Ухвала суду № 80950097, 28.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8572/19

Провадження № 2/761/4435/2019

У Х В А Л А

28 лютого 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1, відповідно до якого просить звільнити з-під арешту нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Суд враховує, що, за загальним правилом, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що вказаний спір виник з приводу звільнення майна з-під арешту, яке знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд вважає за необхідне передати зазначений позов на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого він належить.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 27, 30, 31, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту - передати на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: