Ухвала суду № 80944912, 19.03.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр.№ 6-а/759/15/19

ун.№ 759/14055/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду міста Києва Ул'яновська О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення та перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення та перерахунок пенсії.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо неправильного призначення пенсії ОСОБА_1 у відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) призначити з 02.08.2017 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) пенсію наукового працівника відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015, 2016 роки) та здійснити відповідний перерахунок.

Рішення набрало законної сили.

На адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, де він просить встановити судовий контроль за виконанням рішення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що відповідачем під час виконання судового рішення не в повній мірі його виконало, не здійснено перерахунок пенсії з 02.08.2017 року, як зазначено у рішенні, а лише з червня 2018 року, таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням судового рішення, сума перерахунку коштів стала вдвічі меншою.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.1 ст.372 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017 року, вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Також, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено чітких вимог до інформації, яку має містити звіт про виконання судового рішення. Разом з тим, виходячи із самого поняття він має містити, зокрема інформацію щодо стану виконання судового рішення, відомості щодо дій вчинених відповідачем на виконання судового рішення, причини невиконання (лише часткового виконання) з додаванням документів на підтвердження викладених обставин.

Слід зазначити, що вирішення питання про встановлення судового контролю за виконання рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого судового рішення. При цьому висновок про встановлення судового контролю зазначається в його резолютивній частині.

Покладення зобов'язання на відповідача надання суду Звіту про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, і це право суддя використовує з урахуванням особистого бачення щодо можливості ігнорування суб'єктом владних повноважень ухвалених процесуальних документів. Зобов'язувати надавати Звіт про виконання рішення необхідно лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач під час розгляду справи по суті не ставила перед судом питання щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі.

Відтак, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм випливає, що судовий контроль здійснюється шляхом вказівки у судовому рішення про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання рішення. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року не встановлено судового контролю за виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, а також враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання, а тому відмовляє в задоволення даного клопотання.

Керуючись ст. 44, 256, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення та перерахунок пенсії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст ухвали складено 19.03.2019.