Вирок № 80959965, 05.04.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4313/17

Провадження № 1-кп/191/467/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської областіускладі:

головуючогосудді - Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000891 від 13вересня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Автотранспортне підприємство Совтур», зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

за участю прокурора - Супрун М.О.

потерпілої - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_4 - Бобровницького В.І.

цивільного позивача - ОСОБА_6

представника цивільного позивача ОСОБА_7 - Корчан М.С.

представника цивільного відповідача ТОВ «Автотранспортне підприємство Совтур» - Зінченко О.В.

захисника - Суботіної Н.М.

обвинуваченого - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

07 липня 2017 року приблизно о 14 годині 00 хвилин водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автобусом «Рута 41» реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_11, а співвласником є ТОВ «Автотранспортне підприємство «Совтур», рухався по правій смузі автодороги Е-95 М-105 Харків-Сімферополь у Синельниківському районі Дніпропетровської області зі сторони міста Сімферополя у напрямку міста Харкова, перевозячи пасажирів у кількості 9 осіб, серед яких були ОСОБА_12 та ОСОБА_4. У ході руху по зазначеній ділянці дороги, водій ОСОБА_2 не діяв таким чином щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не переконавшись, ш;о це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво та частково виїхав на зустрічну смугу, по якій рухався технічно справний автопотяг у складі сідлового тягача «DAF 95 FT 430» реєстраційний номер НОМЕР_4, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_7, з напівпричепом бортовим «KRONE SDP 27» реєстраційний номер НОМЕР_2, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_7, під керуванням водія ОСОБА_13 який рухався по правій смузі свого напрямку від міста Харків у напрямку міста Сімферополь. При подальшому зближенні вищезазначених транспортних засобів, на 226 км+200 м автодороги Е-95 М-105 Харків-Сімферополь у Синельниківському районі Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 допустив зіткнення лівою передньою-боковою частиною керованого ним автобуса «Рута 41» р/н НОМЕР_1 з лівими передніми боковими частинами сідлового тягача «DAF 95 FT430» р/н НОМЕР_7 та напівпричепа бортового «KRONE SDP 27» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_13 на смузі руху останнього.

Своїми діями водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 10.1. Правил дорожнього руху, якими передбачено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього ру:су, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи пере:шкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. Для забезпечення безпеьш дорожнього руху водій зобов'язаний: б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого:

- пасажиру автобуса ОСОБА_12 заподіяно наступні тілесні ушкодження: лінійна рвано-забита рана шкіри ділянки лівої щоки; смуго-подібне садно шкіри вилично-скроневої ділянки обличчя справа; численні дрібні садна шкіри, переважно крапкової форми, на протязі всього обличчя; синець правої вушної скойки; поширене садно шкіри на правій боковій поверхні шиї. Вогнищеві крововиливи у товщі м'яких покривних тканин лобної і лівої скроневої ділянок голови. Закрита тупу травма г|:)удної клітки та живота: численні крапкові та смуго- подібні садна шкіри на передній поверхні грудної клітки посередині і зліва; численні переломи ребер правої і лівої половини грудної клітки; рідка кров у плевральних порожнинах справа і зліва; забої та розриви легень; розриви печінки; масивна позаочеревинна гематома зліва та навколо лівої нирки; двобічний перелом обох лонних кісток; вогнищеві крововиливи у товщі м'яких тканинвідповідно до рівнів переломів. Численні лінійні та велико-крапкові садна шкіри по зовнішній поверхні лівого плеча і зовнішній поверхні лівого плечового суглобу; садна шкіри на переднії! поверхні лівого плеча, на задній поверхні лівого передпліччя та по задній поверхні лівого ліктьового суглобу; поширений синець по задній поверхні верхньої третини лівого передпліччя; численні дрібні синці тулубу і кінцівок трупу; садна шкіри передньої поверхні нижньої третини правого стегна, по зовнішній та внутрішній поверхням правого колінного суглобу, по задній поверхні нижньої третини правого стегна та по передній поверхні правої гомілки. Відкритий косо-поперечний перелом лівої стегнової кістки з утворенням масивної рвано-забитої, скальпованої рани шкіри та руйнуванням підлеглих м'яких тканин по передній поверхні лівого стегна, забита рана шкіри на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині. Нерівномірне кровонаповнення та дистрофічні зміни внутрішніх органів (нирки, печінка). Набряк легень. Рідкий стан крові. Набряк головного мозку і мозкових оболонок. Характер, локалізація та масивність комплексу встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних пошкоджень, свідчать за їх прижиттєве (незадовго до настання смерті) утворення, у зазначені у постанові строки., тобто 07.07.2017, при значній силі (швидкості, вазі) травматичного впливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючих предметів і дрібних гостро-кутових уламків, що є більш властивим для умов дорожньо- транспортної пригоди та дії твердих виступаючих елементів салону та кузову рухомого автомобільного засобу пересування. Комплекс всіх зовнішніх та внутрішніх тілесних ушкоджень, встановлених під час експертизи трупу ОСОБА_12, за своїм характером, відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть її настала внаслідок сукупної тупої травми тіла, що супроводжувалася закритою тупою травмою грудної клітки і живота, численними двобічними переломами ребер, забоями та розривами внутрішніх органів (легені, печінка), масивною внутрішньо-плевральною кровотечею, переломами кісток тазу, забоями м'яких тканин голови, тулуба та кінцівок, відкритим переломом лівої стегнової кістки, що у своїй сукупності ускладнилося розвитком шоку, який і з'явився безпосередньою причиною його смерті. Це підтверджується наявністю та масивністю комплексу встановлених на трупі тілесних ушкоджень, характером морфологічних змін внутрішніх органів, властивими для даного роду смерті. Судово-медичні експертні дані щодо характеру та ступеню розвитку трупних явищ, причини смерті, свідчать за те, що смерть її настала не більш як за добу до проведення експертизи трупу в морзі, тобто 07.07.2017, що відповідає строкам, зазначеним у постанові про призначення експертизи;

- пасажиру автобуса ОСОБА_4 заподіяно наступні тілесні ушкодження: травма автодорожня, компресійний перелом тіла 1-го поперекового хребця 1 ступеня без пошкодження спинного мозку, забій грудної клітки, забій (садно) правого колінного суглоба. Судово-медичні експертні дані щодо характеру та локалізації комплексу тілеснюс ушкоджень у ОСОБА_4, отримані під час аналізу представленої медичної документації на ім'я обстеженої, свідчать за те, що вони виникли у строки, зазначені постановою слідчого і в медичній документації, тобто 07.07.2017, при тупій травмі і значній силі (швидкості, вазі) травматичноговпливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючих предметів, що є більш властивим для умов дорожньо-транспортної пригоди, що не суперечить механізму, викладеному у постанові слідчого та в медичній документації. За своїм характером, комплекс вищезазначених у медичній документації тілесних ушкоджень, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад З тижні (більш як 21 доба) - (п. 2.2.2 правил визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України» від 17 січня 1995 року).

Дії ОСОБА_2, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та заподіяли потерпілому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Потерпілою ОСОБА_3 було подано до суду цивільний позов, де зазначено, що загибла у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_12 є її рідною донькою. Позивач є пенсіонером і на день смерті доньки мала право на утримання від неї згідно вимог ст.1200 ЦК України, а також п.п.27.1 - 27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Починаючи з 01 січня 2018 року вона має право на щомісячне утримання в розмірі 1860,00 грн., оскільки розмір мінімальної заробітної плати складав 3723,00 грн., а розмір аліментів не може перевищувати 50 % від заробітної плати. Також згідно п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона має право на моральну шкоду в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що становить 38400,00 грн. Просить суд стягнути з ПАТ «СК» Уніка» на її користь довічно утримання в розмірі 1860,00 грн. щомісячно, а також моральну шкоду в розмірі 38400,00 грн. Крім того, потерпіла зазначила, що кримінальним правопорушенням їй спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку зі смертю доньки, сильному стресі, депресії, погіршенні стану здоров'я, сну. Просить суд стягнути з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.

Цивільним позивачем ОСОБА_6 було подано до суду цивільний позов, де зазначено, що загибла у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_12 є її рідною матір'ю. Згідно вимог п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона має право на моральну шкоду в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що становить 38400,00 грн. в той же час, враховуючи, що матір'ю загиблої також заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди з ПАТ «СК» Уніка», то, дотримуючись рівності часток, просить стягнути моральну шкоду в розмірі шести мінімальних заробітних плат, що складає 19200,00 грн. Також позивач зазначила, що кримінальним правопорушенням їй спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку зі смертю матері, сильному стресі, депресії, погіршенні стану здоров'я, сну. Просить суд стягнути з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» моральну шкоду в розмірі 250000,00 грн.

Потерпілою ОСОБА_4 було подано до суду цивільний позов, де зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження, змушена була лікуватися, витрачати на лікування грошові кошти, у зв'язку з чим просить суд стягнути з ПАТ «СК» Уніка» матеріальну шкоду в розмірі 3024,00 грн., а також моральну шкоду, яка полягає у втраті можливості заробляти собі на життя внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, втраті роботи, неможливості повноцінно ходити або стояти. На даний час стан здоров'я потерпілої не відновився, вона відчуває біль, не має можливості влаштуватися на повноцінну роботу. Згідно вимог ст.ст.23, 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 % страхової виплати за заподіяну здоров'ю шкоду. Оскільки ліміт відповідальності страхової компанії складає 200000,00 грн., то відповідно просить суд стягнути з ПАТ «СК» Уніка» моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Крім того, враховуючи вище перелічені моральні страждання, які перенесла потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просить суд стягнути з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Цивільним позивачем ОСОБА_7 подано до суду цивільний позов, де зазначив, що він є підприємцем і здійснює усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом і безпосередньо у своїй діяльності використовує автомобіль «DAF 95 FT 430» реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричіп «KRONE SDP 27» реєстраційний номер НОМЕР_2, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 протягом тривалого час у не використовувався у підприємницькій діяльності. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення позивачу було завдано матеріальної шкоди в розмірі 74412,00 грн., яка полягає у пошкодженні транспортного засобу, що підтверджується відповідними товарними чеками. Також за три квартали, тобто з січня 2017 року по жовтень 2017 року позивач отримав чистий прибуток в розмірі 142000,00 грн., що складає 520,20 грн. Період, який автомобіль не використовувався позивачем внаслідок ДТП, становить з 07 липня 2017 року до 31 жовтня 2017 року, тобто 114 днів. Отже, розмір упущеної вигоди за вказаний період становить 59295,96 грн. Крім того, позивач вважає, що кримінальним правопорушенням йому спричинена моральна шкода в розмірі 50000,00 грн., яка полягає у тому, що позивач хвилювався за свого працівника, хвилювався за наслідки досудового розслідування кримінального провадження у зв'язку з невизнанням ОСОБА_2 на той час своєї вини, не мав можливості заробляти собі на життя внаслідок тривалої неможливості використовувати автомобіль у підприємницькій діяльності, вимушений був змінити свій уклад життя, оскільки неодноразово викликався органами досудового розслідування у м.Дніпро та м.Синельникове, тоді як проживає позивач у м.Боярка Києво-Святошинського району Київської області, переніс душевні страждання у зв'язку з клопотами по ремонту автомобіля. Позивач просить суд стягнути з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур», яке є роботодавцем ОСОБА_2 і на момент ДТП виконував свої трудові обов'язки водія, матеріальну шкоду в розмірі 35085,40 грн., упущену вигоду в розмірі 59295,96 грн., моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. З ПАТ «СК» Уніка» позивач просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 39326,60 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся і пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище. Просив застосувати до нього вимоги Закону України «Про амністію у 2016 році», посилаючись на наявність у нього матері похилого віку.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що 07 липня 2017 року вона була пасажиром автобуса «Рута-41», яким керував ОСОБА_2 і з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у неї стався перелом хребта, вона місяць була прикована до ліжка, на даний час їй заборонена важка праця, вона не має можливості довго стояти чи сидіти. За правову допомогу вона сплатила 2000,00 грн., а 1000,00 грн. сплатила на оплату палива представнику;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні пояснила, свідком дорожньо-транспортної пригоди вона не була. Загибла ОСОБА_12 є її рідною донькою. У зв'язку зі смертю доньки вона перенесла стрес, у неї погіршився стан здоров'я. Медичних довідок про стан здоров'я не має;

