
Справа № 752/1605/19
Провадження № 1-кс/752/3475/19
У Х В А Л А
03.04.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., з участю секретаря Петрова Є.В., розглянувши клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві Тищенка І.В., погоджене прокурором прокуратури м.Києва Гончаренка А.О., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42018100000001198 від 22.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України,
в с т а н о в и в:
ст.слідчий СУ ГУ НП у м.Києві Тищенко І.В., за погодженням з прокурором прокуратури м.Києва Гончаренко А.О,, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42018100000001198 від 22.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, а саме: садовий (дачний) будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності фізичній особі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Клопотання обгрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000001198 від 22.12.2018 за ч. 4 ст. 368-3 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що
що 30.09.1998 садівницьке товариство «Арсеналець 1», зареєстровано як юридичну особу ідентифікаційний код 25665806, місцезнаходження юридичної особи: 02002, м. Київ, Садівницький масив "Русанівські сади" вул. Садова 27-34.
Товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, яка надана в безстрокове користування для організації громадського саду рішенням Київської Міської ради народних депутатів від 1.07.1957 року за № 1447 та від 10.10.1979 року за № 1355/19 загальною площею 19,12 га за адресою: Русанівський масив м. Києва, кількістю ділянок 220 шт.
01.06.2014 ОСОБА_3 обрано головою правління зазначеного Товариства.
Відповідно до Статуту Товариства Голова правління:
-Розподіляє обов'язки між членами правління;
-Координує роботу всіх членів правління по виконанню рішень зборів, вимог Статуту та державних органів;
-Представляє Товариство у всіх органах державної влади та інших органах без особливої на це довідки;
-Встановлює умови і розмір грошового заохочення членам правління і вносить їх на затвердження правління;
-Встановлює умови і розмір оплати праці по трудових угодах;
-Розпоряджається грошовими коштами і матеріальними цінностями в рамках затвердженого кошторису і наявності коштів;
-Заключає договір і трудові угоди з особами виконуючими роботи необхідні для діяльності Товариства;
-Інформує членів правління і членів Товариства про свою роботу і роботу правління за підзвітний період.
Разом з цим, 21.11.2018 року ОСОБА_3, обіймаючи посаду голови правління садівницького товариства «Арсеналець 1», будучи службовою особою юридичної особи приватного права діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, вимагав від ОСОБА_4 неправомірну грошову винагороду за вчинення дій в межах наданих йому повноважень, а саме усунення перешкод у набутті права користування земельною ділянкою на території зазначеного садівницького товариства, для побудови на її території лазні та підключення її до електричної мережі під час будівництва та подальшої експлуатації.
Так, 17.01.2019 ОСОБА_3 під час особистої зустрічі із ОСОБА_4 запитав, що саме йому необхідно для побудови лазні, що планується на території садівницького товариства «Арсеналець 1», на що ОСОБА_4 пояснив, про необхідність надання земельної ділянки площею 3,5 сотки розміром 10х35 м. та 20 кВ електроенергії трьохфазного току. В свою чергу ОСОБА_3 повідомив, що для отримання у користування необхідної земельної ділянки необхідно отримати членство у Товаристві, для чого необхідно написати відповідну заяву на його ім'я та відповідне рішення загальних зборів Товариства про прийняття у члени Товариства, він гарантує та забезпечить його своїм впливом як керівника на його членів. Одночасно із цим зазначена вище лазня під час побудови та подальшої експлуатації буде підключена до електричної енергії, за що особисто йому необхідно передати грошові кошти у сумі 15000 доларів США. Тільки у разі надання яких буде позитивне рішення із зазначених питань.
В подальшому ОСОБА_3 23.01.2019 приблизно об 13 год. 30 хвил. перебуваючи у приміщенні ТРЦ «Комод» розташованого за адресою: м. Київ, вул. Метрополіта Андрія Шептицького, 4-А діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, отримав від ОСОБА_4, неправомірну вигоду у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, яку вимагав за вчинення вищевказаних дій.
Разом з цим, ОСОБА_3 завірив ОСОБА_4 у безперешкодному наданні земельної ділянки на території садівницького товариства «Арсеналець 1» та підключення до електричної мережі будівельного майданчика лазні, що планується до побудови та її подальшої експлуатації.
Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями вчинив злочин, а саме: вимаганні та одержанні службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що під час досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3, з метою забезпечення подальшої конфіскації, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не викликався на підставі положень ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000001198 від 22.12.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, за фактом вимаганні та одержанні службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.
24.01.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_3 зареєстрований на праві приватної власності садовий (дачний) будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Ст.слідчий СУ ГУ НП у м.Києві Тищенко І.В., за погодженням з прокурором прокуратури м.Києва Гончаренко А.О,, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42018100000001198 від 22.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, а саме: садовий (дачний) будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності фізичній особі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У випадках, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправні впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собі форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальне провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
В силу положень ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
З наданих суду до клопотання письмових доказів вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним ст.170 КПК України, оскільки воно є власністю підозрюваного.
З врахуванням викладеного, вважаю, що не застосування арешту може призвести до подальшого його відчуження, в зв»язку з чим з метою збереження майна, яке може бути конфісковано у разі визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення,, вважаю за необхідне задовольнити заявлене клопотання, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження на даній його стадії є доцільним і виправдовує втручання у права власника майна.
Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві Тищенко І.В., погоджене прокурором прокуратури м.Києва Гончаренко А.О., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42018100000001198 від 22.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності фізичній особі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_2, мешкає: АДРЕСА_3), а саме: садовий (дачний) будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя
Судове рішення № 80949861, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 03.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/1605/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: