Рішення № 80960025, 01.04.2019, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа №515/1340/18

Провадження №2-а/515/61/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Семенюк Л.А.

за участю секретаря Унгурян Т.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача представника Головного управління

Держгеокадастру в Одеській області

Яковлєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 283-ДК/0120По/08/01-18 від 13 серпня 2018 року, винесену заступником головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожною Н .В. , якою визнано голову селянського фермерського господарства «Бесарабія» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП - за не цільове використання земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 липня 2018 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Іванівському, Любашівському, Роздільнянському, Ширяївському районах Одеської області Мандриком Ю.Ю. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 283-ДК/0116П/07/01/-18, яким встановлено що в діях селянського фермерського господарства «Бесарабія» в особі голови ОСОБА_1 , вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП, а саме: не цільове використання земельної ділянки площею 8,4606 га із земель водного фонду, розташованої на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яка входить в межі НПП «Тузлівські лимани».

На підставі цього, 13 серпня 2018 року заступником головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожною Н.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №283-ДК/0120По/08/01-18, якою визнано його, як голову селянського фермерського господарства «Бесарабія», винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. та зобов`язано відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду у сумі 162 991 грн. 38 коп.

Позивач вважає наведені протокол та постанови прийнятими з процесуальними порушеннями та неправильним трактуванням чинного законодавства, оскільки, по-перше, відповідачем не визначено чітке місце розташування земельної ділянки. Відтак, для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно вжити заходів, спрямованих на розробку документації, в якій зазначаються план земельної ділянки, координати та інші необхідні дані для ідентифікації земельної ділянки. Проте, представник відповідача, посилаючись на земельну ділянку, не зазначає, яким чином він визначив, що саме про цю земельну ділянку вказується у протоколі та постанові, тому що підтвердження місця розташування земельної ділянки можливе лише за наявності у такої земельної ділянки кадастрового номеру.

По-друге, відсутні належні докази щодо обробки вказаної земельної ділянки позивачем. У постанові про накладення адміністративного стягнення лише зазначено, що актом перевірки встановлено що земельна ділянка площею 8,4606 га із земель водного фонду, розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яка входить в межі НПП «Тузлівські лимани», на момент перевірки була розораною.

За наявною у позивача інформацією, вказаний об`єкт досі не має затвердженого проекту землеустрою, проекту зонування, а також невідомо чи існують акти приймання-передачі межових знаків, якими можливо встановити границі Національного парку на місцевості та на карті.

Актом перевірки також лише встановлено, що земельна ділянка площею 8,4606 га із земель водного фонду, розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яка входить в межі НПП «Тузлівські лимани», на момент перевірки була розораною.

Крім того, на думку позивача, недодержано вимог щодо змісту протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, порядку їх складання та підготовки до розгляду. Обидва документи не містять визначений час скоєння правопорушення (разове вчинення чи триваюче правопорушення в розумінні ст.38 КУпАП).

Зазначає, що він не був обізнаний про наявність адміністративної справи, аж поки не отримав повідомлення 14 серпня 2018 року про розгляд справи про адміністративне правопорушення № 31-15-0,41-1494/90-18 від 03.08.2018 року (протокол про адміністративне правопорушення № 283-ДК/0116П/07/01/18 від 24.07.2018 року) призначеного на 13 серпня 2018 року о 10 год. 00 хв. Неналежне повідомлення позбавило його можливості здійснювати захист своїх прав та користуватись правовою допомогою, оскільки справу було розглянуто за його відсутності та по одних матеріалах (№283-ДК/0119По/08/01/18) - провадження закрито з передачею матеріалів справи до Головного управління Національної поліції в Одеській області для прийняття процесуального рішення в порядку ст.214 КПК України, а по інших матеріалах (№283-ДК/0120По/08/01/18), що має ідентичне мотивування, лише змінена кваліфікація, прийнято оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення.

Також позивач вважає, що встановлений неналежний суб`єкт правопорушення, оскільки відповідач вказує на фактичне користування земельною ділянкою саме СФГ «Бесарабія», а не позивачем. Тому, з постанови державного інспектора неможливо достовірно встановити суб`єкта вчинення адміністративного правопорушення: фізична особа чи посадова особа СФГ «Бесарабія».

Якщо брати до уваги твердження відповідача, що земля фактично використовується, то випливає, що вказана земельна ділянка знаходиться у користуванні не позивача, а саме СФГ «Бесарабія», у зв`язку з чим і відповідальність за порушення п. «г» ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, передбачену 53 КУпАП України, вважає, що має нести господарство.

Крім того вважає, що припущення щодо використання СФГ «Бесарабія» в особі голови ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки є нікчемним, оскільки протягом останніх двох років, на вказаній території розміщується військовий полігон, жодних погоджень ні з керівництвом НПП «Тузлівські лимани», ні з Міністерством екології та природних ресурсів України не було здійснено. Таким чином, розміщення полігону виявляється самовільним використанням земельних ділянок та умисним пошкодженням природно-заповідного фонду.

За вказаних обставин, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 283-ДК/0120По/08/01-18 від 13 серпня 2018 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.53 КпАП України.

Під час розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 14.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.46).

30 листопада 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач зазначає, що зазначені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що наказом Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області розпочато перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земель на території Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), які межують із НПП «Тузлівські лимани». Дана земельна ділянка відображена в проекті землеустрою щодо організації та встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок площею 25843,00 га, що входять до складу Національного природного парку «Тузлівські лимани» на території Татарбунарського району Одеської області. Точне місце розташування земельної ділянки, площею 8,4606 га було визначено відповідно до графічних матеріалів, наданих відділом у Татарбунарському районі головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Також, перевіркою встановлено, що земельна ділянка обробляється СФГ «Бессарабія», головою якого є ОСОБА_1 , та на момент перевірки була розораною. В ході перевірки в присутності свідків ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .), зазначає, що позивач підтвердив факт самовільного використання земельної ділянки СФГ «Бессарбія». Вказаний факт також підтверджено інформацією, отриманою від Тузлівської сільської ради та листом НПП «Тузлівські лимани».

24 липня 2018 року державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Мандриком Ю.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 283-ДК/0116П/07/01/-18. Позивач отримати другий примірник протоколу відмовився, також від надання пояснень та підпису протоколу відмовився, про що в протоколі зроблено відповідна відмітка та наявні підписи свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Посилання позивача на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення, його зобов`язано відшкодувати матеріальну шкоду на суму 162 991 грн. 38 коп., заподіяну внаслідок нецільового використання земельної ділянки - не відповідає дійсності. Під час проведення перевірки здійснено лише розрахунок завданої шкоди. Разом з цим, матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок нецільового використання земельної ділянки з ОСОБА_1 стягнуто не було.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004695479 від 26.11.2018 року, згідно статуту головою селянського фермерського господарства «Бессарабія» є ОСОБА_8 .

Таким чином на позивача, як посадову особу СФГ «Бессарабія» поширюється відповідальність, передбачена ст. 21 Закону України «Про фермерське господарство» та ст. 53 КУпАП.

Посилання позивача на те, що фактичні межі Національного природного парку «Тузлівські лимани» відсутні - є безпідставними з огляду на те, що рішенням Татарбунарської районної ради від 09.12.2014 року за № 538-VІ затверджено проекти землеустрою із встановлення водоохоронної зони і прибережної захисної смуги озера: Шагани, Бурнас, Алібей вздовж озера Сасик на території Татарбунарського району Одеської області. Також рішенням Татарбунарської районної ради від 09.12.2014 року за № 539-VІ затверджено проекти землеустрою із встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги коси Чорного моря на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

НПП «Тузлівські лимани» створений відповідно до Указу Президента України від 01.01.2010 року за № 1/2010. Загальна площа відображена в проекті землеустрою щодо організації та встановлення в натурі меж земельних ділянок площею 25843 га, що входять до складу НПП «Тузлівські лимани» без вилучення на території Татарбунарського району. Між тим, зазначений проект затверджено та межі не винесено в натурі.

Стосовно розташування на вказаній земельній ділянці військового полігону, повідомляє, що відповідно до інформації відділу у Татарбунарському районі ГУ Держгеокадастру, земельна ділянка площею 8,4606 га із земель водного фонду державної власності, розташована на території Тузлівської сільської ради. Згідно наявних у відділі Книг реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року, відомості про правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.

Відповідно до інформації національної кадастрової системи, земельна ділянка площею 26,7440 га для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України із кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області сформовано та зареєстрована 13.06.2018 року. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2018 року. Станом на час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та виявлення порушення, земельної ділянки площею 26,7440 га для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України не існувало. Таким чином, доводи позивача щодо розташування військового полігону на земельній ділянці площею 8,4606 га, щодо якої проводилася перевірка дотримання вимог земельного законодавства є безпідставними та необґрунтованими. За таких обставин просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиву на позов.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак суд, з урахуванням думки представника відповідача, вважає можливим провести судовий розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Яковлєв А.В. в судовому засіданні заперечення на позов, викладені у відзиві, підтримав та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення та доводи представника відповідача ОСОБА_10 , дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, постановою заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України в Одеській області Задорожньою Н.В. від 13 серпня 2018 року в справі про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 визнано винуватим у використанні земель не за цільовим призначенням та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було встановлення відповідачем, що СФГ «Бессарабія», головою якого є ОСОБА_1 , самовільно використовує земельну ділянку водного фонду державної власності площею 8,4606 га, розташовану на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), шляхом вирощування сільськогосподарських культур, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

При цьому, доказами, зібраними у справі про вчинення останнім адміністративного правопорушення були:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.11.2018 р. (а.с.64-70), з якого слідує, що гр. ОСОБА_1 є головою селянського (фермерського) господарства «Бесарабія», код ЄДРПОУ: 32356605;

- відповідь НПП «Тузлівські лимани» за вих. № 406/01/29-17 від 10.08.2017 року (а.с.59), якою повідомляється, що на території НПП «Тузлівські лимани» протягом 2016-2017 років були виявлені порушення природоохоронного та земельного законодавства України - самовільне захоплення та розорення земельних ділянок державної власності - прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об`єктів Татарбунарського району - озер Бурнас, Алібей та Шагани. В межах пребережної смуги озера Бурнас на західному березі лиману Бурнас, ФГ «Бесарабія» (ОСОБА_1.) здійснено самовільне захоплення земельної ділянки, розорено ПЗС на відстань від 05 до 30 м до урізу води. На цій ділянці були посіяні сільськогосподарські культури, які дане господарство активно обробляє хімічними засобами захисту рослин;

- Акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2017 року №283-ДК/344/АО/10/01/-17 (а.с.79-82) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 25.05.2018 року №283-ДК/321/АП/09/01/-18 (а.с.83-87), якими встановлено площі та особи, які самовільно зайняли землі водного фонду, на які поширюються обмеження у використанні, а саме на території, в тому числі й Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області;

-інформація Тузлівської сільської ради Татарбунарського району за вих.№489 від 23.04.2018 року (а.с.61), згідно якої - відповідно до додатків (графічні матеріали), дані земельні ділянки знаходяться за межами сіл Тузлівської сільської ради у приватній власності громадян відповідно наданого списку, окрім земель запасу (в розмірі 30,2822 га) обробляє СФГ "Бесарабія"та сплачує оренду.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 07.07.2017року, пункт 2 (а.с.77-78), державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області - в.о. заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління Держгеокадастру в Одеській області Мандрику Ю.Ю., державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області, головному спеціалісту відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охоронною земель головного управління Держгеокадастру в Одеській області Танань Н.В. у термін з 06.07.2017 по 05.01.2018 року доручено здійснити зазначений в п.1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охоронною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, про результати доповісти у термін до 05.01.2018 року.

Відповідно до наказу № 4-ДК Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.01.2018 року (а.с.75-76), внесено зміни до пунктів 2,3 наказу від 07.07.2017 року за № 283-ДК, згідно яких змінено терміни виконання покладених на вищезазначених осіб доручень з 03.01.2018 по 25.05.2018 року.

В ході проведення перевірки, складено вищезгадані Акт обстеження земельної ділянки від 26.10.2017 року №283-ДК/344/АО/10/01/-17 (а.с.79-82) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 25.05.2018 року №283-ДК/321/АП/09/01/-18 (а.с.83-87).

24.07.2018 року старшим державним інспектором - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Іванівському, Любашівському, Роздільнянському, Ширяївському районах Одеської області Мандриком Ю.Ю., в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за результатами обстеження земельної ділянки, відносно ОСОБА_1 складено протокол № 283-ДК/0116П/07/01/-18 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, якою передбачено відповідальність за нецільове використання земельних ділянок. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису, надання пояснень та отримання другого примірника протоколу відмовився, свідками правопорушення зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.88-92).

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки головою СФГ «Бессарабія» ОСОБА_1 , розмір шкоди, завданої державі, складає 162 991 грн. 38 коп. (а.с. 93).

Як вбачається з повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 03.08.2018 р. № 31-15-0.41-1494/90-18, адресованого голові СФГ «Бесарабія» ОСОБА_1 , розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10-00 год. 13.08.2018 р. в приміщенні головного управління Держгеокадастру в Одеській області. На даному повідомленні наявний рукописний запис: отримав поштою та підпис (прізвище отримувача та дата - відсутні).

13.08.2018 року заступником головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожньою Н.В., на підставі протоколу від 25 липня 2018 року №283-ДК/0116П/07/01-18, винесено постанову № 283-ДК/0120По/08/01/-18 (а.с.96-102), якою визнано голову СФГ «Бессарабія» (ЄДРПРОУ 32356605) ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Вказану постанову від 13.08.2018 р. про притягнення до адміністративної відповідальності, 16.08.2018 року було вручено ОСОБА_1 особисто під підпис.

Також в матеріалах справи наявна постанова від 14.08.2018 року, складена заступником головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожньою Н.В. (а.с.29-34) про закриття справи, яка має, фактично, ідентичні мотивування з попередньою постановою від 13.08.2018 року(а.с.96-102) щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , пов`язаних із самовільним зайняттям тієї ж земельної ділянки, зі змісту якої слідує, що, оскільки в діях позивача вбачаються ознаки злочину, за який передбачена відповідальність за ст. 197-2 КК України за самовільне зайняття земельної ділянки щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах… та зонах особливого режиму використання земель, наявними є підстави для закриття справи та направлення матеріалів до органу досудового розслідування для прийняття процесуального рішення в порядку ст.214 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

У відповідності до п. п. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Пунктом «ґ» ч.1 ст.211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Статтею 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. При цьому, ст.53 КпАП України передбачає відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням.

За визначенням статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

З аналізу даної правової норми вбачається, що використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняття вказаної земельної ділянки і одночасно не може бути ознакою використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки для цього, в першу чергу, вказана земельна ділянка має бути передана у власність чи надана в користування, в тому числі в оренду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. ст. 248, 249 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Про вчинення адміністративного правопорушення, у відповідності до ст. 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №6 від 19.01.2017 р. (далі - Інструкція), визначено порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Її вимоги є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 КУпАП.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Згідно пункту 5 розділу ІІ Інструкції, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому у протоколі зазначаються: дата та місце його складання; посада, прізвище, ім`я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КупАП, на підставі якої складається протокол; нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов`язково робиться відповідний запис; інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Якщо державний інспектор під час складення протоколу не може визначити час і місце розгляду справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляється повідомлення про розгляд справи про адміністративні правопорушення не пізніш як за п`ять діб до дня розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто та вирішено у відсутності ОСОБА_1

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи у його відсутність останній також не подавав.

Таким чином, інспектор, у випадку відсутності особи, відносно якої розглядається справа, відсутності даних про її належне сповіщення та відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності, повинен був відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо належного повідомлення такої особи.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що зазначений протокол він до розгляду справи не отримував, а повідомлення про розгляд справи - отримав лише 14.08.2018 року, тобто на слідуючий день після винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів, яким, в першу чергу, є протокол про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з положень ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що позивач ОСОБА_1 , як голова СФГ «Бесарабія», фактично використовує земельну ділянку водного фонду державної власності площею 8,4606 га, яка розташована на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), шляхом вирощування сільськогосподарських культур, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням ділянок, не підтверджено належними доказами. Також суду не надано будь-яких доказів перебування спірної земельної ділянки у власності чи у користуванні позивача, які б стверджували правомірність винесеної постанови за ст.53 КпАП України, хоча за змістом, інкримінуєме йому правопорушення полягало у самовільному зайнятті земельної ділянки, адміністративна відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП, по якій наявна постанова про закриття справи від 14.08.2018 року та передачею матеріалів до ГУ Національної поліції в Одеській області для прийняття процесуального рішення в порядку ст.214 КПК України (а.с.29-34).

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом, зі змісту оскаржуваної постанови не можливо індивідуалізувати земельну ділянку площею 8,4606 га із земель водного фонду, розташовану на території Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, як не можна її визначити і з долучених актів обстеження та перевірки, з інших документів, так само, як не можна однозначно встановити й причетність до обробітку вказаної земельної ділянки позивача ОСОБА_1 , як посадову особу СФГ "Бесарабія".

Також матеріали справи не дають можливості встановити точне місцезнаходження ділянки, з приводу самовільного зайняття якої, чи то порушення правил використання якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки не зазначено її точних координат, меж та сусідніх ділянок, що унеможливлює точне визначення предмету адміністративного правопорушення, з приводу якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Стаття 53 КУпАП є бланкетною та порядок її виконання визначається іншими нормативно-правовими актами, зокрема ст. 211 Земельного кодексу України, яка є спеціальною по відношенню до всіх інших нормативних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЗК України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, яка оформляється, вручається (надсилається) посадовим особам юридичних осіб та фiзичним особам (у тому числi фiзичним особам - пiдприємцям) щодо усунення порушень земельного законодавства.

Оформлення, вручення (надсилання) приписів державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів особам, які вчинили порушення земельного законодавства, передбачено статтею 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6, статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі - Класифікація), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем суду не надано жодних письмових, фото- або відеоматеріалів за допомогою яких зафіксовано порушення позивачем ст. 53 КУпАП, не надано будь-яких інших доказів, в тому числі і припису, на підставі якого винесено оскаржувану постанову. А із наданого відділом у Татарбунарському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області графічного додатку із планів землекористування на території Тузлівської сільської ради(а.с.63) не можливо встановити про яку ділянку йде мова, які її розміри, хто є суміжними землевласниками чи то землекористувачами.

Також, з наданих представником відповідача копій Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.05.2018 року (а.с.83) та Акту обстеження земельної ділянки від 26.10.2017 року (а.с.79), які, фактично, по суті зазначеного правопорушення - ідентичні, вбачається, що вони складені за відсутності позивача та вказані документи не були направлені останньому.

Як слідує з тексту норми ст.53 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення, пов`язана з використанням ділянки не за цільовим призначенням, полягає в активних діях правопорушника, спрямованих на вилучення з ділянки певних вигод, не пов`язаних з його цільовим призначенням, чи негативно впливають на стан земельної ділянки.

Також, за ст.53 КУпАП обов`язковим елементом об`єктивної сторони є цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони, а доводи останнього щодо наявності постанови про закриття адміністративної справи за ст.53-1 КпАП України відносно позивача ОСОБА_1 , яка останнім не оскаржена, на думку суду, не можуть слугувати підставою для визнання його вини за інкримінуємим йому правопорушенням щодо не цільового використання земельної ділянки, оскільки доказів щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст.197-2 КК України та визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення суду також не надано.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відсутність доказів на підтвердження дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та забезпечення його прав на об`єктивний та справедливий розгляд справи, суд приходить до висновку, що постанова № 283-ДК/0120По/08/01-18 від 13.08.2018 року підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.144, 211 Земельного кодексу України, ст.1Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 53, 247, 248, 251, 256, 268, 280 КУпАП, ст.ст.77, 242, 246, 250, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 283-ДК/0120По/08/01-18 від 13.08.2018 року, винесену заступником головного державного інспектора з контролю за використанням та охоронною земель в Одеській області Задорожною Н.В., якою визнано голову селянського фермерського господарства «Бесарабія» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП, із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Копію судового рішення надіслати учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на судове рішення у справах, визначених цією статтею, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VIІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 квітня 2019 року.

Суддя Л. А. Семенюк