Ухвала суду № 80946744, 04.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

04.04.2019 Справа №607/2660/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 квітня 2019 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири за №9 по вул.Миру, 2а в м.Тернополі.

В обґрунтування вимог позивач вказує, 29 серпня 1997 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2008 року. Питання щодо поділу майна між ними не розглядалось. У жовтні 2018 року відповідач оформив на неї довіреність на право користування квартирою за №9 по вул.Миру, 2а в м.Тернополі з метою надання йому допомоги по документальному оформленню даної квартири, оскільки протягом тривалого часу відсутній у місті. Після отримання документів на спірну квартиру, у тому числі виписки про право власності, позивач дізналась про факт придбання даної квартири відповідачем за час їх спільного подружнього життя. Посилаючись на наведене та те, що дане майно є спільною сумісною власністю подружжя, просила задовольнити позов.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 05 березня 2019 року провадження у даній справі відкрито.

03 квітня 2019 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за №9 по вул.Миру,2а в м.Тернополі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач вказує, що існує ризик відчуження спірного майна відповідачем, так як право власності оформлено на останнього, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Посилаючись на наведене, просить накласти арешт на спірну квартиру.

Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

В судове засідання сторони не викликались.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.п.4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо поділу спільного сумісного майна. Предметом позову є вимоги про поділ спірного майна, шляхом визнання за позивачем право власності на Ѕ частку квартири за № 9 по вул. Миру,2а в м.Тернополі.

З матеріалів справи встановлено, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем.

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 113700694 від 12.02.2018 року підтверджується факт належності відповідачу квартири за №9 по вул.Миру,2а в м.Тернополі .

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що між сторонами спору існує спір, приймаючи до увагу те, що позивач в порядку поділу майна просить визнати за нею право власності на Ѕ частку спірної квартири, належність нерухомого майна відповідачу, з урахуванням того, що підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову є ймовірність відчуження вказаного майна на користь третіх осіб, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви шляхом накладення арешту на квартиру за №9 по вул.Миру,2а в м.Тернополі (реєстраційний номер 30735161102), що належить на праві власності ОСОБА_2.

При цьому, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-154,259,260, 353,354 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №607/2660/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Накласти арешт на квартиру за №9 по вул.Миру,2а в м.Тернополі (реєстраційний номер 30735161102), що належить на праві власності ОСОБА_2.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику та відповідачу для відому та у відповідні органи для її виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Строк пред’явлення ухвали до виконання 3 роки.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня її проголошення або складення повного тексу судового рішення.

Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 04 квітня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, вул. Кн. Острозького,45/57 м.Тернопіль, РНОКПП -НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, вул. Миру, 2а/9 в м.Тернополі, РНОКПП – НОМЕР_2.

Головуючий