Вирок № 80954276, 05.04.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20192/18

Провадження № 1-кп/161/352/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

за участю:

прокурора - Заплотинського В.В.

захисника - адвоката Мартиненка І.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201800000000171 від 30.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стара Гута Старовижівського району Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Упродовж травня-вересня 2018 року ОСОБА_2 вчинив підбурювання, тобто схилив ОСОБА_3, шляхом обману, до замаху на надання неправомірної вигоди в сумі 300000 грн. службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за надання дозволу та погодження укладення договору оренди нерухомого майна.

Так, Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» створене на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Засновником та власником 100 % акцій державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України.

Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є засновником Дочірнього Підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

У відповідності до п. 2.1 Статуту Дочірнього Підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код - 32035139), створеного відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156.

Згідно п. 4.2 Статуту, майно підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником Підприємству в господарське відання та іншого майна, набутого Підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим статутом, а відповідно до п. 4.5.3. Статуту, підприємство має право за дозволом вищого органу Засновника виступати орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх відокремлених підрозділів та нерухомого майна площею 200 кв.м. та більше.

За таких обставин, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 30.05.2018, в першій половині дня, знаходячись у м. Луцьку по вул. Ковельській, 41, під час спілкування із ОСОБА_3, яка звернулась до нього з метою отримання в оренду для розміщення кафе-бару з продажем товарів підакцизної групи будівлі і споруди охороняємої стоянки автомобілів на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин км 382+000, загальною площею 7693 кв. м., яка знаходиться за адресою: Волинська область, Маневицький район, с. Оконськ, вул. Київська, 12 та обліковується на балансі філії «Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого протиправного збагачення, повідомив їй, що лише за умови надання грошової винагороди в сумі 300000 грн., які у подальшому будуть передані службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» за надання дозволу та погодження укладення договору оренди зазначеного нерухомого майна, він зможе укласти відповідний договір.

ОСОБА_3, будучи поставленою в умови за яких ОСОБА_2 запевнив її, що у інший спосіб окрім як за умови надання зазначеної грошової винагороди, яка має бути передана службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», договір оренди нерухомого майна укладений не буде, погодилась на такі протиправні вимоги останнього.

ОСОБА_2, отримавши згоду ОСОБА_3 на надання неправомірної вигоди в розмірі 300000 грн., які, як він запевнив необхідно надати в якості неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»», надав усну вказівку працівникам виробничо-кошторисного відділу ДП «Волинський облавтодор» підготовити пакет документів необхідних для надання дозволу на передачу в оренду нерухомого майна та 18.06.2018 скерував відповідні документи до ПАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України».

У подальшому, 11.09.2018 на мобільний телефон ОСОБА_3 зателефонувала представник ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України» та повідомила про необхідність прибути для укладання договору оренди нерухомого майна.

Наступного дня, тобто 12.09.2018, ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого протиправного збагачення, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що знаходиться в адміністративній будівлі за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підбурювання ОСОБА_3 до замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»», у присутності останньої, підписав договір оренди нерухомого майна за № 147 від 12.09.2018 про надання у строкове платне користування: будівлі і споруди охороняємої стоянки автомобілів на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин км 382+000, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Маневицький район, с. Оконськ, вул. Київська, 12, після чого передав підписаний та завірений печаткою ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України» примірник зазначеного договору оренди нерухомого ОСОБА_3

У той же день, тобто 12.09.2018, ОСОБА_2, приблизно о 12 годині, перебуваючи на території автомобільної стоянки, розміщеної з лівої сторони від приміщення гіпермаркету «Там-Там», що у м. Луцьку по проспекту Соборності, 43, напроти дитячого майданчику, умисно незаконно отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 300000 грн., які, за переконанням ОСОБА_2, призначались для надання у якості неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» за надання дозволу та погодження укладення договору оренди нерухомого майна, хоча насправді ОСОБА_2 наміру передавати зазначені грошові кошти нікому не мав, а лише, шляхом обману, прагнув ними заволодіти, а отже дії ОСОБА_3, яку ОСОБА_2 підбурив до надання неправомірної вигоди службовим особам, не були закінчені з причин, що не залежали від її волі.

Своїми умисними протиправними діями, що виразились у вчиненні підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 упродовж травня-вересня 2018 року, діючи умисно, шахрайським способом, шляхом обману, з корисливих мотивів, протиправно заволодів майном ОСОБА_3, а саме грошовими коштами в сумі 300000 грн., що в 325 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, за нібито вирішення питання про надання дозволу та погодження укладення договору оренди нерухомого майна службовими особами Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Так, публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» створене на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Засновником та власником 100% акцій державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України.

Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є засновником Дочірнього Підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

У відповідності до п. 2.1 Статуту Дочірнього Підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код - 32035139), створеного відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156.

Згідно п. 4.2 Статуту, майно підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником Підприємству в господарське відання та іншого майна, набутого Підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим статутом, а відповідно до п. 4.5.3. Статуту, підприємство має право за дозволом вищого органу Засновника виступати орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх відокремлених підрозділів та нерухомого майна площею 200 кв.м. та більше.

За таких обставин, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», діючи умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах незаконного збагачення, під час неодноразових зустрічей та бесід, що мали місце у м. Луцьку в період з 30.05.2018-12.09.2018, створив у ОСОБА_3 стійке переконання щодо вжиття ним дій спрямованих на вирішення питання про надання дозволу та погодження укладення договору оренди нерухомого майна, а саме будівель і споруд охороняємої стоянки автомобілів на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин км 382+000, загальною площею 7693 кв. м., яка знаходиться за адресою: Волинська область, Маневицький район, с. Оконськ, вул. Київська, 12 та обліковується на балансі філії «Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» у розмірі 300000 грн.

При цьому, ОСОБА_2 у дійсності не мав наміру передавати вказані грошові кошти зазначеним службовим особам та однозначно усвідомлював, що гроші будуть ним привласнені.

Зокрема, 30.05.2018, в першій половині дня, ОСОБА_2, перебуваючи у м. Луцьку по вул. Ковельській, 41, під час спілкування із ОСОБА_3, яка звернулась до нього з метою отримання в оренду для розміщення кафе-бару з продажем товарів підакцизної групи будівлі і споруди охороняємої стоянки автомобілів на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин км 382+000, загальною площею 7693 кв.м., яка знаходиться за адресою: Волинська область, Маневицький район, с. Оконськ, вул. Київська, 12, маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом обману, повідомив останній, що лише за умови надання грошової винагороди в сумі 300000 (триста тисяч) гривень, які у подальшому будуть передані в якості неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» за надання дозволу та погодження укладення договору оренди зазначеного нерухомого майна, він зможе укласти відповідний договір.

У свою чергу, ОСОБА_3, будучи таким чином введеною ОСОБА_2 в обману щодо необхідності надання службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» неправомірної вигоди у розмірі 300000 грн. для надання ними дозволу та погодження укладення договору оренди нерухомого майна, погодилась на такі протиправні вимоги ОСОБА_2

ОСОБА_2, отримавши згоду ОСОБА_3 на надання зазначеної суми грошових коштів, які, як він запевнив останню необхідно надати через нього в якості неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»», хоча насправді такої необхідності не було і він наміру передавати будь-кому отримані таким чином від ОСОБА_3 грошові коштів не мав, реалізовуючи свій злочинний намір щодо шахрайського заволодіння майном ОСОБА_3, створюючи у неї стійке переконання у дійсності висловлених ним намірів щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»», надав усну вказівку працівникам виробничо-кошторисного відділу ДП «Волинський облавтодор» підготовити пакет документів необхідних для надання дозволу на передачу в оренду нерухомого майна та 18.06.2018 скерував відповідні документи до ПАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України», про що повідомив ОСОБА_3

У подальшому, 11.09.2018 на мобільний телефон ОСОБА_3 зателефонувала представник ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України» та повідомила про необхідність прибути для укладання договору оренди нерухомого майна.

Наступного дня, тобто 12.09.2018, ОСОБА_2, діючи умисно, реалізовуючи злочинний намір спрямований на заволодіння майном ОСОБА_3 шахрайським способом, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що знаходиться в адміністративній будівлі за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, продовжуючи створювати у останньої стійке переконання у дійсності висловлених їй намірів щодо сприяння ним у вирішенні питання про надання дозволу та погодження укладення договору оренди зазначеного нерухомого майна службовими особами Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»», у присутності ОСОБА_3, повідомивши їй про отримання необхідних дозволу та погодження, підписав договір оренди нерухомого майна за № 147 від 12.09.2018 про надання у строкове платне користування: будівлі і споруди охороняємої стоянки автомобілів на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин км 382+000, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Маневицький район, с. Оконськ, вул. Київська, 12, після чого передав їй підписаний та завірений печаткою ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України» примірник зазначеного договору оренди.

У той же день, тобто 12.09.2018, ОСОБА_2, приблизно о 12 годині, перебуваючи на території автомобільної стоянки, розміщеної з лівої сторони від приміщення гіпермаркету «Там-Там», що у м. Луцьку по проспекту Соборності, 43, напроти дитячого майданчику, діючи умисно, шахрайським способом, шляхом обману, ввівши ОСОБА_3 в оману щодо необхідності надання нею службовим особам Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»» неправомірної вигоди за отримання дозволу та погодження укладення договору оренди нерухомого майна, хоча насправді такої необхідності не було, а у дійсності ОСОБА_2 мав намір привласнити зазначені грошові кошти, заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 300000 грн.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились у шахрайстві, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

20.03.2019 року, в ході судового розгляду справи між прокурором прокуратури Волинської області Заплотинським В.В.., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_2, його захисником Мартиненком І.О., укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно укладеної угоди, обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується беззастережно виконувати умови укладеної угоди.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу в розмірі 600 неополаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.; за ч. 3 ст. 190 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступних обставин.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є: за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України - злочином середньої тяжкості, за ч. 3 ст. 190 КК України - тяжким злочином.

Потерпіла у кримінальному провадження - ОСОБА_3 надала письмову згоду прокурору на укладення між ним та ОСОБА_2 угоди про визгнання винуватості.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості, відповідно до ч.4 ст.469 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення судового засідання. Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та захисником під час судового засідання.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінальних правопорушень є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 зач. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України - вчинення підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, а також за ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайстві, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає: визнання вини, щире каяття, активне сприяння у розкриття злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, малолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні немає, характеризується позитивно.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_3 по кримінальному провадженню не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20.03.2019 року по кримінальному провадженню № 4201800000000171 від 30.05.2018 року, укладену між прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, що поширює своє діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області Заплотинським В.В., та обвинуваченим ОСОБА_2 його захисником Мартиненком О.І.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню криміналістичну судово-технічну експертизу у розмірі 11154 (одинадцять тисяч сто п»ятьдесят чотири) грн., перерахувавши їх на користь держави.

Речовий доказ - телефон марки «Samsung» золотистого кольору у чохлі з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_2.

Речові докази - грошові кошти в сумі 300000 (триста тисяч) гривень, банкнотами в кількості 600 штук, номіналом по 500 гривень, які знаходяться на відповідальному зберіганні у прокуратурі Волинської області - повернути ВФЗБО ДЗЕ НПУ.

Речові докази по кримінальному провадженню - договір оренди нерухомого майна № 147 від 12.09.2018 року в 2 примірниках на 14 арк.; акт №1 прийому-передачі нерухомого майна в оренду, що знаходиться на балансі філії «Маневицьке ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» в 2 примірника на 2 арк.; копію виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ОСОБА_3 на 2 арк.; рецензію на звіт про оцінку автостоянки на а/д Київ-Ковель-Ягодин км 382+000 з додатками на 7 арк.; копію довідки про об»єкт оренди №3-2/1054 від 18.06.2018 на 1 арк.; копію листа № 3-2/1053 від 18.06.2018 на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по кримінальному провадженню - журнал реєстрації вихідної кореспонденції 2018 р. ДП «Волинський облавтодор» в твердій обкладинці зеленого кольору на 100 арк.; журнал реєстрації договорів ДП «Волинський облавтодор» 2018, який прошито та пронумеровано на 46 арк. - повернути ДП «Волинський облавтодор».

Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська