Рішення № 80954623, 27.03.2019, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/133/19

Провадження номер: 2/223/135/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради», третя особа: Вугледарська міська рада, про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради»про визнання права власності за набувальною давністю.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22.12.1994 року у справі №2-20 встановлено, що у 1986 році квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ордеру №6786 від 31.07.1986 року. Зазначеним рішенням виділено ОСОБА_3 кімнату площею 11 м.кв., а ОСОБА_5 та її неповнолітній донці ОСОБА_6 кімнату площею 18,72 м.кв. В технічному паспорті на зазначену квартиру загальна площа складає 53,56 м. кв., а житлова площа – 29,7 м. кв. ОСОБА_3 у 04.05.1995 року приватизував частину квартири площею 20,93 м. кв. (39/100 частки), а 07.10.1995 продав зазначену частку ОСОБА_1. ОСОБА_4 18.10.1995 року обміняла надану їй у користування кімнату площею 18,72 на квартиру АДРЕСА_2, яка знаходилась у користуванні ОСОБА_7.

Таким чином частина квартири площею 18,72 м.кв., на підставі рішення Вугледарської міської ради №352 від 18.’0.1995 року, знаходиться у користуванні ОСОБА_7. Інша частина квартири площею 20,93 м.кв., на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.1995 року, належить ОСОБА_1. Частина спірної квартири площею 12,95 м. кв. не знаходиться ні у власності ОСОБА_1, ні у користуванні ОСОБА_7 Таким чином, оскільки починаючи з 1995 року позивачка фактично, добросовісно, відкрито, безперервно володіла, утримувала та користувалась нерухомим майном, а саме 24/100 частки квартири №44 у будинку 22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара, площею 12,95 м. кв., остання вважає, що набула право власності на дану частку у квартирі за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України. Тому, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на зазначену частку квартири за набувальною давністю.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 04 березня 2019 року залучено до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Вугледарську міську раду (а.с. 26).

Позивачка та її представник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток про виклик до суду (а.с. 28, 32). Від представника позивачки ОСОБА_8 на адресу суду найшло письмове клопотання про проведення судового засідання з розгляду справи без її участі та участі її довірительки ОСОБА_1 (а.с. 31).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду (а.с. 29). Від відповідача на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_2 підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради». Окрім того, відповідач надав до суду відзив на позов відповідно до якого заперечує проти задоволення вимог позову, посилаючись на те, що позивачці на праві власності належить лише частина спірної квартири – 20,93 м. кв., більша частка квартири, яка складається частини квартири площею 18,72 м. кв., що винаймається ОСОБА_7, та оспорюваної частини квартири – 12,95 м. кв., перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Вугледара. Тому, позивачка не могла не знати, що більша часина спірної квартири належить комунальній власності, тобто останній був відомий її володілець, а тому, вона не може бути визнана добросовісним володільцем нерухомого майна і набути право власності на комунальне житло за набувальною давністю. Для набуття права власності на житло, яке перебуває у комунальній власності існує порядок приватизації житла (а.с. 37).

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду (а.с. 30). Від третьої особи на адресу суду найшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Вугледарська міська рада заперечує проти задоволення вимог позову, надаючи пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов відповідача ОСОБА_2 підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» (а.с. 35-36).

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, передбачених ч. ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, від сторін не надходило.

Суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши які вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 грудня 1994 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ордеру №6786 від 31.07.1986 року, на родину з трьох осіб.

Даним рішенням змінено умови договору найму житлового приміщення за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_3, виділено ОСОБА_3 ізольовану кімнату площею 11 м. кв., ОСОБА_4 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 виділено ізольовану кімнату площею 18,72 м.кв. (а.с. 9-11).

ОСОБА_9 договору купівлі-продажу від 07.10.1995 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 придбала 39/100 квартири №44 в будинку №22 по вулиці 30-років Перемоги міста Вугледара Донецької області.

Зазначена частка квартири належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №14316, виданого 04.05.1995 року Донецьким Агентством з приватизації державного житлового фонду (а.с. 12).

Рішенням виконавчого комітету Вугледарської міської ради народних депутатів №352 від 10.10.1995 року надано дозвіл на здійснення обміну ОСОБА_4 родині з 2 осіб, яка займає одну кімнату житловою площею 18.72 кв.м. за адресою; місто Вугледар, вулиця 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_3, з ОСОБА_7 родина з 2 осіб, яка займає однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, житловою площею 17,96 м. кв. (а.с. 13).

ОСОБА_9 технічного паспорта на квартиру №44 у житловому будинку №22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара, виданого 09 жовтня 2017 року ТОВ «Бюро технічної інвентаризації 2015», зазначена квартира складається з двох кімнат житловою площею 28,3 кв.м., у тому числі одна кімната 17,1 кв.м., друга кімната 11,2 кв.м. Загальна площа спірної квартири становить 52,6 кв.м. (а.с. 14-17).

Відповідно до довідки Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Модерн-Вугледар» від 22.11.2018 року, за адресою: Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_3, мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 19).

ОСОБА_2 підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» №260/01-10 від 21.08.2018 року ОСОБА_7 повідомлено, що дооформлення передачі квартири, яка розташована за адресою: місто Вугледар, вулиця 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_3, в спільну часткову власність та видати свідоцтво про право власності на квартиру не має можливості (а.с. 18).

ОСОБА_9 рішення Вугледарської міської ради народних депутатів №3 від 20 квітня 1995 року до переліку об’єктів міської комунальної власності включено, зокрема, будинок №22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара, та передано в управління, в межах повноважень, Управлінню житлово-комунального господарства міста Вугледара (а.с. 41-42).

Наказом Донецького виробничого об’єднання з видобутку вугілля Мінуглепром України №18 від 28.03.1995 року в комунальну власність міста Вугледара з 01.04.1995 року передано майно, яке перебувало на балансі підприємств об’єднання «Донецьквугілля», зокрема, будинок №22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара (а.с. 43-46).

ОСОБА_9 прийому-передачі від 01.04.1995 року голова Вугледарської міської Ради народних депутатів прийняв у комунальну власність міста Вугледара будинок №22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара (а.с. 47).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, який означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За змістом зазначеної норми для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідне добросовісне заволодіння і наявність умов, які б свідчили про те, що встановити попереднього власника не має можливості, а майно, на яке претендує особа, надійшло до неї законно, як-то із правочину чи як безхазяйна річ.

З урахуванням зазначеного, для правильного вирішення спору, пов'язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати зокрема наступне:

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

- за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.

ОСОБА_9 з положеннями ст. ст. 335, 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуте на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.

Наведене свідчить про те, що для визнання права власності за набувальною давністю необхідно одночасно наявність, з одного боку, добросовісності володіння (коли особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності), з іншого - відсутність у володільця титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до суду доказів вбачається, що позивачка просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на 24/100 частки квартири №44 у будинку 22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара, площею 12,95 м. кв., яка є комунальною власністю та власником якої є територіальна громада міста Вугледара, що підтверджується рішення Вугледарської міської ради народних депутатів №3 від 20 квітня 1995 року, наказом Донецького виробничого об’єднання з видобутку вугілля Мінуглепром України №18 від 28.03.1995 року, актом прийому-передачі від 01.04.1995 року.

При цьому, позивачка посилається у позові на таку обставини, як надання спірної квартири у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ордеру №6786 від 31.07.1986 року, який у відповідності до ст. 58 Житлового кодексу України є єдиною підставою для вселення громадян в надане жиле приміщення, яке знаходиться в будинку державного або громадського житлового фонду, тобто позивачці було відомо, що спірна квартира перебувала у комунальній власності.

Окрім того, обізнаність ОСОБА_1 в тому, що спірна квартира, за виключенням приватизованої частини ОСОБА_3, перебувала у комунальній власності підтверджується наданим позивачкою рішенням виконавчого комітету Вугледарської міської ради народних депутатів №352 від 10.10.1995 року, з якого вбачається, що саме виконавчий комітет Вугледарської міської ради народних депутатів, як орган місцевого самоврядування, який представляє законні права та інтереси територіально громади міста Вугледара, надавав дозвіл на здійснення обміну частки зазначеної квартири, площею 18.72 кв.м., яка перебувала у користуванні ОСОБА_4.

Тому, суд вважає, що обізнаність ОСОБА_1, що спірне нерухоме майно належить до комунальної власності та перебуває у власності територіальної громади міста Вугледара, є перешкодою для набуття права власності за набувальною давністю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірна частина квартири не може бути об'єктом застосування положень статті 344 ЦК України, оскільки: наявний власник цього майна – територіальна громада міста Вугледара; власник цього майна - територіальна громада міста Вугледара був відомий позивачці; власник цього майна, в особі Вугедарської міської ради, не відмовлявся та не відмовляється від права власності на спірну частину квартири, заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на це майно.

Позивачка в свою чергу, не може бути визнана добросовісним володільцем 24/100 частки квартири №44 у будинку 22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара, площею 12,95 м. кв., оскілки при заволодінні даним нерухомим майном знала про відсутність у неї підстав для набуття права власності, була обізнана про наявність права власності на це майно за територіальною громадою міста Вугледара, а тому, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення вимог позову та визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на 24/100 частки квартири №44 у будинку 22 по вулиці 30-річчя Перемоги міста Вугледара, площею 12,95 м. кв., вважає необхідним відмовити в задоволенні вимог позову.

Оскільки, відповідно до вимог статті 279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 335, 344 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 82, 247, 258, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради», третя особа: Вугледарська міська рада, про визнання права власності за набувальною давністю, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області ОСОБА_10