Рішення № 80957099, 22.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5736/17

Провадження № 2/242/353/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 18.12.2017 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в обґрунтування позову зазначила, що 26.11.2013 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Коваля, буд. № 65 «а». Згідно умов договору, відповідач здійснила державну реєстрацію права власності на себе до повного розрахунку. За п. 2.1. Договору продаж квартири було вчинено за 1 063 000 грн. 00 коп., з яких 818 000 грн. 00 коп. відповідач сплатила у безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок продавця. Залишок суми у розмірі 245 000 грн. 00 коп. покупець зобов’язана була сплатити протягом 18 місяців з моменту нотаріального посвідчення Договору та в будь-якому разі не пізніше 26.05.2015 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Відповідач до теперішнього часу вищевказану суму на рахунок позивача не перерахувала. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 245 000 грн. 00 коп., три відсотка річних за період з 26.05.2015 року по 07.11.2017 року у розмірі 18 022 грн. 60 коп., інфляційні витрати у розмірі 65 243 грн. 50 коп., а також 3282 грн. 68 коп. судових витрат по оплаті судового збору.

Ухвалою Селидівського міського суду від 22.12.2017 року по справі відкрито провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10.01.2018 року по справі підготовче засідання закрито.

Заочним рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09.02.2018 року позовні вимоги по справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27.08.2018 року заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09.08.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів – скасовано та призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.02.2019 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася про дату, час та місце слухання справи, повідомлена належним чином, надала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 215 000 грн. 00 коп., три відсотка річних за період з 26.05.2015 року по 14.09.2018 року у розмірі 24 305 грн. 00 коп., інфляційні витрати з 26.05.2015 року по 14.09.2018 року у розмірі 93 919 грн. 47 коп., а також 3282 грн. 68 47 коп. судових витрат по оплаті судового збору. Надала до суду заяву, в якій просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву від 06.11.2018 року, в якій зазначила, що 27.08.2018 року між нею та позивачем було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу квартири № 4198 від 26.11.2013 року, відповідно до якої сторони (позивач та відповідач) внесли зміни до п.2.1 договору купівлі-продажу у сторону збільшення та строку, який відводиться покупцеві на оплату. Згідно вказаної угоди строк погашення оплати змінився: з 26.05.2015 року та не пізніше 31.12.2018 року. Отже, на даний час спір між сторонами відсутній, тому існують всі підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Також згідно вищевказаної угоди нею було проведено частковий розрахунок у сумі 30 000 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов’язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_1 квартиру, що розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Коваля, буд. № 65 «а».

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного Договору, продаж квартири було вчинено за 1 063 000 грн. 00 коп., з яких 818 000 грн. 00 коп. ОСОБА_2 сплатила у безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок продавця. Залишок суми у розмірі 245 000 грн. 00 коп. Покупець зобов’язаний сплатити протягом 18 місяців з моменту нотаріального посвідчення Договору та в будь-якому разі не пізніше 26.05.2015 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 13466731 від 26.11.2013 року, право власності на квартиру, що розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Коваля, буд. № 65 «а» зареєстровано за ОСОБА_2

Згідно до Додаткової угоди від 27.08.2018 року до Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 року № 4198, сторони продавець ОСОБА_1 та покупець ОСОБА_2 домовилися про наступне: суму (залишок суми по договору), яка згідно п. 2.1 договору покупець повинен був сплатити до 26.05.2015 року, покупець сплачує до 31.12.2018 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 328 266 грн. 00 коп., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно квитанції № 1352-3826-4707-0989 від 14.09.2018 року, ОСОБА_2 перевела часткову сплату в рахунок часткової сплати за додатковою угодою від 27.08.2018 року по Договору № 4198 від 26.11.2013 року у розмірі 30 000 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Суд, звертає увагу на те, що відповідачем ОСОБА_2 визнано додаткову угоду від 27.08.2018 року до Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 р. № 4149 укладену між нею та ОСОБА_1, оскільки нею здійснено часткову оплату по вищевказаній угоді у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вказані норми законодавства та умови договору купівлі-продажу та додаткової угоди до Договору, позивач повністю виконала взяті на себе зобов'язання, а ОСОБА_2 в свою чергу, свої зобов'язання згідно додаткової угоди до Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 р. № 4149 не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 215 000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за завітним.

Судом встановлено, що індекси інфляції по України за період з 26.05.2015 року по 14.09.2018 року склав: травень 2015 року склав 102.2 %, червень місяць 2015 року - 100.4 %, липень 2015 року - 99.0 %, серпень 2015 року - 99.2 %, вересень 2015 року - 102.3 %;, жовтень 2015 року - 98.7 %, листопад 2015 року -102.0 %, грудень 2015 року -100.7 %, січень 2016 року - 100.9 %, лютий 2016 року - 99.6 %, березень 2016 року - 101.0 %, квітень 2016 року - 103.5 % травень 2016 року - 100.1 %, червень 2016 року - 99.8 %, липень 2016 року - 99.9 %, серпень 2016 року - 99.7 %, вересень 2016 року - 101.8 %, жовтень 2016 року - 102.8 %, листопад 2016 року -101.8 %, грудень 2016 року - 100.9 %, січень 2017 року - 101.1 %, лютий 2017 року - 101.0 %, березень 2017 року - 101.8 %, квітень 2017 року - 100.9 %, травень 2017 року - 101.3 %, червень 2017 року - 101.6 %, липень 2017 року - 100.2 %, серпень 2017 року - 99.9 %, вересень 2017 року - 102.0 %, жовтень 2017 року - 101.2 %, листопад 2017 року -100.9 %, грудень 2017 року – 101.0 %, січень 2018 року - 101.5 %, лютий 2018 року - 100.9 %, березень 2018 року - 101.1 %, квітень 2018 року - 100.8 %, травень 2018 року - 100 %, червень 2018 року - 100 %, липень 2018 року – 99,3 %, серпень 2018 року - 100 %, вересень 2018 року – 101,9 %.

Розрахунок інфляційних збитків за період з 26.05.2015 р. по 14.09.2018 р.: 245 000 грн. (борг)*136,31% (сукупний індекс інфляції) / 100% = 333 959 грн. 50 коп. (сума богу з урахуванням інфляції) – 245 000 грн. 00 коп. (борг) = 88 959 грн. 50 коп. (збитки від інфляції).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому 3 % річних від простроченої суми заборгованості. Зазначені проценти не слідує співставляти з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, і отже стягуються незалежно від вини боржника. Договором або законом з прострочення грошового зобов'язання може бути також встановлена неустойка.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Оскільки відповідач частково сплатила заборгованість за придбану у позивача квартиру у розмірі 30 000 грн., тому відповідач повинен сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 328 264 грн. 50 коп., з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, починаючи з моменту прострочення виконання зобов'язання, а саме з 26.05.2015 року.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд звертає увагу, що з урахуванням індексів інфляції по України за період з 26.05.2015 року по 14.09.2018 року, інфляційні витрати позивача, за підрахунками суду склали 88 959 грн. 50 коп., а 3 % річних – 24305 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає встановленим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за додатковою угодою від 27.08.2018 року до Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 р. № 4149 станом на 14.09.2018 року у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 328 264 грн. 45 коп., з яких: 215 000 грн. 00 коп. – сума заборгованості за договором; 88 959 грн. 50 коп. – інфляційні витрати; 24 305 грн. 00 коп. – 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні доведено зібраними по справі доказами, що відповідач умови Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 року та укладеної додаткової угоди від 27.08.2018 року до Договору купівлі-продажу квартири від 26.11.2013 р. № 4149 виконала частково, перерахунок коштів за придбану у позивача квартиру до 26.05.2015 року у повному обсязі не здійснила, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України щодо покладення на сторін судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 328 264 грн. 50 коп. (що складає 98,51 % від загальної суми заявлених позивачем вимог), суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3233 грн. 77 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) про стягнення грошових коштів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 328 264 ( триста двадцять вісім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 50 коп., з яких: 215 000 (двісті п’ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. – сума заборгованості за договором; 88 959 (вісімдесят вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 50 коп. – інфляційні витрати; 24 305 (двісті чотири тисячі триста п’ять) грн. 00 коп. – 3 відсотки річних.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3233 (три тисячі двісті тридцять три) грн. 77 коп.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська