Ухвала суду № 80952892, 03.04.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"03" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/291/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/291/16

за позовом: Національного банку України

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК"; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ОСОБА_1"; 3.Публічне акціонерне товариство "Іллічівський завод ЗБК"; 4.Публічне акціонерне товариство "Одесапродконтракт"

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 18-0014/9204 від 18.02.2019р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 09.02.2018р.

від третьої особи-1: не з’явився

від третьої особи-2: не з’явився

від третьої особи-3: не з’явився

від третьої особи-4: не з’явився

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. розглядається справа №916/291/16 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ОСОБА_1", Публічне акціонерне товариство "Іллічівський завод ЗБК", Публічне акціонерне товариство "Одесапродконтракт" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 22.10.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/291/16 до судового розгляду по суті на 25.10.2018р.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 25.10.2018р. господарським судом оголошено перерву до 12.11.2018р.

02.11.2018р. за вх.№2643/18 господарським судом одержано зустрічну позовну заяву ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", яку ухвалою від 02.11.2018р. повернуто ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море".

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019р. ухвалу господарського суду Одеської області від 02.11.2018р. у справі № 916/291/16 залишено без змін.

19.03.2019р. справу №916/291/16 повернуто до господарського суду Одеської області за вх.№427/19 та ухвалою суду від 21.03.2019р. призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 03.04.2019р.

02.04.2019р. за вх. № 6358/19 господарським судом одержано клопотання про закриття провадження у справі, в якому ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" просить суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі закрити. Також відповідач просить суд визнати поважними причини не подання клопотання про закриття провадження у підготовчому провадженні, оскільки ухвала про визнання грошових вимог прийнята господарським судом Одеської області 20.02.2019р., а ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів прийнята господарським судом 20.03.2019р.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі, відповідач посилається на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2019р. у справі № 916/3200/17 /про визнання ПАТ «ТВФ «Чорне море» банкрутом/ визнано грошові вимоги Національного банку України до ПАТ "ТВФ "Чорне море" в сумі 3 162 606 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Ухвалою від 20.03.2019р. затверджено реєстр вимог кредиторів, окремо до реєстру внесені вимоги НБУ в сумі 3 162 606 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому всі спори вирішуються судом у межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, згідно з якими позивач заперечує проти задоволення клопотання про закриття провадження, оскільки розгляд такого клопотання на стадії розгляду справи по суті є неможливим та відповідачем пропущено строк для пред’явлення вказаного клопотання. Також позивач вказав на відсутність підстав для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представник відповідача зауважив, що клопотання про закриття провадження у справі не могло бути заявлено у підготовчому провадженні, так як в той час не існувало зазначених у клопотанні обставин, а саме лише 20.03.2019р. ухвалою суду у справі № 916/3200/17 затверджено реєстр вимог кредиторів та окремо до реєстру внесені вимоги НБУ в сумі 3 162 606 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Треті особи у судове засідання не з’явилися та про причини свого нез’явлення суд не повідомили. При цьому, про дату, час і місце судового засідання третіх осіб повідомлено належним чином, а тому в силу вимог ч.1 ст.202 ГПК України нез’явлення у судове засідання третіх осіб не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов до наступного.

Предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, позивач виходив із розміру заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором про рефінансування № 29 від 26.11.2009р. у розмірі 3 162 606 403,14 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2018р. відкрито провадження у справі № 916/3200/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2019р. у справі № 916/3200/17 визнано грошові вимоги Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" в сумі 3 162 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо.

20.03.2019р. ухвалою суду у справі № 916/3200/17 затверджено реєстр вимог кредиторів, окремо до реєстру внесені вимоги Національного банку України в сумі 3 162 606 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Виходячи з вимог ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, в межах справи про банкрутство позивач звернувся до відповідача із забезпеченими іпотечним договором від 26.11.2009р. вимогами. Водночас предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.11.2009р. Сума кредиторських вимог, визнаних господарським судом у справі про банкрутство №916/3200/17 як позачергові включать в себе грошові вимоги за кредитним договором про рефінансування № 29 від 26.11.2009р. у розмірі 3 162 606 403,14 грн., на яких ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

Відповідно до ч.9 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Згідно з ч. 15 ст. 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з п.4 ч.5 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Частиною 6 ст. 19 Закону про банкрутство також передбачено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, спеціальними нормами Закону про банкрутство, які мають пріоритет у застосуванні щодо правовідносин банкрутства, встановлено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство доля грошових вимог кредиторів боржника, які виникли до порушення справи про банкрутство (у т.ч. забезпечених), а саме їх пред’явлення, розгляд, визнання та задоволення, відбувається виключно в межах провадження у справі про банкрутство, а тому вирішення даної справи по суті спору в позовному провадженні суперечить ч. 15 ст. 16 ,ч. 6 ст. 19 Закону.

Таким чином, системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, передбачені Законом про банкрутство.

Отже, задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), у разі порушення справи про банкрутство боржника має здійснюватись в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, при вирішенні питання про закриття провадження господарський суд враховує, що ухвалою господарського суду Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Рога Н.В., суддя Малярчук І.А. від 16.02.2018р. у справі № 916/2611/14, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 04.12.2018р., за аналогічних обставин було закрито провадження у справі.

Також при вирішенні питання про закриття провадження господарський суд враховує висновки щодо застосування норма права викладені у постанові Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі № 912/408/16, згідно якої закриття провадження у справі на підставі заявлених відповідачем обставин /включення в рамках справи про банкрутство вимог позивача до реєстру кредиторів боржника/ відбувається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

За таких обставин, враховуючи імперативні приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо вимог забезпеченого кредитора, господарський суд дійшов висновку, що вимоги іпотекодержателя мають розглядатись виключно в межах справи про банкрутство іпотекодавця і не можуть бути розглянуті по суті у позовному провадженні за наявності порушеної справи про банкрутство. Тому, із урахуванням визнання господарським судом забезпечених вимог Національного банку України в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", провадження у справі №916/291/16 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Суд критично оцінює заперечення позивача щодо неможливості пред’явлення клопотання про закриття провадження на стадії розгляду справи по суті, оскільки по-перше, положення ст. 231 ГПК України не містять жодних імперативних обмежень стосовно стадії справи, на якій може бути пред’явлено та відповідно розглянуте вказане клопотання. По-друге, як вказано вище, вирішення даної справи по суті спору в позовному провадженні суперечить ч. 15 ст. 16 ,ч. 6 ст. 19 Закону про банкрутство.

Щодо строків пред’явлення до суду відповідного клопотання про закриття провадження у справі, господарський суд виходить з того, що підстави для закриття провадження у даній справі виникли після постановлення судом ухвали у справі про банкрутство від 20.03.2019р., тобто вже після закриття підготовчого провадження судом і призначення справи до розгляду по суті.

З 08.11.2018р. по 19.03.2019р. справа перебувала за межами суду у зв’язку із розглядом Південно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море". Після повернення справи, судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено судом на 03.04.2019р. /ухвала суду від 21.03.2019р./ Клопотання відповідача про закриття провадження у справі одержано судом 02.04.2019р. за вх.№6358/19.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідачем не порушено строків подання до суду відповідного клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Тобто, питання щодо повернення судового збору з державного бюджету позивачу може буде вирішено господарським судом після надходження до суду відповідного клопотання позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" про закриття провадження у справі за вх. № 6358/19 від 02.04.2019р. задовольнити.

2. Провадження у справі №916/291/16 закрити.

Повну ухвалу складено 05.04.2019р.

Ухвала набирає чинності 03.04.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Г.Є. Смелянець