Рішення № 80947187, 23.01.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6129/17

н\п 2/490/650/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого-судді - Чулуп О.С.

при секретарі – Балдич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за позовом

прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1

в інтересах Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради

до

ОСОБА_1

про стягнення коштів

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11.01.2017 року у справі № 488/698/15-ц визнано незаконним звільнення ОСОБА_2, поновлено його на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи Дитячо-юнацького спортивного оздоровчого комплексу. Також на користь ОСОБА_2 з управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради стягнуто 72967,84 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Позивач вказує, що порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі та виплату йому коштів допущено з вини директора Дитячо-юнацького спортивного оздоровчого комплексу ОСОБА_1, яким було видано незаконний наказ про звільнення ОСОБА_2 з роботи. Враховуючи вищевикладене, позивач – Миколаївська місцева прокуратура № 1 представляючи інтереси держави в особі Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради просить стягнути з відповідача – ОСОБА_1 шкоду завдану внаслідок незаконного звільнення працівника.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 11 січня 2017 року згідно якого ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи Дитячо-юнацького спортивного оздоровчого комплексу з 05 лютого 2015 року та стягнуто з Управління у справах фізичної культури та спорту Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_2 72967 грн. 84 коп. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу без нарахування податків та обов’язкових платежів та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Судом досліджено акт від 23.05.2017 року службової перевірки щодо дій керівництва ДЮСОК під час звільнення з посади заступника директора з адміністративно-господарської частини ДЮСОК ОСОБА_2 згідно якого було встановлено, що незаконні дії директора ДЮСОК ОСОБА_1 нанесли збитки Управлінню (міському бюджету м. Миколаєва) та ДЮСОК на загальну суму 90 020,76 грн.

Судом досліджено наказ № 127-к від 03.12.2013 року згідно якого було призначено ОСОБА_2 на посаду завідуючого господарством з 16 грудня 2013 року.

Судом досліджено наказ № 166-к від 05.02.2015 року згідно якого було звільнено ОСОБА_2 з посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності 05.02.2015 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Судом досліджено наказ управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради № 67-с від 03.06.2015 року згідно якого було звільнено з посади директора ДЮСОК ОСОБА_1 з 02 червня 2015 року за згодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади,

орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

Відповідно до п. 8 ст. 134 КзпП службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1994 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або

розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Беручи до уваги положення мотивувальної частини рішення апеляційного суду Миколаївської області, а саме: відсутність передбачених п.3 ст.40 КЗпП умов для звільнення ОСОБА_2 маэ бути пыдставою для задоволення позовних вимог про поновлення Самсовнова на роботы, -- суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону. За таких обставин позов слід задоволити.

Керуючись, ст. 18, 259, 263-265 ЦПК України, ст.237 КЗпП України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради 72967 (Сімдесят дві тисячі дев’ятсот шістдесят сім) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області суму сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя