Рішення № 80947422, 04.03.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/514/16-ц

Справа № 2/600/5/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Липній О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В :

02.07.2016 року позивач звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 «СК «Брокбізнес» про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки і просив суд: витребувати із Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області матеріали кримінального провадження №12015210110000243 для огляду в суді; стягнути з ОСОБА_3 «СК «Брокбізнес» страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 50000,00 грн., 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, суму судового збору в розмірі 551,2 грн., а всього 53551,00 грн. (т.1 а.с.1-5).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26.09.2015 року поблизу с. Плотича Козівського району Тернопільської області мала місце дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП), під час якої зіткнулись автомобіль «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 під його керуванням та «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. В результаті цієї ДТП його автомобіль отримав технічні ушкодження, а він, як наслідок, зазнав майнової шкоди. За фактом даної ДТП було розпочате кримінальне провадження, яке 27.09.2015 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210110000243, яке 28.04.2016 року було закрито постановою слідчого у зв’язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Проте у вказаній постанові зазначено, причиною настання згаданої ДТП є факт виїзду автомобіля «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (ОСОБА_4М.), на смугу руху автомобіля «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. На підставі вказаного, він вважає винуватим у настанні вказаної вище ДТП водія автомобіля «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2.

Вказує, що в результаті пошкодження його автомобіля у цій ДТП йому було завдано матеріальної шкоди на суму 141821,67 грн..

Зазначає також, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 була застрахована в ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 5337773. 29.01.2016 року він звернувся до ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме шкоди завданої йому пошкодженням автомобіля «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 та надав, на його думку, всі документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які необхідні для отримання страхового відшкодування. На свою заяву він отримав лист із ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» за №239-11 від 12.02.2016 року, у якому його повідомили, покликаючись на ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що так як на час написання відповіді рішення у кримінальному провадженні не прийнято, то, згідно листа страхової компанії, законних підстав для виплати страхового відшкодування немає. Вказує, що у встановлений ст.36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строк 90 днів (який сплив 29.04.2016 року) страхова компанія страхового відшкодування йому не виплатила. У зв’язку з цим, він, 26.05.2016 року, скерував до ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» копію постанови про закриття кримінального провадження №12015210110000243 від 27.09.2015 року, однак страхового відшкодування так і не отримав.

Вважає позицію відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування з покликанням на відсутність документа, що підтверджує вину застрахованої особи, а також те, що ДТП розглядається у кримінальній справі, необґрунтованою так як будь-яка справа щодо встановлення винуватця у настанні згаданої ДТП не розглядалася і не розглядається в жодній цивільній, господарській чи кримінальній справі.

На підставі вказаного, покликаючись на норми статей 1166, 1194 ЦК України просить стягнути із ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» частину завданої йому матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності страховика, а також судові витрати у цій справі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 04.07.2016 року відкрито провадження у справі №600/514/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Страхова компанія «Брокбізнес» (надалі – справа №600/514/16-ц) та призначено попереднє судове засідання (т.1 а.с.36).

05.09.2016 року до Козівського районного суду Тернопільської області надійшли заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, згідно яких ОСОБА_3 «Страхова компанія «Брокбізнес» просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому, представник страхової компанії покликається на те, що на момент ДТП 26.09.2015 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 дійсно була застрахована у ОСОБА_3 «Страхова компанія «Брокбізнес» (поліс №АІ/5337773 зі строком дії з 30.05.2015 року до 29.05.2016 року). Вказує також на те, що матеріали справи не містять вироку, або постанови суду про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні ДТП, яка мала місце 26.09.2015 року поблизу с. Плотича Козівського району Тернопільської області, а відтак, на думку представника відповідача, стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 «Страхова компанія «Брокбізнес» є незаконним і у цій справі відсутній предмет спору, а позов подано передчасно (т.1 а.с.40-41).

У попередньому судовому засіданні 20.09.2016 року, ухвалою суду, задоволено подане у цьому ж засіданні клопотання про витребування із Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області матеріалів кримінального провадження №12015210110000243. Клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи від 20.09.2016 року розглянуте у попередньому судовому засіданні 20.09.2016 року не було (т.1 а.с.79-86).

28.02.2017 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (надалі – справа №600/189/17), у якій ОСОБА_1 просив суд: витребувати із Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області матеріали кримінального провадження №12015210110000243 для огляду в суді; стягнути з ОСОБА_2 завдану майнову шкоду, яка не покривається страховою виплатою ОСОБА_3 «Страхова компанія «Брокбізнес», в розмірі 63090,05 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., витрати на проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 2000,00 грн., витрати на послуги евакуатора в сумі 3000,00 грн. та судовий збір в сумі 660,9 грн., а всього 68750,95 грн. (т.1 а.с.95-98).

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.09.2015 року поблизу с. Плотича Козівського району Тернопільської області мала місце дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП), під час якої зіткнулись автомобіль «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 під його керуванням та «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. В результаті цієї ДТП його автомобіль отримав технічні ушкодження, а він, як наслідок, зазнав майнової шкоди. За фактом даної ДТП було розпочате кримінальне провадження, яке 27.09.2015 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210110000243, яке 28.04.2016 року було закрито постановою слідчого у зв’язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Проте у вказаній постанові зазначено, причиною настання згаданої ДТП є факт виїзду автомобіля «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, на смугу руху автомобіля «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. На підставі вказаного, він вважає винуватим у настанні вказаної вище ДТП водія автомобіля «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2. Зазначає, що згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження від 22.03.2016 року вартість матеріального збитку в результаті пошкодження його автомобіля дорівнює ринковій вартості на момент пошкодження і складає 409299,04 грн.. Залишкова вартість автомобіля, згідно висновку експерта №4-229/15 від 24.12.2015 року, становить 296208,99 грн..

Зазначає також, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Тойота Кемрі» р.н. НОМЕР_2 була застрахована в ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 5337773. Ліміт відповідальності при цьому становить 50000,00 грн..

Вина ОСОБА_2, на переконання ОСОБА_1, підтверджується постановою про закриття кримінального провадження, а також висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-505/15 від 02.11.2015 року, згідно якої місцем зіткнення автомобілів є смуга руху автомобіля «Шкода Октавія», р.н. НОМЕР_1.

Відтак, на підставі ст.ст.1166, 1188 ЦК України, вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути різницю між ринковою вартістю автомобіля на момент ДТП, ринковою вартістю автомобіля після ДТП та сумою ліміту відповідальності страховика ОСОБА_2, що становить 63090,05 грн. (409299,04 грн. – 296208,99 грн. – 50000,00 грн. = 63090,05 грн.).

28.03.2017 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №600/514/16-ц було передано судді Гриновець О.Б. (т.1 а.с.91).

30.03.2017 року матеріали справи №600/189/17 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було передано судді Гриновець О.Б. (т.1 а.с.159).

31.03.2017 року ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі №600/189/17 та призначено попереднє судове засідання у ній (т.1 а.с.160).

12.09.2017 року від представника позивача надійшли клопотання про об’єднання в одне провадження справи №600/514/16-ц, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та справи №600/189/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; витребування з Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області матеріалів кримінального провадження №12015210110000243 та про призначення судової автотехнічної експертизи (після об’єднання вказаних справ в одне провадження) (т.1 а.с.164-168).

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 12.09.2017 року повторно витребувано з Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області матеріали кримінального провадження №12015210110000243 (т.1 а.с.171).

Цього ж дня, у попередньому судовому засіданні, постановлено об’єднати в одне провадження справи №600/514/16-ц та №600/189/17, присвоївши справі №600/514/16-ц, і призначено попередній розгляд «об’єднаної» справи.

20.10.2017 року на адресу Козівського районного суду Тернопільської області надійшли витребувані матеріали кримінального провадження №12015210110000243 (т.1 а.с.214).

27.11.2017 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено призначити у справі №600/514/16-ц судову автотехнічну експертизу (т.1 а.с.184-185), на вирішення якої поставлено наступні питання:

1.Як в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів НОМЕР_3 - ОСОБА_1 та «ТОYОТA САМRУ» р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 згідно вимог ПДР України?

2.Чи мав технічну можливість водій автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_1 своїми односторонніми діями уникнути зіткнення автомобілів шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування за умови, що (за показами водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2М.) до зіткнення водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 лише кермом вирівнював

автомобіль не застосовуючи гальмування?

3.Чи могла невідповідність стану шини па правому колесі задньої вісі автомобіля НОМЕР_4 вимогам п. 31.4.5. «А» ПДР України через те, що мала надмірний знос малюнка протектора бігової доріжки, стати причиною втрати керованості автомобіля НОМЕР_4 при русі на заокругленні дороги на мокрому дорожньому покритті?

4.Чи вбачаються в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 порушення вимог ПДР України, які перебувають у причинному зв’язку з настанням даної ДТП?

5.Що з технічної точки зору стало причиною даної ДТП?

17.01.2018 року на адресу Козівського районного суду Тернопільської області надійшло клопотання експерта про надання вихідних даних для проведення судової автотехнічної експертизи у цивільній справі №600/514/16-ц (т.1 а.с.198-199).

24.01.2018 року на адресу Козівського районного суду Тернопільської області надійшла заява представника позивача про долучення вихідних даних для призначення експертизи (т.1 а.с.200-209).

25.04.2018 року від Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшов висновок експерта від 12.04.2018 року №5-177/18 за результатами судової автотехнічної експертизи, проведеної у цивільній справі №600/514/16-ц (т.1 а.с.224-234).

За результатами проведеної експертизи було надано наступні висновки на поставлені ухвалою від 27.11.2017 року питання:

1.В умовах цієї дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автомобіля «Skoda Octavia» повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.3, 12.6Ґ Правил дорожнього руху України. В умовах цієї дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автомобіля «Toyota Camry» повинен був діяти відповідно до вимог п.п.1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка»); 12.1, 12.9 Б, 31.1, 31.4, 31.4.5.А Правил дорожнього руху України, додатку 1 до Правил дорожнього руху України 33. Дорожні знаки 1 Попереджувальні знаки, 1.2 «Небезпечний поворот», 1.39 «Інша небезпека», 3. Заборонні знаки, 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70»;

2.При згаданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля «Skoda Octavia», з моменту виникнення небезпеки для руху (коли водій автомобіля «Skoda Octavia» об’єктивно міг побачити, що автомобіль НОМЕР_5 втрачає керованість), не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зустрічного зіткнення з автомобілем «Toyota Camry». У випадку зустрічного транспортного засобу («Toyota Camry») в незагальмованому стані (заносі), зіткнення не виключалось і при своєчасному гальмуванні водієм автомобіля «Skoda Octavia», так як ні зниження швидкості, ні зупинка останнього не виключала можливості зіткнення;

3.При оцінці дій водія автомобіля «Toyota Camry», необхідно, з технічної точки зору, враховувати ще й ту обставину, що згідно вимог п.п.31.1, 31.4, 31.4.5 А «Колеса і шини» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація автомобіля «Toyota Camry» із невідповідностями шини колеса транспортного засобу, які встановлені у висновку експерта від 12.10.2015 року №5-507/15. В розглядуваній дорожній обстановці, комплектація автомобіля «Toyota Camry» шиною з надмірним зносом малюнка протектора бігової доріжки, могла вплинути на курсову стійкість автомобіля, що ускладнює його керування та сприяти втраті водієм керованості транспортного засобу;

4.Вирішення питань про порушення вимог ПДР України учасниками дорожнього руху та чи перебувають ці порушення у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди є прерогативою судових органів, а тому вирішення поставлених питань виходить за межі компетенції експерта-автотехніка;

5.При встановлених обставинах дорожньо-транспортної пригоди і заданому комплексі вихідних даних, причиною настання даної ДТП – зіткнення транспортних засобів, з технічної точки зору є факт виїзду автомобіля «Toyota Camry», який перебував у заносі, на призначений для зустрічного руху бік дороги, при цьому водій автомобіля «Skoda Octavia», з моменту виникнення небезпеки для руху (коли водій автомобіля «Skoda Octavia» об’єктивно міг побачити, що автомобіль НОМЕР_5 втрачає керованість), був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зустрічного зіткнення.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 21.08.2018 року постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити таку до судового розгляду по суті (т.2 а.с.3).

Під час судового розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі, проте не з’явився у судове засідання 04.03.2019 року, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителя. Зазначив також, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_3 «СК «Брокбізнес» в судове засідання не з’явився, хоча цей відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, заяви про розгляд справи у відсутності його представника від нього не надходило.

При цьому, представником відповідача 05.09.2016 року подано заперечення на позовну заяву ОСОБА_1.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності від нього не надходило.

При цьому, від відповідача ОСОБА_2 до суду також не надходило відзиву на позовну заяву чи будь-яких інших документів, в яких була б відображена його позиція у цьому спорі.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.09.2015 року на автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка», між селами Теофіпілка та Плотича сталася ДТП (т.1 а.с.11-14) за участю автомобіля НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_2 (попереднє прізвище Григорець) А.М., ІНФОРМАЦІЯ_1, який належить ТОВ «ПН-АВТО» та автомобіля НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який належить останньому (т.1 а.с.8-9).

Після цієї ДТП, 27.09.2015 року автомобіль НОМЕР_8 було евакуйовано ФОП ОСОБА_6 за що ОСОБА_1 було сплачено 3000,00 грн. (т.1 а.с.129-130)

За цим фактом 27.09.2015 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015210110000243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Постановою начальника СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області від 28.04.2016 року кримінальне провадження №12015210110000243 від 27.09.2015 року закрито у зв’язку із відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Також вказаним рішенням слідчого, постановлено направити копію цієї постанови та окремих матеріалів кримінального провадження начальникові Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області для складення стосовно ОСОБА_2 протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП до Солом’янського районного суду м. Києва (станом на 16.08.2016 року), Козівського районного суду Тернопільської області (станом на 15.08.2016 року) та до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області (станом на 16.08.2016 року) не надходили (т.1 а.с.143-145).

Крім того, як вбачається із змісту вказаної постанови, досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини (т.1 а.с.11-14):

-Водій ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом був тверезим;

-Автомобіль «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_9 знаходився в технічно справному стані, за виключенням невідповідності вимогам п.31.4.5 (а) ПДР України шини, яка була встановлена на правому колесі задньої вісі автомобіля, оскільки вона мала надмірний знос малюнка протектора бігової доріжки;

-ОСОБА_2 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни належно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п.2.3 (б, д) ПДР України;

-Проїжджаючи 121 км дороги «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка» між селами Теофіпілка та Плотича Козівського району Тернопільської області ОСОБА_2 вів автомобіль в межах своєї смуги руху зі швидкістю 90 км/год, в результаті чого порушив вимоги п.12.1 ПДР України, оскільки рухаючись в умовах дощу на ділянці дороги з мокрим асфальтобетонним покриття не обрав такої швидкості, яка б дозволяла йому постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним;

-Внаслідок порушення водієм безпечного швидкісного режиму, виник боковий занос автомобіля НОМЕР_6, в процесі якого керований ОСОБА_2, він виїхав на зустрічну смугу в порушення вимог п.11.3. в результаті чого створив аварійну ситуацію, за якої інші учасники дорожнього руху не мали можливості запобігти зіткненню;

-В діях водія ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху не виявлено;

-Сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_7 внаслідок його пошкодження в ДТП 26.09.2015 року становить 141821,67 грн., а власнику автомобіля НОМЕР_6 – 108652,99 грн.;

-ДТП 26.09.2015 року відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.2.3 (б, д); 12.1, 11.3; 31.4.5 (а) ПДР України.

Той факт, що причиною ДТП є виїзд автомобіля НОМЕР_6 на зустрічну смугу, а також те, що для виникнення заносу та виїзду цього автомобіля на зустрічну смугу не було жодних причин у виді рухомих перешкод чи небезпеки був визнаний відповідачем ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №12015210110000243 від 27.09.2015 року (а.с. матеріалів кримінального провадження №12015210110000243 від 27.09.2015 року (надалі матеріалів КП) 48-49).

Згідно з висновком експерта №5-507/15 від 12.10.2015 року (абз.3, 4, 5 п.4.5.6. висновків) наявність на правому колесі задньої вісі досліджуваного автомобіля («Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_9) шини з надмірним спрацюванням рисунка протектора бігової доріжки, що не відповідає вимогам ПДР України вказує на те, що вона знаходилась та експлуатувалась на автомобілі до ДТП та могла бути виявлена водієм при щоденному огляді транспортного засобу перед виїздом. Шини різних моделей і конструкцій, а також шини з надмірним зносом малюнка протектора бігової доріжки по різному поводяться при гальмуванні і маневруванні транспортного засобу, тобто коефіцієнт зчеплення між біговою доріжкою та дорожнім покриттям має різні значення, що може призвести до бокового заносу з наступною втратою керованості автомобіля, його розвертанням, некерованим переміщенням. Вище викладені факти набувають ще більшого ступеня категоричності до транспортних засобів, що експлуатуються в складних дорожніх умовах (дорога вкрита снігом, брудом, ожеледиця, мокра дорога, тощо) (а.с. матеріалів КП 124-130).

Відповідно до висновку експерта №5-506/15 від 09.10.2015 року щодо автомобіля НОМЕР_7 (п.4.5.6 висновків) на момент експертного дослідження технічних несправностей систем вказаного автомобіля при наявності яких забороняється експлуатація і які б вплинули на керування автомобілем чи перебували б у причинному зв’язку із настанням цієї ДТП, експертним дослідженням не виявлено (а.с. матеріалів КП 135-140).

Згідно з висновком експерта №4-228/15 від 18.12.2015 року сума матеріальної шкоди завдана власнику автомобіля НОМЕР_7 внаслідок його пошкодження при ДТП може становити 141821,67 грн. а.с. матеріалів КП 155-171).

Відповідно до висновку експерта №4-229/15 від 24.12.2015 року сума матеріальної шкоди завдана власнику автомобіля НОМЕР_6 внаслідок його пошкодження при ДТП може становити 108652,99 грн. (а.с. матеріалів КП 176-190).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП 26.09.2015 року була застрахована у відповідача ОСОБА_3 «СК «Брокбізнес».

Вказаний факт визнається відповідачем ОСОБА_3 «СК «Брокбізнес» (т.1 а.с.40) та підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.10, а.с. матеріалів КП 51), а відтак, згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, не потребують додаткового доказування.

Як вбачається із полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/537773 забезпеченим автомобілем НОМЕР_10, а страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн. (а.с. матеріалів КП 51).

У зв’язку із вказаним, позивачем 26.01.2016 року надіслано ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» заяву про виплату страхового відшкодування, яке зазначений відповідач отримав 29.01.2016 року (т.1 а.с.18-20).

Листом від 12.02.2016 року відповідач ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» повідомив позивача про те, що законні підстави для виплати останньому страхового відшкодування відсутні, оскільки рішення у кримінальному провадженні зареєстрованому за фактом ДТП не прийнято (т.1 а.с.28).

22.02.2016 року позивач надіслав ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» лист у якому повідомив, що, на його думку, для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування немає жодних підстав, оскільки вказана вище ДТП не розглядається у жодній цивільній, господарській або кримінальній справі, а тому немає і підстав для припинення перебігу строку визначеного у ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Наявність факту здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом ДТП, на його думку, не є розглядом справи у суді. Цей лист вказаний відповідач отримав 25.02.2016 року (т.1 а.с.21-22).

26.05.2016 року позивачем надіслано лист, у якому він вкотре просив відповідача ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» здійснити виплату йому страхового відшкодування у розмірі 50000,00 грн., додатково надіславши копію постанови про закриття кримінального провадження №12015210110000243 від 27.09.2015 року, які цей відповідач отримав 02.06.2016 року (т.1 а.с.23-24).

Проте, відомості про виплату страхового відшкодування відповідачем ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» позивачу на момент розгляду цієї справи судом не здобуто і сторонами не надано.

Як вказувалося вище, заперечуючи щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» суми страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн. та судових витрат, представник останнього вказував, що ОСОБА_1 не подано до страхової компанії судового рішення яким була б встановлена вина ОСОБА_4 у вчиненні згаданого ДТП, яка трапилася 26.09.2015 року. Відсутній такий документ і в матеріалах судової справи, а тому відсутні будь-які підстави для виплати такого страхового відшкодування.

Проте, суд відхиляє такі доводи відповідача ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, у випадку взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, застосуванню підлягають норми ст.1166 ЦК України, як загальної норми про відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст.1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правозастосування цієї норми роз’яснено також в абз.3,4 п.4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», згідно яких з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду. Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Про необхідність саме такого тлумачення норм ст.1166 ЦК України в контексті ст.1188 ЦК України свідчить також і позицію МТСБ України, викладену у п.1 протоколу Президії МТСБ України №153 від 27.04.2006 року, згідно якого постанова суду про накладення адміністративного стягнення не може розглядатися страховиком як єдиний і обов’язковий доказ існування підстав для притягнення особи, відповідальність якої застрахована, до цивільно-правової відповідальності. Цей документ суду має оцінюватися страховиком на рівні з іншими документальними доказами. Відсутність такого документа не може свідчити і про відсутність страхового випадку. На підставі зазначеного страховик має право прийняти рішення щодо виплати страхового відшкодування без наявності рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована.

Відтак, суд дійшов до висновку, що відсутність у матеріалах справи доказів притягнення відповідача ОСОБА_2 до кримінальної чи адміністративної відповідальності не може свідчити про відсутність страхового випадку та відсутності підстав для відшкодування завданої позивачу шкоди чи то відповідачем ОСОБА_2 чи відповідачем ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» в межах суми страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована цією страховою компанією.

Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не подано жодного доказу на підтвердження відсутності своєї вини, яка презюмується, згідно ст.1166 ЦК України, та не висловлено навіть заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1.

Більше того, як вказувалося вище і встановлено судом на підставі наявного в матеріалах кримінального провадження №12015210110000243 від 27.09.2015 року протоколу допиту ОСОБА_2, останній визнав свою вину у настанні ДТП, а відповідно – страхового випадку.

Таким чином, на переконання суду, в матеріалах справи є більш ніж достатньо доказів наявності підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 у зв’язку із вчиненням ним ДТП 26.09.2015 року.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1. ст.22 вказаного Закону закріплено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно з абз.1, 6 ч.1 ст.28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, а також з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Абзацом 1 п.17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз’яснено, що необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

На підставі вищевказаного, враховуючи, що судом встановлено наявність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_2 у зв’язку із вчиненням ним ДТП 26.09.2015 року, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність останнього, як користувача автомобіля НОМЕР_6, була застрахована відповідачем ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» в межах страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну, суд дійшов до висновку, що саме в межах цієї суми відповідач ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» несе відповідальність за полісом №АІ/5337773 і, відповідно, в межах цієї суми позов ОСОБА_1 є підставним та обґрунтованим в тій частині, яка стосується ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС». А відтак, розмір завданої шкоди, яка перевищує цю суму, згідно з вимогами ст.1194 ЦК України, повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_2, в результаті дій якого безпосередньо була заподіяна ця шкода.

Таким чином, суд дійшов до висновку і про обґрунтованість і підставність позову в частині позовних вимог про стягнення майнової шкоди до відповідача ОСОБА_2, враховуючи і витрати на послуги евакуатора.

При цьому, на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути підтверджені позивачем судові витрати, зокрема: витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (т.1 а.с.147-151), витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 2000,00 грн. (т.1 а.с.101) та судового збору в сумі 660,9 грн. (т.1 а.с.94).

Крім того, на підставі цієї ж норми ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 «СК «БРОКБІЗНЕС» слід стягнути: 3000,00 грн. витрат на правову допомогу (т.1 а.с.26-30) та 551,2 грн. судового збору (т.1 а.с.33).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки– задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 53551,00 грн. (п’ятдесят три тисячі п’ятсот п’ятдесят одну гривню нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68750,95 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п’ятдесят гривень дев’яносто п’ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП – НОМЕР_11; дані паспорта – серія КВ №240296, виданий Жидачівським РВ УМВС України у Львівській області 14.09.1999 року.

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5; РНОКПП – відомості відсутні; дані паспорта – серія СТ №408175, виданий Кам’янець-Подільським МВ УДМСУ в Хмельницькій області 15.04.2014 року.

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»; місцезнаходження: вул. Білоруська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ – 20344871.

Суддя О.Б.Гриновець