Ухвала суду № 80956144, 05.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 173//839/17

Провадження № 1-о/201/7/2019

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Шелестов К.О., ознайомившись із заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду після скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року, повторно надійшла для розгляду заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом передачі судової справи складу суду, вищевказана заява засудженого ОСОБА_1 була 05 квітня 2019 року повторно розподілена автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судді Шелестову К.О.

Ознайомившись з матеріалами вищевказаної заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід з огляду на наступні обставини.

01 листопада 2018 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду для розгляду за підсудністю надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, розгляд вищевказаної заяви засудженого ОСОБА_1 було розподілено на суддю Шелестова К.О.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами, у зв’язку із тим, що у вказаній заяві не було зазначено жодних нововиявлених обставин, перелічених у ч. 2 ст. 459 КПК України, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, а також відсутності у заяві будь-яких підтверджень обґрунтування наявності таких обставин, було залишено без руху та встановлено засудженому ОСОБА_1 строк для усунення недоліків тривалістю двадцять днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року вищевказану заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами було повернуто особі, яка її подала, у зв’язку із не усуненням у встановлений строк зазначених недоліків.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2019 року було задоволено апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 80 КПК України, у разі наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

Таким чином, у кримінальному процесуальному законі закріплено інститут самовідводу судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут самовідводу є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02), зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Оскільки дійсно при винесенні ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року, яка була скасована вищезазначеною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, у мене, як головуючого судді, при вирішенні питання про відкриття провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, було сформовано позицію про відсутність у поданій заяві жодних нововиявлених обставин, перелічених у ч. 2 ст. 459 КПК України, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, а також відсутності у заяві будь-яких підтверджень обґрунтування наявності таких обставин, з метою недопущення будь-якого сумніву у об’єктивного спостерігача та учасників справи щодо неупередженості і незалежності судді, враховуючи вимоги ст. 75 КПК України і Висновки № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від участі у розгляді цієї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому судді.

Частиною 4 статті 82 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені обставини, заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами необхідно передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від участі у розгляді заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами.

Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами – передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Шелестов К.О.