Ухвала суду № 80958864, 05.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2000/19

Провадження № 1-кс/206/479/19

У Х В А Л А

05 квітня 2019 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., при секретареві Мороз К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: вул. Маяковського, б. 42А, м. Нікополь, Дніпропетровської області,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора Cеменча А.І.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2019 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся прокурор військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Самарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12018040700000971 від 13 вересня 2018 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 ч. 3 ст. 311 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 на початку 2016 року, більш точну дату не встановлено, виник злочинний умисел на одержання стабільних незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов’язаної з незаконним збутом особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин.

Розробивши план скоєння злочинів, ОСОБА_4 прийшов до висновку, що для здійснення свого злочинного умислу, необхідно залучити осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, та спільно з ним і під його керівництвом, виявлять бажання взяти участь у діяльності організованої злочинної групи.

Для реалізації свого злочинного плану, розуміючи необхідність створення стійкого злочинного об'єднання у формі організованої групи, ОСОБА_4 на початку 2016 року вирішив ознайомити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження у зв’язку з розшуком особи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження у зв’язку з розшуком особи, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, зі своїм злочинним умислом, довівши до їх відому деталі вищевказаного злочинного плану, для реалізації якого останні, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_4, та надали свою добровільну згоду на участь у організованій групі, діяльність якої спрямовувалася на незаконний збут психотропної речовини «метамфетамін» та особливо небезпечна психотропна речовини PVP, а також повністю визнали його владу і авторитет лідера організованої групи.

Таким чином, на початку 2016 року ОСОБА_4, з корисливих мотивів та з метою вчинення особливо тяжких злочинів (незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини «метамфетамін» та особливо небезпечної психотропної речовини PVP, вчиненого організованою групою) створив організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_5, ОСОБА_2. ОСОБА_6, які зорганізувалися для спільного вчинення зазначеної злочинної діяльності.

У відповідності з планом злочинної діяльності, ОСОБА_4 встановив і розподілив ролі і функції членів організованої групи, спрямовані на виконання спільного злочинного умислу. Так ОСОБА_2 займався безпосереднім збутом особливо небезпечної психотропної речовини PVP наркозалежним особам, яку збував як за вказівкою ОСОБА_4 так і самостійно, здійснював прийом замовлень за допомогою мобільного телефону від наркоспоживачів та домовлявся з ними про зустріч з метою збуту вищезазначеної речовини.

Готуючи матеріальну базу для вчинення незаконного зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, а також незаконного виготовлення з метою збуту та збуту психотропної речовини «метамфетамін», з метою забезпечення їх безпечного зберігання, мінімізації ризику появи випадкових свідків при проведенні фасування вказаної речовини, а також здійснення контролю за діяльністю співучасника ОСОБА_6 з виготовлення психотропної речовини «метамфетамін» орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_1, де крім нього також мешкала ОСОБА_6

На вказаній квартирі в подальшому ОСОБА_5, ОСОБА_2. ОСОБА_6, ОСОБА_4 зберігали особливо небезпечну психотропну речовину PVP, та психотропну речовину «метамфетамін».

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.07.2018, ОСОБА_4, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, діючи умисно, у складі організованої групи, маючи єдиний спільний умисел з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, з невстановленого слідством джерела, незаконно повторно придбав з метою збуту речовину загальною масою не менше 9,7639 г, що містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку з того ж часу, розпочав незаконно повторно зберігати з метою збуту, та в подальшому передав ОСОБА_2 для подальшого збуту, який розпочав незаконно повторно зберігати та перевозити вказану особливо небезпечну психотропну речовину з метою збуту.

02.08.2018 близько 14 год. 01 хв., знаходячись на узбіччі дороги близько 500 метрів у сторону садового товариства «Металург-2» від АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Патріотів України, 196, ОСОБА_2, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, реалізовуючи злочинний умисел, діючи у складі організованої групи, умисно, з корисливих мотивів, маючи єдиний спільний умисел з ОСОБА_6, ОСОБА_5 ОСОБА_4, відповідно до відведеної йому ролі, в ході оперативної закупки, незаконно повторно збув ОСОБА_7 за оплату в сумі 16000 гривень, речовину масою 9,7639 г, що містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 6,2699 г, що відповідно до переліку невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженого наказом МОЗ України № 188 від 16 серпня 2000 року, є великим розміром.

На підставі викладеного прокурор просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком на 2 місяці та встановити, що уразі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 260 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 500000 гривень, звільнити підозрюваного з-під варти та покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що відсутні підстави для застосування такого виключного запобіжного заходу, оскільки підозрюваний не має відношення до злочинної групи, про яку зазначає прокурор, а тому просила суд, у разі вирішення питання про обрання запобіжного заходу застосувати до підозрюваного домашній арешт.

Підозрюваний заперечував щодо обставин викладених у клопотанні, погодився з думкою свого захисника та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши подані матеріали, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою прокурора військової прокуратори ОСОБА_8 від 28 лютого 2018 року з матеріалів кримінального провадження № 42018040010000060 виділено матеріали в окреме провадження та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018040700000971.

05 квітня 2019 року прокурором у кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.

Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 05 квітня 2019 року о 10 год. 15 хв.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Розглядаючи вказане клопотання, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» хоча і не визначене у національному законодавстві, але виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Виходячи із вищевикладеного вважаю, що клопотання та додані матеріали, надані прокурором, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, що підтверджується дослідженими копіями матеріалів досудового розслідування в їх сукупності.

Клопотання та матеріали надані прокурором, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, внаслідок чого може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що також свідчить перебування підозрюваного у розшуку під час досудового розслідування; може, як самостійно так і в спосіб надання вказівок іншим членам організованої групи знищити, сховати або спотворити наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги або прекурсори та інші докази, які можуть мати істотне підтвердження злочинної діяльності; може як у спосіб погроз так і реально незаконно впливати на свідків за провадженням, а саме на ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10; а також є достатньо підстав вважати, що громадянин ОСОБА_2 може продовжити вчиняти злочинні дії враховуючи той факт, що підозрюваний з 2016 року знаходиться у складі злочинної групи та здійснює виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та збут наркозалежним особам за грошову винагороду на території міста Нікополя Дніпропетровської області наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Аналізуючи викладене, а також ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважаю за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її виною, застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2011 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З урахуванням викладеного, застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.

Що стосується доводів підозрюваного щодо відсутності його відношення до зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень, слідчий суддя відноситься до них критично, оскільки зазначені обставини спростовуються дослідженими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Виходячи із вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.

Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, вважаю, що сума у розмірі 260 прожиткових мінімумів, що складає 499460,00 гривень буде достатньою мірою, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

При визначенні саме такого розміру застави суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 р., відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь – яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 194 КПК України, на підозрюваного необхідно покласти обов’язки у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 237, 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 05 квітня 2019 року до 03 червня 2019 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 260 (двісті шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499460,00 (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч чотириста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження №12018040700000971 від 13 вересня 2018 року, підозрюваний (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали)

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати за кожним викликом прокурора, слідчого та суду;

- не відлучатися з міста свого проживання: вул. Маяковського, б. 42А, м. Нікополь, Дніпропетровської області без дозволу прокурора, слідчого та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Р.О. Кушнірчук