
Справа №520/7114/16-к
Провадження №1-кп/523/140/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2019 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Позняка В.С., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурора відділу прокуратури Одеської області Притули Є.С., захисників Кучеренка С.М., Максимець О.Б., представника Затоківської селищної ради Мінчева В.О. , представника потерпілого ТОВ «Укрбудінвест» Верховець К.С., у присутності обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ., за участі адвоката Танцюри О.О., розглянувши у судовому засіданні у залі суду об`єднані обвинувальні акти з долученими до них документами у кримінальному провадженні за №12014160000001104 від 13.11.2014р., №12016160480002054 від 27.05.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 382 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, -
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходяться об`єднані обвинувальні акти з наданими до них документами за обвинуваченням ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 382 ч.3 КК України, ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що 29.01.2019 року під час судового засідання за клопотанням прокурора був продовжений строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України у межах обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Строк дії ухвали суду сплив 29.03.2019р.
Під час судового засідання прокурор надав письмове клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, а саме у зловживанні своїм службовим становищем всупереч інтересам служби за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжкі наслідки територіальній громаді смт. Затока в особі Затоківської селищної ради та її мешканців та умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, що заподіяло істотну шкоду громадським інтересам, у зв`язку з чим з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, вважає за необхідне застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що на думку прокурора може забезпечити належну поведінку ОСОБА_2 , так як на сьогоднішній день ризики не змінилися, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також у ході судового засідання прокурором відділу прокуратури Одеської області Притулою Є.С. було надане письмове клопотання про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_2 від займаної посади, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений може незаконними засобами впливати на свідків - працівників апарату селищної ради, які на теперішній час безпосередньо судом не допитані, або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначивши при цьому, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади продовжують існувати, оскільки ОСОБА_2 , виконуючи функції голови Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський Одеської області є керівником органу місцевого самоврядування, тобто службовою особою, яка займає відповідне становище, водночас посилаючись на те, що громадськість висловлює свою правову позицію, повідомляє про ряд порушень щодо розпорядження земель смт. Затоки, мають місце чисельні факти вчинення протиправних дій, що відображається в заходах масової інформації, також наявна інформація про проведення таємного голосування Затоківською селищною радою про відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади, однак в реєстрі відповідне рішення на даний момент відсутнє, що підтверджується «Витягом», який сформований сьогодні, тому з метою запобігання ризикам, пов`язаних з можливістю скоєння інших кримінальних правопорушень, враховуючи суспільний інтерес, резонанс даної справи, який не зменшується, вважає, що є всі підстави для тимчасового відсторонення обвинуваченого ОСОБА_2 , від займаної посади.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_2 тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною; вислухавши думку учасників процесу:
- представника ТОВ «Укрбудінвест» Верховець К.С., яка поклала вирішення питання на розсуд суду; представника Затоківської селищної ради Мінчева В.О., який підтримав дані клопотання прокурора;
- захисника Кучеренка С.М., який заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо застосування відносно його підзахисного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, так як вважає, що ані раніше, ані зараз прокурором ризики не доведені, в тому числі, що перебуваючи на посаді голови селищної ради обвинувачений буде впливати на свідків, крім того, строк дії запобіжного заходу сплив, але ОСОБА_2 ніяких умов не порушував, що свідчить про те, що без запобіжного заходу він може виконувати процесуальні обов`язки; щодо клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_2 від посади, підтвердив, що дійсно на сесії було прийняте відповідне рішення про відсторонення, тому вважає дане клопотання на теперішній час не доцільним;
- захисника Максимець О.Б, який підтримав думку колеги, вважаючи, що клопотання прокурора є необґрунтованими, не має жодного доказу про необхідність відсторонення ОСОБА_2 від посади, як і застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу;
- обвинуваченого ОСОБА_3 , який погодився з загальною думкою захисників;
- обвинуваченого ОСОБА_2 , який приєднався до думки свого захисника;
- обвинуваченого ОСОБА_4 , який підтримав позицію свого захисника, оцінюючи у сукупності викладені учасниками процесу доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до положень ст.331 ч.1,2 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Дослідивши наданий до суду обвинувальний акт, який містить дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, але має постійне місце мешкання та реєстрації, проживає з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, його вік, стан здоров`я, ту обставину, що протягом судового провадження не порушував покладені на нього обов`язки, зважаючи, що особисте зобов`язання є найменш суворим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, приймаючи до уваги позицію учасників кримінального провадження, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд дійшов до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв`язку з чим вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, що на думку суду буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2
Вирішуючи питання щодо відсторонення обвинуваченого ОСОБА_2 від посади голови Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, вислухавши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню за наступними підставами.
Так, відповідно до ст. 154 ч. 1 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Як передбачено вимогами ч.2 ст.157 КПК України при вирішені питання про відсторонення від посади суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
З клопотання прокурора згідно вимог ст.155 ч.2 п.6 КПК України вбачається наявність підстав вважати, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді голови Затоківської селищної ради, може та має можливість протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи свої службові повноваження у зв`язку з необхідністю спілкування з колегами по роботі, негативно впливати на хід судового розгляду шляхом впливу на співробітників, які є свідками у цьому кримінальному проваджені та перебувають у його безпосередньому підпорядкуванні. Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що рішення сесії Затоківської селищної ради щодо відсторонення ОСОБА_2 від посади на даний час не оприлюднене, саме відсторонення не несе негативних наслідків для інших осіб.
Крім цього, адвокатом Танцюрою О.А. в інтересах ОСОБА_6 у ході судового засідання було надане письмове клопотання про зняття арешту з майна, на яке було накладено арешт ухвалою Київського районного суду м. Одеси за №520/1986/16-к від 19.02.2016р., а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , про що власник дізнався лише через три роки, також мотивуючи свої доводи тим, що зазначений будинок ОСОБА_6 придбав 4.02.2016 року за договором купівлі-продажу у ОСОБА_3 , якому належав будинок з 22.10.2010 року, при цьому жодних заборон відчуження не існувало, будинок не перебував під обтяженням, ОСОБА_3 не був фігурантом та підозрюваним у кримінальному провадженні, тобто житловий будинок не є об`єктом протиправний дій, не є речовим доказом, перебуває у власності добросовісного набувача ОСОБА_6 , який ніякого відношення до даного кримінального провадження не має та не є особою, яка за законом несе відповідальність за дії іншої особи, тому накладений арешт є необґрунтованим і незаконним, унеможливлює реалізувати права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном.
Вислухавши думку учасників процесу - представника ТОВ «Укрбудінвест» Верховець К.С., представника Затоківської селищної ради Мінчева В.О., які фактично поклали вирішення питання на розсуд суду;
- прокурора Притули Є.С., який в заперечення доводів клопотання про скасування арешту з майна зазначив, що ОСОБА_6 не з`являвся до правоохоронних органів, ОСОБА_3 перебував у розшуку, тому вважалось, що майно належить обвинуваченому ОСОБА_3 та арештовувалося з метою забезпечення позовів, запевняючи, що ОСОБА_6 знав про рішення щодо накладення арешту на майно, водночас звертаючи увагу суду, що правочин про відчуження вказаного майна відбувався після повідомлення ОСОБА_3 про підозру у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- обвинуваченого ОСОБА_3 , який просив задовольнити клопотання про скасування арешту з майна, підтвердивши, що на момент накладення арешту будинок вже не належав йому;
- захисника Максимець О. Б, який вважав за необхідне скасувати арешт з майна, так як на час накладення арешту цивільні позови були відсутні, право власності на будинок було отримано у 2016 році, та ніяким чином не доведено, що майно здобуте злочинним шляхом, крім того, будинок не є речовим доказом у кримінальному провадженні, тому клопотання адвоката Танцюри О.А . підлягає задоволенню;
- захисника Кучеренка С.М., який не заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту з майна; обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які приєдналися до загальної думки захисників, суд дійшов до висновку про недоцільність продовження застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки вважає клопотання адвоката Танцюри О.А. в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту обґрунтованим, викладені обставини щодо належності майна найшли своє документальне підтвердження у ході судового засідання; приймаючи до уваги, що цивільні позови у кримінальному провадженні не пред`являлися, крім того, арештоване майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, предметом злочину чи спеціальної конфіскації, та як вбачається не набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, виходячи з дати укладення договору, у зв`язку з чим з метою не порушення процесуальних прав, передбачених законодавчими актами, суд вважає, що є достатньо законних підстав для задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки в подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає потреба.
Так, положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, вивчивши матеріали клопотання, приймаючи до уваги думку учасників процесу, мотивацію клопотання, яке містить належне обґрунтоване доказове підтвердження доводів, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката Танцюри О.А. в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту з житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.
Крім цього, захисником Максимець О.М. було надане письмове клопотання про направлення об`єднаного кримінального провадження до Одеського апеляційного суду щодо визначення підсудності за Білгород - Дністровським міськрайонним судом Одеської області, обґрунтовуючи свої доводи тим, що апеляційний суд в своєму рішенні про направлення справи до Суворовського районного суду м. Одеси посилався на неможливість утворення у Білгород - Дністровському міськрайонному суді Одеської області нового складу суду для судового розгляду після задоволення відводі (самовідводів), тобто на той момент це рішення було зумовлено об`єктивними обставинами, які на теперішній час відсутні, оскільки у Білгород - Дністровському міськрайонному суді Одеської області є судді, які раніше не приймали участі у даному кримінальному провадженні, при цьому судом апеляційної інстанції не враховувалися такі обставини, як розв`язка транспортних магістралей, що майже всі свідки у даному кримінальному провадженні проживають на території Білгород-Дністровського району Одеської області, кримінальне правопорушення також вчинене на вказаній території, Суворовський районний суд м. Одеси є найбільш віддаленим судом, також вказуючи, що судовий розгляд по об`єднаному кримінальному провадженню по суті ще не розпочатий, обвинувальний акт не оголошувався, тому вимога вирішення питання про направлення справи з одного суду до іншого на стадії підготовчого судового засідання не є імперативною нормою, зокрема, положення ст.34 КПК України передбачають інші випадки, коли суд вже на стадії судового розгляду може направити справу до відповідного суду з метою забезпечення ефективності судового розгляду та дотримання розумних строків розгляду справи; також водночас звертаючи увагу на обставини передання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 на розгляд судді Позняку В.С., а саме, що справа за №495/7161/18 була спочатку розподілена за суддею Суворовського районного суду м. Одеси Шуруповим В.В ., однак прив`язаного протоколу авто розподілу не має, в свою чергу відсутній звіт про авто розподіл справи на суддю Позняка В.С., реєстр судових рішень не містить ухвали, якою дана справа була б передана у провадження судді Позняка В.С. для об`єднання з іншим кримінальним провадженням, ухвала про призначення підготовчого судового засідання була передана для внесення до ЄРДР 21.11.2018р., при цьому не заперечуючи, що в діях судді не має порушень, підстави для відводу не знайшли упередженості, однак на думку захисника мають місце порушення інструкції діловодства та розгляд справи незаконно сформованим складом суду, що на думку захисника є безумовною підставою для скасування вироку у справі, у зв`язку вбачає достатньо підстав для вирішення питання про направлення об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 382 ч.3 КК України, ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України до суду апеляційної інстанції для подальшого вирішення питання щодо направлення справи до відповідного суду за підсудністю.
Прокурор Притула Є.С. в спростування аргументів захисника Максимець О.Б. зауважив, що апеляційним судом вже була визначена підсудність за поданням голови Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області, рішення суду другої інстанції не оскаржувалося та не підпадає сумніву, більш того спір про підсудність відповідно до положень ст.ст. 32, 34 КПК України є не допустимим. Щодо обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 дане кримінальне провадження за клопотанням прокурора було спрямоване до Суворовського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо об`єднання кримінальних проваджень, щоб двічі не вчиняти одні ті ж самі процесуальні дії, не допитувати 44 особи в якості свідків. Стосовно того, що не повноважний суддя розглядає кримінальне провадження, даній заяві двічі була надана правова оцінка, прийняті законні рішення, відповідно яких обставини, які б викликали сумнів у неупередженості не знайшли свого підтвердження, вбачаючи в заявленому клопотанні сторони захисту зловживання своїм правом та тиск на суд, вважаючи, що будь-яких правових підстав для направлення подання до Одеського апеляційного суду не існує.
Захисник Кучеренко С.М., обвинувачений ОСОБА_2 поклали вирішення даного питання на розсуд суду; представник ТОВ «Укрбудінвест» Верховець К. С ., представник Затоківської селищної ради Мінчев В. О ., підтримуючи доводи прокурора, заперечували проти задоволення клопотання захисника Максимець О.Б.; обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника щодо направлення справи до апеляційного суду для остаточного з`ясування питання щодо підсудності об`єднаного кримінального провадження з метою усунення всіх ризиків та сумнівів, які могли бути підставного для скасування судового рішення.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити, що аргументація сторін має місце, однак приймаючи до уваги, що судовий розгляд після об`єднання кримінальних проваджень по суті ще не розпочатий, але не зважаючи на це існують певні суперечливості, які заважають проведенню об`єктивного судового розгляду, так як суд першої інстанції не уповноважений приймати рішення щодо підсудності кримінальних проваджень, у зв`язку з чим з метою усунення сумнівів щодо правомочності визначеного складу суду, в тому числі спростування вказаних захисником, на його думку, порушень правил визначення за ознаками територіальної підсудності, які як з`ясовано у судовому засіданні мають суттєве значення для захисту, та в майбутньому можуть бути підставою для скасування остаточного судового рішення за формальними підставами, а також з метою забезпечення належного доступу до правосуддя, дотримання конвенційних принципів та вимог діючого законодавства, на які наполегливо посилається сторона захисту, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника Максимець О.Б. щодо направлення подання до Одеського апеляційного суду підлягає задоволенню.
Разом з цим, клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття відносно нього кримінального провадження на підстав п.3 ч.1 ст.284 КПК України, так як йому була вручена підозра не уповноваженою особою, посилаючись на рішення Верховного суду за №349/1487/14-к від 27.02.2019р., суд вважає за необхідне залишити без розгляду як передчасно заявлене, оскільки судом безпосередньо у судовому засідання дослідження доказів не проводилося, в тому числі щодо належного вручення підозри, тому підстав для розгляду даного клопотання на теперішній час не має, так як суд позбавлений можливості на даній стадії судового провадження взагалі дати відповідну оцінку доказам у сукупності.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 154-157, 170, 174, 177-179, 194, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та клопотання про відсторонення від посади - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від можливого спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
В разі невиконання вищевказаних зобов`язань до обвинуваченого ОСОБА_2 може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід .
Строк дії ухвали складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 3.06.2019 року.
Відсторонити ОСОБА_2 від посади голови Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області строком на два місяці.
Ухвала суду про відсторонення від посади підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 3.06.2019 року.
Копію ухвали направити до Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський Одеської області для відома та виконання.
Клопотання адвоката Танцюри О.А. в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту з майна - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за №520/1986/16-к від 19.02.2016р., якою був накладений арешт на житловий будинок - скасувати.
Скасувати арешт з майна, а саме житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_6 на праві приватної власності.
Копію ухвали про скасування арешту з нерухомого майна для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття відносно нього кримінального провадження за підстав вручення йому підозри не уповноваженою особою - залишити без розгляду.
Клопотання захисника Максимець О.М. про направлення об`єднаного кримінального провадження до Одеського апеляційного суду щодо визначення підсудності за Білгород - Дністровським міськрайонним судом Одеської області - задовольнити за підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали суду. .
Направити відповідне подання до Одеського апеляційного суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 КПК України.
Суддя : В.С. Позняк
Судове рішення № 80949397, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 03.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/7114/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: