Рішення № 80958770, 14.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

№ 242/5137/18

№2/242/321/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м.Селидове

Селидівський міський суд у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської територіальної громади про визнання права на спадок, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селидівської міської територіальної громади про визнання права на спадок, в якому зазначила, що вона з ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 10 лютого 2017 року по день смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони з чоловіком мешкали разом за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. За життя батькові її чоловіка ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Селидівської районної ради за №390-22 від 27.09.1961 року надано право на індивідуальне будівництво на земельній ділянці під АДРЕСА_2 площею 600 кв.м. ОСОБА_3 побудував житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який згідно інвентаризаційної справи Селидівського БТІ числиться за ОСОБА_3 Батьки її чоловіка ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбу з 05.04.1958 року. Мати її чоловіка ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги за законом є її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , які фактично вступили в управління та володіння в рівних долях спадковим майном, яке за життя належало ОСОБА_5 Батько її чоловіка ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина, яку її чоловік ОСОБА_2 фактично прийняв, оскільки мешкав з померлим батьком. При житті її чоловік звернувся до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округа Шарафєєвої І.В. з заявою про прийняття спадщини. Однак, спадок її чоловік ОСОБА_2 не оформив, в зв'язку з тяжкою хворобою, в наслідок якої він помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, вона звернулась до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округа Шарафєєвої І.В. 23.06.2018 року постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджує право власності на спадкове майно. У зв'язку з вищевикладеним позивач вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Позивач просить визнати за нею право власності на спадок в вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 а саме згідно відомостей технічного паспорту: А-1 житловий будинок житловою площею 32,6 кв.м., загальною площею 61,6 кв.м., п'-1 погріб, п-1 погріб., а-1 тамбур., а'- ганок., Б-1 літня кухня, б-1 тамбур до л.кухні., Н-1 навіс, Г-1 гараж, д-1 душ, У-1 убиральня, N' - паркан., N''- ворота, С-1 сарай, К-1 сарай, що залишилось після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Селидове Донецької області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Селидове Донецької області, в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду Селидівського міського суду Донецької області від 05 листопада 2018 року по вищевказаній справ було замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 05 грудня 2018 року по справі було продовжено строк підготовчого засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 лютого 2019 року по справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про судовий розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду надав заяву про розгляд справи в його відсутність, згідно з якою відповідач просить вирішити справу на розсуд суду.

Суд, дослідивши надані докази і матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.10.2012 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 10.02.2017 року, виданого Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 10.02.2017 року, актова запис № 15. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

Згідно заяви ОСОБА_3 про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку, виконком Селидівської ради депутатів трудящихся надав ОСОБА_8 дозвіл на проведення робіт по будуванню індивідуального житлового будинку, кухні, сараю, вбиральні, паркану, тротуару по адресу АДРЕСА_2-а (дійсно по 27.09.1964 року).

Згідно рішення виконавчого комітету Селидівської районної ради депутатів трудящихся №390-22 від 27 вересня 1961 р. ОСОБА_3 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_2 площею 600 кв.м.

Згідно акту про відвід земельної ділянки від 23.10.1961 року, складеного представником Управління районного архітектора Селидівського району, на підставі рішення виконкому Селидівської районної ради депутатів трудящихся від 27.09.1961 року, ОСОБА_3 виділена в натурі ділянка під індивідуальне будівництво в АДРЕСА_2, площею 600 кв.м.

Згідно паспорту на садибний (індивідуальний ) житловий будинок, виготовленого станом на 03.01.2018 року, власником будинку АДРЕСА_1, зазначено ОСОБА_3

Згідно довідки № 4 від 04.01.2018року, виданої КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 числиться за ОСОБА_8. Об'єкт складається з: : А-1- житловий будинок, житлова площа 32,6 кв.м, загальна площа 61,6 кв.м., надвірні будівлі та споруди: п'-1 погріб, п-1 погріб, а-1 тамбур, а' ганок, Б-1 л.кухня, б-1 тамбур до л.кухні, Н-1 навісм, Г-1 гараж, д-1 душ, У-1 убиральня, N' паркан, N'' ворота, С-1 сарай, К-1 сарай. Поштова адреса змінена: колишня АДРЕСА_2, теперішня АДРЕСА_1.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будинками, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» - будівлі та споруди не є самочинно побудованими (побудовані до 1992 року).