- протоколом дорожньо-транспортної пригоди від 07 липня 2017 року, схемою до протоколу від 07 липня 2017 року та фото таблицею до протоколу, згідно якого встановлено пошкодження та розміщення на місцевості сідлового тягача «DAF 95 FT430» р/н НОМЕР_4 та напівпричепа бортового «KRONE SDP 27» р/н НОМЕР_2 та автобуса «Рута 41» р/н НОМЕР_1 (т.2 а.с.5-11);

- висновком експерта № 208 (експертиза трупу) від 13 липня 2017 року, згідно якого на підставі результатів СМЕ трупу ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, з огляду на відомості з постанови обставин випадку і результатів додаткових методів дослідження та, з урахуванням поставлених перед експертизою запитань, маються наступні висновки: група крові А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВО; діагноз - сукупна тупа травма тіла: закрита тупа травма грудної клітини і живота з ушкодженням ребер та розривами внутрішніх органів (легені, печінка), внутрішньо плевральна кровотеча; відкритий перелом лівого стегна. Ускладнення: шок. Смерть настала за добу до проведення експертизи трупу в морзі, тобто 07.07.2017 року, що відповідає строкам, зазначеним у постанові про призначення екпертизи (т.2. а.с.61-66);

- висновком експерта від 23 жовтня 2017 року № 12/10.2/79, згідно якого ходова частина автомобіля «DAF 95FT430» р/н НОМЕР_4 та напівпричепа «KRONE SDP 27» р/н НОМЕР_2на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані, а робоча гальмова система та система рульового керування, знаходяться в працездатному стані. Причиною непрацездатності ходової частина автомобіля «DAF 95FT430» р/н НОМЕР_4 та напівпричепа «KRONE SDP 27» р/н НОМЕР_2є пошкодження коліс автомобіля та напівпричепа та виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди. Пошкодження елементів частини автомобіля та напівпричепа носить аварійний характер, тобто виникло під час ДТП, то вони не можуть бути причиною виникнення даної ДТП, а є його наслідками, то причинний зв'язок між пошкодженням елементів ходової частини і даною ДТП відсутній (т.2. а.с.178-185);

- висновком експерта від 24 жовтня 2017 року № 12/10.4/82, згідно в момент первинного контакту авто потягу до складу якого входить тягач «DAF 95FT430» р/н НОМЕР_4 та напівпричепа «KRONE SDP 27» р/н НОМЕР_2та автобус «Рута 41» д.н. НОМЕР_1 мало місце повздовжнє, зустрічне, блокуюче зіткнення. В момент первинного контакту авто потягу з напівпричепом та автобуса «Рута 41» їхні поздовжні вісі перебували під кутом від 175 до 180 градусів щодо поздовжньої вісі автобуса «Рута 41»; Встановити положення авто мотягу та напівпричепу та автобуса «Рута 41», а також встановити конкретне положення місця зіткнення а метрах відносно нерухомих орієнтирів не надається можливим. Встановити положення ТЗ в момент виникнення їхнім водіям небезпеки для руху не надалось можливим. (т.2. а.с.189-197);

- висновком експерта № 338 від 20 вересня 2017 року згідно якого тілесні ушкодження ОСОБА_14 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.2. а.с.202-204);

- висновком експерта № 337 від 20 вересня 2017 року згідно якого тілесні ушкодження ОСОБА_4 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 3 тижні (біль як 21 доба) та виникли у строки зазначені у постанові, тобто 07.07.2017 року та виникли при тупій травмі і значній силі (швидкості, вазі) травматичного впливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючи предметів, що є більш властиві для умов ДТП (т.2. а.с.207-210);

- протоколом слідчого експерименту від 04 жовтня 2017 року згідно якого ОСОБА_2 показав події ДТП (т.2. а.с.214-221);

- протоколом слідчого експерименту від 04 жовтня 2017 року згідно якого ОСОБА_13 показав події ДТП (т.2. а.с.224-230);

