Вирок № 80956264, 04.04.2019, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/193/19 р.

Номер провадження № 1-кп/240/18/19 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.,

прокурора - Кулікова О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

потерпілого – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка угоду про примирення від 12 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050590000027 від 14 лютого 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , холостого, раніше не засудженого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого до жовтня 2018 року в с. Самійлівка Олександрівського району Донецької області, вул. Центральна, буд. 32, який проходить військову службу у військовій частині А 1352 в м.Балаклія Харківської області ,вул.Арсенальна,1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2018 року , близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_1, проходячи повз будинок №15 по вул.Зеленій в с.Самійлівка Олександрівського району Донецької області , де мешкала його знайома ОСОБА_3, зайшов до літньої кухні зазначеного домоволодіння, де у стані алкогольного сп’яніння спав ОСОБА_2, з кармана джинсових штанів якого виднівся мобільний телефон марки «ERGO» моделі А 556 «DUALSIMBLACK». ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_2 спить, викрав вказаний мобільний телефон, розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно від сторонніх осіб скоїв викрадення чужого майна ,чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 742,99 грн.

12 березня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні №12019050590000027 від 14 лютого 2019 року, в порядку, передбаченому КПК України, укладено угоду про примирення.

За угодою підозрюваний та потерпілий дійшли згоди про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та узгодили покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ,що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які зрозумілі обвинуваченому і потерпілому, та передбачені ст.ст.473, 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив крадіжку мобільного телефону за обставин , викладених у обвинувальному висновку. Обвинувачений пояснив, що відніс викрадене додому, де поставив sim - карту та став користуватися телефоном. В подальшому його викликали до поліції , де він визнав свою вину та повернув викрадене власнику . В судовому засіданні обвинувачений висловив каяття з приводу вчиненого, просив затвердити угоду, укладену між ним та потерпілим, повністю розуміє свої права у кримінальному провадженні та розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, його бажання щодо укладення угоди є обміркованим та добровільним. Обвинувачений заявив, що у разі затвердження угоди, реально здатен виконати взяті на себе зобов'язання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що викрадений телефон був повернутий обвинуваченим , який визнав вину у скоєнні крадіжки. Завдана шкода відшкодована в повному обсязі .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.

Розглядаючи, в порядку п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з такого.

Потерпілий та обвинувачений заявили клопотання про затвердження угоди про примирення .

Прокурор не заперечував проти затвердження укладеної угоди, вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги діючого законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив суду, що він визнає вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, за викладених в обвинувальному акті обставинах, погодився із запропонованим покаранням у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ,що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень ,та заявив, що має реальну можливість відбути покарання. Розмір матеріальної шкоди обвинуваченим визнано та відшкодовано .

При цьому в судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання. Суд переконався, що укладення угоди обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Потерпілий погодився із узгодженою для обвинуваченого мірою покарання та підтвердив, що заподіяна крадіжкою майна шкода відшкодована повністю.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим, приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим .

Як визначено ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Також, суд враховує наявність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання - щире каяття . Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого досудовим розслідуванням - не виявлено.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення, бо сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання можливі для виконання.

Керуючись ст. ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити укладену 12 березня 2019 року угоду про примирення у кримінальному провадженні за № 12019050590000027 від 14 лютого 2019 року між потерпілим – ОСОБА_2 та підозрюваними – ОСОБА_1 .

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ,що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскарженим до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербак Ю.В.