 Іраклієвич, 03.04.2019 в період часу з 14:00 год. по 18:00 год. (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись відсутністю сторонніх осіб та відсутністю власниці ОСОБА_7,незаконно, шляхом віджиму металопластикового вікна проникли всередину житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Шевченкове, вул. Святославська, 1, звідки скоїли крадіжку матеріальних цінностей, а саме: ноутбук марки «AIR», ноутбук марки «НР», планшет «IPAD», гіроскутер марки «GTF Setroll» належних на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_7.

Після чого ОСОБА_2, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_6 Іралієвичем відповідно до попередньо узгодженого плану дій, із місця вчинення злочину з викраденими матеріальними цінностями зникли та у подальшому розпорядились на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_7 матеріальної шкоди зі слів на суму 80 000 гривень.

Вказаний факт 03.04.2019 слідчим Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001615 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 03.04.2019 о 20 год. 30 хв. затриманий відповідно до вимог ст. 208 КПК України.

Слідчим за погодженням з прокурором 04.04.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в таємному викрадені чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5, грузина, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів раніше не судимого.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 від 03.04.2019;

-протокол огляду місця події від 03.04.2019;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 03.04.2019;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.04.2019;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.04.2019;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.08.2018;

-протокол затримання в порядку ст.208 КПК України;

-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності;

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об’єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, та покарання за який становить від 3 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний:

- не має місця реєстрації, не має постійного місця проживання на території України, не має постійного місця роботи, не одружений, відповідно не має постійного та законного джерела доходів для існування, та має можливість вільно змінити місце проживання.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може впливати на свідків, потерпілого, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 та інших свідків, які були очевидцями даної події, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу, або використовуючи свої дружні відносини, змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 у разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи все вищезазначене, щодо ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов’язків, а саме – тримання під вартою.

І лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

На підставі викладеного, слідчий просив суд, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5, грузина, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, маючого середню освіту, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі “Київський слідчий ізолятор”

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного, захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2, може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2, кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров»я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зв’язків.

Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_2, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв»язків не має, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду. Суд також враховує, що ОСОБА_2, є громадянином ОСОБА_5, що суттєво збільшує ризики переховування від правосуддя поза територією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м»якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який віднесено до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд, відхиляє доводи захисника про можливість усунення ризику ухиляння запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту, оскільки, підозрюваний не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання на території України, свідчення щодо місця проживання змінив з часу затримання, доказів про оренду нерухомості на постійній основі суду не надано.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2 як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1921*40) 76 840 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120191102000001615 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5, грузина, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, маючого середню освіту, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі “Київський слідчий ізолятор”, строком на 60 діб, тобто до 01 червня 2019 року (включно).

Одночасно визначитиОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз»яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий судя ОСОБА_11