- висновком експерта № 12/10.1/84 від 27 жовтня 2017 року згідно якого в даній обстановці водій авто потягу ОСОБА_13 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР, а водій автобуса «Рута 41» ОСОБА_2 - відповідно до вимог п.10.1 ПДР. В даній дорожній обстановці водій авто потяга ОСОБА_13 не мав технічної можливості запобігти зіткненню ТЗ, своєчасним застосуванням екстреного гальмування, зупинивши автомобіль до місця наїзду. Технічна можливість уникнути зіткнення ТЗ для водія автобуса «Рута 41» ОСОБА_2 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 ПДР та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли б йому їх виконати. В діях водія ОСОБА_13 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, які могли б знаходитись в причинному зв'язку з подією даної ДТП. Дії водія автобуса «Рута 41» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР та перебувають в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. (т.2. а.с.237-240).

Від допиту свідків сторони обвинувачення прокурор у судовому засіданні відмовився.

Цивільний позивач ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила їх задовольнити.

Представник цивільного позивача ОСОБА_7 - Корчан М.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити. Також зазначив, що розрахунок завданих позивачу збитків зроблений на підставі методики, якою керується експерт при визначенні розміру шкоди. Представник цивільного позивача під час досудового розслідування кримінального провадження дійсно відмовилася від проведення товарознавчої експертизи з метою скорішого закінчення досудового розслідування, однак вважає, що розмір спричиненої позивачу шкоди є доведеним.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Автотранспортне підприємство «Совтур» Зінченко О.В. у судовому засіданні позовні вимоги потерпілих і цивільних відповідачів не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.

Заявлений зі сторони цивільного відповідача свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні підтвердив факт того, що потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавалася матеріальна допомога, яку потерпілі просили після настання дорожньо-транспортної пригоди.

Представник цивільного відповідача ПАТ «СК «Уніка» до суду не з'явився, але завчасно надав письмові відзиви на цивільні позови потерпілих.

Таким чином, суд вважає доведеним склад злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та заподіяли потерпілому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих, інших учасників справи, дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_16, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, яка виразилася у ненаданні потерпілим жодної матеріальної допомоги, наслідки суспільно-небезпечного діяння.

Виходячи з вищенаведених обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_16 необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на три роки.

В той же час обвинуваченим була подана заява про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

У п.є) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» зазначено, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених з необережності, тобто такий злочин не є необережним особливо тяжким злочином.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_17.

Згідно наданих суду медичних документів мати обвинуваченого ОСОБА_17 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5

Отже, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 мав мати, яка досягла 70-річного віку, у зв'язку з чим на обвинуваченого поширюється дія п.є) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» і застосування зазначеної норми є не правом, а обов'язком суду.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_2 вказаного Закону і звільнити його від відбування призначеного покарання.

