Ухвала суду № 80959099, 05.04.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5754/18

Провадження № 2/0182/1182/2019

У Х В А Л А

Іменем України

05.04.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г. , за участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М. розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Багровій А.Г. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В :

В провадження суду 08.08.2018 року надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін (а.с.41-42). Ухвалу суду учасниками справи отримано , що підтверджується поштовими повідомленнями(а.с.44-46)

Ухвалою суду від 14.11.2018 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” про визнання договору поруки припиненим до спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.70-72)

Копію ухвали та зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” про визнання договору поруки припиненим з додатками судом надіслано відповідачам та отримано ними особисто, що підтверджується матеріалами справи та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення(а.с. 73-79)

13.12.2018 року головуючий суддя по справі ОСОБА_6 задовольнила самовідвід (а.с.99-100)

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі від 14.12.2018 року визначено суддю Багрову А.Г. (а.с.104)

Ухвалою суду від 18.12.2018 року суддею Багровою А.Г. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання по справі на 30.01.2019 року о 11.30 год.(а.с.105)

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_1 представляє у справі інтереси відповідача ОСОБА_4 на підставі ордеру від 13.12.2018 року серія ДП №1220/017 (а.с.92-93)

Ухвалу суду від 18.12.2018 року про прийняття до провадження справи та призначення підготовчого судового засідання на 30.01.2019 року та судову повістку адвокатом ОСОБА_1 отримано 29.12.2018 року (а.с.110)

23.01.2019 року через канцелярію суду адвокат ОСОБА_1 подав від імені ОСОБА_4 зустрічну позовну заяву до ОСОБА_7, третя особа – Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_2 ОСОБА_3”, про визнання особи солідарним боржником.

30.01.2019 року в підготовче судове засідання учасники справи не з’явились.

Від представника позивача подано заяву про розгляд справи без його участі(а.с.125-126)

Від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи , що призначений на 30.01.2019 року відкласти в зв’язку з його зайнятістю у цивільній справі в Дарницькому районному суді м. Києва(а.с. 117-121)

Від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи, що призначено на 30.01.2019 року, в зв’язку з її знаходженням у відпустці (а.с.115-116)

З урахуванням заяв представників відповідачів судом відкладено підготовче засідання на 06.03.3019 року, про що повідомлено учасників справи .(а.с.122, 124,130-135).

06.03.3019 року в підготовче судове засідання учасники справи та їх представники не з’явились.

Від представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням на навчання у м. Київ(а.с. 136-137)

Від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_1 06.03.2019 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю у судовому засіданні Дніпровського районного суду м. Києва по кримінальному провадженню №755/13036/17 в якості представника (а.с.147-149).

Таким чином, будучи належним чином повідомленими відповідачі та їх представники повторно не з’являлися в судове засідання з різних причин.

06.03.2019 року суд дослідивши матеріали справи, відповідно до статей 187-200, 223 ЦПК України постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.04.2019 року на 09.00 год. (а.с.152-154) Цією ж ухвалою було вирішено повернути зустрічну позовну заяву ОСОБА_4, що була подана адвокатом ОСОБА_1 28.01.2019 року (а.с.139-141)

Таким чином, згідно досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_1 був обізнаний про всі процесуальні дії у справі, про дати, час та місце проведення підготовчого судового засідання, подавав письмові клопотання та заяви щодо процесуальних питань та по суті справи.

29.03.2019 року адвокатом ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Багрової А.Г. на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України , у зв’язку з тим, що головуюча по справі суддя Багрова А.Г. висловлювала суб’єктивну негативну думку про нього у листі суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до Вищої ради юстиції, а тому у нього виникають обґрунтовані сумніви щодо об’єктивного та неупередженого ставлення до нього суду та винесення законного та обґрунтованого рішення у цій справі. У заяві зазначає, що у нього не було з об’єктивних причин заявити відвід у порядку та строк передбачений ч.3 статті 39 ЦПК України, оскільки він не отримував постанову про відкриття провадження у справі, не знав і не міг знати про дату підготовчого судового засідання, щоб подати зазначене клопотання до його початку, натомість ним було подано заяви про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в інших справах, які судом були задоволені у зв’язку з чим він добросовісно вважав, що не пропустив зазначений строк для подання заяви про відвід судді (а.с. 165-166).

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 підтримав заяву про відвід та додатково послався на те, що всі процесуальні дії у справі судді підтверджують його сумніви у об’єктивності та неупередженості судді Багрової А.Г. щодо нього і жодних строків для подання заяви про відвід він не пропустив.

Відповідач ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_8 пояснили, що бажають розгляду справи та поклались на розсуд суду, оскільки не зрозумілі підстави для відводу судді Багровій А.Г.

Ухвалою суду від 06.03.2019 року встановлено, що до початку підготовчого засідання учасниками справи відвід не заявлявся, представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах, ОСОБА_5 звернулась із зустрічним позовом, відповідач ОСОБА_4 відзиву на первісний позов до суду не подав, ПАТ „ОСОБА_2 ОСОБА_3” подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 152-154).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, покладається обов'язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

Як обґрунтування відводу судді Багровій А.Г. адвокат ОСОБА_1 у поданій заяві вказав тільки те, що суддя Багрова А.Г. висловлювала суб’єктивну негативну думку про нього у листі суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до Вищої ради юстиції, а тому у нього виникають сумніви в неупередженості та об’єктивності головуючого у даній справі судді Багрової А.Г.

Однак з вказаної заяви не вбачається, що про заявлену підставу для відводу заявнику не могло бути відомо до дня його звернення із заявою про відвід судді Багровій А.Г., не надано також доказів на підтвердження обставин, які могли б викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Викладені обставини є підставою для висновку суду про безпідставність заявленого відводу та необхідність залишити без розгляду заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Багровій А.Г., оскільки у поданій заяві з порушенням вимог статті 39 ЦПК України не наведено мотивів для відводу судді Багровій А.Г., не надано доказів на підтвердження обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, порушено строки для заявлення відводу, оскільки вказаному учаснику у справі з ухвали суду від 18.12.2018 року було достеменно відомо про склад суду, що розглядає справу.

Вказані дії адвоката ОСОБА_1, які полягають у заявленні завідомо безпідставного відводу судді, який розглядає справу, суд розцінює як зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 та частиною 3 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Заявлення адвокатом ОСОБА_1 завідомо безпідставного відводу, здійсненого також з порушенням строку для заявлення відводу є зловживанням процесуальними правами, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом, та спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Цивільний процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до ч.3 статті 148 ЦПК України передбачено, що у випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування до адвоката ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921 грн. 00 коп.

Зазначені в ухвалі суду висновки та обставини узгоджуються з правовою позицією Верховного суду, викладену в ухвалі від 29.05.2018 року по справі 910/14716/17.

Керуючись ст.ст. 36,39, 44, 143,148ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Багровій А.Г. у справі № 182/5754/18 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, свідоцтво №2290 від 18.04.2011 року, адреса основного робочого місця за реєстром : 53210, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна гривня) 00 коп.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ - 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО)- 899998; рахунок отримувача - 31116106026007; код класифікації доходів бюджету - 21081100.

Ухвала є виконавчим документом і може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу може бути оскаржено в частині стягнення штрафу до Дніпровського апеляційного суду ( м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали суду про стягнення штрафу не перешкоджає розгляду справи.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_3