Ухвала суду № 80951137, 04.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3955/19

н/п 2/640/1565/19

УХВАЛА

"04" квітня 2019 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи №640/3955/19 за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 року КП «Харківводоканал» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 14911 грн. 54 коп., судові витрати..

Як на підставу позову посилається на те, що КП «Харківводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири за місцем проживання та реєстрації відповідачів. Враховуючи, що послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідачами вчасно не оплачувались відповідачем, то за період з 01.11.2015 по 31.12.2018 року виникла заборгованість, з урахуванням інфляційних втрат та 3-х відсотків річних, у сумі 14911 грн. 54 коп. 24.11.2017 КП зверталося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів, 26.12.2017 відмовлено у видачі судового наказу та роз’яснено право звернення в позовному провадженні.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року по вказаній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

01.04.2019 року до суду надійшли від відповідача ОСОБА_1 відгук та позовну заяву та заява про розгляд справи в загальному позовному провадженні, посилаючись на те, що необхідно з’ясувати всі обставини справи, зокрема, хто саме зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.11.2015 по 31.12.2018; її мати – відповідачка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою іншої країни і зареєстрована в РФ, а за вказаною адресою в м. Харкові ніколи не була зареєстрована; позивач вже звертався з заявою про видачу судового наказу, однак до ОСОБА_3 вимоги не пред’являлися; позивач помилково нараховує заборгованість, виходячи з трьох осіб, а повинен нараховувати на двох осіб, оскільки ОСОБА_3 не була зареєстрована у в ІНФОРМАЦІЯ_3; також необхідно залучити як третю особу – Департамент реєстрації ХМР, яким помилково внесені відомості щодо реєстрації ОСОБА_3 за вказаною адресою і за її заявою в Департаменті вже вчиняються дії щодо виправлення вказаної помилки, також необхідно залучити свідків.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

В ухвалі про відкриття провадження від 23.04.2018 року судом постановлено, що згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В частині 4 ст. 274 ЦПК зазначені справи, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а саме справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3-х відсотків річних та інфляційних втрат у сумі 14911 грн. 54 коп., тобто ця справа є малозначною (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не перевищує 176200 грн. (1762 х 100).

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 277 ЦПК якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Разом з тим, відповідачем не зазначено таких обставин, які б викликали необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, тому клопотання відповідача не є обґрунтованим.

Крім того, положеннями ч.7 ст.277 ЦПК України визначено, що частини друга-шоста цієї статті не застосовується, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Зважаючи на викладені процесуальні приписи та те, що дана справа в силу п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження, то підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Посилання на необхідність залучення як третьої особи Департаменту реєстрації ХМР, яким помилково внесені відомості щодо реєстрації ОСОБА_3 за вказаною адресою, - суд не приймає до уваги як підставу для розгляду справи в загальному позовному провадженні, оскільки, по-перше, треті особи можуть бути залучені і при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, а не лише коли справа розглядається в загальному позовному провадженні, по-друге, згідно з ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін, однак в клопотання не зазначено яким чином рішення у цій справі вплине на права та обов’язки Департаменту реєстрації ХМР, тому підстави для залучення третьої особи відсутні.

Щодо клопотання про виклик свідків, то воно також може заявлятися в порядку спрощеного позовного провадження, тому це не є підставою для розгляду справи в загальному позовному провадженні. При цьому, згідно з ч.ч. 2,3 ст. 91 ЦПК у заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

З’ясування обставин, на які посилається відповідач можливо здійснювати і в порядку спрощеного позовного провадження; при цьому, у разі необхідності сторони в порядку встановленому ЦПК України мають право заявляти клопотання про витребування доказів. Такий порядок встановлений в ст. 84 ЦПК України, зокрема, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тому клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Також суд враховує посилання відповідача на те, що вона очікує відповідь з Департаменту реєстрації ХМР щодо помилкової реєстрації за вказаною адресою її матері - ОСОБА_3, і після отримання направить її до суду.

При цьому, суд зазначає, що при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі суд витребував у Департаменту реєстрації ХМР відомості щодо реєстрації місця проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1, і було отримано відповідь про реєстрації відповідачів (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3Є.) за вказаною адресою. Однак, враховуючи посилання відповідачки щодо помилкової реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_3, на запит суду було отримано довідки від 04.04.2019 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, згідно з якою за вказаною адресою зареєстрованими значаться лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а ОСОБА_3 зареєстрованою не значиться.

Суд зазначає, що про відсутність реєстрації ОСОБА_3 за вказаною адресою, яка не є споживачем послуг, відповідач ОСОБА_1 зазначила у відгуку на позов, який згідно з квитанцією було направлено позивачу 01.04.2019 року, тому у позивача є право надати відповідь на відзив з приводу вказаних відповідачем обставин.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 260, 261, 274, 277 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи №640/3955/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -