Вирок № 80945923, 02.04.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 522/1714/16-к

пр.№ 1-кп/464/145/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2019 Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Чорної С.З.,

за участю секретаря судового засідання Довгун Л.А., Гаврилишин О.Б.,

перекладача Баран О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Львова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014140000000028 від 02.04.2014, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кислиці Ізмаїльського району Одеської області, громадянина Сполучених Штатів Америки, проживає на території АДРЕСА_1, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 освіта середня спеціальна, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петришин М.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Пономаренко Д.В.

в с т а н о в и в:

Згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, громадянин США ОСОБА_2 13.02.2014 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Клівленд Сполучених Штатів Америки (більш точне місце не встановлено), маючи умисел на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю боєприпасів, усвідомлюючи, що їх переміщення заборонено та є злочином, бажаючи при цьому настання злочинних наслідків, підготував міжнародне поштове відправлення, в якому приховав від митного контролю в кухонному посуді сто шістдесят патронів калібру 7,62 на 39 мм, двадцять патронів калібру 7,62 на 54R, п'ятдесят патронів калібру 5,6 мм (.22 Super Maximum), п'ятдесят патронів калібру 4,4 мм (17 HMR GAMEPOINT) до нарізної вогнепальної зброї. Після чого, власноручно заповнив митну декларацію CN23 № 319539 від 13.02.2014, в яку умисно, з метою приховування від митного контролю та уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення вніс завідомо неправдиві дані щодо предметів, які переміщувались у вказаному поштовому відправленні, вказавши, що у даному міжнародному поштовому відправленні переміщуються порошок і посуд, та зазначив неправдиві дані щодо відправника, а саме ОСОБА_5 (ОСОБА_5.) тел. НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_4 та одержувача ОСОБА_6, де вказав вигадану адресу одержувача міжнародного поштового відправлення - АДРЕСА_5, номер мобільного телефону НОМЕР_3, який фактично належить його знайомому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: АДРЕСА_6, який був необізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2, та номер мобільного телефону НОМЕР_4, який фактично належить його знайомому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: АДРЕСА_7 який також був необізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер власних дій та бажаючи настання наслідків у вигляді переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю боєприпасів, за допомогою служби швидкої доставки "Ukraine Express" ОСОБА_2 відправив міжнародне поштове відправлення № 319539 до України.

01 квітня 2014 року, близько 15.00 годин, в зоні митного контролю "Львів-поштовий" ММПО «Росан», за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, в ході проведення митного оформлення вказаного міжнародного поштового відправлення, в кухонному посуді було виявлено та вилучено сто шістдесят патронів калібру 7,62 на 39 мм, двадцять патронів калібру 7,62 на 54R, п'ятдесят патронів калібру 5,6 мм (.22 Super Maximum), п'ятдесят патронів калібру 4,4 мм (17 НМR GAMEPOINT) до нарізної вогнепальної зброї.

Окрім цього, згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, громадянин США ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.02.2014 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), одразу після відправлення контрабандним шляхом боєприпасів, перебуваючи в м. Клівленд Сполучених Штатів Америки (більш точне місце не встановлено), маючи умисел на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю боєприпасів, усвідомлюючи, що їх переміщення заборонено та є злочином, бажаючи при цьому настання злочинних наслідків, підготував міжнародне поштове відправлення, в якому умисно приховав від митного контролю в кухонному посуді сорок патронів калібру 7,62 на 39 мм, вісімдесят патронів калібру 30-06 Spring (7.62 на 63 мм), сто п'ятдесят патронів калібру 9 на 19 мм до нарізної вогнепальної зброї. Після чого власноручно заповнив митну декларацію СN23 № 319540 від 13.02.2014, в яку умисно, з метою приховування від митного контролю та уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення вніс завідомо неправдиві дані щодо предметів, які переміщувались у вказаному міжнародному поштовому відправленні, вказавши, що у даному відправленні переміщуються порошок і посуд та зазначив неправдиві дані щодо відправника, а саме ОСОБА_9 (ОСОБА_9) тел. НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_8 та одержувача ОСОБА_10, де вказав адресу одержувача міжнародного поштового відправлення - АДРЕСА_2 по якій фактично проживає його знайомий ОСОБА_8, який був необізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2, де вказав телефон НОМЕР_5, який фактично знаходився у його користуванні. Крім цього, ОСОБА_2 вказав на посилці телефон НОМЕР_6, яким користується його співмешканка ОСОБА_11, та яка була необізнаною про його злочинні наміри.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер власних дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю боєприпасів, за допомогою служби швидкої доставки «Ukгаіпе Ехргеx», ОСОБА_2 відправив міжнародне поштове відправлення № 319540 до України.

01 квітня 2014 року, близько 15.00 годин, в зоні митного контролю «Львів-поштовий» ММПО «Росан», за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, в ході проведення митного оформлення вказаного міжнародного поштового відправлення, в кухонному посуді було виявлено та вилучено сорок патронів калібру 7,62 на 39 мм, вісімдесят патронів калібру 30-06 Spring (7.62 на 63 мм), сто п'ятдесят патронів калібру 9 на 19 мм Люгер.

Згідно висновків обвинувального акту, своїми умисними діями, які виразились у переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю боєприпасів, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 201 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 відмовився від давання показань згідно ст. 63 Конституції України. Свою винуватість по пред'явленому обвинуваченню не визнав. Зазначив, що жодних злочинів він не вчиняв, до кримінальної відповідальності ніколи не притягався та просив його виправдати.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що у 2014 році займав посаду головного державного інспектора по митному контролі Львівської митниці ДФС. Під час митного контролю усі поштові відправлення переглядались через рентген апарат. Також показав, що всі відправлення обов'язково мають митні декларації, які заповнюються відправником. 01.04.2014 в зону митного контролю «Львів-поштовий» ММПО «Росан», надійшло два відправлення, під час перевірки яких було виявлено "боєприпаси". Крім того до моменту отримання відправлень, у працівників митниці були орієнтування від правоохоронних органів на конкретних осіб, які можуть бути причетними до порушення митних правил, зокрема серед них були прізвища ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які згідно декларацій були одержувачами вказаних поштових відправлень. Після виявлення у поштовому відправленні "боєприпасів" прибула слідчо оперативна група.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що у 2014 році він працював заступником начальника відділу Львівської митниці ДФС, детальної інформації по даних подіях не пригадує, лише пам'ятає, що було виявлено контрабанду. Особа ОСОБА_15 йому невідома.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні надав показання про те, що він проживає з дружиною і дітьми. Зазначив, що приблизно чотирьох років тому подзвонила сестра та повідомила, що прийшов слідчий і хоче номер телефону Кості. ОСОБА_14 ОСОБА_13 йому невідома. Номер телефону НОМЕР_7 належить безпосередньо йому, яким користується з 2014 року. В той же час номер телефону НОМЕР_8 йому не належить та таким номером не користувався. АДРЕСА_9 8 ніколи не проживав і ніколи там не був. Знайомих у м. Клівленд Сполучених Штатів Америки він не має. З 2013 року і по даний час будь-яких товарів з США не замовляв, зокрема, і не замовляв товарів 13.02.2014.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що особа ОСОБА_17 йому невідома. У 2014 році він тимчасово користувався мобільним номером телефону НОМЕР_9. В той же час номер телефона НОМЕР_8 йому не належить. Також повідомив, що в Одеській області у м. Ізмаїл він ніколи не проживав та ніколи там не був. З 2013 по 2015 роки жодних міжнародних відправлень з США він не замовляв як і в США він знайомих не знає. 13.02.2014 з США жодних відправлень не очікував.

Свідок ОСОБА_18 під час допиту в суді показала, що у 2014 році працювала начальником Відділення поштового зв'язку №4 м. Ізмаїл Одеської дирекції АТ "Укрпошта". Особа ОСОБА_7 їй не відома.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що у 2014 році вона працювала начальником поштового відділення. Особа ОСОБА_7 їй невідома.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показала, що у 2014 році працювала начальником відділу зв'язку. Особа ОСОБА_7 їй невідома. Так само їй не відомо, чи отримував відправлення ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав суду, що у 2014 році він був залучений понятим під час проведення обшуку в квартирі ОСОБА_11 на АДРЕСА_10. Саме тоді він вперше побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_11, яких раніше не знав. Працівниками СБУ було надано ОСОБА_11 дозвіл на проведення обшуку в квартирі. Разом із ним та працівниками СБУ до квартири зайшов ще один понятий, який був залучений ОСОБА_2 За результатами проведеного обшуку в квартирі нічого не виявлено. Після складання протоколу обшуку ОСОБА_2 відмовився від підпису даного документа, причини своєї відмови не повідомив. Сам обшук тривав орієнтовно від 30 хв. до 1 год.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що у 2014 році він працював старшим слідчим в УСБУ в Одеській області. В ході розслідування даної кримінальної справи, на посилці було вказано номер мобільного телефону. З метою проведення обшуку квартири ОСОБА_11 він звернувся до суду з відповідним клопотанням. 07.10.2014, у складі оперативного супроводу, було проведено обшук у квартирі ОСОБА_11 В квартирі знаходились ОСОБА_11, ОСОБА_2 та десятирічна дитина. За результатами проведеного обшуку в квартирі нічого не було виявлено. Після складання протоколу, вказаний документ був підписаний всіма присутніми особами, окрім ОСОБА_2, який з невідомих причин відмовився від підпису. Надалі він запросив ОСОБА_2 в УСБУ щодо дачі пояснень про поштові відправлення, однак останній відмовився. Надалі він повідомив ОСОБА_2, що йому слід надати покази та відібрати вільні зразки його підпису. Однак останній повторно відмовився. Під час проведення обшуку в квартирі, ОСОБА_2 йому дав свій номер мобільного телефону. Надалі, ОСОБА_2 погодився на його допит, де повідомив, що не має відношення до поштових відправлень (посилок) з боєприпасами, та надалі ОСОБА_2 особисто розписався і надав йому рукописні записи. В той же час, ОСОБА_2 відмовився повторно отримувати повістку для допиту. ОСОБА_2 його також повідомив, що є громадянином Сполучених Штатів Америки. Сам допит ОСОБА_2 було проведено 07.10.2014 у якості свідка, який проводився за місцем проживання ОСОБА_24 по АДРЕСА_11. Крім того, під час допиту ОСОБА_2 умисно вказав інші анкетні дані, а саме щодо дати народження, при цьому свого паспорта при собі ОСОБА_2 не мав, а тому всі анкетні дані писав з його слів.

Свідок ОСОБА_25 під час допиту в суді показав, що у 2014 році працював в Управлінні державної пенітенціарної служби Одеської області, де з 07.08.2015 по 14.08.2015 утримувався під вартою ОСОБА_2, який був відпущений з-під варти після внесення застави. При цьому, чи ОСОБА_2 підписував розписку, він не пам'ятає. Також показав суду, що правоохоронними органами з особової справи ОСОБА_2 було вилучено певну документацію.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що у 2014 році працював оперуповноваженим Відділу Ізмаїл в УСБУ Одеської області. 06.10.2014 прибув слідчий Чабан О.А. для проведення обшуку в квартирі ОСОБА_11 07.10.2014 ними спільно, за участю понятих було проведено обшук квартири. Під час обшуку були присутні громадянин США ОСОБА_2, ОСОБА_11 та дитина. Крім того в приміщені квартири було допитано ОСОБА_2 За результатами обшуку нічого не вилучалось. Вдруге ОСОБА_2 він бачив в приміщені СБУ під час дачі останнім показів у якості свідка. Крім того після обшуку та допиту ОСОБА_2 їм надав свій номер мобільного телефону. Також ними було відібрано у ОСОБА_2 значну кількість зразків підписів та зразки рукописного тексту, які слідчий Чабан О.А. одразу забрав, а тому при будь-яких обставинах їх фізично неможливо було підмінити іншими чужими зразками.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показав, що у 2015 році працював черговим інспектором, де його слідчим СБУ було допитано щодо підтвердження підпису затриманої особи ОСОБА_2 Не знає, чи слідчими СБУ вилучалась будь-яка документація відносно затриманого ОСОБА_2 У всіх журналах затримані особи підписуються виключно власноручно. Пам'ятає, що ОСОБА_2 підписувався в журналі незвичним способом, а саме викручував руку.

В ході розгляду справи в суді захисник обвинуваченого наголосив, що в процесі проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні допущені істотні порушення вимог КПК України, які впливають на допустимість доказів, що були зібрані в процесі його проведення, зокрема прокурором, як стороною обвинувачення не було здійснено відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи всі надані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши дане кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази подані ними на підтвердження своїх доводів, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України, а тому по пред'явленому обвинуваченню він підлягає визнанню невинуватими і судом виправданим, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд також керується вимогами Рішень Європейського суду з прав людини про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ( п.150 остаточного рішення від 21 липня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, та здійснивши аналіз досліджених доказів, суд прийшов до висновку, що жоден з допустимих доказів, запропонований стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України, виходячи з такого.

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, суд враховує, що такі лише підтвердили факт виявлення 01.04.2014 в зоні митного контролю «Львів-поштовий» ММПО «Росан» боєприпасів. Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_15 показали, що жодних замовлень у 2014 році з США вони не очікували та такі не здійснювали. Свідок ОСОБА_21 - понятий вказав, що при проведенні обшуку за місцем проживання обвинуваченого будь-які заборонені предмети не вилучались. Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - працівники поштового відділення АТ «Укрпошта», показали, що особа ОСОБА_7 (отримувач поштових відправлень) їм не відома. Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_28 - працівники Управління державної пенітенціарної служби вказали факт поміщення обвинуваченого у слідчий ізолятор. Свідки ОСОБА_23, ОСОБА_26 - працівники Управління СБУ в Одеській області показали проведення досудового розслідування.

Суд приходить до висновку про можливість визнання таких показань допустимим та належним доказом, оскільки вони отримані безпосередньо в судовому засіданні та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, разом з тим, суд не може покласти їх в основу обвинувального вироку, оскільки в них відсутні будь-які дані, які б вказували на обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, у зв'язку з чим вони не можуть бути доказом винуватості ОСОБА_2 по пред'явленому обвинуваченню, покладеним в основу обвинувального вироку.

Досліджуючи та оцінюючи запропоновані учасниками процесу інші докази, судом враховуються вимоги ст. 85 КПК України, відповідно до яких докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, та вимоги ст. 86 КПК України, відповідно до яких доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Окрім цього, судом враховуються вимоги ст. 290 КПК України, які зобов'язують сторону кримінального провадження після завершення досудового розслідування надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

В судовому засіданні встановлено, що стороною обвинувачення не було дотримано вимог ст. 290 КПК України щодо належного відкриття матеріалів досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_2, який на етапі досудового розслідування, до моменту спрямування прокурором 28.04.2016 обвинувального акту до суду, відповідно до протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування, фактично не ознайомився.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення підозрюваного з матеріалами досудового розслідування від 28.01.2016 з додатками вбачається, що після надання підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику ОСОБА_4 доступу до матеріалів провадження, захисник ОСОБА_4 повідомив, що після ознайомлення з ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси від 20.01.2016 виникне необхідність оскаржити вказану ухвалу в апеляційному порядку, у зв»язку з чим з матеріалами справи будуть знайомитися після рішення апеляційного суду Одеської області.

Згідно додатку №1 від 01.02.2016 вбачається, що після надання підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику ОСОБА_4 доступу до матеріалів провадження, підозрюваний ОСОБА_2 заявив, що у зв»язку з відсутністю адвоката ОСОБА_4, ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження він не буде.

Згідно додатку №2 від 02.02.2016 вбачається, що після надання підозрюваному ОСОБА_2 та захиснику Бочевара М.П., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на період відсутності адвоката ОСОБА_4 доступу до матеріалів провадження, підозрюваний ОСОБА_2 та адвокат Бочевар М.П. повідомив, що з матеріалами кримінального провадження будуть ознайомлюватись після оскарження в апеляційному суді Одеської області ухвали про накладення арешту на майно.

З Рапорту старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області Войцеховського Є.М. від 03.02.2016 вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 повідомили, що ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування вони не будуть, оскільки мають на меті заявити відвід слідчому та прокурору у даному кримінальному провадженні.

Оскільки стороною обвинувачення не було виконано процедури, яка чітко регламентована ст. 290 КПК України, в тому числі, і не використано процедури звернення до слідчого судді у разі затягування процесу ознайомлення з матеріалами справи, слідчим суддею строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не встановлювався, тому процедура відкриття матеріалів досудового розслідування не дотримана, і відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Виходячи з вищезазначених вимог законодавства, під час судового розгляду справи судом були визнані очевидно недопустимими надані стороною обвинувачення докази: том №1 на 238 арк., том №2 на 221 арк., том № 3 на 182 арк., том №4 на 197 арк., том №5 на 216 арк., що стало результатом не дослідження їх під час судового розгляду.

Приймаючи рішення по суті справи суд бере до уваги лише ті фактичні обставини, які були належним чином відкриті стороною обвинувачення, а також безпосередньо встановлені під час судового розгляду.

Разом з тим, розглядаючи ці докази з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що вони у своїй сукупності не дозволяють суду зробити висновок про доведеність вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Таким чином, під час судового розгляду судом, не встановлено належних, допустимих та достатніх доказів для визнання ОСОБА_2 винуватим у контрабанді - переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю боєприпасів, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 201 КК України.

Згідно вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до статті 62 Конституції України, пунктів 18 та 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що злочин, передбачений ч.1 ст. 201 КК України, вчинений ОСОБА_2, а тому він по пред'явленому обвинуваченню підлягає визнанню невинуватими і судом виправданим, як того вимагають положення п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_2 на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області 13.08.2015 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 450000 гривень, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_31 і не була звернута в дохід держави, а тому відповідно до вимог ст.182 КПК України така підлягає поверненню заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України, і виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 450 000 (чотириста п"ятдесят тисяч) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_31 на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 13.08.2015 відповідно до вимог ст.182 КПК України повернути.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді від 02.04.2014, арешт на 270 набоїв до вогнепальної зброї, картонну коробку від поштового відправлення номер 319540, розірвану упаковку з вмістом 4 хімічних грілок марки Crabber, пусту пластикову прямокутну коробку чорного кольору розміром 35*15*29 см., речовину для прання марки «Legasi of clean» масою 4,5 кг., харчову фольгу та дві пательні марки «TVS SPA», виробництва Італія, митну декларацію у формі CM 23 номер 319540 від 13.02.2014.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді від 02.04.2014, арешт на (патрони) до вогнепальної зброї: 22 Super Maximum Hyper Velocity - 50 шт.; 17 HMR Gamepoint - 50 шт.; Federal Hi Power Shot Shells - 25 шт.; Silver Bear Match 7,62*39 - 40 шт.; TCW Ammunition 7,62*39 - 80 шт.; Sapsan 7,62*39 - 20 шт.; 7,62*39 - 20 шт.; S&B 7,62*54 R - 20 шт.; картонну коробку з-під поштового відправлення номер 319539; чоловічу куртку чорного кольору «The North Face»; дві упаковки прального порошку «All Fabrik Bleach»; портативну акустичну колонку «Atlanfa AT - 8850»; пакет із фольги, який перемотаний клейкою стрічкою сірого кольору; три металеві форми для випічки розміром 22,8 * 22 * 8 *5см. сірого кольору марки «Style»; митну декларацію форми CN 23 номер 319539.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді від 14.04.2014, арешт на рулон металевої фольги для запікання; два рибальські спінінги з котушками; пластиковий кофр темно-сірого кольору для гладкоствольної рушниці марки «Bene Vinci»; два поліетиленових пакети жовтого кольору з поміщеними у них по два пакети з металевою не розчинною кавою; металева дюралюмінієва труба довжиною 112 см. та діаметром 4,5 з двома наконечниками з полімерного матеріалу білого кольору, а також із двома заглушками фольги сірого кольору; ствол до вогнепальної нарізної рушниці CZ452 - 2EZKM калібру 17 серійний номер 838804.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді від 26.11.2014, арешт на майно, рулон металевої фольги для запікання; два рибальські спінінги з котушками; пластиковий кофр темно-сірого кольору для гладкоствольної рушниці марки «Benelli Vinci»; два поліетиленових пакети жовтого кольору з поміщеними у них по два пакети з меленою нерозчинною кавою; металева дюралюмінієва труба довжиною 112 см. діаметром 4,5 см. з двома наконечниками з полімерного матеріалу білого кольору, а також із двома заглушками із фольги сірого кольору; ствол до вогнепальної нарізної рушниці SZ452-2E ZKM калібру 17 HMR, серійний номер 838804.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді від 20.01.2016, арешт на паспорт громадянина США ОСОБА_2, 21.06.1974р.н. №527505985.

Речові докази, а саме: 40 набоїв калібру 7,62 х39 мм, 80 набоїв калібру 30-06 Spring ( 7,62 х 63мм) та 150 набоїв калібру 9х19 мм Люгер, картонну коробку від поштового відправлення номер 319540, розірвану упаковку з вмістом 4 хімічних грілок марки Crabber, пусту пластикову прямокутну коробку чорного кольору розміром 35х15х29 см, речовину для прання марки «Legacy of clean» масою 4,5 кг, харчову фольгу та дві пательні марки «TVS SPA», виробництва Італія; боєприпаси до вогнепальної зброї: 22 Super Maximum Hyper Velocity - 50 шт; 17 HMR Gamepoint -50 шт; Federal Hi Power Shot Shells - 25 шт; Silver Bear Match 7,62 х39 мм - 40 шт, TCW Ammunition 7,62 х39 - 80 шт; Sapsan 7,62 х 39 -20 шт; 7,62х39 - 20 шт; S&B 7,62 х54 R-20 шт; картонну коробку з-під поштового відправлення номер 319539 розміром 32х28х42; чоловічу куртку чорного кольору The North Face, дві упаковки прального порошку Al Fabric Bleach; портативну акустичну колонку Atlanfa AT - 8850; пакет з фольги, який перемотаний клейкою стрічкою сірого кольору; три металеві форми для випічки розміром 22,8 х22х8х5 см сірого кольору марки Chef Stale, вогнепальні набої до мисливської вогнепальної нарізної зброї в кількості 156 шт. калібру 7,62 х39 мм, 18 шт. калібру 7,62 х54 R, 48 шт. калібру 4,4 (17 HMR GAMEPOINT), 48 шт. калібру 5,6 ( 22 Super Maximum), набої до мисливської гладкоствольної зброї в кількості 23 шт. калібру 410, гільзи від вогнепальних набоїв до мисливської вогнепальної нарізної зброї в кількості 4 шт. калібру 7,62 х39 мм, 2 шт. калібру 7,62х54 R, 2 шт. калібру 4,4 ( 17 HMR GAMEPOINT), 2 шт.калібру 5,6 ( 22 Super Maximum), гільзи від набоїв до мисливської гладкоствольної зброї в кількості 2 шт. калібру 410, картонну коробку ( міжнародне поштове відправлення № 319541) розміром 122х28х14 см; рулон фольги для запікання; два рибальські спінінги з котушками; пластиковий футляр темно-сірого кольору для рушниці марки «Benelli Vinci»; два поліетиленові пакети з поміщеними у них по два пакети з нерозчинною кавою; дюралеву трубу довжиною 122 см; ствол до вогнепальної нарізної рушниці CZ452-2E № 838804, вогнепальні набої в кількості 36 шт. калібру 7,62 х39 мм, 76 шт. калібру 30-06 Spring ( 7,62 х 63мм), 146 шт. калібру 9х19 мм Люгер, гільзи від вогнепальних набоїв у кількості 4 шт. калібру 7,62 х39 мм, 4 шт. калібру 30-06 Spring (7,62 х 63мм) та 4 шт. калібру 9х19 мм Люгер, які зберігаються у відділі господарського забезпечення УСБУ в Одеській області - знищити;

митну декларацію форми CN 23 номер 319540 від 13 лютого 2014, митну декларацію форми CN 23 номер 319539 та митну декларацію CN 23 № 319541- залишити при матеріалах кримінального провадження;

паперовий конверт білого кольору розміром 16х22,5 см. з надписами на ньому «ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_7 an:ОСОБА_33- залишити при матеріалах кримінального провадження;

договір страхування від 11.04.2015 автомобіля ВМW моделі Х5 3.0 Б реєстраційний номер НОМЕР_10 номер шасі НОМЕР_11; свідоцтво про народження ОСОБА_2, серії НОМЕР_12; страховку на автомобіль з д.н.з.НОМЕР_13 додаток до страхового полісу №220644383; довідку про закінчення 10-ти класів Ізмаїльської вечірньої середньої школи №1 ОСОБА_2 від 22.06.1990; атестат про закінчення Ізмаїльського профтехучилища №7 ОСОБА_2 від 27.06.1990; підтвердження складання забезпечення серії № 0006841; підтвердження складання забезпечення серії № 0001454; підтвердження складання забезпечення № 0006842; пластиковий слот для сім карти оператору зв'язку № НОМЕР_14; паспорт громадянина США ОСОБА_2 № НОМЕР_15 від 26.01.2015 - повернути ОСОБА_2;

журнал первинного обстеження осіб, які поміщаються в ІТТ ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 610 від 01.01.2015; журнал ознайомлення осіб, які поміщаються до ІТТ ОМУ, з їх правами та обов'язками № 606 від 01.01.2015; книгу № 4 обліку бланків і видачі свідоцтв про неповну загальну освіту Кислицької ЗОНІ; книгу обліку видачі дипломів, атестатів випускникам СГПТУ № 7 від 20.07.1984; протокол особистого обшуку ОСОБА_2 від 10.08.2015; камерну картку ОСОБА_2 № 957/15; довідку про звільнення з-під варти ОСОБА_2 серії ОДС № 13542; аркуші паперу; протокол про виконання ухвали слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу від 07.08.2015; акт від 07.08.2015; ухвалу слідчого судді від 07.08.2015; заява ОСОБА_2 від 10.08.2015; пам'ятку про права та обов'язки ОСОБА_2: письмове попередження ОСОБА_2 про встановлення на території слідчого ізолятору відеокамер від 10.08.2015; відомість про близьких родичів ОСОБА_2 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати по залученню експертів віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя С.З. Чорна