Ухвала суду № 80962209, 05.04.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1921/19

Провадження № 6/442/40/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Крамара О.В.

з участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дрогобичі подання головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про визначення частки майна боржника,-

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області звернувся в суд із поданням про визначення частки майна боржника покликаючись на те, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження №38819798 з виконання виконавчого листа №2001/3846/2012 виданого 30.12.2012 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2, 09.08.1974р.н. на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4, 07.04.2011р.н. в розмірі ј частини заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.08.2012 року і до досягнення нею повноліття.

10.07.2013 - винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 55693031.

У добровільному порядку боржником рішення суду не виконується.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.07.2014 оголошено розшук боржника ОСОБА_2, 09.08.1974р.н.

Станом на 01.03.2019 заборгованість по аліментах на користь стягувача становить 60595.64 грн. та 28164.32 грн. штрафу по аліментах, а всього - 88759.96 грн..

При примусовому виконанні вищевказаного виконавчого документа державними виконавцями неодноразово скеровувались запити в реєструючі органи та в органи ПФУ, органи ДФСУ щодо боржника, однак, останній на території України не отримує доходу у вигляді пенсії, заробітньої плати тощо. 17.10.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2, відповідні записи про обтяження в реєстри внесено. Згідно відповідей реєструючи органів за боржником ОСОБА_2 не зареєстровано рухомого майна.

Таким чином, в результаті вчинення заходів примусового виконання, спрямованих на виконання виконавчого провадження рухомого майна, коштів, джерел отримання доходів у боржника - не виявлено.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику належить на праві приватної спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності 4-м співвласникам, а саме: ОСОБА_5 - 22.07.1989р.н., ОСОБА_6 - 09.09.1945р.н., ОСОБА_7 - 01.06.1969р.н. та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1

Отже співвласниками квартири не являються малолітні чи неповнолітні особи і на частку квартири № 103 у будинку під № 5 по вул. Мельника Андрія в м. Стебнику, яка належить ОСОБА_2 може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_3.

Державний виконавець у судове засідання не з’явився, подав клопотання про розгляд подання у його відсутності.

Боржник та зацікавлені особи, у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання подання, наслідки неявки, а тому згідно ст. 443 ЦПК України, суд вважає, що подання можна вирішити у їх відсутності, на підставі наявних у ньому даних та доказів.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що подання підставне і підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Як вбачається із інформаційної довідки №159713889 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєстровано 1/1 спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_3, ця квартира зареєстрована за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі "Деркач та Палек проти України" (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Бурдов проти Росії", заява №589498/00, п. 34). Аналогічний висновок міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-11, c. 510, n.40).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження

Оскільки, у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження №38819798 з виконання виконавчого листа №2001/3846/2012 виданого 30.12.2012 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2, 09.08.1974р.н. на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4, 07.04.2011р.н., і на даний час рішення суду не виконане, заборгованість по якому згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.03.2019 становить 88759,96 грн., то таке подання підставне та підлягає задоволенню. З огляду на це, слід визначити 1/4 частки ОСОБА_2 у спільному майні, а саме: квартири № 103 на вул.А.Мельника, 5 у місті Стебник, якою він володіє на праві спільної сумісної власності з іншими особами.

Керуючись ст. 443 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання задовольнити повністю.

Визначити частку боржника ОСОБА_2, 09.08.1974р.н., ІПН НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 ідеальної частки у майні, яким він володіє спільно з іншими особами: квартира АДРЕСА_4.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя О.В. Крамар