Рішення № 80958668, 02.04.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/702/19

Провадження № 2-а/317/18/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенка Павла Олеговича, третя особа без самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенка П.О., третя особа без самостійних вимог: ГУ ДКС України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обґрунтовано тим, що 11.02.2019 інспектором УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Власенком П.О. стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, Серії ЕАВ № 910491, у якій зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 11.02.2019 о 12-10 год. у м. Запоріжжі по вул. Космічна, 140, керував транспортним засобом BMW 5281 без передбаченого конструкцією ТЗ переднього захисного бамперу, чим порушив вимоги п. 31.4.7.е ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Внаслідок чого, постановою серії ЕАВ № 910491 від 11.02.2019 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., який ОСОБА_1 оплатив на місці скоєння правопорушення.

Вважаючи притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним, позивач просить суд визнати дії інспектора протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити та зобов'язати ГУ ДКС України в Запорізькій області повернути йому суму сплаченого штрафу у розмірі 340,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву, у передбачені ухвалою суду від 01 березня 2019 року строки, до суду не подав, поважність причин неподання відзиву на позов не повідомив.

Представник третьої особи без самостійних вимог - ГУ ДКС України в Запорізькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Надіслав до суду письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких просив справу розглядати за відсутності представника Головного управління за наявними у справі матеріалами. Крім того, при розгляді справи просив врахувати надане пояснення на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши всі докази у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши матеріали і обставини справи, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2019 о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом BMW 5281 у м. Запоріжжі по вул. Космічна, 140, без передбаченого конструкцією ТЗ переднього захисного бамперу. При цьому ОСОБА_1 рухався найкоротшим шляхом до місця стоянки автомобіля, яке розташоване у м. Запоріжжі по вул. Дослідна станція в гаражному кооперативі «Таврія», з урахуванням місцезнаходження позивача на момент пошкодження бампера (а саме: біля 21 підрозділу лабораторії «Медлайф-Био», розташованого у м. Запоріжжя на вул. Чумаченко), як того вимагає п. 31.5 ПДР.

Відповідно до п. 31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Суд вважає, що фактичні обставини події свідчать про відсутність з боку водія ОСОБА_1 порушення п. 31.4.7.е ПДР, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки він після виявлення несправностей у своєму автомобілі, зазначених у пункті 31.4.7.е ПДР, рухався якомога коротшим шляхом до місця стоянки, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 ППДР.

Відповідно до п. 31.4.7.е Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відтак провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, в даному випадку в порушення вимог ст.ст. 7, 245, 252, 268, 280 КУпАП, не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності,невірно оцінив наявні фактичні обставини події та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Викладене також підтверджується відсутністю доказів та заперечень (відзиву) з боку відповідача, які б спростовували обставини, наведені позивачем, у зв'язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідачем не надано суду жодних заперечень, фото,- чи відеодоказів порушення ПДР позивачем, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення скасуванню.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача та про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 910491 від 11.02.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є, закріплена у ст. 62 Конституції України, презумпція невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 162 КАС України, відповідачу ухвалою суду від 01 березня 2019 року встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з . 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суд, ґрунтуючись на встановлених фактичних даних та на підставі ст. 8 КАС України, згідно з якою, усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст. 9 КАС України, згідно з якою, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості, вважає, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне, згідно з вимогами ст. 296 КУпАП, повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого штрафу в розмірі 340,00 грн., згідно з квитанцією від 11.02.2019 серії ЕАВ № 910491.

Відповідно до ст. 296 КУпАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 121, 245, 247, 251-252, 258, 268, 280, 288, 293,296 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 8-11, 72-77, 159, 162, 229, 241-246, 251, 269, 271-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенка Павла Олеговича (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96), третя особа без самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати дії інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенка Павла Олеговича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, Серії ЕАВ № 910491 від 11.02.2019 протиправними.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, Серії ЕАВ № 910491 від 11.02.2019, складену інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Власенком Павлом Олеговичем, про накладення на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення - закрити.

Повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, ЄДРПОУ 37941997) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) суму сплаченого штрафу в розмірі 340,00 грн., згідно з квитанцією від 11.02.2019 серії ЕАВ № 910491.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення суду складено 02.04.2019.

Суддя С.В. Яркіна