Вирок № 80948449, 04.04.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4037/18

Провадження № 1-кп/496/151/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.

прокурора - Богомолова Г.Ю.

потерпілої - ОСОБА_1.

представника потерпілої - Бойко Д.В.

захисника - Лебедін Ю.І.

обвинуваченого - ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тубров Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, , з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, депутата Теплодарівської міської ради сьомого скликання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, приватного підприємця

-у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2012 року близько 12.00 годин ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 , здійснював рух по а/д «Одеса-Рені», зі сторони м. Одеси в напрямку м. Рені, на 30 км + 75,5 м вказаної автодороги, на прямій ділянці дороги, будучи неуважним, обрав швидкісний режим без урахування дорожньої обстановки, маючи об`єктивну можливість рухатися з визначеним безпечним рухом, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміню, проявив необачність, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив виїзд на зустрічну смугу, де не впорався з керуванням автомобіля, допустив його занесення та зіткнення заднього правою кутовою частиною керованого ним автомобіля з передньою частиною автомобіля «Geely JL 7162 MK 16», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху.

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Geely JL 7162 MK 16», ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: травматичного розриву петель тонкої кишки та брижі, яке ускладнилося внутрішньочеревним крововиливом, які згідно п.п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дана ДТП сталась у зв`язку з порушенням водієм автомобіля «Mazda 323», р/н НОМЕР_1 ,ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- п. 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;

- п. 13.3. «Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху»;

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав. При цьому пояснив, що він, керуючи автомобілем «Mazda 323» по а/д «Одеса-Рені», рухався з м. Одеси у м. Теплодар, погода була нормальною та він має достатній досвід керування автомобілем. Дорожньо-транспортна пригода сталася за 100-200 м до повороту з траси Одеса-Рені до м. Теплодар. Пояснив, що він не зрозумів як сталася ДТП та сам момент зіткнення не пам`ятає. Просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», при цьому посилається на те, що у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина - ОСОБА_7 яка хворіє на онкологічні захворювання, потребує лікування в м. Одесі та м. Києві, куди її необхідно доставляти на автомобілі. Крім того, він як фізична особа-підприємець займається виробництвом виробів з бетону та роздрібною торгівлею іншими непродовольчими товарами. У його власності перебуває спеціалізований малотонажний вантажний фургон, яким він постійно перевозить вироблену продукцію до замовників, а тому позбавлення права керування транспортними засобами призведе до того, що він та його сім`я залишаться без засобів існування. Цивільний позов прокурора в інтересах КЗ «Одеська обласна клінічна лікарня» на суму 1722,33 грн. визнав у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 02.12.2012 року вона їхала в «Geely JL 7162 MK 16», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по а/д Одеса-Рені в напрямку з м. Рені до м. Одеса, дорога була сухою. Вона сиділа з онуком позаду водія, раптом сталась ДТП, в результаті якої вона отримала тілесні ушкодження та тривалий час лікувалась. Просила її цивільний позов залишити без розгляду.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого і потерпілої в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає ОСОБА_2 винним у скоєнні вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, та дружину, яка хворіє на онкологічні захворювання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

В досудовій доповіді Біляївський міськрайонний відділ філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області вважав, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку уповноваженого органу з питань пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а також за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обвинувачений вчинив необережний тяжкий злочин, раніше несудимий, має на утриманні неповнолітню дитину та хвору дружину, наявну пом`якшуючу обставину - щире каяття, думку органу пробації про можливе виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, а тому суд вважає, можливим назначити ОСОБА_2 мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд приймає до уваги те, що він відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як фізична особа-підприємець, має спеціалізований вантажний фургон малотонажний, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на якому перевозить продукцію до замовників. Крім того, він має неповнолітню дочку ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружину - ОСОБА_7 , яка хворіє на онкологічне захворювання, про що свідчать надані медичні довідки, а тому суд вважає, що позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами поставить його родину у скруте матеріальне становище і ускладнить відвідування його хворою дружиною відповідних медичних закладів.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого, щодо застосування до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» суд приходить до наступного.

Положення ст. 85 КК України регламентує, що на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який вступив в дію 07.09.2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до тяжких злочинів вчинений з необережності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 обвинувачений ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на час набрання чинності закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений не мав неповнолітніх дітей, а тому він не підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» і в клопотанні про звільнення від відбування покарання на підставі акту амністії слід відмовити.

Цивільний позов, заявлений прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КЗ «Біляївська ЦРЛ» витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 у розмірі 1722,33 грн., визнаний обвинуваченим, а тому підлягає задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, 85, ч. 2 ст. 286 КК України, п. «в» ст. 1 закону України «Про амністію у 2016 році» ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік 6 місяців.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 початок іспитового строку відраховувати з 04.04.2019 року.

ОСОБА_2 у клопотанні про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального закладу «Біляївська центральна районна лікарня» Одеської області за перебування на стаціонарі потерпілої ОСОБА_1 кошти у розмірі 1722,33 грн. (р/р 35411013002045, код ЄДРПОУ 01998704, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 4354,60 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: Л.О. Пендюра