Ухвала суду № 80962033, 05.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2428/19

Провадження № 1-кс/461/2969/19

У Х В А Л А

05.04.2019 року.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Цара Р.В.,

слідчого Шикоряка М.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює на посаді заступника начальника головного управління Держгеокадастру у Сумській області,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140400000213 від 11 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, тобто в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, в особливо великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 працює на керівних посадах та, маючи тісні зв’язки з колегами по роботі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснити виготовлення та підписання документів, які можуть зашкодити досудовому розслідуванню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на суворість можливого покарання ОСОБА_1 може переховуватись від досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 на сьогоднішній день згідно наказу №52-то від 22 травня 2018 року призначений на посаду заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Вважає, що інший, менш суворий, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання.

Підозрюваний та його захисники під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисники зазначають, що підозра є необґрунтованою. Вважають, що стороною обвинувачення не враховано у клопотанні, що ОСОБА_5 звернувся до підозрюваного з проханням отримання очевидно незаконного рішення, а відтак згідно практики Верховного Суду у діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака вимагання. ОСОБА_5 не є особою, права якого порушено. Вирішення питань, про які просив заявник, не входять до компетенції підозрюваного. Слідчим не враховано, що останній працює в Сумській області. Всі зазначені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані та не доведені. Просили клопотання задовольнити частково, а саме: обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в середньому розмірі, що передбачений КПК України для даної категорії злочинів.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, слідчий суддя вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:

- дані протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06 лютого 2019 року;

- дані протоколу затримання ОСОБА_1;

- дані протоколу огляду та вручення грошових коштів від 03 квітня 2019 року;

- дані протоколу допиту свідка ОСОБА_5

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі, а саме:

- ОСОБА_1 маючи стійкі професійні зв’язки в системі органів Держгеокадастру, може їх використати для знищення, приховування або спотворення речових доказів, речей та документів, які зберігають на собі сліди злочинної діяльності і на даний час ще не перебувають у розпорядженні органів досудового розслідування;

- існує висока ймовірність можливого незаконного впливу підозрюваного на свідка ОСОБА_5 з метою примушування його до зміни показів, інших свідків у справі, які ще не допитані слідчими, зокрема співробітників управління Держгеокадастру.

Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв’язки, однак такі не виключають необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Судом береться до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1, відноситься до корупційних правопорушень. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

У рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Таким чином, суд приймає до уваги і те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об’єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, що віднесене кримінальним законом до категорії корупційних злочинів (відповідно до примітки ст. 45 КК України), слідчий суддя вважає даний випадок виключним, оскільки:

- інкриміноване кримінальне правопорушення несе високу суспільну небезпеку та негативні наслідки для громадянського суспільства;

- на момент скоєння кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1, останній мав статус державного службовця в органі державної влади регіонального рівня, обіймаючи керівні посади

- високий розмір неправомірної вигоди – 20000 доларів США, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1;

- можливе настання ризиків, пов’язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

У зв’язку з цим, враховуючи значний розмір неправомірної вимоги, слідчий суддя приходить до переконання, що для визначення розміру застави ОСОБА_1 слід виходити із виключності випадку та застосувати більший розмір ніж вісімдесят прожиткових мінімумів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 02 червня 2019 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити заставу у розмірі 520 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998920 (дев’ятсот дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот двадцять) гривень.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов’язати підозрюваного ОСОБА_1:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Житомир без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю у разі його застосування.

Зазначені обов’язки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.

Попередити підозрюваного, що у випадку невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова