Ухвала суду № 80955025, 20.02.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

20.02.2019

227/689/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

суддів Хандурін В.В., Любчик В.М.

за участю

секретаря Сисенко Ю.В.

прокурора Величко А.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження 1-КП/227/93/2019 (справа 227/689/18) відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2, 3 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2,3 ст.187 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2, ухвалою суду від 18.12.2018 року, був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.02.2019 року.

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження не можливо закінчити до 15.02.2019 року, у зв»язку з чим судом ініційовано питання доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у злочині, який йому інкримінують. Крім того посилався на те, що обвинувачений не оспорював своєї вини в судовому засіданні. Зазначав, що на даний час залишаються існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи вказане, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочинів, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, просив продовжити строк тримання обвинуваченому на 60 днів.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та законний представник ОСОБА_3 підтримали захисника.

перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.

Суд заслухав думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з такого.

Суд, заслухав думку учасників судового провадження, зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд незалежно від наявності клопотань зобовязаний розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Зазначений обовязок, як періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що здійснюється у визначені законом часові інтервали, встановлено законом з метою захисту прав особи від свавільного обмеження.

Тримання підвартою відповіднодо ст.183КПК Україниє винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Разом з цим, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину проти життя та здоров»я особи, за який законодавством передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі. Обвинувальний акт свідчить про те, що злочин, який інкримінують ОСОБА_2 був вчинений останнім відносно осіб похилого віку.

На даний час судовий розгляд не може бути завершений.

В ході розгляду даного питання судом вивчалась особа обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є неповнолітньою особою, виховується в повній сім»ї, але ні батько, ані мати авторитетного впливу на сина не мають, що підтверджується дослідженими судом доказами (характеристикою навчального закладу, де навчався обвинувачений та поясненнями свідка ОСОБА_4, яка була класним керівником ОСОБА_2А.).

Також судом, з пояснень свідка ОСОБА_4 було встановлено, що ОСОБА_2 за характером емоційний, може вчинювати не передбачені проступки, легко піддається негативному впливу сумнівних осіб, є конфліктною та грубою особою зі своїми однолітками, а також з вчителями. Згідно відомостей побутової характеристики на ОСОБА_2, він характерується за місцем мешкання негативно, як жорстока людина, схильний до брехні, батьки якого не здійснюють належний догляд за ним і не є авторитетом у свого сина.

Враховуючи наведене, суворість покарання, яке може бути застосовано до обвинуваченого в разі визнання його винним, обставини за яких були вчинені злочини, особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, для якого батьки не є авторитетом і які не мають на сина належного впливу, негативні характеристики на останнього з місця його мешкання та навчання, дають суду підстави вважати про ймовірну можливість спроб обвинуваченого переховуватися від суду та продовжити вчинювати кримінальні правопорушення.

Тому, враховуючи вимоги ст..177, 183, 199, 331 КПК України суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є доцільним. Крім того, суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

При цьому суд, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, вважає за доцільним визначити обвинуваченому розмір застави в мінімальному розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який на думку суду, в разі її внесення, буде достатнім для забезпечення виконання обвинувачем обов»язків, передбачених цим Кодексом, а саме:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця навчання;

прибувати до суду за першою вимогою;

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_5.

Що стосується доводів захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, то суд, враховуючи вищевикладене (особливість характеру обвинуваченого, відсутність впливу батьків на поведінку сина тощо) вважає, що більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та запобіганню вищевказаним ризикам.

Керуючись ст.ст.177, 331, 369 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження 1-КП/227/93/2019 (справа 227/689/18) – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2,3 ст.187 КК України, продовжити строком на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 14 лютого 2019 року по 14 квітня 2019 року.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680,00 грн. (сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), які необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796, одержувач – ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст..194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов»язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця навчання;

прибувати до суду за першою вимогою;

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_5.

Відповідно до вимог ст..182 КПК України, роз»яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 14 квітня 2019 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та ІТТ № 3 ГУ НП в Донецькій області м.Покровськ.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали може бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Вступна та резолютивна частина ухвали оголошена 14.02.2019 року. Повний текст ухвали буде оголошено 20 лютого 2019 року о 10.00 годині.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Судді О.В.Здоровиця

ОСОБА_6

ОСОБА_7