Рішення № 80952309, 19.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.03.2019Справа № 910/13715/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13715/18

за позовом комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ БІЛДІНГ», м. Київ,

про стягнення 1 723 903,70 грн.,

за участю представників:

позивача - Нинюк І.В. (довіреність від 16.02.18 № 247/3-230); Чудутова Д.Е. (заступник директора; наказ від 23.10.2017 № 84-К);

відповідача - Федорова О.С. (адвокат; посвідчення від 08.10.2014 № 5240/10);

вільний слухач - ОСОБА_1 (посвідчення помічника адвоката від 07.10.2016 № КС00377).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі - Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ БІЛДІНГ» (далі - Товариство) про стягнення 1 723 903,70 грн. за договором підряду від 10.07.2017 №4-кт (далі - Договір), з яких: 1 694 927,41 грн. авансу; 26 747,34 грн. пені та 2 228,95 грн. 3% річних.

Підприємство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 10.07.2017 Підприємством (замовник) і Товариством (підрядник) було укладено Договір за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Термомодернізація дошкільного навчального закладу №599 на вул. Василя Стуса, 26-а» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. (за кодом СРV за ДК 021:2015-45214000-0 (Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів) відповідно до проектної документації будівельних норм і стандартів в термін який встановлюється Договором;

- 22.06.2018 Підприємством було перераховано Товариству аванс, що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2018 № 23 на суму 1 694 927,41 грн.;

- позивач направив на адресу відповідача вимогу від 06.09.2018 №247/3-1040 про своєчасне та якісне виконання робіт відповідно до умов Договору з метою контролю за наданим авансом, проте вимога була залишена без задоволення;

- 24.09.2018 Підприємством, враховуючи той факт, що Товариством не було використано аванс та не надано акти фактичного виконання робіт за Договором у строк до 22.09.2018 було направлено претензію №247/3-1106 про повернення авансу у сумі 1 694 927,41 грн., яка залишилася без відповіді;

- позивач нарахував 26 747,34 грн. пені та 2 228,95 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13715/18; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.11.2018.

07.11.2018 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, та документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 було відкладено підготовче засідання на 20.11.2018.

09.11.2018 позивач подав суду заяву про долучення документів та уточнюючу позовну заяву.

20.11.2018 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії інформаційної довідки.

У підготовчому засіданні 20.11.2018 було оголошено перерву до 27.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 учасників справи були повідомлені про те, що у зв'язку з направленням від 21.11.2018 судді Курдельчука І.Д. до Національної школи суддів України на 27.11.2018, судовий розгляд справи по суті призначеної на 27.11.2018 відбудеться 28.11.2018

27.11.2018 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав повністю.

У підготовчому засіданні 28.11.2018 було оголошено перерву до 06.12.2018.

05.12.2018 позивач подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

05.12.2018 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/13715/18 до судового розгляду по суті на 22.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 було відкладено судове засідання на 06.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 було відкладено судове засідання на 21.02.2019.

21.02.2019 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із проведенням планової ревізії фінансово-господарської діяльності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 було продовжено строк судового розгляду у справі № 910/13715/18.

У судовому засіданні 21.02.2019 було оголошено перерву до 12.03.2019.

У судовому засіданні 12.03.2019 було оголошено перерву до 19.03.2019.

19.03.2019 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

19.03.2019 відповідач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2019 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.03.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, додаткові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2017 Підприємством (замовник) і Товариством (підрядник) було укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Термомодернізація дошкільного навчального закладу №599 на вул. Василя Стуса, 26-а» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. (за кодом СРV за ДК 021:2015-45214000-0 (Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів) відповідно до проектної документації будівельних норм і стандартів в термін який встановлюється Договором (пункт 1.1 Договору);

- строк виконання робіт визначений Договором такий: початок робіт - з моменту укладення Договору; закінчення робіт - липень 2018 року (пункт 2.1 Договору);

- договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ, тендерної пропозиції та становить: 20 350 305 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 3 391 717,50 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в з відомістю ресурсів підписаними уповноваженими представниками сторін, відповідно до річних кошторисних призначень (пункт 4.1 Договору);

- акт за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3 оформлюються належним чином підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати акт та довідку протягом 5 (п'яти) календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше останнього числа звітного місяця при виконанні вимог статті 48 Бюджетного кодексу України або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт (пункт 4.2 Договору);

- замовник має право надати підряднику аванс на строк не більше трьох місяців (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 та від 27.12.2001 № 1764), у розмірі не більше 30 % вартості річного обсягу робіт, що складає 300 000 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 50 000 грн. (пункт 4.7 Договору);

- підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. По закінченню граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт, або повернуті замовнику (пункт 4.8 Договору);

- в разі не використання авансу підрядник протягом 2 робочих днів після граничного терміну використання повертає не використаний аванс на розрахунковий рахунок замовника та сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення повернення авансу і суму індексації, нараховану на суму наданого авансу, та 3 % річних (пункт 4.9 Договору);

- у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (пункт 4.10 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 17.2 Договору).

Сторонами було укладено такі додаткові угоди від 14.07.2017 № 1; від 30.11.2017 № 2; від 28.12.2017 № 3; від 01.03.2018 № 4; від 31.05.2018 № 5; від 19.06.2018 № 6; від 28.08.2018 № 7; від 27.09.2018 № 8.

Вказаними додатковими угодами були внесені зміни щодо порядку оплати, зміни реквізитів банківських рахунків, тощо.

Договір та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу 1 694 927,41 грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2018 № 23.

Підприємство вказує, що Товариство вказаний аванс не використало, а тому відповідач повинен повернути 1 694 927,41 грн. позивачу.

Підприємство зверталося до Товариства з вимогою (від 06.09.2017 № 247/3-1040) та претензією (від 24.09.2018 № 247/3-1106), в яких вимагало повернути невикористаний аванс.

У свою чергу, відповідач заперечив проти доводів Підприємства та зазначив, що ним належним чином використано аванс, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та довідками про вартість, які були надані позивачу на підпис, але залишені замовником без підпису та вмотивованої відмови від їх підписання.

Лише після надання відповідачем відзиву позивач підтвердив надання йому на оформлення актів виконаних будівельних робіт і довідок, повідомивши суд про те, що вказані акти не підписані про, що повідомлено Товариство відповідними листами.

Судом досліджено листування сторін, з якого вбачається, що замовник по суті не відмовлявся від прийняття робіт, а зазначав про недоліки, які просив підрядника усунути.

Слід зазначити, що суду не подано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт невикористання підрядником авансу саме на суму 1 694 927,41 грн.

Твердження позивача про те, що відповідач не виконав свого обов'язку і у граничний термін (25.09.2018) не використав аванс і не виконав обов'язку з його повернення у визначений Договором строк, а саме протягом двох робочих днів після граничного терміну використання, не підтверджуються матеріалами справи.

Що ж до наявності недоліків у наданих відповідачем позивачу актів і довідок, наявність недоліків у роботах, то слід зазначити, що сторони чітко узгодили Договором процедуру врегулювання таких питань.

Підставою для повернення авансу є лише одна обставина, а саме його невикористання.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства 1 694 927,41 грн. авансу не обґрунтованими, а тому у позові в цій частині слід відмовити.

Що ж до стягнення пені та 3 % річних, які були нараховані на суму авансу, то такі вимоги як похідні також не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для стягнення авансу.

Що ж до решти доводів і аргументів позивача, які викладені у позові та письмових поясненнях, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Підприємства та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи Підприємства, викладені у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

За результатами розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити, що час розгляду справи є виправданим.

Згідно до з частинами першою та другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини другої цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому суд враховує пріоритети визначені частиною третьої статті 2 згідно до якої основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; … 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи процесуальну поведінку учасників судового процесу суд неодноразово відкладав підготовчі та судові засідання для забезпечення засад верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності, а також змагальності сторін.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.1.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається що строк який можна визначити розумним не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку яка залежить від певних критеріїв вироблених практикою ЄСПЛ складність справи поведінка заявника поведінка державних органів значущість питання для заявника.

Враховуючи, що даний спір є значущим для позивача та відповідачів, суд, в цілях дотримання положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України та забезпечення прав сторін відкладав судові засідання та оголошував перерви.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15А; ідентифікаційний код 37932233) до товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ БІЛДІНГ» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62; ідентифікаційний код 38871030) про стягнення 1 723 903,70 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.04.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук