Постанова № 8095338, 22.02.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р. Справа № 2а-6589/09/2370

12 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Мицик Н.П., Ніколенка Є.В. за довіреністю; відповідача Левенець А.М., Колесник В.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом акціонерного товариства закритого типу «Черкаський шовковий комбінат» до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

АТЗТ «ЧШК» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач зазначав, що 27 листопада 2009 р. ДПІ у м. Черкаси було прийнято рішення №0000502200 яким до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 276 грн. за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема за порушення терміну надходження продукції, встановленого статтею 2 цього Закону. Позивач стверджував, що він не здійснював купівлю товарів на умовах відстрочення поставки. За твердженням позивача на момент оплати придбаний товар перебував на території України.

На підставі наведених обставин позивач просив визнати протиправним спірне рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позов не визнав. Не заперечуючи факту перебування придбаного позивачем товару на митному ліцензійному складі на момент здійснення оплати за імпортною операцією, представники відповідача наполягали на тому, що датою імпорту є дата оформлення ватажної митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт товарів в загальному порядку», так як саме з цією подією повязаний перехід права власності на предмет купівлі-продажу. Оскільки позивач оформив таку декларацію з порушенням строків, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та без отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

11 вересня 2008 р. між АТЗТ «ЧШК» та фірмою «Pulcra Chemicals GmbH» (надалі за текстом «Постачальник») укладено контракт № 15-08.

За умовами цього контракту Постачальник зобовязався продати позивачеві текстильно-допоміжні речовини, згідно додатку, а АТЗТ «ЧШК» прийняти та оплатити їх. Товари поставляються окремими партіями, їх кількість та асортимент обумовлюються додатково.

Відповідно до додатку № 1 до контракту предметом поставки є речовини Filasint 3923, Filasint 3765, Forilase AT, Forilase NH.

Пунктом 5 контракту визначено, що оплата здійснюється протягом 60-ти днів з моменту отримання рахунку Постачальника.

На виконання умов контракту, відповідно до інвойсів від 24.09.2008 р. Постачальник поставив позивачеві: 5000 кг речовини Filasint 3765; 1500 кг речовини Filasint 3923; 600 кг речовини Forilase AT; 28 кг речовини Forilase NH на загальну суму 27262, 02 EUR.

Згідно даним відбитків штампу Черкаської митниці на згаданих інвойсах та вантажній митний декларації типу ІМ-74 товар за контрактом надійшов на територію України 08.10.2008 р. та був розміщений на митному ліцензійному складі відкритого акціонерного товариства «Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301».

Платіжним дорученням № 21 від 12.11.2008 р. АТЗТ «ЧШК» сплатило Постачальникові 27262, 02 EUR. Платіж проведено 17.11.2008 р., про що свідчить відмітка обслуговуючого банку.

Вантажні митні декларації типу ІМ-40 «Імпорт товарів в загальному порядку» оформлені позивачем:

- 03.12.2008 р. на 600 кг. речовини Forilase AT на суму 990 EUR;

- 26.03.2009 р. на 200 кг. речовини Filasint 3923 на суму 790 EUR;

- 29.05.2009 р. на 1 300 кг. речовини Filasint 3923; 28 кг. речовини Forilase NH; 5000 кг. речовини Filasint 3765 на загальну суму 25482, 02 EUR.

У період з 03.11.2009 р. по 16.11.2009 р. посадовцями ДПІ у м. Черкаси була проведена планова виїзна перевірка акціонерного товариства закритого типу «Черкаський шовковий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1743/23-2/00306851 від 19.11.2009 р. Відповідно до розділу 3.6 «Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій» цього акту 17 листопада 2008 р. відповідач перерахував фірмі «Pulcra Chemicals GmbH» 27262, 02 EUR. Граничний законодавчо встановлений термін надходження по імпорту 16.05.2009 р. Частина продукції на суму 25 482, 02 EUR згідно з вантажною митною декларацією типу ІМ-40 «Імпорт» надійшла на адресу позивача 29.05.2009 р., тобто з перевищенням зазначеного терміну на 13 днів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року№ 185/94-ВР (надалі за текстом «Закон №185/94-ВР») (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За приписами статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Виходячи із зазначених норм Закону №185/94-ВР та на підставі акту перевірки №01743/2200/306851 від 19.11.2009 р., відповідачем 27 листопада 2009 р. прийнято рішення № 0000502200 про застосування до АТЗТ «ЧШК» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 276 грн.

Вирішуючи даний спір суд погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-74 «Митний склад» не спричиняє переходу права власності на придбаний товар.

З огляду на викладене, суд вважає, що основним питанням яке йому належить вирішити у цій справі, є питання встановлення дати імпорту, порушення термінів якої тягне за собою відповідальність, передбачену Законом №185/94-ВР.

У цьому контексті суд бере до уваги, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII момент здійснення експорту (імпорту) це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пункт 23 статті першої Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-IV(надалі за текстом «МК України») визначає переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях, як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до пункту 35 статті 1 МК України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України, це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

За змістом статті 5 МК України митна територія України, це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Згідно статті 6 МК України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Таким чином, за змістом згаданих положень МК України спочатку здійснюється пропуск товару через митний кордон України, а після цього - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України. При цьому таке ввезення супроводжується оформленням вантажної митної декларації.

Форми вантажної митної декларації та порядок її подання визначені Положенням про вантажну митну декларацію затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574.

Відповідно до пункту 2 цього Положення вантажна митна декларація, це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Класифікатор типів декларацій затверджений наказом Держмитслужби від 27 лютого 2009 р. № 159.

Згідно положень цього Класифікатора, в залежності від митного режиму оформлюються, зокрема, декларації типу ІМ-40 «Імпорт товарів в загальному порядку» та ІМ-74 «Митний склад».

Аналіз наведених норм з точки зору їх внутрішнього взаємозвязку дає підстави для висновку, що на виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон.

Відповідно до ст. 212 МК України митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.

За приписами статті 216 МК України для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.

Пункт 1.4 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.96 р. № 592, встановлює, що територія складів є зоною митного контролю і становить невідємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Таким чином, оскільки територія митного ліцензійного складу є митною територією України, факт розміщення товару на митному ліцензійному складі підтверджує, що товар знаходиться на митній території України.

Повертаючись до фактів цієї справи суд зазначає, що з метою тимчасового зберігання придбаного товару позивач уклав з відкритим акціонерним товариством «Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301» договір № 139/СТЗ від 07.08.2008 р.

Ліцензія на відкриття та експлуатацію митного ліцензійного складу на території України отримана ВАТ «Черкаське САТП 2301» 25 травня 2006 р.

За цих обставин суд вважає, що фактичне ввезення товару (фактичний перетин товаром митного кордону України), отриманого позивачем за контрактом №15-08 від 11.09.2008 р. було здійснено 08 жовтня 2008 р., що підтверджується інвойсами та вантажною митною декларацією типу ІМ-74 «Митний склад».

При цьому Закон № 185/94-ВР повязує настання відповідальності саме за несвоєчасне надходження товару в Україну, а не з моментом переходу права власності на цей товар.

Насамкінець суд зазначає, що відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 акт, це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

У цьому контексті суд зазначає, що за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1743/23-2/00306851 від 19.11.2009 р.

В той же час спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі акту перевірки № 01743/2200/306851 від 19.11.2009 р., який відповідачем не складався.

З огляду на викладене, у світлі своєї власної оцінки обставин справи суд поділяє висновки та мотивування позивача і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000502200 від 27 листопада 2009 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства закритого типу «Черкаський шовковий комбінат» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 01 березня 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький