Рішення № 80954277, 02.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3030/19

Провадження № 2/127/428/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.

при секретарі Гончаруку І.О.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Вінницягаз Збут" про здійснення перерахунку заборгованості за споживання природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом до ПАТ «Вінницягаз Збут» про здійснити перерахунок за спожитий природний газ.

Позов мотивований тим, що позивач є власником будинку №13 по вул. Немировича -Данченка в м. Вінниці, ще в даному будинку зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак останні не проживають в даному будинку.

За даною адресою позивач споживає природній газ для приготування їжі та опалення. 24.01.2018 року ОСОБА_1 встановили лічильник газу марки METRIX № 0046625. У паспорті лічильника зазначений початковий показник – 11001,86. Час від часу позивач проживає в даному будинку сама. Норми споживання газу, передбачені на одну особу, не перевищувала і не перевищуює.

Відповідно до цих показників, позивач добросовісно, вчасно та з дотриманням норм чинного законодавства здійснювала оплату за споживання природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1, однак станом на 01.10.2018 року у неї з невідомих причин утворилась заборгованість в розмірі 4 123,55 грн.

Таку заборгованість позивач вважає протиправною та необґрунтованою. Показники лічильника станом на 01.09.2018 рік становили 11 377, а станом на момент виникнення заборгованості становили 11946. З огляду на вищевказані норми споживання за один місяць позивач використала дворічну норму природного газу, що на її думку є неможливим.

Позивач зазначає, що в 2017 році нею було спожито 386 м. куб. природнього газу, вартістю 2 672,73 грн.

Виявивши таку заборгованість, позивач одразу офіційно звернулась із заявами про скасування цієї заборгованості. На що отримала відповідь від ПАТ «Вінницягаз Збут» про свою винуватість без належних на те доказів. У цій відповіді не міститься твердження щодо правомірності нарахування оспорюваної заборгованості.

Крім того, позивач зазначає, що за 2017 рік у неї була переплата по рахунках, а у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживання на його письмову вимогу. Крім цього, на зареєстровану за даною адресою донькою позивача - ОСОБА_3 оформлено субсидію.

Датою оплати рахунка є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Повідомлення про наявність заборгованості позивач отримала 22.10.2018 року, що спростовує факт наявності заборгованості до жовтня 2018 року.

У зв’язку із викладеним позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому просить скасувати нараховану відповідачем заборгованість за постачання природного газу у розмірі 4 123,55 грн. за особовим рахунокм № НОМЕР_1.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, за обставин викладених в позовні заяві, просила суд їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначені у письмовому відзиві на позовну заяву.

З'ясувавши позиції сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, встановививши обставини та відповідні їм правовідносини суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 09.07.2005 року ОСОБА_6 передав безоплатно у власність ОСОБА_1 будинок №13 по вул. Немировича- Данченка в м. Вінниці (а.с.8).

Довідкою з КК «Соняшник» від 07.11.2018 року підтверджується, що в будинку №13 по вул. Немировича- Данченка в м. Вінниці, зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до письмових свідчень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завірених КК "Соняшник" - ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не проживають за даною адресою.

Копією паспорта лічильника газу №1470 підтверджується, що позивачу встановлено новий лічильник марки METRIX № 0046625 з початковими показниками 11001,86 (а.с.12).

Відповідно до єдиного рахунку за надання житлово-комунальних послуг заборгованість у позивача станом на 01.10.2018 рік становить 4 316,62 грн. (а.с.13).

Згідно розрахункової книги по оплаті за природний газ ОСОБА_1 останній платіж здійснювала 18.12.2017 року в сумі 500 грн. (а.с.14)

Відповідно до інформації щодо споживання природного газу у 2017 році позивач використала 386 м. куб. газу, вартістю 2 672,73 грн.(а.с.15).

Повідомленням про надання субсидій № 529991 підтверджується, що ОСОБА_3, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з січня місяця 2018 року по квітень місяць 2018 року включно щомісячно в сумі 1478,42 грн. (а.с.16).

Згідно попередження про відключення від мережі газопостачання від 22.10.2018 року заборгованість у позивача складає 4 123,55 грн (а.с.17).

Частинами першою та п'ятою статті81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Порядок обліку природного газу визначений главою 4 розділу ІХ Постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» від 30.09.2015 року №2494. Зокрема, відповідно до п. 1,3 вказаної глави та розділу визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань. Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.

Згідно п. 4 Кодексу побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов’язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п’яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об’єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об’єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об’єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об’єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Також, порядок зміни режиму нарахування об’ємів природного газу (необлікованих) передбачені главою 4 Розділу ХІ вказаного Кодексу, тобто внаслідок порушень його норм, у т.ч. у разі недопуска представника Оператора ГРМ для фіксації контрольних показників лічильника.

Відповідно до Постанови КМ України від 08.06.1996 року №619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (втратив чинність з 24.03.2016 року), та Постановою КМ України від 23.03.2016 року №203 (зі змінами, діє з 01.02.2016 року) затверджено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано копії з облікової книжки по особовому рахунку №0100072834, де позивач розрахувалась за спожитий природній газ за 18.12.2017 року в розмірі 500 грн. Також, позиченням зазначено, про встановлення 24.01.2018 року газового лічильника METRIX №0046625 з початковим показником «11001,86». Натомість, на підтвердження своїх вимог позивачем не надано будь-яких належних доказів щодо неправомірних дій відповідача про нарахування за вказаний період, а також про здійснення позивачем оплати послуг у вказаний період за фактичним об’ємом споживання газу, обставин відсутності лічильника обліку природного газу та підстав його встановлення 24.01.2018 року.

Згідно розрахунку ПАТ «Вінницягаз Збут» позивачу здійснено перерахунок за споживання природного газу з суми 4 934.22 грн. на 490.81 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України позивачем не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв’язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Отже, враховуючи матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову про зобов’язання здійснити перерахунок за спожитий природний газ, оскільки такі вимоги, в розумінні положень ст.ст. 77-79 ЦПК України, є недоведеними.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610-612, 629, 901 ЦК України, на підставі Постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» від 30.09.2015 року №2494,

ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Вінницягаз Збут» про здійснення перерахунку заборгованості за спожитий природний газ – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 04.04.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Вінницягаз Збут», ЄДРПОУ 03338649, місцезнаходження: м. Вінниця, пров. Кості Широцького,24.

Суддя: