Рішення № 80952178, 14.03.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1078/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2019 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представників відповідача адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1078/18 за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" 1 870 943 грн 31 коп. штрафних санкцій за договором підряду.

13 грудня 2018 р., суд відкрив провадження у справі за позовом АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про стягнення з ТОВ "ПМК-77" 1 870 943 грн 31 коп. за договором про закупівлю робіт від 01 лютого 2018 р. № НОМЕР_1 та постановив здійснювати розгляд справи порядку загального позовного провадження, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовив, а підготовче засідання призначив на 16 січня 2019 р.

Позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" обґрунтовані тим, що відповідач не виконав визначені цим договором роботи у зв'язку з чим позивач нарахував йому 1 270 545 грн 76 коп. пені та 600 397 грн 55 коп. штрафу. Крім того, свою позицію позивач виклав у відповіді на відзив, що надійшла до суду 17 січня 2019 р. та у якій зазначено, що обставини, на які посилається відповідач як обставини непереборної сили (форс-мажор) не є такими в силу закону та відносяться до обставин комерційного ризику; із заявою про істотну зміну обставин і як наслідок пропозицією розірвати договір відповідач повідомив позивача лише після отримання вимоги останнього про сплату штрафних санкцій; передбачене спірним договором право позивача надати відповідачу необхідне для виконання робіт обладнання є лише правом, а не обов'язком.

Свої заперечення проти позову відповідач виклав у відзиві на позовну заяву від 04 січня 2019 р. та запереченнях від 25 січня 2019 р. наступного змісту. ТОВ "ПМК-77" вважає, що вжило усі залежні від нього заходи з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань, а не виконало їх із незалежних від нього причин. Так, на момент участі відповідача у електронних торгах на ринку в Україні були необхідні товари для виконання обумовлених спірним договором робіт, однак після підписання цього договору такий товар уже був відсутній на ринку, що і не дало змоги ТОВ "ПМК-77" виконати обумовлені договором роботи. У зв'язку із істотною зміною обставин, ТОВ "ПМК-77" неодноразово зверталось до філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" із пропозиціями щодо продовження строків виконання робіт, а згодом і щодо розірвання договору, однак позивач вирішення згаданих питань затягував, а вже після пред'явлення претензії щодо сплати штрафних санкцій - повідомив відповідача про розірвання договору. Водночас, знаючи про відсутність у відповідача необхідної для виконання робіт труби, а також маючи в наявності такі труби, позивач не скористався правом надати такі матеріали ТОВ "ПМК-77", а продовжив нараховувати штрафні санкції.

16 січня 2019 р., представник відповідача подав суду клопотання про зменшення неустойки, яке обґрунтовує тим, що порушення строків виконання визначених у договорі від 01 лютого 2018 р. робіт відбулось з вини самого позивача, що затягнув процедуру закупівлі та підписання спірного договору на тривалий час, за який із ринку України зникли необхідні для виконання обумовлених договором робіт та ігнорував пропозиції відповідача щодо продовження строків виконання робіт. Також відповідач зазначив про добровільну сплату частини нарахованої неустойки у розмірі 1 337 827 грн 20 коп., однак звернув увагу, що сплата цих нарахувань жодним чином не свідчить про визнання ним своєї вини.

Позивач свої заперечення на зазначене клопотання виклав письмово у заяві, що надійшла до суду 04 лютого 2019 р. Зокрема, він вважає, що нараховані ТОВ "ПМК-77" штрафні санкції не є надмірно великими. Заперечуючи проти такого зменшення, представник філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" виходить із того, що позивач є підприємством трубопровідного транспорту, що має важливе народногосподарське і загальнодержавне значення, а виконання передбачених у спірному договорі робіт вкрай необхідне для забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту. Крім того вважає, що право на неустойку виникає у кредитора незалежно від наявності у нього збитків, завданих невиконанням чи неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань; беручи ж участь у електронних торгах відповідач зазначав про наявність у нього усіх необхідних матеріалів для виконання робіт, що закуповувались на торгах, чим добровільно взяв на себе зобов'язання належним чином їх виконати. Факт добровільної сплати ТОВ "ПМК-77" частини нарахованої неустойки позивач розцінює як визнання відповідачем порушеного права позивача.

16 січня 2019 р., суд оголосив в підготовчому засіданні перерву до 05 лютого 2019 р.

05 лютого 2019 р., підготовче провадження у справі суд закрив та призначив розгляд справи по суті на 27 лютого 2019 р.

27 лютого 2019 р., суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив в засіданні перерву до 13 лютого 2019 р., 11 год. 00 хв.

Водночас, 13 лютого 2019 р. судове засідання не відбулось у зв'язку із повідомленням АТ "Прикарпаттяобленерго" про відсутність цього дня електроенергії у приміщенні суду у зв'язку із проведенням з 09 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. планових робіт, про що суд повідомив представників сторін під розписку, про що складено протокол окремої процесуальної дії.

В судовому засіданні, яке відбулось 27 лютого 2019 р. представник позивача підтвердив надходження від відповідача 1 337 827 грн 20 коп., однак наполягав на задоволенні позовних вимог у заявленому у позовній заяві розмірі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

27 листопада 2017 р., відбувся електронний аукціон щодо закупівлі "Ремонт МГ "ШДКРІ" (Кривий Ріг-Миколаїв), Ду 1000 Ру 55 на дільниці км 42,1 - 42,6 до 450 м з частковою заміною труби (до 205 м) та заміною ізоляційного покриття в межах обслуговування Криворізького ЛВУМГ (роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва)".

22 грудня 2017 р., було прийнято рішення про визнання ТОВ "ПМК-77" переможцем аукціону, а 01 лютого 2018 р., АТ "Укртрансгаз" особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (замовник) та ТОВ "ПМК-77" (підрядник) уклали відповідний договір про закупівлю робіт № НОМЕР_1, відповідно до розділу І якого підрядник зобов'язується виконати роботи "Ремонт МГ "ШДКРІ" (Кривий Ріг-Миколаїв), Ду 1000 Ру 55 на дільниці км 42,1 - 42,6 до 450 м з частковою заміною труби (до 205 м) та заміною ізоляційного покриття в межах обслуговування Криворізького ЛВУМГ (роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва)", а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Склад та обсяги робіт визначені в Додатку № 3 та Додатку № 1, а зміст і строки виконання робіт - в Додатку № 2.

В розділі ІІ Договору його сторони погодили вимоги до якості робіт, які зобов'язався виконати підрядник, а в п. 3.1 визначили, що ціна цього договору становить 9 691 647 грн 36 коп.

Згодом сторони зменшили ціну договору до 8 577 107 грн 90 коп., підписавши відповідну додаткову угоду.

Згідно з пунктами 5.1, 5.4 - 5.6, 5.8, 5.12 зазначеного Договору, строк виконання робіт з дати укладення договору до 28 липня 2018 р. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. За погодженням із підрядником замовник має право надати обладнання, транспорт, механізми та матеріали, необхідні для виконання робіт. Роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток № 2). Роботи вважаються виконаними з моменту підписання акту виконаних робіт. Підрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, що постачаються ним, специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також наявність самих сертифікатів, технічних паспортів, інших документів, що засвідчують їх характеристики і якість.

В розділі VI Договору були визначені права та обов'язки його сторін. Зокрема, згідно з п. 6.2 цього розділу, замовник має право у разі, якщо підрядник не виконує зобов'язання - відмовитись від договору; за погодженням із підрядником надати обладнання, транспорт, механізми та матеріали, необхідні для виконання робіт Ціну договору при цьому буде зменшено.

Як визначено в п. 7.2 Договору, за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах без погодження із замовником, що вказані в Даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до розділу VIII Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували на час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин повинне бути підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України. Вказане підтвердження спрямовується іншій стороні цього договору протягом п'ятнадцяти календарних днів із дати настання форс-мажорних обставин. За відсутності своєчасного повідомлення сторона, винна в цьому, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні неповідомленням чи несвоєчасним повідомленням. Неповідомлення та ненадання відповідного документу позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор, як обставини, що звільняють від відповідальності. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.

В день підписання договору сторони підписали також Додаток № 1 до нього - Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання), також Додаток № 2 календарний план, у якому погодили найменування робіт та строки їх виконання.

У Додатку № 2 було визначено такий перелік робіт та такі строки їх виконання:

1. Розроблення та узгодження із замовником проекту виконання робіт та операційно-технологічної карти - до 31 березня 2018 р.;

2. Отримання дозвільних документів на початок робіт - до 31 березня 2018 р.;

3. Перебазування техніки на тимчасовий майданчик - до 31 березня 2018 р.;

4. Зведення тимчасових будівель і споруд для зберігання матеріалів і техніки, тимчасових доріг і переїздів через діючі комунікації - до 31 березня 2018 р.;

5. Розбивка траси трубопроводу - до 31 березня 2018 р.;

6. Зняття родючого шару - до 31 травня 2018 р.;

7. Розкриття трубопроводу - до 30 червня 2018 р.;

8. Розробка траншеї вручну - до 30 червня 2018 р.;

9. Очистка від старої ізоляції трубопроводу механізованим способом - до 30 червня 2018 р.;

10 Нанесення нового ізоляційного покриття - до 30 червня 2018 р.;

11. Контроль якості зварних з'єднань - 31 липня 2018 р.;

12. Зворотня засипка трубопроводу - 31 липня 2018 р.

Як видно із матеріалів справи та пояснень в судових засіданнях представників відповідача, ТОВ "ПМК-77" виконало підготовчий етап робіт, однак не розпочало, зокрема, виконання зазначених в пунктах 5 - 8 договору робіт.

07 березня 2018 р., підрядник звернувся до замовника із листом, зазначивши про зміну обставин - відсутність у нього необхідних матеріалів (МТР) для виконання робіт та просив розглянути можливість продовжити терміни виконання робіт.

Після цього ТОВ "ПМК-77" неодноразово зверталось до філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" із листами аналогічного змісту.

16 квітня 2018 р., відповідач надіслав позивачу листа, у якому на вимогу позивача навів обставини, що перешкоджають йому виконати обумовлені договором від 01 лютого 2018 р. роботи у раніше визначені строки та просив позивача продовжити терміни виконання цих робіт. До свого листа ТОВ "ПМК-77" в обґрунтування своїх доводів долучило копії відповідних документів.

15 червня 2018 р., відповідач повідомив позивачу про отримання листа від 14 червня 2018 р. від Загорського трубного заводу про наявність у останнього можливості виробництва необхідних для виконання договору труб.

Водночас, 13 липня 2018 р., відповідач звернувся до позивача із листом, в якому черговий раз повідомив про відсутність у нього необхідних для виконання робіт труб та просив позивача надати такі труби, запаси яких були в наявності у позивача.

25 липня 2018 р., Харківська торгово-промислова палата надала ТОВ "ПМК-77" висновок за № 240/1/63.01-6, у якому зазначила про відсутність станом на 23 липня 2018 р. території України виробників труб із параметрами, що визначені у договорі про закупівлю робіт від 01 лютого 2018 р. № НОМЕР_1; крім того вказала про істотну зміну обставин, що може бути підставою для розірвання цього договору.

12 жовтня 2018 р., відповідач отримав претензію позивача від 05 жовтня 2018 р. № 60 про сплату штрафних санкцій у розмірі 1 337 827 грн 20 коп. за порушення строків виконання господарського зобов'язання, на яку 19 жовтня 2018 р. ТОВ "ПМК-77" відповіло запереченням та просило розглянути питання щодо розірвання спірного договору.

Крім того, 25 жовтня 2018 р. підрядник додатково звернувся до замовника із пропозицією розірвати згаданий договір.

21 грудня 2018 р., відповідач отримав листа позивача, у якому останній вказав про втрату інтересу до договору від 01 лютого 2018 р. та відмову від нього.

Цього ж дня, відповідно до даних платіжного доручення № 2588, відповідач перерахував позивачу 1 337 827 грн 20 коп., вказавши таке призначення платежу: "сплата нарахованих штрафних санкцій, пені згідно з договором № 802000100 від 01 лютого 2018 р. та претензією № 60".

Так, у претензії від 05 жовтня 2018 р. № 60 позивач вимагав від відповідача сплати 737 429 грн 65 коп. пені та 600 397 грн 55 коп. штрафу за порушення строків виконання робіт.

Із змісту долученого до позовної заяви розрахунку пені та штрафу вбачається, що позивач нарахував неустойку за невиконання робіт, що визначені в пунктах 5 - 13 Додатку № 2 (календарний план).

Як визначено в ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В ч. 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частин 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В ч. 1 ст. 216 ГК України зазначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено в ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення містить і ч. 2 ст. 218 ГК України.

Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Так, після відкриття провадження у справі відповідач перерахував позивачу частину нарахованої неустойки - 737 429 грн 65 коп. пені та 600 397 грн 55 коп. штрафу.

Оскільки, предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предметом даного спору залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача 533 116 грн 11 коп. пені, однак із наявних у матеріалів справи доказів неможливо встановити періоди нарахування такої пені, оскільки ТОВ "ПМК-77" перерахувало всю заявлену позивачем у претензії неустойку, у якій не було наведено ні періодів такого нарахування, ні окремих етапів робіт, на які ця неустойка нараховувалась.

Разом з тим, не дивлячись на те, що відсутність на ринку в Україні товарів, потрібних для виконання визначених договором робіт, про що зазначає відповідач, не є обставинами непереборної сили в силу вимог закону, а також не є такими відповідно до розділу VIII укладеного між сторонами договору, підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає, виходячи із наступного.

Як встановлено при розгляді справи, про відсутність необхідних для виконання визначених договором робіт матеріалів (труби) позивачу було доведено до відома ще у березні 2018 р., однак позивач в свою чергу не тільки не надав відповідачу наявні у нього матеріали (трубу), а й продовжував чекати, знаючи про неможливість закупки відповідачем таких матеріалів самостійно, оскільки вони виготовляються лише на території Російської Федерації.

Отже, заявляючи про важливість виконання обумовлених договором робіт як таких, що мають важливе народногосподарське і загальнодержавне значення, та є вкрай необхідними для забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту, суд вважає, що позивач повинен був скористатись своїм правом, визначеним в п. 6.2 договору, й надати відповідачу наявні у нього матеріали (трубу) для виконання цих робіт.

Суд також бере до уваги, що у жовтні 2018 р. відповідач просив розірвати укладений договір, що позивач проігнорував й продовжив нараховувати пеню, до грудня 2018 р., коли звернувся до суду й водночас сам відмовився від договору. В той же час відповідач добровільно сплатив неустойку в сумі 1 337 827 грн 20 коп., про яку йшлося в претензії від 05 жовтня 2018 р.

Зрештою суд враховує, що нарахування неустойки не може мати на меті збагачення сторони, оскільки є засобом забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, компенсації втрат кредитора у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням боржником своїх обов'язків. При цьому у матеріалах цієї справи відсутні докази, які б підтверджували наявність таких втрат у позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення частини судового збору у розмірі 20 067 грн 41 коп., сплаченого за вимогу про стягнення з відповідача 1 337 827 грн 20 коп., в частині якої провадження у справі закрито.

Решту сплаченого судового збору у розмірі 7 996 грн 73 коп. суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" (78650, Івано-Франківська обл., Косівський район, с. Соколівка, присілок Центр) на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А) 1 337 827 грн 20 коп. провадження у справі – закрити;

в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 533 116 грн 11 коп. – відмовити.

Судовий збір за подання позовної заяви в частині 7 996 грн 74 коп. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 01 березня 2019 р.