Ухвала суду № 80942538, 04.04.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/482/19

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"04" квітня 2019 р. м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Дудніченко В.М. ознайомившись з заявою ОСОБА_1, заінтересована особа орган опіки та піклування Чичиркозівської сільської ради Звенигородського району, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,-

в с т а н о в и в:

заявник звернулась до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.

Ухвалою Звенигородського суду Черкаської області від 25.03.2019 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа орган опіки та піклування Чичиркозівської сільської ради Звенигородського району, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи залишено без руху.

03.04.2019 року заявниця ОСОБА_1 надала через канцелярію суду повідомленням про виконання ухвали суду, в якій вказала, що виправила всі вказані в ухвалі Звенигородського районного суду від 25.03.2019 року недоліки.

Проте, повторно вказую, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175,177 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов’язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

А всі ці дані були вказані заявницею у повідомленні про виконання ухвали суду, а не у позовній заяві.

Відповідно ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Заявницею були додані до повідомлення про виконання ухвали суду додатки в одному екземплярі.

Заявниця звертається до суду із заяво про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, а про сить суд визнати її матір ОСОБА_2 недієздатною, що є незрозумілим.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцем знаходження цього закладу.

До заяви ОСОБА_1 не долучила відповідний документ на підтвердження того, що ОСОБА_2 фактично мешкає на території Звенигородського району, а не перебуває на лікуванні у відповідному закладі з приводу психічного захворювання, в зв'язку з чим неможливо визначитись з підсудністю даної справи саме Звенигородському районному суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, заявником не зазначені підстави звільнення її від сплати судового збору, а також не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що з 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" відповідно до якого виключено п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", згідно якого судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи,.

Отже, така вимога підлягає оплаті судовим збором у розмірі 384,20 гривень (пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УК у Звен.р-н/Звенигород.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37864724, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31217206023100, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України та ч.1 ст.300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Частинами 2 та 4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

В порушення зазначених норм заявником не додано до матеріалів справи подання органу опіки та піклування Чичиркозівської сільської ради про призначення ОСОБА_1 опікуна.

Пунком 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки , опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідка про судимість майбутнього опікуна.

Крім того, для вирішення питання про можливість призначення опікуна заявницею не зазначено та не додано до заяви довідки про стан її здоров'я, про дієздатність, довідки про судимість, довідки про склад сім'ї, опис майна, над яким має бути встановлена опіка.

Також, у матеріалах справи відсутня характеристика, видана за місцем мешкання ОСОБА_1

Не вказано заявником у заяві і попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які поніс заявник і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, - всупереч вимогам п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Також в заяві міститься некоректне посилання за процесуальний закон, на підставі якого слід вирішувати вказаний спір. Суд звертає особливу увагу, що позивач керується нормами ЦПК України , який втратив чинність.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_5 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. ст.175,185 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа орган опіки та піклування Чичиркозівської сільської ради Звенигородського району, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання заяви з усуненими недоліками, її копії для відповідача.

У разі, якщо заявник в установлений строк не усуне недоліки заяви, то така буде вважатись неподаною і повернеться заявнику.

Ухвала остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя В.М.Дудніченко