Що стосується цивільних позовів, то суд при їх вирішенні керується вимогами ч.2 ст.127 КПК України, де зазначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення зі страхової компанії довічного утримання в розмірі 1860,00 грн. щомісячно є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки потерпілою не надано жодного доказу перебування її на утриманні загиблої доньки, що повністю узгоджується з вимогами ст.1200 ЦК України та п.п.27.1-27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позовні вимоги в частині стягнення зі страхової компанії моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно вимог п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір моральної шкоди повинен становити 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі. Однак з цивільним позовом звернулася також донька загиблої ОСОБА_6, тому, дотримуючись рівності часток, кожний з них має право на стягнення моральної шкоди в розмірі 6 мінімальних заробітних плат, що складає 19200,00 грн. При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілій, суд враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, спричинених смертю рідної доньки, вимоги розумності і справедливості, вважає, що розмір заявленої потерпілою моральної шкоди не є завищеним і з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення зі страхової компанії моральної шкоди в розмірі 19200,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги відповідають п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілій, суд враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, спричинених смертю рідної матері, вимоги розумності і справедливості, вважає, що розмір заявленої потерпілою моральної шкоди не є завищеним і з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 250000,00 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення зі страхової компанії матеріальної шкоди в розмірі 3024,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки розмір матеріальної шкоди доведений наданими суду чеками. Позовні вимоги в частині стягнення зі страхової компанії моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Отже, при заявленому потерпілої розміру шкоди, заподіяної здоров'ю, 3024,00 грн. розмір моральної шкоди становить 5 відсотків від цієї суми, тобто 151,20 грн., що і підлягає стягненню зі страхової компанії. При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілій, суд враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, спричинених завданням їй тілесних ушкоджень, неможливістю повноцінно працювати, погіршенню стану здоров'я, вимоги розумності і справедливості, вважає, що розмір заявленої потерпілою моральної шкоди не є завищеним і з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн. Позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» витрати за надання правничої допомоги, то суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки доказів витрачання грошових коштів на паливо в розмірі 1000,00 грн. суду не надано, у зв'язку з чим на користь потерпілої підлягають стягненню зазначені витрати в розмірі 2000,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» матеріальної шкоди в розмірі 35085,40 грн., упущеної вигоди в розмірі 59295,96 грн., а з ПрАП «СК» Уніка» матеріальної шкоди в розмірі 39326,60 грн. не підлягають задоволенню, оскільки під час досудового розслідування кримінального провадження на підставі клопотання представника цивільного позивача слідчим було призначено автотехнічну експертизу з метою було подано клопотання про призначення товарознавчої експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «DAF 95 FT 430» реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричіп «KRONE SDP 27» реєстраційний номер НОМЕР_2, однак в подальшому від зазначеної експертизи представник відмовився і у судовому засіданні клопотання про її призначення не заявив. Отже, розмір спричиненої шкоди транспортному засобу не є доведеним, як не доведений і розмір упущеної позивачем вигоди, оскільки згідно наданих на запит адвоката відомостей, за ОСОБА_7 зареєстровано на праві власності 10 транспортних засобів, що унеможливлює достовірно встановити упущену вигоду внаслідок втрати одного транспортного засобу, а лише на припущеннях судове рішення ґрунтуватися не може. При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачу, суд враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, вимоги розумності і справедливості, вважає, що розмір заявленої позивачем моральної шкоди є завищеним і з ТОВ «Автотранспортного підприємства «Совтур» на користь цивільного позивача необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Долю речових доказів суд вважає необхідним визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 суд вважає за необхідне не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533, на користь ОСОБА_3 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» про відшкодування завданої злочином моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» код ЄДРПОУ: 34672021, на користь ОСОБА_3 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» про відшкодування завданої злочином моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533, на користь ОСОБА_6 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» код ЄДРПОУ: 34672021, на користь ОСОБА_6 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533, на користь ОСОБА_4 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 3024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533, на користь ОСОБА_4 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» код ЄДРПОУ: 34672021, на користь ОСОБА_4 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» код ЄДРПОУ: 34672021, на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вигляді понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» про відшкодування завданої злочином моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» код ЄДРПОУ: 34672021, на користь ОСОБА_7 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Совтур» про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди і упущеної вигоди відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди відмовити.

Речові докази у справі - автомобіль «DAF 95 FT 430» реєстраційний номер НОМЕР_4, напівпричіп «KRONE SDP 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 - після набрання вироком законної сили залишити у володінні ОСОБА_13.

Речові докази у справі - автомобіль «Рута 41» реєстраційний номер НОМЕР_1 - після набрання вироком законної сили залишити у володінні ОСОБА_11.

Речові докази у справі - оптичний СD-R диск марки «Nanotex» із відеозаписом у паперовому конверті, а також чотири фотознімка на аркушах формату А-4, на яких містяться обставини наслідків дорожньо-транспортної пригоди - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м.Павлограді Дніпропетровської області, на користь держави в особі УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №12/10.2/79 від 23 жовтня 2017 року в розмірі 2968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м.Павлограді Дніпропетровської області, на користь держави в особі УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №12/10.4/82 від 24 жовтня 2017 року в розмірі 2968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м.Павлограді Дніпропетровської області, на користь держави в особі УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №12/10.1/84 від 27 жовтня 2017 року в розмірі 790 (сімсот дев'яносто) грн. 96 коп.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцять) діб з дня його проголошення.

Обвинуваченому і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Ю. В. Гречко