Постанова № 80958896, 28.03.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1390/19

Провадження №3/333/545/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.195-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 року до суду надійшла адміністративна справа відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.195-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №418496 від 28.12.2019 року, 28.12.2018 року, о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 зберігав при собі та здійснював торгівлю петард і салютів, що відноситься до піротехнічних засобів, без відповідних дозвільних документів, чим порушив п.п.7.1 п.7 Наказу МВС України № 1949 від 23.12.2003 року.

У судові засідання, призначені на 22.03.2019 року та 28.03.2019 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У справі маються телефонограми, згідно яких, ОСОБА_1 за номером мобільного телефону № НОМЕР_1 був завчасно повідомлений про розгляд цієї справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №418496 від 28.12.2019 року ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив факт обізнаності щодо складання відносно нього протоколу.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності останнього.

Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.195-6 КУпАП не є обов'язковою.

У справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівники поліції долучили наступні матеріали:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №418496 від 28.12.2019 року;

- доповідну записку ДОП Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 на ім'я начальника Комунарського ВП щодо здійснення перевірки відносно ОСОБА_1 та складання відповідного протоколу про адміністративну відповідальність;

- рапорт начальника чергової частини про те, що надійшло повідомлення зі сліжби «102», що за адресою: АДРЕСА_2 торгують петардами;

- опитування особи;

- копію протоколу догляду та вилучення;

- два фотознімки.

Оцінюючи надані судді докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 195-6 КУпАП містить бланкетну диспозицію, якою пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.

У протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції послався на п.п. 7.1 п.7 Наказу МВС України №1949 від 23.12.2003 року. Водночас, такого наказу МВС України не існує. У разі, якщо працівником поліції було допущено описку та останній мав на увазі наказ МВС України № 1649 від 23.12.2003 року «Про затвердження Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів», то зазначений наказ втратив чинність на підставі наказу МВС України №968 від 28.11.2017 року.

Таким чином, встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, у порушення вимог ч.1 ст.257 КУпАП, фактично відсутнє посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Крім того, аналіз змісту пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оформлене працівником поліції як опитування особи, не дозволяє ідентифікувати, що отримане пояснення належать саме ОСОБА_1 Так, у бланку опитування особи вказано, що був опитаний громадянин «ОСОБА_1», у подальшому працівник поліції вказує, що роз'яснює права, передбачені ст. ст.10, 63 Конституції України, ст. 18 КПК України ОСОБА_1. Під поясненням стоїть підпис та прізвище «ОСОБА_1.». Тобто, в цьому випадку суддя критично відносить до даних, вказаних у поясненнях і не вважає їх належними та допустимими доказами.

Також, суддя не приймає до уваги і дані, зазначені у протоколі догляду та вилучення від 28.12.2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 вилучені феєрверки та петарди. Так, до матеріалів долучена лише копія вказаного процесуального документу, в якому зазначено, що працівник поліції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Буженко М.В. діяв на підставі ст. 11, 23 ЗУ «Про міліцію», який втратив свою чинність 07.11.2015 року, а також у порядку ст. ст. 264, 265 КУпАП. Статтею 264 КУпАП регулюється питання особистого огляду і огляду речей, а не догляду, як вказано у протоколі.

Зміст доповідної записки та рапорту начальника чергової частини Комунарського ВП Дніпровського ВП не містять даних, які у розумінні ст. 251 КУпАП є доказами. На двох фотознімках, долучених до матеріалів справи, перебуває особа чоловічої статті з петардами та феєрверками, але ідентифікувати його як ОСОБА_1, неможливо.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що по справі відсутні належні і достатні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, працівники поліції не довели, що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.195-6 КУпАП.

Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 187, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.195-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод