Рішення № 80950075, 03.04.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1422/14-ц

Провадження №2/548/32/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради Полтавської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсними рішень ОСОБА_3 міської ради Полтавської області та скасування державних актів на землю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2013 року він є власником 1/2 частки житлового будинку №53 з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: м.Хорол Полтавської області, вул. Небесної Сотні (бувша вулиця Леніна), 53, яка розташована на неприватизованій земельній ділянці.

Після звернення до ОСОБА_3 міської ради Полтавської області щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з метою приватизації земельної ділянки, визначеної для обслуговування належної йому частини будинку позивач виявив порушення його прав, оскільки інший співвласник будинку - відповідач ОСОБА_2 без його згоди приватизував більше половини земельної ділянки, яка розташована навколо будинку.

У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню рішення пленарного засідання ОСОБА_3 міської ради 19 сесії 4-го скликання від 28 квітня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Хорол» щодо надання дозволу ОСОБА_2, рішення пленарного засідання ОСОБА_3 міської ради (23 сесії 4-го вкликання від 26 жовтня 2004 року «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок громадянам м. Хорол» щодо ОСОБА_2 та Державні акти на земельну ділянку серії ПЛ №№ 191809, 191810, 191811 від 14 червня 2005 року, видані на ім'я ОСОБА_2

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 21.10.2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ Держземагенства у ОСОБА_3 районі Полтавської області про визнання недійсними рішень ОСОБА_3 міської ради та скасування Державних актів на землю, - задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10.12.2014 року вищевказане рішення залишено без змін.

Ухвалою вищого спеціалізовного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року (т.2 а.с.82, 83) рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 21.10.2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10.12.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення та ухвалу судів, ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ вказав зокрема, що суд не надав оцінки тому, що ОСОБА_1 набув право власності на частину будинку, який знаходиться на спірній земельній ділянці у 2013 році, а до цього його власником була мати позивача - ОСОБА_4, яка не оскаржувала дії ОСОБА_2

Крім того, ВССУ вказав, що матеріали справи не містять відмови земельного відділу щодо надання ОСОБА_1 права на приватизацію земельної ділянки, на якій знаходиться частина його будинку, що і стало приводом для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом для захисту його права.

А також ВССУ вказав, що ухвалюючи рішення ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не звернули уваги на те, що ОСОБА_2 було додатково виділено земельну ділянку, яка жодного відношення, на думку колегії суддів ВССУ, до земельної ділянки ОСОБА_1 за життя його матері не мала.

В зв"язку з вищевикладеним, авторозподілом КП "Д-3" дану справу було передано на розгляд судді Хорольського районного суду Миркушіній Н.С.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіної Н.С. від 02.11.2017 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 року замінено у даній цивільній справі третю особу - Відділ Держземагенства у ОСОБА_3 районі Полтавської області на Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 09.01.2018 року постановлено дану цивільну справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 09.02.2018 року у даній цивільній справі закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16.05.2018 року у даній цивільній справі зупинено провадження та призначено судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 20.11.2018 року відновлено провадження у справі в зв»язку з надходження на адресу суду даної цивільної справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники - ОСОБА_5М та адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. ОСОБА_1 та його представники показали суду, що оскаржувані ними рішення ОСОБА_3 міської ради та державні акти на землю, видані ОСОБА_2 слід визнати недійсними, оскільки ними порушено його права, як власника половини житлового будинку та надвірних господарських будівель, що розташовані за адресою: м.Хорол Полтавської області, вул. Небесної Сотні (бувша вулиця Леніна), 53. При цьому позивач та його представники показали суду, що згідно чинного законодавства є незаконною приватизація ОСОБА_2 землі у більшій кількості, ніж та кількість землі, яка залишається вільною для приватизації позивачу – ОСОБА_1 Позивач та його представники вказують, що це є прямим порушенням вимог земельного законодавства, вказавши, що ОСОБА_1 є власником половини житлового будинку та власником надвірних господарських будівель відповідно до рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 29.11.2016 року, що підтверджено повідомленням КП «Лубенське МБТІ». ОСОБА_1 та його представники вважають, що мати ОСОБА_1 – ОСОБА_4 не оскаржувала дії ОСОБА_2 тому, що їй не було відомо про приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 показали суду, що ні його мати ОСОБА_4, ні він сам у вищевказаному будинку по вулиці Небесної Сотні (бувша вулиця Леніна), 53 не проживали. Мати позивача - ОСОБА_4 проживала разом зі своєю матір»ю по вулиці Лермонтова у м.Хорол, а він був зареєстрований і проживає починаючи із 26.12.1995 року по вулиці Небесної Сотні (бувша вулиця Леніна), 133А кв.17 у м.Хорол. Представники ОСОБА_1 показали суду, що немає письмової відмови земельного відділу у наданні ОСОБА_1 права на приватизацію земельної ділянки, на якій знаходиться частка його будинку.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_7 позов не визнала, показавши суду, що у 2004 році приватизацію спірної земельної ділянки було зроблено відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Полтавської області ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав та прохав відмовити в їх задоволенні, показавши суду, що прийняті у 2004 році рішення ОСОБА_3 міської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 та про затвердження технічної документації по інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_2 та Державні акти на землю, видані ОСОБА_2,- відповідали вимогам діючого на той час законодавства, що підтверджується висновком ОСОБА_3 районного відділу земельних ресурсів №205 від 10.08.2004 року, який на даний час ніким не скасований. ОСОБА_8 показав суду, що ОСОБА_2 було додатково надано земельну ділянку із земель міської ради, на якій були розташовані розвалини старої будівлі, яка жодного відношення до ділянки ОСОБА_1 не мала і тому саме за рахунок саме цієї ділянки збільшився розмір земельної ділянки наданої ОСОБА_2 у власність.

У судове засідання представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд заслухавши показання сторін та їх представників, свідка експерта ОСОБА_9, врахувавши позицію третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з»ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази в цілому і кожен окремо, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м.Хорол Полтавської області, вул. Небесної Сотні (бувша Леніна), 53, успадкувавши її від матері ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2013 року зареєстрованого в реєстрі за №553, а мати позивача - ОСОБА_4 набула право власності на вищевказане майно 27.05.1986 року на підставі договору купівлі-продажу. (т.1 а.с.13)

Інша 1/2 частина вказаного будинку з надвірними будівлями належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1973 року, зареєстрованого в Лубенському МБТІ за № 836 від 24 грудня 1973 року. (т.1 а.с.114, 115)

Відповідно до рішення пленарного засідання ОСОБА_3 міської ради Полтавської області19-ї сесії 4-го скликання від 28 квітня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Хорол» ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації про передачу в приватну власність земельної ділянки площею 0,0350 га по вул.Леніна, 53 у м.Хоролі (т.1 а.с. 81).

Згідно з актом установлення та узгодження меж землекористування в натурі ОСОБА_1 своїм підписом погодив межі, при цьому в акті крім підпису позивача також вказано серію та номер паспорта саме ОСОБА_1, що відповідає серії та номеру паспорта наданого позивачем як додатку до заявленого ним позову. Крім цього суд враховує, що достовірність його підпису у вищевказаному акті установлення та узгодження меж від 02.08.2004 року не оспорювалася. (т.1 а.с. 6, 87)

Рішенням пленарного засідання ОСОБА_3 міської ради 23-ї сесії 4-го скликання від 26 жовтня 2014 року «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земельних ділянок громадянам м. Хорол» затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0350 га (т.1 а.с. 93).

На підставі виготовленої технічної документації ОСОБА_2 здійснив приватизацію земельної ділянки для обслуговування належної йому частини спільного будинку у загальному розмірі 0,0350 га, що доводиться державними актами на право приватної власності на землю серії ПЛ №№ 191809, 191810, 191811 від 14.06.2005 року виданих на ім’я ОСОБА_2 (т.1 а.с.62-64) з яких вбачається, що відповідачу було видано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, загальною площею 0,0350 га в межах згідно з планом.

В судовому засіданні встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства у Полтавській області 31.07.2014 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що він може визнати недійсним у судовому порядку державний акт ОСОБА_2, що доводиться листом інспекції від 31.07.2014 року №Р-01-20/277.(т.1 а.с.23 зворот).

При цьому суд враховує, що таке повідомлення позивачу надано Державною інспекцією сільського господарства у Полтавській області відносно спірної земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка розташована на території міста Хорол.

В силу ч.3 ст.1 ЗК України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам та свободам громадян.

В силу ст. 152 ЗК України, користувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

На клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 ухвалою суду від 16.05.2018 року була призначена судова земельно-технічна експертиза, але експерт ОСОБА_9 повідомив суд про неможливість надання висновку експертизи про що він підтвердив будучи допитаним в судовому засіданні.

При цьому суд прийшов до твердого переконання, що при приватизації землі ОСОБА_2 та міською радою ні яким чином не порушено права позивача ОСОБА_1 на приватизацію землі біля частини його будинку. Земельний відділ не відмовляв позивачу в дачі дозволу на приватизацію, що підтвердили в судовому засіданні представники позивача.

Згідно ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності із визначенням частки кожного із учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 89 ЗК України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення із неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, із виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Підпунктом "е" п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2008 року зі змінами "Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 16.04.2004 р. „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" порядок користування земельною ділянкою встановлюється угодою між співвласниками домоволодіння, що і було закріплено актом установлення і узгодження меж землекористуння в натурі від 02.08. 2004 року. (т.1 а.с. 87)

Згідно п. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд враховує, що згідно з актом комісії ОСОБА_3 міської ради Полтавської областівід 25 березня 2004 року комісія вважала за доцільне з метою покращення санітарної обстановки припинити право постійного користування земельною ділянкою ДК ЖЕП по вул. Леніна, 51 у м.Хорол, площею 0,001 га (на якій виявлено рештки глинобитного сараю) та приєднати її до присадибної ділянки ОСОБА_2, тобто ОСОБА_2 було додатково виділено міською радою земельну ділянку площею 0,001 га (т.1 а.с. 80).

Акт комісії по вирішенню земельних спорів затверджений рішенням пленарного засідання ОСОБА_3 міської ради Полтавської області21-ї сесії 4-го скликання від 29.07.2004 року. (т.2 а.с.186)

Дана земельна ділянка належала до земель міської ради, яка жодного відношення де земельної ділянки ОСОБА_1, за життя його матері не мала, а тому суд прийшов до висновку, що за рахунок саме цієї ділянки збільшився розмір земельної ділянки наданої ОСОБА_2 у власність.

Відповідно до висновку ОСОБА_3 районного відділу земельних ресурсів про розгляд технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку №205 від 10.08.2004 року технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_2М за адресою м.Хорол Полтавської області, вул.Небесної Сотні (бувша Леніна), 53, - відповідає вимогам чинного законодавства. (т.1 а.с.92)

ОСОБА_1 відповідно до рішення пленарного засідання ОСОБА_3 міської ради Полтавської області56-ї сесії 6-го скликання від 18.06.2014 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі у власність земельної ділянки площею 0,0303 га по вул. Леніна, 53 у м. Хорол (а.с. 61).

Отже суд вважає, що права позивача під час приватизації земельної ділянки відповідачем не були порушені.

Крім вищевказаного, в матеріалах справи відсутня відмова як земельного відділу так і Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання позивачу права на приватизацію земельної ділянки за адресою м.Хорол Полтавської області, вул. Небесної Сотні (бувша Леніна), 53, на якій знаходиться частина його будинку.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1Г, слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати в зв»язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268,354,355 ЦПК України, ст.86, 89, 116, 120 ЗК України, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 16.04.2004 р. „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Печенізький та інші проти України», суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради Полтавської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсними рішень ОСОБА_3 міської ради Полтавської області та скасування державних актів на землю, - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканець м.Хорол Полтавської області, вул. вул. Небесної Сотні, 133 А, кв. 17

Представник позивача ОСОБА_5, мешканка м.Хорол Полтавської області, вул. Небесної Сотні, 133 А, кв. 17

Представник позивача адвокат ОСОБА_6, адреса місця знаходження м.Миргород Полтавської області, вул. Воскресінська, 9 оф. 9.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешканець с.Ковтуни Хорольського району Полтавської області

Представник відповідача ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 мешканка м.Хорол Полтавської області, вул. Небесної Сотні, 53

Відповідач ОСОБА_3 міська рада Полтавської області, юридична адресам.Хорол Полтавської області, вул.Незалежності, 37

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адресам.Полтава, вул. Уютна,23

Повний текст судового рішення складено 04.04.2019 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна