Рішення № 80954589, 05.04.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/8838/18

2-о/221/62/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі головуючого судді Чальцевої Т.В.

за участю секретаря судового засідання Сєрих І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу №221/8838/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Діанівська сільська рада Волноваського району Донецької області, про встановлення факту спільного проживання та фактичного прийняття спадщини,

ВСТАHОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання.

У заяві зазначив, що 24.11.2004 року у с.Кіровському Волноваського району Донецької області померла його мати, ОСОБА_2 Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну ділянку площею 3,25 умовних кадастрових га на території Кіровської сільської ради Волноваського району Донецької області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0209270 від 10.10.1996 року. На момент смерті матері він був зареєстрований за адресою, відмінною від адреси місця проживання матері, але фактично мешкав разом з нею та своєю сім’єю (дружиною та донькою) у квартирі АДРЕСА_1 (колишня назва - Володарського) у с.Діанівка Волноваського району Донецької області. Оскільки він працював у іншому населеному пункті, тому був зареєстрований у гуртожитку за місцем роботи, але мешкав вдома.

З 04.10.2003 р. по 23.01.2006 р. він працював у СТОВ «Кіровське» на посаді тракториста – машиніста, тому мешкав вдома разом з матір’ю, в тому числі і на день її смерті. Звернувшись до нотаріуса з наміром прийняти спадщину, він дізнався, що пропустив встановлений законом строк для її прийняття, але вказує, що фактично прийняв спадщину, залишившись після смерті матері проживати за вказаною адресою. З метою здійснення своїх спадкових прав, просив встановити факт постійного проживання з померлою 21.11.2004 року матір’ю, ОСОБА_2, на момент її смерті.

У судове засідання заявник не з’явився, у заяві вказав про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересована особа у судове засідання подала заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти заявлених вимог заперечень не надала.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 268 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-НО № 343270, виданим 21.06.1974 року Красновським сіль загс Волноваського району Донецької області (а.с.5).

ОСОБА_2 померла 21.11.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО № 841632, виданим 24.11.2004 року виконкомом Кіровської сільської ради Волноваського району Донецької області (а.с.11).

На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0209270 ОСОБА_2 належало право на земельну ділянку площею 3,25 умовних кадастрових га, що перебуває у колективній власності КСП «Володарське» ( а.с.14).

Згідно довідки № 212 від 14.05.2018 року, виданої Діанівською сільською радою, ОСОБА_2 на день свої смерті, 21.11.2004 р., мешкала у квартирі АДРЕСА_1 (Володарського) у с.Діанівка Волноваського району Донецької області, до складу її сім’ї входив, в тому числі і її син - заявник ( а.с.13).

Вирішуючи питання про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування, викладеного у постанові № 7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки ці вимоги обґрунтовані та підтвердженні наданими заявником та добутими під час судового розгляду доказами. Вказаний факт іншим шляхом встановити неможливо, а його встановлення судом надає можливість заявнику здійснити його спадкові права.

Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.

Заявлені вимоги про встановлення факту прийняття спадщини задоволенню не підлягають, оскільки заявником не підтверджено документально або іншими доказами, не наведено причин, які перешкоджають заявнику отримати свідоцтво про право на спадщину у встановленому законом порядку, тому у задоволенні цих вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.2,10,12,13, 81, 229, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Діанівська сільська рада Волноваського району Донецької області, про встановлення факту спільного проживання та фактичного прийняття спадщини, задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2, що померла 21.11.2004 року та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на час відкриття спадщини, 21.11.2004 року.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Чальцева