Згідно довідки від 09.01.2018 року, виданої КП «Комунальник м. Селидове», за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, 1930 року народження, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 року по день смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ОСОБА_3 на день його смерті був зареєстрований син ОСОБА_2, 1960 р.

Згідно довідки від 09.01.2018 року, виданої КП «Комунальник м. Селидове», за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, 1930 р.н., по день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ОСОБА_4 постійно на день її смерті були зареєстровані: чоловік ОСОБА_3, 1930 р.н., ОСОБА_2, 1960 р.н., ОСОБА_9, 1958 р.н.

Відповідно до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого станом на 03.01.2018 р., вбачається, що загальна площа будинку становить 61,6 кв.м, житлова площа будинку за адресою АДРЕСА_1, становить 32,6 кв.м, допоміжна 22,0 кв.м, складається з: житловий будинок А-1, надвірні будівлі та споруди: а1 тамбур;п'-1 погріб; п-1 погріб; а-1 тамбур; а' ганок; Б-1 л.кухня; б-1 тамбур до л.кухні; Н-1 навісм; Г-1 гараж; д-1 душ; У-1 убиральня; N' паркан; N'' ворота; С-1 сарай; К-1 сарай.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 05.01.2018 року, виданого Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19.10.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_10.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 22.01.2018 року, виданого Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України від 16.01.2003 року, положення даного кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України в постанові № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 548 ч. 1 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

З наведеного вбачається, що на час відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 був чинним ЦК УРСР, нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини) (ст. 549 ч. 1 п.1 ЦК УРСР).

Таким чином, чоловік ОСОБА_3 та син померлої ОСОБА_2 були спадкоємцями за законом і фактично прийняли спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки станом на 07.09.1985 р. були зареєстрований разом із ОСОБА_4 до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1, тобто у спірному житловому будинку.

Суд звертає увагу, що на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, також був чинним ЦК УРСР, тому син померлого є спадкоємцем за законом, який фактично прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 р. був зареєстрований разом із ОСОБА_3 до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1, тобто у спірному житловому будинку.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 р.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвою І.В. після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року: згідно заяви про прийняття спадщини від 22.12.2017 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвої І.В., про прийняття спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Постановою приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Шарафєєвої І.В. від 29.12.2017 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька- ОСОБА_1 ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, у зв'язку із відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвою І.В. після смерті ОСОБА_2: згідно заяви про прийняття спадщини від 23.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвої І.В., про прийняття спадкового майна після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановою приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Донецької області Шарафєєвою І.В. 23.07.2018 року, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки не надано свідоцтва про право власності померлого на житловий будинок.

Згідно відповіді № 09.11.2018 року № 1293/01-09 року, Першої селидівської державної нотаріальної контори надана інформація, що після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за № 322/1985. Надійшла заява про прийняття спадщини 17.09.1985 року за №446-85 від ОСОБА_3 Михайловича- чоловіка померлої. Свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Також згідно Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвою І.В., було заведено спадкову справу за № 106/2017. Свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Згідно даних Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвою І.В., було заведено спадкову справу за № 71/2018. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_2, прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно зі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за законом, до складу якої входить нерухоме майно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в порядку ст. 1216, ст. 1217, п.1 ч. 2, абз .2 ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів може бути шляхом визнання права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 328, 392, 1216-1217, 1233, 1268, 1296, п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 200, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце мешкання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Селидівської міської територіальної громади (місце знаходження: 85400 Донецька область м. Селидове вул. К.Маркса 8, ЄДРПОУ 04052962) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 (ІПН НОМЕР_1) право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 61,6 кв.м., житловою площею 32,6 кв.м., надвірними будівлями та спорудами: п'-1 погріб, п-1 погріб., а-1 тамбур., а'- ганок., Б-1 літня кухня, б-1 тамбур до л.кухні., Н-1 навіс, Г-1 гараж, д-1 душ, У-1 убиральня, N' - паркан., N''- ворота, С-1 сарай, К-1 сарай, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя І.М. Владимирська